flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала по справі № 925/1460/16 від 15 серпня 2017 року (визнання поточним кредитором)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 серпня  2017 року

Справа № 925/1460/16

           вх.№ 10938/17 від 22.05.2017

                                                                                    вх.№ 10799/17 від 18.05.2017

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: за участю: особистоарбітражного керуючого Пилипенко Т.В. (ліквідатор банкрута), представників за довіреностями – Дудки С.М. (від товариства з обмеженою відповідальністю "Українська спілка соціального розвитку", директор), представників за довіреностями – Короля А.М. (від Черкаської міської ради), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяви Головного управління ДФС у Черкаській області та Черкаської міської ради про визнання поточним кредитором у справі за заявою

ініціюючого кредитора   державної податкової інспекції у м. Черкасах

                                           Головного управління ДФС у Черкаській області

до боржника                     приватного підприємства "Вулкан-2"

про                                     визнання банкрутом, –

УСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у Черкаській області подано заяву від 18.05.2017 №11413/23-00-10-0118 (вх.суду №10938/17 від 22.05.2017, т.8 а.с.1-63) про визнання кредитором боржника на суму 833634,12 грн., з них: 708590,38 грн. по орендній платі з юридичних осіб (в тому числі: 224320,47 грн. основного боргу,  484269,91 пені), 70294,64 грн. по податку на додану вартість (в тому числі: 34871,88 грн. основного боргу,  35422,76 грн. пені), 50884,58 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 3864,52 грн. податкового боргу боржника, як платника окремих податків по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (в тому числі: 3717,84 грн. основного боргу, 146,68 грн. пені), а також на суму 3200 грн. сплаченого судового збору;

Черкаською міською радою подано заяву від 16.05.2017 №1812-01-21 (вх.суду №10799/17 від 18.05.2017, т.8 а.с.74-99) про визнання кредитором боржника на суму 179493,54 грн. орендної плати за землю за період з 01.10.2015 по 31.03.2017, а також на суму 3200 грн. сплаченого судового збору.

Судом об’єднано розгляд вимог за двома заявами про визнання поточними кредиторами боржника відповідно до ст.58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони випливають з одних правовідносин та пов'язані між собою одними і тими ж обставинами, які підлягають установленню, та доказами.

Так, підставою виникнення зобов’язань боржника перед кредиторами є неналежне виконання зобов’язань за користування земельними ділянками за трьома договорами, укладеними між боржником, приватним підприємством "Вулкан-2" та Черкаською міською радою.

У судових засіданнях учасники провадження у справі про банкрутство боржника представники Черкаської міської ради та Головного управління ДФС у Черкаській області – заявлені вимоги підтримали.

Зокрема, представник Головного управління ДФС у Черкаській області у судових засіданнях та у додаткових поясненнях від 08.06.2017 вх.суду№12311/17 (а.с.104 т.8) пояснив, що відповідно до ст.10 Податкового кодексу України податок на майно, складовою якого відповідно до ст.265 є плата за землю (яка складається із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) належить до місцевих податків; що відповідно до п.288.п.1 ст.288  розділу ХІІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, що укладається органами виконавчої влади та місцевого самоврядування і останні до 01 лютого подають контролюючому органу за місцем знаходження зазначеної земельної ділянки переліки орендарів з якими укладено договори оренди на поточний рік та інформують відповідний контролюючий орган про укладення нових, про внесення змін до існуючих договорів оренди землі та про їх розірвання до 1 числа місяця, що  настає за місяцем, у якому відбулись зазначені зміни; що відповідно до п.228.7 ст.288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до  ст.285-287 цього розділу, а також подав розрахунок суми пені (а.с.110-113).

Ліквідатор банкрута та його представник:

вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області визнав частково на суму 316994,77 грн. (з них: 3200 грн. судового збору – у першу чергу, 279417,80 грн. (в тому числі: 189943,50 грн. - заборгованість по орендній платі з юридичних осіб; 34871,88 грн. – заборгованість по податку на додану вартість, 34871,88 грн. – заборгованість по податку на додану вартість, 50884,58 грн. – заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 3717,84 грн. - податковий борг боржника як платника окремих податків (Золотоніська ОДПІ) – у третю чергу та 34376,97 грн. (орендна плата за липень-вересень 2015 року) – у шосту чергу, і пояснив, що вимоги заявника на суму 519839,35 грн. (в тому числі 484269,91 грн. пені по орендній платі з юридичних осіб, 35422,76 грн. пені по податку на додану вартість, 146,68 грн. пені на податковий борг боржника як платника окремих податків (Золотоніська ОДПІ) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) не підлягають визнанню з тих підстав, що відповідно до абз.3 ч.3 с.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

вимоги Черкаської міської ради не визнав з тих підстав, що відповідно до п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; що повноваження з адміністрування орендної плати, як податку, покладено на органи ДФС і їх виконання іншими органами державної влади чи місцевого самоврядування або делегування таких повноважень законодавством не передбачено; що аналогічні вимоги заявлені податковою інспекцією і підтверджуються поданими розрахунками, податковими деклараціями  боржника з плати за землю. Крім того, боржником на адресу Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради направлено заяви: від 14.08.2014 за вих.№17 про розірвання угоди про плату за фактичне користування землею по вул.Береговій, 5 в м.Черкаси у зв’язку із зміною власника будівель та споруд, розташованих на зазначеній ділянці, та від 07.11.2014 за вих.№30 і повторно від 21.10.2016 за вих.№13 про припинення угоди від 09.12.2005 про відшкодування власнику землі заподіяних збитків у зв’язку із переходом права власності на  об’єкт (павільйон), розташований на земельній ділянці площею 179 кв.м за адресою м.Черкаси, перехрестя бульвару Шевченка та вулиці Чорновола, до іншої особи та  укладенням новим власником 27.07.2016 договору пайової часті в утриманні об’єкту благоустрою, однак листами від 15.09.2014 №9687-012-20 та від 28.11.2016 №13747-01-25 був повідомлений про те, що для вирішення питання розірвання угод йому необхідно погасити заборгованість по орендній платі за вказані земельні ділянки, яка станом на 01.10.2016 становить 429283,96 грн. та надати до Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради довідку департаменту фінансової політики про її відсутність.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Українська спілка соціального розвитку" пояснив,

що вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області в частині пені в розмірі 519839,35 грн. не підлягають визнанню, як не доведені, оскільки при нарахуванні пені береться до уваги розмір непогашеного грошового зобов’язання платника, підстави та суб’єкт нарахування такого зобов’язання, розмір облікової ставки НБУ станом на кожен день прострочення, дата виникнення у кредитора права нараховувати пеню та дата закінчення її нарахування, однак наданий заявником розрахунок пені не дає можливості встановити всі зазначені складові, а отже перевірити правильність та правомірність її нарахування;

що вимоги Черкаської міської ради не підлягають визнанню в повному обсязі, як такі, що заявлені неналежним кредитором, оскільки Податковим кодексом України повноваженнями з адміністрування податків, зборів, обов’язкових платежів, із вжиття заходів погашення податкового боргу (в тому числі шляхом звернення до суду) наділені виключно органи Державної фіскальної служби; що Головним управлінням ДФС у Черкаській області заборгованість по орендній платі за землю включена до суми поточних вимог третьої черги, отже визнання вимог Черкаської міської ради призведе до подвійного стягнення з боржника однієї і тієї ж заборгованості. Подав заяву від 01.08.2017 №27 /(вх.суду №16615/17 від 02.08.2017) про приєднання до матеріалів справи копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно 11.04.2014 №20400549, згідно з яким право власності на комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою м.Черкаси, вул.Берегова, 5 зареєстровано за Коломійцем Володимиром Анатолійовичем.

У засіданні оголошувалась перерва з 02.08.2017, про що учасники засідання були повідомлені під розписку.  У судове засідання 15.08.2018 боржник та заявник Головне управління ДФС у Черкаській області участі представників не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212). Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши ліквідатора банкрута, представників заявників, учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає:

що вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області підлягають частковому задоволенню: на суму 3200 грн., які підлягають погашенню у першу чергу; на суму 89434,30 грн. (34871,88 +50884,58 +3717,84), які підлягають погашенню у третю чергу; на суму 35422,76 грн., які підлягають погашенню у шосту чергу. Зокрема, визнанню підлягають наступні вимоги у таких сумах:

34871,88 грн. податку на додану вартість, яка підтверджується: податковими деклараціями з податку на додану вартість №9172497670 від 16.08.2015, №9194102397 від 18.09.2015, №9215888736 від 20.10.2015, №9235179352 від 17.11.2015; актом перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання від 09.10.2015 №2955/23-01-015-0214, податковим повідомленням-рішенням №0014411502 від 26.10.2015; податковими деклараціями з податку на додану вартість №9237232487 від 19.11.2015, №9257225144 від 20.12.2015, №9273800274 від 20.01.2016, уточнюючими розрахунками податкових зобов’язань з податку на додану вартість №9025225946 від 27.02.2016, №9025225935 від 01.08.2015, №9025225942 від 27.02.2016; податковою декларацією з податку на додану вартість №9020935291 від  19.02.2016, уточнюючим розрахунком №9034026427 за 01.01.2016; податковими деклараціями з податку на додану вартість  №9039468897 від 21.03.2016, №9060139934 від 19.04.2016, №9122446690 від 17.07.2016, №9148269475 від 17.08.2016, №9168403376 від 14.09.2016, №9189486719 від 11.10.2016, №9221280163 від 17.11.2016, №92537996501 від 10.12.2016, №9266288991 від 17.01.2017, №9022534246 від 17.02.2017, №9041954577 від 15.03.2017, №9069730248 від 19.04.2017, а також 35422,76 грн. пені, нарахованої на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати (розрахунок а.с.112-113 т.8 суд вважає вірним);

50884,58 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (вимоги підтверджуються податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9020433856 від 19.02.2016, №9021183968 від 16.02.2017);

3717,84 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які підтверджуються відповідною податковою декларацією від 17.02.2016, поданою Золотоніській об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області. Вимоги на суму 146,68 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано обгрунтованого її розрахунку.

Вимоги ж на суму 224320,47 грн. орендної плати з юридичних осіб та пені на суму 484269,91 грн., нарахованої на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

"Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку" (п.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 із доповненнями згідно з постановою  пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №8).

Черкаською міською радою подано заяву з вимогами до боржника щодо плати за землю за ті ж земельні ділянки і за той же строк, що і Головним управлінням ДФС у Черкаській області, отже перша скористалась наданим їй правом, у зв’язку з чим підстав для визнання вимог Головного управління ДФС у Черкаській області у цій частині немає.

Доводи представника товариства з обмеженою відповідальністю "Українська спілка соціального розвитку" та ліквідатора банкрута суд відхиляє, оскільки відповідно до ст.19 Закону-4212 не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, а мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Тобто на вимоги термін виконання яких настав після введення мораторію заборона нарахування пені не поширюється;

що вимоги Черкаської міської ради про визнання поточним кредитором боржника на суму 179493,54 грн. орендної плати за землю за період з 01.10.2015 по 31.03.2017, а також на суму 3200 грн. сплаченого судового збору визнанню не підлягають з наступних підстав.

Так, заявником подано заяву №1812-01-21 від 16.05.2017 (вх.суду №10799/17 від 18.05.2017, а.с.74 т.8) з вимогами на суму 179493,54  грн., мотивовану тим, що боржник має перед заявником непогашені грошові зобов’язання з орендної плати за землю за період з 01.10.2015 по 31.03.2017, які виникли на підставі укладених між ними: угоди про плату за фактичне користування землею від 20.05.2005, зареєстрованої у відділі земельних відносин виконавчого комітету Черкаської міської ради 20.05.2005 за №72, предметом якої є земельна ділянка площею 9480 кв.м за адресою: м.Черкаси, вул.Берегова,5 (далі – Угоди про плату); угоди про відшкодування власнику землі заподіяних збитків від 09.12.2005, зареєстрованої в управлінні земельних ресурсів та землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради 19.12.2005 за №170, предметом якої є земельна ділянка за адресою: м.Черкаси, на розі бул.Шевченка – вул.Енгельса (далі – Угоди про відшкодування збитків) та договору оренди землі від 14.10.2009 реєстраційний №040980100012 від 14.10.2009, предметом якого є земельна ділянка площею 22250 кв.м за адресою: м.Черкаси, вул.Берегова, 5 (далі – Договір оренди).

Істотні умови договору оренди землі визначені у ст.15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на момент укладення вищевказаних правочинів).

Згідно із ст.6 Закону України  "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Стаття 116 ж Земельного кодексу України (у редакції, чинній  на час підписання Угоди про плату та Угоди про відшкодування збитків) передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ст.17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно із ст.19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Відповідно ж до ст.251 і 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд вважає, що підписуючи Угоду про плату та Угоду про відшкодування збитків, сторони фактично мали намір вчинити договір оренди землі, тому суд керується правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ст.235 Цивільного кодексу України). Зокрема, на запитання головуючого представник Черкаської міської ради не зміг вказати інший, передбачений Цивільним кодексом України чи іншим законом, вид зобов’язань, який виник з їх підписанням.

Однак, у зв’язку з відсутністю істотних умов (зокрема, щодо строку дії договору оренди; індексації орендної плати; порядку її перегляду та відповідальності за її несплату; використання та цільового призначення земельної ділянки; збереження стану об'єкта оренди; умов і строки передачі земельної ділянки орендарю; умов повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючих обмежень /обтяжень/ щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальності сторін), а також недотриманням вимог ст.6, 17, 19 Закону України "Про оренду землі" (щодо отримання рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування відсутнє, отже право користування земельною ділянкою не виникло і підстава укладення договору відсутня; акт приймання-передачі землі відсутній; строк оренди землі не визначено) є підставою для визнання Угоди про плату та Угоди про відшкодування збитків недійсними.

Окремою підставою для визнання недійсною Угоди про відшкодування збитків, як такої, що не відповідає закону, є наступне.

Так, відповідно до ч.1 і 2 ст. 11, ч.1 ст.201, ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, збитки це є винна протиправна дія особи, яка спричинила дійсну шкоду. Угода про відшкодування збитків – це є фактично є договір про вчинення надалі боржником неправомірних дій за плату. Однак, сторони не мають права укладати правочин, предметом яких є вчинення протиправних протизаконних дій.

Доводи представника Черкаської міської ради про наявність у сторін права на укладення договору про відшкодування збитків відповідно до ч.5 ст.225 Господарського кодексу України (у редакції на час укладення спірної угоди) суд відхиляє з наступних мотивів. Так, згідно з цією нормою "сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами."

Отже, згідно з вказаною нормою сторони можуть вчинити законний правочин (встановити законні взаємні зобов’язання) за порушення якого (а порушення зобов’язання є вчиненням неправомірних дій після його взяття) можуть заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, але цією нормою сторонам не надається права передбачати розмір збитків без взяття законного зобов’язання, тобто не надано права укладати договір на вчинення за плату дій, які суперечать закону.

Суд визнає недійсними Угоду про плату та Угоду про відшкодування збитків відповідно до п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України з власної ініціативи.

За відсутності правової підстави для нарахування орендної плати за землю (у зв’язку з визнанням недійсними Угоди про плату та Угоди про відшкодування збитків) відсутні й правові підстави для визнання вимог, нарахованих відповідно до цих угод, за поданою заявою.

Підставою для відмови у задоволенні вимог за Договором оренди (та додатковою до вище вказаних підставою – за Угодою про відшкодування збитків) є й ті обставини, що власником будівель (в тому числі: прохідної з прибудовами (літ.Б-І, б, б’), майстерні з прибудовою (літ.В-І, В’-І), будинку для відпочиваючих з  прибудовою (літ.Г-І, г), столової-готелю з прибудовою (літ.Д-І, д), елінгу (літ.З), вбиральні (літ.К), огорожі №1-6, незавершеного будівництва двоповерхового будинку з гаражами загальною вартістю 97956,32 грн.) за адресою м.Черкаси, вул.Берегова, 5 згідно з актом приймання-передачі від 14.02.2014 та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.04.2014 індексний номер: 20400549 став Коломієць Володимир Анатолійович (м.Черкаси, вул.Гагаріна,73, кв.3, ідентифікаційний номер 2390010912), та що власником нежитлової будівлі (павільйону), який знаходиться адресою: м.Черкаси на перехресті бул.Шевченка – вул.Енгельса на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2014 став Макарян Юрій Камсарович (м.Черкаси, бул.Шевченка,352, кв.73, реєстраційний номер облікової картки платника податків 1904820336) (а.с.163-173 т.8).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Частиною 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Отже, враховуючи, що боржником укладено договори про перехід права власності на об’єкти, які розміщені на орендованій земельній ділянці; що боржником надано докази повідомлення Черкаської міської ради про перехід права власності на нежитлові приміщення за адресами м.Черкаси на перехресті бул.Шевченка – вул.Енгельса та м.Черкаси, вул.Берегова,5 (що є адресами спірних земельних ділянок) – дія Угоди про плату за фактичне користування землею від 20.05.2005, Угоди про відшкодування власнику землі заподіяних збитків від 19.12.2005 та Договору оренди землі від 14.12.2009, укладених між Черкаською міською радою  та  ПП "Вулкан-2", припинилась з моменту передачі у власність будівель і споруд іншим особам.

Черкаською міською радою нараховано орендну плату за землю з 01.10.2015, тобто після переходу права власності на будівлі і споруди боржника.

Докази того, що предметом Угоди про плату за фактичне користування землею від 20.05.2005 та Договору оренди землі від 14.12.2009 (по  вул. Берегова, 5 у м.Черкаси) є різні земельні ділянки, на яких знаходяться різні будівлі і споруди, суду не надано.

На жодну земельну ділянку, яка є предметом вищевказаних правочинів, суду не надано будь-яких документів, які підтверджують право Черкаської міської ради на неї.

         Керуючись ст.4-1, 83, 86 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

  1. Заяву Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.05.2017 №11413/23-00-10-0118 (вх.суду №10938/17 від 22.05.2017) задовольнити частково.

Визнати Головне управління ДФС у Черкаській області поточним кредитором боржника: на суму 3200 грн., які підлягають погашенню у першу чергу; на суму 89434,30 грн., які підлягають погашенню у третю чергу; на суму 35422,76 грн., які підлягають погашенню у шосту чергу.

У визнанні решти вимог відмовити.

  1. Визнати недійсною угоду про плату за фактичне користування землею від 20.05.2005, укладену між Черкаською міською радою та приватним підприємством "Вулкан-2" та зареєстровану у відділі земельних відносин виконавчого комітету Черкаської міської ради 20.05.2005 за №72, предметом якої є земельна ділянка площею 9480 кв.м за адресою: м.Черкаси, вул.Берегова,5.

 3.Визнати недійсною угоду про відшкодування власнику землі заподіяних збитків від 09.12.2005, укладену між Черкаською міською радою та приватним підприємством "Вулкан-2" і зареєстровану в управлінні земельних ресурсів та землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради 19.12.2005 за №170, предметом якої є земельна ділянка за адресою: м.Черкаси, на розі бул.Шевченка – вул.Енгельса.

  1. У задоволенні заяви Черкаської міської ради від 16.05.2017 №1812-01-21 (вх.суду №10799/17 від 18.05.2017 відмовити повністю.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 22.08.2017.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), а також рекомендованим листом з повідомленням заявникам (2).

Суддя                                                                                                      Хабазня Ю.А.