Ухвала по справі № 925/1460/15 від 15 жовтня 2015 року (порушення провадження у справі про банкрутство)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: Юревича С.В., Остроушко Т.В. (від ініціюючого кредитора), Миронової Т.С. (від боржника),  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора      державної податкової інспекції у м. Черкасах

                            Головного управління ДФС у Черкаській області

до боржника      приватного підприємства "Вулкан-2"

про                      порушення провадження у справі про банкрутство, –

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м.Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області подано заяву від 31.08.2015 №26185/23-01-10-003 про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Вулкан-2" (18000, м.Черкаси, вул.О.Дашковича,20, оф.4, ідентифікаційний код  21383790) із вимогами на загальну суму 878490,90 грн., які згідно з уточненнями від 15.09.2015 (а.с.195 т.1) складаються із вимог 774706,26 грн. третьої черги та 103784,64 грн. вимог шостої черги.

Боржник у відзиві від 29.09.2015 №44 (вх.суду №22892/15 від 29.09.2015) у поясненнях від 30.09.2015 №46 (вх. суду  №23179/15 від 01.10.2015), від 15.10.2015 №48 (вх. суду №24015/15 від 15.10.2015) та його представник у судовому засіданні проти порушення провадження у справі про його банкрутство заперечив, з тих підстав, що податковий борг з орендної плати, розмір якого визначений у постанові Черкаського окружного адміністративного суду у справі №2а/23703724/2012 і на яку ініціюючий кредитор посилається як на суму безспірних вимог, погашався ним протягом 2013-2015 років. У зв’язку з цим вважає, що розмір безспірних вимог складає 307897,06 грн., що менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Свої заперечення обгрунтовує тими обставинами, що до суми сплачених коштів у погашення недоїмки по податковій декларації № 3753 від 28.01.2011 ініціюючим кредитором не врахована сума у розмірі 122 022,87 грн., яка, згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків, зарахована 20.03.2012 у зменшення недоїмки по податковій декларації №3753 із загальної суми сплачених коштів 162 697,16 грн. та 28 542,64 грн.; що в акт звірки взаєморозрахунків від 15.10.2015 (вх. суду №24039)  включено суми 40 674,29 грн. та 28 542,64 грн., отже загальна сума коштів, зарахованих в погашення недоїмки по податковій декларації № 3753 від 28.01.2011 складає 240 262,51 грн.; що до суми податкового боргу, який підлягає стягненню відповідно до судового рішення у справі № 2а/2370/3724/2012, включена недоїмка по податковій декларації № 9016189750 від 14.02.2012 у розмірі 60 068,19 грн. (тобто, за січень – серпень 2012 року), що підтверджується переліком документів та сум, вказаним кредитором у позові про стягнення податкового боргу у зазначеній справі а в акті звірки взаємних розрахунків до недоїмки  за вказаною податковою декларацією включена сума податкового зобов’язання, задекларована боржником за весь 2012 рік - 102 974,09 грн., що враховуючи викладене, сума безспірних вимог кредитора з орендної плати з юридичних осіб складає 307 897,06 грн. = 488 091,38 грн. (сума недоїмки по податковій декларації № 3753 від 28.01.2011) – 240 262,51 (сума сплачених коштів в погашення недоїмки по податковій декларації № 3753) + 60 068,19 грн. (сума недоїмки по податковій декларації № 9016189750 від 14.02.2012, включена до податкового боргу по судовому рішенню у справі № 2а/2370/3724/2012).

Представники ініціюючого кредитора проти доводів боржника заперечили і пояснили, що кошти, сплачені боржником, зараховувались ним в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, тобто в рахунок погашення заборгованості минулих періодів, яка виникла до прийняття судового рішення відповідно до п. 87.9. ст.87 ПКУ, згідно з яким у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 01.10.2015 та від 08.10.2015 для проведення між ініціюючим кредитором та боржником звірки взаємних розрахунків та подання за її наслідками відповідного акту і письмових пояснень у разі виникнення розбіжностей.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків (вх. суду №23623/15 від 08.10.2015), підписаним обома сторонами: борг боржника перед ініціюючим кредитором складає 878490,90 грн.; борг ініціюючого кредитора перед боржником складає 5040,87 грн. Різниця за актом на користь ініціюючого кредитора складає 873450,03 грн.

У судовому засіданні 15.10.2015 представник ініціюючого кредитора подав акт звірки взаємних розрахунків (вх.суду №24039/15 від 15.10.2015), посилаючись на який вказує, що сума безспірних вимог становить 472825,83 грн. Представник боржника посилаючись на цей же акт надав письмове пояснення від 15.10.2015 №48 (вх.суду №24015/15 від 15.10.2015), в якому зазначає, що за його розрахунком сума безспірних вимог з орендної плати з юридичних осіб становить 307897,06 грн. Згідно з цим актом з 01.05.2009 по 30.07.2015 боржнику нараховано 1832430,36 грн., сплачено 944746,08. Різниця за актом на користь ініціюючого кредитора складає 887684,28 грн.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212)

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Відповідно до ст.10 Закону-4212 справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців станом на 12.08.2015 боржник зареєстрований як юридична особа.

Постановами Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 у справі №2а/2370/3724/2012 з боржника на користь ініціюючого кредитора стягнено податковий борг у розмірі 487053,66 грн., а від 05.12.2011  у справі №2а/2370/7908/2011 за рахунок готівки, що належить боржнику, стягнуто кошти на суму податкового боргу в розмірі 500558,92 грн.

Ініціюючим кредитором, який є органом доходів і зборів, направлено у банківські установи, які є банками платника-боржника, інкасові доручення (розпорядження) від 26.09.2014: ПУАТ "Фідобанк" №547 на суму 400000 грн. та №550 на суму 400000 грн.; Банк "Демарк" № 542 на суму 400000 грн.; ПАТ "Укрінбанк" №522 на суму 87053,66 грн. та №538 на суму 400000грн.; ПАТ "УПБ" №523 на суму 87053,66 грн. та №539 на суму 400000 грн.; ПАТ "ВіЕйБіБанк" №551 на суму 400000 грн. та №536 на суму 87053,66 грн. Останні були прийняті до виконання і повернуті без виконання банками 06.10.2014, 08.10.2014, 09.10.2014 у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону-4212, доказами  в підтвердження безспірності грошових  вимог ініціюючого кредитора -  органу доходів і зборів,  є  рішення суду  про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету  у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону-4212, починається з моменту прийняття банком платника (боржника)  інкасового  доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили. (Правові позиції у застосуванні норм Закону-4212, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2015 у справі №925/1941/14).

Таким чином:

безспірна сума основного боргу, з наявністю якої Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає можливість подальшого продовження провадження у справі про банкрутство, на час порушення провадження у справі складає 382401,83 грн. (487053,66 грн. за рішенням суду від 29.10.2012 у справі 2а/2370/3724/2012, а.с.31 т.1 – /29723,13 + 74928,70/ які сплачені та зараховані у погашення суми згідно з наданими боржником доказами, а.с.5-10 і 16-104 т.2), що більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати (300 х 1218 = 365400);

вимоги боржника не погашені з моменту прийняття інкасових доручень (26.09.2014) більше трьох місяців;

ініціюючим кредитором вжито заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами у примусовому порядку.

Вказані обставини є правовою підставою порушення провадження у справі про банкрутство боржника. При цьому, визначаючи суму безспірних вимог суд виходить із того:

що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази на підтвердження доводів і викладених у заявах обставин. Тому при розрахунку суд виходить виключно із наявних у справі первинних документів (декларацій, повідомлень-рішень, виписок банку про платежі, платіжних доручень, актів вилучення готівки);

що відповідно до підпункту 131.2 ст.131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання; у разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені; якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Тому сплачені чи зараховані після винесення рішення суду від 29.10.2012 у справі 2а/2370/3724/2012 суми зараховані у його погашення;

Суд відхиляє доводи боржника оскільки ним не надано доказу (платіжного доручення, банківської виписки) від 20.03.2012 на суму 162 697,16 грн. та доказів того, що сплачені ним кошти неправомірно зараховані у погашення боргів минулих періодів. При цьому суд вважає, що при винесенні рішення суду від 29.10.2012 у справі 2а/2370/3724/2012 487053,66 грн. платіж від 20.03.2012 не міг не бути врахований судом.

Також ініціюючий кредитор надав докази на збільшення заборгованості  по податках:

на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість №905594297 від 16.09.2012 року по строку сплати 30.09.2012 року на суму 95,00грн.; №9072469182 від 18.11.2012 року по строку сплати 30.11.2012 року на суму 750,00грн.; №9079005670 від 15.12.2012 року по строку сплати 30.12.2012 року на суму 554,00грн.; №9084698772 від 15.01.2013 року по строку сплати 30.01.2013 року на суму 684,00грн.; №9006116609 від 13.02.2013 року по строку сплати 02.03.2013 року на суму 663,00грн.; актом про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань №239/15-3/21383790 від 18.01.2013 року та податкового повідомлення-рішення №0000641530 від 18.01.2013 року на суму 20,2грн.; податковою декларацією з податку на додану вартість №9014028976 від 18.03.2013 року по строку сплати 30.03.2013 року на суму 1022,00грн.; актом камеральної перевірки даних №1738/15-3/21383790 від 20.05.2013 року та податкового повідомлення-рішення №0003851503 від 21.05.2013 року на суму 3,75грн.; податковими деклараціями з податку на додану вартість №9043931544 від 19.07.2013 року по строку сплати 30.07.2013 року на суму 212,00грн., №9051813627 від 20.08.2013 року по строку сплати 30.08.2013 року на суму 487,00грн., №9059012764 від 20.09.2013 року по строку сплати 30.09.2013 року на суму 745,00грн.; актом про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань №539/15-3/21383790 від 10.09.2013 року та податкового повідомлення-рішення №0005521503 від 10.09.2013 року на суму 106,6грн.; податковими деклараціями з податку на додану вартість №9066429683 від 19.10.2013 року по строку сплати 30.10.2013 року на суму 95,00грн.; №9074595113 від 19.11.2013 року по строку сплати 30.11.2013 року на суму 1931,00грн.; актом про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань №402/23-01-15-02/ від 06.11.2013 року та податкового повідомлення-рішення №0008771503 від 06.11.2013 року на суму 202,12грн.; податковими деклараціями з податку на додану вартість №9082155171 від 19.12.2013 року по строку сплати 30.12.2013 року на суму 5290,00 грн., №9088079817 від 19.01.2014 року по строку сплати 30.01.2014 року на суму 1047,00 грн., №1400020247 від 20.02.2014 року по строку сплати 02.03.2014 року на суму 779,00грн., №9014777888 від 20.03.2014 року по строку сплати 30.03.2014 року на суму 1085,00грн., №90214051044 від 17.04.2014 року по строку сплати 30.04.2014 року на суму 880,00грн., №9028481521 від 19.05.2014 року по строку сплати 30.05.2014 року на суму 1042,00грн., №9035281108 від 19.06.2014 року по строку сплати 30.06.2014 року на суму 1213,00грн., №9041124783 від 17.07.2014 року по строку сплати 30.07.2014 року на суму 1700,00грн., №9048275905 від 19.08.2014 року по строку сплати 30.08.2014 року на суму 1660,00грн., №9054020819 від 19.09.2014 року по строку сплати 30.09.2014 року на суму 1698,00грн., №906335102 від 20.10.2014 року по строку сплати 30.10.2014 року на суму 3785,00грн., №9067572816 від 19.11.2014 року по строку сплати 30.11.2014 року на суму 2827,00грн., №9073764257 від 19.12.2014 року по строку сплати 30.12.2014 року на суму 1384,00грн.; уточнюючими розрахунками з податку на додану вартість №9075788732 від 30.12.2014 року на суму 55,00грн. та №9075788829 від 30.12.2014 року на суму 48,00грн.; податковою декларацією з податку на додану вартість №9078470804 від 19.01.2015 року по строку сплати 30.10.2015 року на суму 674,00грн.; уточнюючими розрахунками з податку на додану вартість №90072448174 від 01.02.2015 року на суму 22501,00грн. та №9007248177 від 01.02.2015 року на суму 20181,00грн.; податковими деклараціями з податку на додану вартість: №9015740965 від 15.02.2015 року по строку сплати 02.03.2015 року на суму 1006,00грн., №9042623481 від 18.03.2015 року по строку сплати 30.03.2015 року на суму 1353,00грн., №9072499162 від 17.04.2015 року по строку сплати 30.04.2015 року на суму 1036,00грн., №9100772659 від 19.05.2015 року по строку сплати 30.05.2015 року на суму 957,00грн., №9124406512 від 15.06.2015 року по строку сплати 30.06.2015 року на суму 922,00грн., №9152719880 від 19.07.2015 року по строку сплати 30.07.2015 року на суму 1011,00грн. Залишок несплаченої пені заявник визначає 16863,87 грн.;

з орендної плати за землю, згідно наступних документів: податкової декларації з плати за землю №9016189750 від 14.02.2012 року з щомісячним платежем 8581,17грн. та платежем за грудень 8581,22грн.по строку сплати 30.10.2012, 30.11.2012, 30.12.2012 та 30.01.2013 року; акту про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань №3690/15-7/21383790 від 11.09.2012 року та податкових повідомлень-рішень від 20.09.2012 року № 0001151570 на суму 1,00 грн. та №0001161570 на суму 1,00 грн.; акту про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань №4439/15-7/21383790 від 11.10.2012 року та податкових повідомлень-рішень від 22.10.2012 року № 0002451570 на суму 1,00 грн. та №0002441570 на суму 1,00 грн.; акту про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань №4875/15-7/21383790 від 02.11.2012 року та податкового повідомлення-рішення від 12.11.2012 року № 0002971570 на суму 1,00 грн; акту про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань №4750/15-7/21383790 від 28.11.2012 року та податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0003681570 на суму 1,00 грн.; акту про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань №6260/15-7/21383790 від 20.12.2012 року та податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0003891570 на суму 1,00 грн.; податкових декларацій з плати за землю: №9004395899 від 05.02.2013 року за 2013 рік на суму 92413,4грн., №1400020249 від 20.02.2014 року на 2014 рік на суму 127194,91грн., №9009533413 від 05.02.2015 року на 2015 рік за 6 місяців 2015 року на суму 68753,94грн. Залишок несплаченої пені заявник визначає  86680,10 грн.;

Таким чином, за наданими суду доказами:

Документи                                                      основний платіж     штрафи

декларації з ПДВ                                            81375                        0

повідомлення-рішення з ПДВ                        0                                329,67

декларації з плати за землю                           322686,98                 0

повідомлення-рішення з плати за землю       0                                7

Разом:                                                             404061,98 грн.         336,67 грн.

Отже сума, основного боргу, яка підтверджена доказами, складає 786463,81 грн. (404061,98+382401,83). Вказана сума боргу більша від заявленої ініціюючим кредитором, тому суд визнає заявлену суму основного боргу у розмірі 774706,26 грн., які підлягають погашенню у третю чергу.

Також сума штрафу, яка підтверджена наявними у справі доказами, складає 336,67 грн. Ці вимоги підлягають визнанню і погашенню у шосту чергу.

Вимоги по пені на суму 103784,64 грн. у первісній заяві і в заяві про уточнення вимог (а також і по сумі 103543,97 грн. яка розрахована у первісній заяві із таких сум: 16863,87 вказана заявником як сума по ПДВ + 86680,10 вказана заявником як сума по платі за землю) не підтверджуються будь-якими належними доказами. Ці вимоги визнанню не підлягають, оскільки заявник не надав обгрунтованого розрахунку пені, який би містив суми виникнення та погашення податкових зобов’язань, періоди протягом якого на ці суми нараховувалась пеня. За таких обставин у суду відсутня можливість за наявними матеріалами перевірити правомірність застосування таких сум і періодів нарахування пені, а також відсутня можливість перевірки математичних розрахунків цієї пені або самостійного їх перерахування, відсутня можливість оцінити обставини позовної давності для її застосування  – суд вважає заявлені вимоги по пені відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведеними.

Суд відхиляє як докази її нарахування інтегровані облікові картки платника податків, у яких за поясненням представників ініціюючого кредитора вказані суми пені нараховуються в автоматичному режимі, оскільки це складені в односторонньому порядку облікові дані, оскільки така картка не є первинним бухгалтерським документом, оскільки картка не містить усіх необхідних відомостей (суми, на яку нараховано, періоду нарахування, формули нарахування тощо) для перевірки правильності здійсненого розрахунку пені, оскільки (як з’ясовано у засіданні) використовувані при розрахунках і звірці розрахунків картки обліку мають різні дані щодо певних операцій. Суд не приймає до уваги надані акти звірки взаємних розрахунків, оскільки вони не підтверджені первинними бухгалтерськими документами і містять істотні різниці у сумі боргу.

На запит суду автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено арбітражного керуючого Мельника В.О., яким на вимогу ухвали суду від 02.09.2015 надано суду заяву про згоду стати розпорядником майна в цій справі, а також документи, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, досвід та професійні якості: копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1659, виданого 23.07.2013 (наказ Міністерства юстиції України від 18.07.2013 №1432/5); копію договору добровільного страхування; інформацію про його діяльність як арбітражного керуючого.

Суд відхиляє заяви, які надійшли від арбітражних керуючих Новосельцева В.П. (вх.суду №215026/15 від 11.09.2015), Сиволобова М.М. (вх.суду №21716/16 від 14.09.2015), Іванюка О.М. (вх.суду №20919/15 від 04.09.2015), Легкого Т.І. (вх.суду №20863/15 від 03.09.2015), Голінного А.М. (вх.суду №20698/15 від 02.09.2015) з огляду на положення абз.1-4 ч.1 ст.114 Закону-4212.

При призначенні розпорядника майна боржника суду належить  встановити розмір оплати його послуг та джерела її сплати. Згідно з ч.2 ст.115 Закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині.

Оскільки боржником суду не надано довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, суд визначає її в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

У заяві ініціюючого кредитора та у відзиві боржника інформація про провадження останнім діяльності, пов'язаної з державною таємницею, не міститься.

Також у зв'язку із задоволенням вимоги ініціюючого кредитора та порушенням провадження у справі на боржника належить покласти судовий збір в сумі 6090 грн. на користь держави за звернення із заявою про порушення справи про банкрутство кредитора, звільненого в установленому порядку від сплати судового збору (п. 13 ч. 2 ст. 4, п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції до 01.09.2015).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-12, 16, 19, 22, 45, 114, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  суд –

УХВАЛИВ:

1.Порушити провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Вулкан 2" (м.Черкаси, вул.О.Дашковича,20, оф.4, ідентифікаційний код 21383790).

2.Визначити наступний розмір вимог ініціюючого кредитора:

774706,26 грн. податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які підлягають погашенню у третю чергу;

336,67  грн. штрафних санкцій, які підлягають погашенню у шосту чергу.

У визнанні решти вимог відмовити.

3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4.Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів.

5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича (м.Житомир, проїзд Академіка Тутковського, б.14/52, кв.67, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1659 видане Міністерством юстиції України 23.07.2013, наказ від 18.07.2013 №1432/5).

6.Встановити розмір оплати послуг розпорядника майна боржника – дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Встановити джерелом сплати послуг – авансування ініціюючим кредитором у розмірі, зазначеному у цьому пункті ухвали суду.

7.Вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

8. Встановити строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 07.12.2015.

Боржнику разом з розпорядником майна забезпечити: розгляд вимог конкурсних кредиторів; надіслання повідомлень заявнику про повне або часткове їх визнання чи відхилення із мотивованим обгрунтуванням підстав відхилення; надання суду копій надісланих повідомлень та доказів їх надіслання.

9.Визначити 07.12.2015 датою складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду.

10.Визначити 29.12.2015 датою попереднього засідання суду. Про час і місце проведення засідання повідомити учасників провадження у справі про банкрутство боржника додатково винесеною ухвалою.

11.Встановити строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 15.12.2015

12. Покласти на боржника сплату судового збору в доход державного бюджету України через місцевий (за місцезнаходженням відповідача) орган державної податкової служби (отримувач – УДКСУ у м. Черкаси Черкаської області, код – 38031150, банк – ГУДКСУ у Черкаській області, МФО – 854018, рахунок –№31213206783002, код бюджетної класифікації – 22030001, символ звітності банку – 101) в сумі 6090,00 грн., які підлягають погашенню у першу чергу.

Направити дану ухвалу рекомендованим листом: боржнику; розпоряднику майна боржника, арбітражному керуючому Мельнику В.О.; Центральному відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції для виконання п.6 резолютивної частини цієї ухвали суду (в оригіналі з гербовою печаткою суду); а також ініціюючому кредитору; державному реєстратору (реєстраційній службі Черкаського міського управління юстиції, м. Черкаси, вул.Благовісна, 170 – для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), для відома: Головному управлінню юстиції у Черкаській області, електронною поштою – Голінному А.М., Сиволобову М.М., Іванюку О.М., Легкому Т.І., Новосельцеву В.П.

Повне судове рішення складено у понеділок 19.10.2015.

Ухвала з дати її проголошення набрала законної сили, строк пред’явлення ухвали до виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" один рік.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                       Ю.А. Хабазня