flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала по справі № 925/1401/22 від 6 лютого 2024 року (задоволено скаргу)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

06 лютого 2024 року                                          м. Черкаси                                Справа № 925/1401/22

Вх. суду № 585/24 від 11.01.2024

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

за участю у судовому засіданні: арбітражного керуючого Голінного А.М. (ліквідатор банкрута, особисто), Назаренка Є.І. (від Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), представник за довіреністю),

у судове засідання не з’явились: представники від Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу від 10.01.2024 №925/1401/22/9

заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,

про визнання рішення виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання неправомірним та недійсним

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,

до боржника, Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради,

про банкрутство юридичної особи,

УСТАНОВИВ:

  1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., у межах справи про банкрутство подано скаргу від 10.01.2024 №925/1401/22/9 з вимогами:

визнати рішення головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Євгена Івановича (далі – відділ ДВС) про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", прийняте у формі повідомлення від 29.12.2023 неправомірним та недійсним;

зобов'язати головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Євгена Івановича відкрити виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 09.11.2023 у справі №925/1401/22.

  1. Ухвалою суду від 19.01.2024 відкрито провадження за скаргою та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні по суті на 06.02.2024.

До початку розгляду справи по суті у судовому засіданні оголошено перерву у зв’язку з повітряною тривогою цього ж дня після закінчення якої представники у засідання не з’явились.

  1. Ліквідатор банкрута у скарзі від 10.01.2024 №925/1401/22/9 (а.с.44 т.5) пояснив,

що ухвалою суду від 09.11.2023 у цій справі заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 01.08.2023 №925/1401/22/563 задоволено повністю і постановлено стягнути з Моторного Р.В., який працював на посаді керівника КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради та передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Голінному А.М., бухгалтерські та інші документи та активи банкрута (згідно з їх переліком в ухвалі);

що 28.11.2023 ліквідатор банкрута направив на адресу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) заяву про примусове виконання вказаного вище судового рішення;

що 10.01.2024 скаржник отримав повідомлення головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Є.І. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 29.12.2023 з оригіналом ухвали суду від 09.11.2023;

що рішення державного виконавця мотивовано невідповідністю виконавчого документа ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження"  згідно з якою у разі, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває у кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним;

що повідомлення було винесено з посиланням на п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею);

що невідповідність виконавчого документа встановленим вимогам виконавець обґрунтовує власним помилковим розумінням норм законодавства;

що із змісту ухвали суду від 09.11.2023 судом було прийнято рішення стягнути з Моторного Р.В. документи та матеріальні цінності, перелік яких наведений у резолютивній частині ухвали та передати їх ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Голінному А.М.;

що таким чином, заходами примусового виконання судового рішення є примус боржника передати наведений перелік документів та матеріальних цінностей стягувачу;

що за таких обставин, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних можливих заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження – стягувача та боржника;

         що вказані державним виконавцем мотиви фактичної відмови у відкритті виконавчого провадження є нікчемними.

  1. Державний виконавець Назаренко Є.І. у відзиві від 05.02.2024 (а.с.73 т.5) проти задоволення вимог заперечив повністю і пояснив,

що ухвала суду від 09.11.2023 надійшла на виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 05.12.2023;

що вказаним виконавчим документом передбачено вчинення щонайменше 32-х виконавчих дій;

що, з огляду на положення ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі та заяві на примусове виконання вказаного вище судового рішення не вказано, в якій частині його необхідно виконати, тому прийняте державним виконавцем рішення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання є повністю правомірним;

що виконавчий документ передбачає стягнення та передачу основних засобів первісною вартістю 917 509 тис.грн., а відповідно до абз.1 п.4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконання рішення, за яким сума зобов'язання становить п'ятдесят та більше мільйонів гривень, підпорядковане Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

  1. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, представники яких не з'явились, були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак про причин неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

  1. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

  1. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

26.01.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

02.05.2023 постановою суду боржника визнано банкрутом,  ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.

09.11.2023 ухвалою суду задоволено повністю заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 01.08.2023 №925/1401/22/563 і постановлено: стягнути з Моторного Романа Васильовича (18028, м.Черкаси, вул.Старшини Бойка, 16/1, кв.9, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2931214292,  дата народження – 02.04.1980), який працював на посаді керівника Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (18029, м.Черкаси, вул.Героїв Майдану (Гайдара), 3/2, ідентифікаційний код 36701766), та передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Голінному Андрію Михайловичу (свідоцтво №1407 від 16.07.2013, адреса офісу: 18001, м.Черкаси, вул.Чигиринська,13; адреса для кореспонденції: 18030, м.Черкаси, а/с 2992; реєстраційний номер облікової картки платника податків 2913506757) бухгалтерські і інші документи та активи Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради, а саме: оригінали реєстраційних документів, печатки, штампи підприємства; документи на підтвердження наявних майнових активів та майнових прав на активи, їх місцезнаходження; оригінали фінансової, податкової звітності та звітності до органів статистики, пенсійного фонду та фондів соціального страхування за період діяльності підприємства; головні книги, бухгалтерську та кадрову документацію за період підприємницької діяльності підприємства; книги з нарахувань заробітної плати працівникам, накази по особовому складу за період підприємницької діяльності боржника; відомості про дебіторську заборгованість (перелік дебіторів, їх адреси, сума боргу, дата виникнення боргу, підстави виникнення боргу: договори, накладні, акти виконаних робіт та інше); відомості про кредиторську заборгованість (перелік кредиторів, їх адреси, сума боргу, дата виникнення боргу, підстави виникнення боргу: договори, накладні, акти на поставку товарів, виконаних робіт та інше); перелік договорів на передачу майна боржником іншим особам в оренду, позику, безоплатне користування тощо, чи перелік майна переданого без таких договорів; відомості про заборгованість по заробітній платі (відомість: ПІБ, ідентифікаційний номер, сума боргу станом на 02.05.2023 р.); оригінали договорів купівлі-продажу, акти прийому-передач ТМЦ, оригінали експертних оцінок майна (в разі їх проведення); оригінали документів, що підтверджують право користування земельними ділянками; матеріальні та інші цінності підприємства, майнові активи, права на активи, в т.ч.: нематеріальні активи первісною вартістю - 30 тис. грн., незавершені капітальні інвестиції - 108 тис. грн., основні засоби первісною вартістю – 917 509 тис. грн., запаси - 131 тис. грн., виробничі запаси - 131 тис. грн., дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги – 10 802 тис. грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 225 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість - 45 тис. грн., гроші та їх еквіваленти - 194 тис. грн., інші оборотні активи - 817 тис. грн.; напівпричіп тракторний, марка: 1ПТС-2, номерний знак: МН 03788, рік випуску 1992, свідоцтво: АБ710194; причіп, марка: ПСЕ-Ф-20.5, номерний знак: МН 02379, рік випуску: 1991, свідоцтво: АБ 710191; причіп, марка: 2ПТС 6 номерний знак: МН 03765, рік випуску: 1991, свідоцтво: АБ 710184; ТМЗ Муравей 2М02 125, рік випуску: 1993, колір: сірий, № двиг. 2723937, № шасі 01356, свідоцтво: СХМ 400460, номерний знак: СА5233АА; ТМЗ Муравей 125, рік випуску: 1993, колір: сірий, № двиг. 2620251, № шасі 02065, № куз. 124101,свідоцтво: СХХ 802624, номерний знак: СА5232АА; ГАЗ-САЗ 3507 4250, рік випуску: 1988, колір: синій, № двиг. 19795, № шасі ХТН5314005236632, свідоцтво: САА 242280, номерний знак: 05514МЕ; ТМЗ 5403 200, рік випуску: 1990, колір: синій, № двиг. 2607505, свідоцтво: САА 242289, номерний знак: 6951ЧКЕ; ИЖ 2715 1480, рік випуску: 1992, колір: синій, № двиг. 05196, № куз ХТК271500М0478856, свідоцтво: САА 242281, номерний знак: 06811МЕ; ГАЗ-САЗ 3507 4250, рік випуску: 1987, колір: синій, № двиг. 2048323, № шасі ХТН531400Н1058758, свідоцтво: САА 242284, номерний знак: 561 ОЧКО; ГАЗ 31029 2445, рік випуску: 1996, колір: білий, № двиг. 402076647, № шасі 462258, № куз. ТО 444258, свідоцтво: САА 242113, номерний знак: СА2309АА; ТМЗ Муравей 2М02 199, рік випуску: 1991, колір: червоний, № двиг. 2222954, свідоцтво: САА 242117, номерний знак: 6915ЧКИ; ЗИЛ 431412 6000, рік випуску: 1991, колір: синій, № двиг. 820062, № шасі М3134839, свідоцтво: САА 242278, номерний знак: 7266ЧКП.

28.11.2023 ліквідатор банкрута звернувся до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою від 28.11.2023 №925/1401/22/712 про примусове виконання вказаної вище ухвали суду (а.с.58 т.5).

29.12.2023 головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренко Є.І. на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виніс повідомлення про поверення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, мотивами якого зазначив те, "що згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення  ухвалено на користь  кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним"

11.01.2024 за вх.№585/24 до суду надійшла скарга, що розглядається.

  1. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

ч.1 і 3 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1 і 3 ст.327. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом;

ст.339. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права;

ч.1 і 2 ст.342. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду;

ч.1 і 2 ст.343. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2 Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

ч.2 ст.59. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням;

ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню (…).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження":

ч.2 ст.4. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним;

п.5 ч.1 і п.6 ч.4 ст.4. У виконавчому документі зазначаються: резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (...) У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (...);

п.3 і 5 ч.1 ст.10. Заходами примусового виконання рішень є: вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

ч.1, п.1 ч.2, п.10 ч.3 ст.18. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

ст.31. У разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту.

ч.1 ст.60. Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі;

ч.1 ст.74. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (...).

  1. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

Предметом поданої скарги є оцінка дій Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі – відділ ДВС), вчинених при розгляді заяви стягувача про примусове виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 09.11.2023.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов`язаних із виконанням.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

8.2. Відділ ДВС не розпочав вчинення виконавчих дій, а повернув виконавчий документ переписавши у мотивувальну частину свого рішення ч.2 с.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто рішення відділу ДВС не містить мотивів, з яких виконавчий документ повернено. Також рішення відділу ДВС не містить вказівки на конкретну норму ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Вже у своїх поясненнях до суду відділ ДВС уточнює, що фактично мотивами повернення виконавчого документа є начебто передбачення у резолютивній частині ухвали суду (яка є виконавчим документом) вчинення "кількох" дій (32-х дій), що у зв’язку з цим виконавцю незрозуміло, в якій частині виконувати ухвалу суду. При цьому відділ ДВС не складає переліку цих "кількох різних за своїм правовим змістом дій".

Вказані мотиви фактичної відмови у відкритті виконавчого провадження є нікчемними.

Так, по-перше, згідно із ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення державному виконавцю є незрозумілою, останній має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз’яснення відповідного рішення. Тобто незрозумілість державному виконавцю резолютивної частини рішення є підставою для подання до суду заяви про роз’яснення виконавчого документа суду, а не підставою для прийняття власного рішення про повернення виконавчого документа.

По-друге. "Вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні" (п.5 ч.1 ст.4 та ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження") і "стягнення з Моторного Р.В., який працював на посаді керівника боржника, та передача ліквідатору банкрута бухгалтерських і інших документів та активів Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради" (резолютивна частина ухвали суду від 09.11.2023)  є ідентичними за своїм правовим змістом двома послідовними нерозривними діями, які відповідно до норми закону повинен вчинити державний виконавець – вилучити і передати. Тобто у виконавчому документі мова йде про вилучення рухомого майна від фізичної особи Моторного Р.В., як колишнього керівника боржника, та наступну його передачу цього майна юридичній особі-боржнику у особі нинішнього керівника, ліквідатора банкрута. Резолютивна частина рішення (ухвали суду від 09.11.2023) не містить двох альтернативних частин (як це намагається тлумачити державний виконавець), оскільки вилучення і наступна передача майна є невід`ємними послідовними діями – державний виконавець не може передати майно попередньо не вилучивши його. Крім того, така послідовність прямо передбачена законом. Не може бути видано два виконавчі документи – один на "вилучення", а другий на "передачу".

У зв’язку з цим суд відхиляє доводи державного виконавця про те, що виконання ухвали суду від 09.11.2023 потребує застосування трьох різних за змістом і характером виконавчих дій (для стягнення документів; для стягнення матеріальних і інших цінностей підприємства; для стягнення транспортних засобів) – усе це є майно.

Доводи ж про те, що суд має видавати виконавчий документ на кожен начеб-то окремий предмет (яких відділ ДВС нарахував 32 у виконавчому документі) нікчемні з точки зору ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою ліквідатор банкрута має право вимоги на "бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору" – саме таку вимогу і було задоволено судом.

Суд вважає, що резолютивна частина рішення (ухвали суду від 09.11.2023) викладена судом коректно і не допускає двозначного її тлумачення в тому, що начеб-то необхідно вилучити документи у КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради і знову їх передати КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради, оскільки судовим рішенням зрозуміло передбачається вилучення від колишнього керівника і передача нинішньому керівнику.

За таких обставин скарга є обгрунтованою, а повідомлення Відділу ДВС від 29.12.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірним, що є підставою для визнання його недійсним і зобов`язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

  1. Скаргу боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 10.01.2024 №925/1401/22/9 задовольнити повністю.

1.1. Визнати рішення головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Євгена Івановича  про повернення виконавчого документа без прийняття без виконання на підставі ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", прийняте у формі повідомлення від 29.12.2023 неправомірним та недійсним;

1.2. Зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрити виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 09.11.2023 у справі №925/1401/22.

Ухвала суду набрала законної сили 15.02.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 15.02.2024.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (1), рекомендованим листом з повідомленням Першому відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Суддя                                                                                                       Ю.А. Хабазня