Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09 червня 2016 року № 3

Справа № 925/1847/15

вх. №30606/15 від 31.12.2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто – фізичної особи-підприємця Кузнєцова Є.В., представника за довіреністю – Хомякової Л.В. (від підприємства об’єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого

Ярмолінського Ю.В.

про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника,

а також заяву

заявника фізичної особи-підприємця Кузнєцова Є.В.

про визнання недійсним договору

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Укр

Євро Трейд"

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003"

про визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

1.Провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 03.12.2015.

Після офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 03.12.2015, відповідно до ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом розглянуто вимоги, які надійшли від підприємства об’єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" (яке є правонаступником виробничо-комерційного підприємства "Фаворит-2014" Громадської організації "Інваліди Черкащини", далі – ПОГ "Черкаситара") і які розпорядником майна (за результатами розгляду вимог кредиторів боржником) визнано повністю.

2.У ході розгляду справи правонаступником ініціюючого кредитора, фізичною особою – підприємцем Кузнєцовим Є.В., подано до суду заяву від 31.03.2016 (вх. суду №6549 від 31.03.2016) з вимогами визнати договір про відшкодування витрат №11/3-К від 14.01.2015, укладений між ПОГ "Черкаситара" і боржником (далі – Договір-11/3-К) недійсним з тих підстав,

що в забезпечення виконання зобов’язань (як позичальника) перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі – Банк) по кредитних договорах від 20.01.2006 №К-2-2006 на суму 2290500,00 грн., від 27.06.2006 №К-41-2006 на суму 6270000,00 грн., від 28.12.2006 №К-121-2006 на суму 9709500,00 грн. боржником укладені договори поручительства від 02.06.2009 №П-2/3-2006, від 02.06.2009 №П-41/4-2006, від 02.06.2009 №П-121/4-2006;

що Банк у справі про банкрутство не заявляв вимоги про стягнення кредитних коштів з боржника і цей факт означає, що усі без виключення зобов’язання боржника перед Банком по вищезазначених кредитних договорах виконані;

що оскільки перехід до поручителя прав кредитора у зобов’язанні після виконання ним обов’язку боржника відбувається в силу прямої вказівки у законі, то відповідно до ст.556 Цивільного кодексу України ПОГ "Черкаситара" має право вимагати від боржника відшкодування усіх проведених підприємством виплат щодо погашення кредитних зобов’язань;

що Договір-11/3-К укладено строком по 30.06.2015 виключно з метою набуття прав конкурсного кредитора;

що в договорах поручительства не встановлено строк дії поруки, а докази пред’явлення вимоги Банку до ПОГ "Черкаситара" у справі відсутні, тому і зобов’язання поруки за договорами поручительства є припиненими;

що визнаючи заявлені ПОГ "Черкаситара" вимоги за договорами відшкодування, у т.ч. і за оскаржуваним договором, боржник фактично взяв на себе зобов’язання відшкодувати ПОГ "Черкаситара" витрати, які останнє не здійснювало, тобто боржник взяв на себе зобов’язання за відсутності відповідної майнової дії з боку іншої сторони зобов’язання;

що оскаржуваний Договір-11/3-К укладений протягом року до порушення справи про банкрутство боржника;

що до Договір-11/3-К відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України є фіктивним;

Вимоги обґрунтовано посиланням на ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

3.У судових засіданнях у ході розгляду справи представники учасників провадження у справі про банкрутство боржника пояснили наступне.

Розпорядник майна боржника пояснив,

що вимоги ж ПОГ "Черкаситара" в частині 3% річних та інфляційних втрат не підлягають визнанню через відсутність детального розрахунку заявлених сум,

що згідно з пунктами 2.2 договорів про відшкодування витрат боржник зобов’язується відшкодувати усі витрати ПОГ "Черкаситара" протягом 10 днів після закінчення їх дії, що строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, тобто договірні зобов’язання сторін не можуть виникнути після закінчення дії договору, тому зобов’язань боржника по відшкодуванню фактичних витрат ПОГ "Черкаситара" не виникло,

що ПОГ "Черкаситара" не довів своїх конкурсних вимог доказами, поданими протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство,

що ПОГ "Черкаситара" було пропущено трирічний строк позовної давності за вимогами, що виникли за звітами №№1-12 до договору доручення від 12.01.2011 за період з 31.01.2011 по 26.12.2011, з 27.01.2012 по 28.12.2012,

що ПОГ "Черкаситара" у порушення вимог ч.3 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не було подано на протязі тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство детальний розрахунок суми заборгованості за договором доручення від 12.01.2011,

що ст. 57 Податкового кодексу України передбачено особистий обов’язок сплати податків і зборів, виконання ж представником обов’язку довірителя за власні кошти суперечить закону (ч.1 ст.238 Цивільного кодексу України),

що договори поручительства та спільний договір поруки не містять умов про строк дії поруки, а тому порука є припиненою і ПОГ "Черкаситара" не має прав кредитора,

що правову позицію застосування ч.2 ст.559 Цивільного кодексу України, Верховний Суд України висловив у справах №6-466цс15 від 23.09.2015, №6-932цс15 від 07.10.2015,

що відсутність доказів отримання кредитних коштів з деталізованою інформацією щодо дати та суми одержаних коштів унеможливлює здійснення розрахунку процентів,

що ПОГ "Черкаситара" не довів, що сплачуючи кошти на рахунок боржника, він виконував саме субсидіарне зобов’язання поруки, а не безпідставно перераховував кошти чи надавав фінансову допомогу боржнику,

що, вважає за необхідне застосування судом позовної давності до вимог, що ґрунтуються на договорах поручительства.

Представник боржника пояснив:

що ПОГ "Черкаситара" виконало усі взяті на себе зобов’язання по оплаті тіла кредиту та відсотків за користування ним за кредитними договорами і договорами поручительства,

що договори про відшкодування витрат від 10.01.2012 №11-К, від 09.01.2013 №11/1-К від 09.01.2013, №11/2-К від 09.01.2014, №11/3-К від 14.01.2015 укладені з метою врегулювати відносини ПОГ "Черкаситара" і боржника стосовно оплати послуг поручителя, оскільки такі положення в договорах поручителства відсутні,

що повністю визнає вимоги ПОГ "Черкаситара" на суму 42366556,69 грн.

Представник ПОГ "Черкаситара" пояснив:

що договори про відшкодування витрат від 10.01.2012 №11-К, від 09.01.2013 №11/1-К від 09.01.2013, №11/2-К від 09.01.2014, №11/3-К від 14.01.2015 не змінюють правову природу трьох договорів поручительства, не несуть умов прощення боргу чи звільнення боржника від обов’язку відшкодувати кредитний борг, сплачений поручителем, що вказані договори необхідно розцінювати як доповнення до договорів поруки, якими сторони врегулювали механізм повернення (регресу) коштів, сплачених поручителем Банку і ці зобов’язання є грошовими,

що договори про відшкодування втрат від 10.01.2012 №11-К, від 09.01.2013 №11/1-К від 09.01.2013, №11/2-К від 09.01.2014, №11/3-К від 14.01.2015 укладалися між сторонами у перших числах місяця з розрахунку на рік виконання платежів по погашенню як тіла кредиту, так і відсотків за користування ним, тому вирахувати точну суму оплат, зокрема відсотків, проведену протягом поточного року, немає можливості.

що у зв’язку з різким погіршенням економічної ситуації в країні, значним зростанням інфляційних процесів та знеціненням національної валюти, враховуючи той факт, що договори поручительства не містили ніяких зобов’язань з боку боржника та з метою захисту діяльності останнього і були укладені договори про відшкодування витрат,

що договори про відшкодування витрат не змінюють правову природу поручительства, а лише більш точно врегульовують окремі моменти правовідносин кредитора та поручителя за договором поруки,

що у кожному кредитному договорі (з наступними змінами) зазначені номери рахунків, на які повинні зараховуватися кошти за отриманий кредит та відсотки за користування ним, що ці рахунки є рахунками Банку, а не боржника і відкриті вони були з дотриманням вимог постанови правління НБУ від 17.06.2004 №280 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за №918/9517,

що розрахунковий рахунок ТОВ "Фаворит-2003" №260071443001 (у відділенні №5 ОПФ банку "Фінанси та Кредит") вказано в усіх без винятку кредитних договорах і додаткових угодах до них і віне не збігається з номерами рахунків, на які здійснювалося погашення коштів за кредитами і процентами,

що жодного платежу на цей рахунок ПОГ "Черкаситара" як поручитель, не здійснювало, тому безпідставним є твердження Кузнєцова Є.В., що боржник прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони,

що фактично у ПОГ "Черкаситара" вимоги до боржника значно більші, оскільки виконувати зобов’язання поручителя за договором поруки розпочав з 01.01.2010, тоді як вимоги заявлено за період дії договорів про відшкодування витрат з 01.01.2012 по 30.06.2015,

що жодна з вказаних у ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обставин не може бути застосована, а тому відсутні підстави для задоволення вимог фізичної особи-підприємця Кузнєцова Є.В. про визнання недійсним Договору-11/3-К,

що керуючись положеннями п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, ТОВ "Фаворит-2003" як землекористувач, самостійно щороку обчислював суму податку і не пізніше 20 лютого поточного року подавав її до державної податкової інспекції у м.Черкасах (за місцезнаходженням земельних ділянок) за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями,

що ст..19 Податкового кодексу України дозволяється сплачувати податки через представника,

що ПОГ "Черкаситара" є представником ТОВ "Фаворит-2003" у сплаті податку на землю та орендної плати на підставі укладеного договору доручення від 12.01.2011, із додатковою угодою до нього від 11.05.2012 та виданих на його виконання довіреностей від 12.01.2011 №2, від 18.05.2012 №6,

що для погашення кредиту та процентів ПОГ "Черкаситара" здійснював перерахування коштів безготівково не на поточний рахунок боржника, а на рахунки, відкриті банківською установою-кредитором безпосередньо для обліку виконання кредитних зобов’язань,

Фізична особа-підприємець Кузнєцов Є.В. пояснив:

що заявляючи вимоги на суму 42011130,26 грн. ПОГ "Черкаситара" не повідомив суд про той факт, що кредитні зобов’язання ТОВ "Фаворит-2003", які були виконані ПОГ "Черкаситара" за договорами поручительства, були забезпечені шляхом укладання іпотечних договорів з Банком, що наявність зобов’язань по іпотеці у контексті положень ст.556 Цивільного кодексу України призвела до фактичного набуття ПОГ "Черкаситара" прав іпотекодержателя у зв’язку з виконанням ним кредитних зобов’язань ТОВ "Фаворит-2003", що наслідком цього є зміна черговості задоволення вимог ПОГ "Черкаситара" як забезпеченого кредитора,

що відповідно до умов договорів поручительства належним виконанням зобов’язань поручителя є зарахування грошових коштів саме на рахунок ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", однак ПОГ "Черкаситара" здійснювались перерахування коштів на рахунок боржника і що такі операції суперечать договорам поручительства,

що відповідно до ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, що таким чином порука за договорами поручительства припинила свою дію у день остаточного погашення кредитних зобов’язань перед банком (не пізніше 10.12.2015),

що у сумах відшкодувань, які вказані у договорах про відшкодування витрат та сумах коштів, які вказано у поданих ПОГ "Черкаситара" розрахунках за період з 01.01.2012 по 30.06.2015, ним встановлено розбіжність, що фактично унеможливлює встановлення суми основного боргу, суми 3% річних та інфляційних і що аналогічна ситуація має місце по усіх розрахунках за 2012, 2013, 2014 та 2015 роки.

4.Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

5.Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимога Кузнєцова Є.В. у заяві від 31.03.2016 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалами суду від 23.11.2015 прийнято до розгляду заяву ініціюючого кредитора про порушення провадження у цій справі, від 03.12.2015 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

10.01.2012 між ТОВ "Фаворит-2003" (боржник) та підприємством об’єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" (ПОГ "Черкаситара") укладено договір від 14.01.2015 №11/3-К про відшкодування витрат (Договір-11/3-К), згідно з яким ПОГ "Черкаситара" на виконання договору поруки від 29.05.2009 і на період тимчасової неплатоспроможності боржника бере на себе зобов’язання:

на виконання договору поручительства від 02.06.2009 №П-2/3-2006 (та додаткової угоди до нього від 01.06.2012 №П-2/3-2011), укладених на виконання кредитного договору №К-2-2006 від 20.01.2006 (із додатковою угодою до нього від 20.12.2007) щомісячно за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 у порядку і розмірах, вказаних у графіку погашення кредиту, здійснювати за власний рахунок оплату сум тіла кредиту та відсотків по кредиту замість боржника на загальну суму 331233,49 грн.;

на виконання договору поручительства від 02.06.2009 №П-41/4-2006 (та додаткової угоди до нього від 01.06.2012 №п-41/4-2011), укладених на виконання договору про невідновлювальну кредитну лінію від 27.06.2006№К-41-2006 (із додатковою угодою до нього від 24.12.2007) щомісячно за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 у порядку і розмірах, вказаних у графіку погашення кредиту здійснювати за власний рахунок оплату сум тіла кредиту та відсотків по кредиту замість боржника на загальну суму 906716,44 грн.;

на виконання договору поручительства від 02.06.2009 №П-121/4-2006 (із додатковою угодою до нього від 01.06.2012), укладених на виконання договору про не відновлювальну кредитну лінію від 28.12.2006 №К-121-2006 (із додатковими угодами до нього від 20.12.2007, від 18.01.2008) щомісячно за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 у порядку і розмірах, вказаних у графіку погашення кредиту здійснювати за власний рахунок оплату сум тіла кредиту та відсотків по кредиту замість боржника на загальну суму 1404108,96 грн.

Відповідно до пункту 2.2. Договору-11/3-К боржник зобов’язується відшкодувати усі витрати ПОГ "Черкаситара", понесені ним за цим договором, протягом 10 днів після закінчення дії Договору-11/3-К. Цей договір було укладено строком на 6 місяців на період з 01.01.2015 по 30.06.2015 включно, але не раніше виконання сторонами своїх зобов’язань.

Факт сплати грошей ПОГ "Черкаситара" у рахунок погашення основного боргу і процентів за трьома кредитними договорами (кредитний договір від 20.01.2006 №К-2-2006; договір про не відновлювальну кредитну лінію від 27.06.2006 №К-41-2006; договір про не відновлювальну кредитну лінію від 28.12.2006 № К-121-2006) підтверджується доданими до справи банківськими виписками та платіжними дорученнями, однак підставою перерахування грошей (цільовим призначенням платежу)у них вказано не Договір-11/3-К, а саме вищеназвані кредитні договори.

Станом на час винесення цього судового рішення доказів фактів внесення грошей згідно із спірним Договором-11/3-К у справі немає.

Відповідно до ст. 20 Закону-2013 правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Оцінюючи установлені факти суд приходить до таких висновків.

Договір-11/3-К є правочином. Цей правочин вчинено боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Виходячи з умов Договору-11/3-К ПОГ "Черкаситара" зобов’язується виконувати взяті на себе зобов’язання за договорами поручительства (щодо сплати основного боргу і процентів за кредитними договорами), а боржник зобов’язується відшкодувати всі витрати ПОГ "Черкаситара" протягом 10 днів після закінчення дії Договору-11/3-К.

Отже з укладенням Договору-11/3-К: а) боржник не отримує ніяких активів чи майнових прав; б) натомність боржник бере на себе додаткові зобов’язання, а саме відшкодувати всі витрати ПОГ "Черкаситара" (які саме не визначено) і відшкодувати їх на протязі 10 днів після закінчення строку його дії (30.06.2015). Однак, зобов’язання ПОГ "Черкаситара" перед Банком виникли із договорів поручительства (від 02.06.2009 №П-2/3-2006, №П-41/4-2006 та №П-121/4-2006 з додатковими угодами від 01.06.2012), а не із Договору-11/3-К, тобто ці зобов’язання вже існували на час укладення Договору-11/3-К, тому останній не створив будь-яких нових обов’язків для ПОГ "Черкаситара". Обов’язки ж боржника згідно з Договором-11/3-К є новими. Крім того, обов’язки боржника, встановлені у п.2.2 Догову-11/3-К суперечать обов’язкам, які виникають у нього внаслідок правовідносин поруки із закону, відповідно до ч.2 ст. 556 та ст.558 Цивільного кодексу України, згідно з якими: "до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання"; "поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові". Тобто закон не передбачає виникнення обов’язку боржника "відшкодовувати витрати" поручителя – у поручителя виникає право на "оплату послуг" (яка ні договорами поручительства ні Договором-11/3-К не передбачена). Також закон визначає можливість виникнення у поручителя прав кредитора до боржника у разі повного виконання забезпеченого порукою зобов’язання, але тих прав які виникають з договорів про надання кредиту і його забезпечення, а не тих прав, які передбачені Договором-11/3-К.

З огляду на ці обставини суд вважає факт укладення Договору-11/3-К фактом прийняття на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

Крім того, Договір-11/3-К є правочином, який суперечить нормам ч.2 ст. 556 та ст.558 Цивільного кодексу України, що є підставою визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215 та ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судом установлено ті обставини, з якими Закон-4212 пов’язує можливість визнання договору недійсним, що є правовою підставою задоволення заявлених вимог.

У зв’язку із задоволенням заяви судові витрати у розмірі 2756 грн. повністю покладаються порівну на боржника (1378 грн.) та ПОГ "Черкаситара" (1378 грн.). Враховуючи значний обсяг цього судового рішення суд вважає необхідним видати наказ на виконання цієї ухвали суду в частині стягнення судових витрат з ПОГ "Черкаситара". Судові ж витрати, покладені на боржника, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів і погашаються у першу чергу.

6.Заслухавши у ході попереднього судового засідання пояснення представників, що з’явились, дослідивши наявні у справі та додатково надані цими представниками матеріали, суд встановив,

що вимоги фізичної особи – підприємця Кузнєцова Є.В., який є правонаступником ініціюючого кредитора згідно з ухвалою суду від 03.12.2015 №2, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до ухвали суду у цій справі від 03.02.2015 №1 у сумі 1082025,14 грн. вимог не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу, та 13558 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу. При цьому судові витрати у розмірі 13558 грн. складаються із 12180,00 грн., сплачених при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і 1378 грн. судових витрат, які підлягають стягненню з боржника у зв’язку з визнанням недійсним Договору-11/3-К.

що вимоги підприємства об’єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" підлягають частковому визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 23246919,87 грн. у першу чергу, як вимоги які забезпечені заставою майна боржника з наступних підстав.

6.1. Так, первісні вимоги заявлено у розмірі 42011130,26 грн. З них:

б) за договором доручення від.12.01.2011 з додатковою угодою до нього від 11.05.2012 за період з 01.01.2011 по 30.11.2015 – 6055523,77 грн.

У ході розгляду справи заявник подавав заяви про уточнення заявлених вимог і, як їх наслідок, просив визнати вимоги на суму 42366556,69 грн..

а) за договорами про відшкодування витрат від 10.01.2012 №11-К за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, від 09.01.2013 №11/1-К за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, від 09.01.2014 №11/2-К за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, від 14.01.2015 №11/3-К за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 – 36311032,92 грн. З них: за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 – 7811574,04 грн. основного боргу за кредитом і процентами; за період з 11.01.2013 по 31.12.2013 – 6896901,66 грн. основного боргу за кредитом і процентами, 38758,86 грн. інфляційних, 227926,75 грн. 3% річних; за період з 11.01.2014 по 31.12.2014 – 5974918,03 грн. основного боргу за кредитом і процентами, 3657935,62 грн. інфляційних, 429165,11 грн. 3% річних; за період з 11.01.2015 по 30.06.2015 – 2563526,14 грн. основного боргу за кредитом і процентами, 8419626,16 грн. інфляційних, 290700 грн. 3% річних.

б) за договором доручення від 12.01.2011 (з додатковою угодою до нього від 11.05.2012) за період з 01.01.2011 по 30.11.2015 – 6055523,77 грн. З них: за 2011 рік – 1291459,08 грн. (орендна плата за землю 1194848,04 грн., податок на землю 36611,04 грн., винагорода 60000 грн.); за 2012 рік – 1291459,08 грн. (орендна плата за землю 1194848,04 грн., податок на землю 36611,04 грн., винагорода 60000 грн.); за 2013 рік – 1076075,16 грн. (орендна плата за землю 981397,44 грн., податок на землю 34677,72 грн., винагорода 60000 грн.); за 2014 рік – 1076075,16 грн. (орендна плата за землю 981397,44 грн., податок на землю 34677,72 грн., винагорода 60000 грн.); за 2015 рік – 1320455,29 грн. (орендна плата за землю 1225752 грн., податок на землю 39703,29 грн., винагорода 55000 грн.).

6.2.Розпорядником майна заявлені вимоги включені до реєстру вимог повністю з посиланням на те, що вони визнані боржником, однак у ході розгляду цих вимог розпорядник майна їх визнав частково.

У судовому засіданні:

представник ПОГ "Черкаситара" уточнені вимоги підтримав, заявив клопотання від 01.03.2016 №51 (вх.суду №4222/16 від 01.03.2016, а.с.121 т.4/) про витребування у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" доказів отримання боржником кредиту на суму 18270000 грн. за кредитними договорами №К-2-2006 від 20.01.2006, №К-41-2006 від 27.06.2006, №К-121-2006 від 28.12.2006, яке задоволене ухвалою суду від 01.03.2006;

представник боржника заявлені вимоги визнав повністю, подав а) заяву від 07.06.2016 №1 (вх.суду №11399/16 від 07.06.2016) про витребування доказів правомірності утворення держави Україна, обрання Верховної Ради України, Президента України, утворення та розміщення господарського суду Черкаської області, отримання громадянства України суддею-головуючим у справі, призначення та обрання цього судді на посаду, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 09.06.2016 №2; б) заяви від 07.06.2016 №№1-в, 2-в, 3-в (вх.суду №№11511/16, 11512/16, 11515/16 від 09.06.2016) про відвід головуючому у справі судді, у задоволенні яких відмовлено ухвалою суду від 09.06.2016 №1; в) заяву від 07.06.2016 №1 (вх. суду №11510 від 09.06.2016) про припинення провадження у справі, про направлення прокурору Черкаській області повідомлення про незаконне створення господарського суду Черкаської області, про привласнення повноважень судді головуючим та Президентом України про відсутність у суді офіційного примірника Конституції України. Заява обгрунтована доводами про незаконність створення господарського суду Черкаської області, про відсутність повноважень у головуючого судді і незаконність його призначення внаслідок відсутності таких повноважень у Президента України, про незаконність винесення ухвали суду від 23.11.2015 про прийняття заяви ініціюючого кредитора до розгляду внаслідок невідповідності дій суду законам та Конституції України і внаслідок нечинності цих законів та нелегітимності Верховної Ради України, яка їх прийняла. Суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки не містить зазначення визначених ст.83 Закону-4212 підстав для припинення провадження у справі та доказів тих обставин, з якими закон пов’язує обов’язок суду припинити провадження у справі. Також суд не погоджується з висновками заявника стосовно утворення держави України та її органів державної влади, обрання і призначення їх посадових осіб, у зв’язку з чим не вбачає підстав для направлення повідомлення у порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України;

фізична особа – підприємець Кузнєцов Є.В. заявлені вимоги визнав частково в частині суми погашення кредиту і процентів з урахуванням необхідності застосування строків позовної давності і віднесення їх до першої черги вимог, в частині нарахованих 3% річних і інфляційних з урахуванням необхідності їх перерахунку, у решті вимоги не визнав. У ході розгляду справи заявив: а) клопотання від 14.04.2016 (вх.суду №7602/16 від 14.04.2016) про витребування від "ПАТ "Банк фінанси і кредит" (дирекції філії "Полтавське РУ" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"/ доказів, яке частково задоволено ухвалою суду від 14.04.2016 №1; б) клопотання від 16.05.2016 (вх.суду №9642/16 від 16.05.2016) про витребування від приватних нотаріусів Черкаського міського нотаріального округу Мисан А.О., Плахи Т.І., Романій Н.В., а також Черкаського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірених копій договорів іпотеки та договорів про внесення змін до них, заявою від 31.05.2016 (вх.суду №10752/16 від 31.05.2016), яке надалі уточнив – ухвалою суду від 31.05.2016 №1 клопотання (з уточненнями) задоволено; в) клопотання від 31.05.2016 (вх.суду №10753/16 від 31.05.2016) про витребування від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк"), філії АТ "Укрексімбанк" у м.Черкасах доказів, у задоволенні якого ухвалою суду від 01.06.2016 №2 відмовлено;

розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. подав заяву від 16.03.2016 №02-01/19-17 (вх.суду №5425/16 від 16.03.2016) про визнання договору про відшкодування витрат №11/3-К від 14.01.2015, укладеного між ПОГ "Черкаситара" і боржником, недійсним, та спростування майнових дій останнього за вказаним правочином, із клопотанням від 16.03.2016 №02-01/19-16 (вх.суду №5427/16 від 16.03.2016) про відстрочення сплати судового збору, яке ухвалою суду від 14.04.2016 №2 залишено без розгляду.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подали заяви (вх.суду №8574/16 від 28.04.2016 та вх.суду №8578/16 від 28.04.2016) про вступ у справу в якості третіх осіб, у задоволенні яких відмовлено ухвалою суду від 12.05.2016 №1.

6.3. У ході розгляду вимог судом установлено, що між боржником і ВАТ "Банк "Фінанси і Кредит" укладено три кредитні договори (кредитний договір від 20.01.2006 №К-2-2006 (далі – Договір-К-2-2006); договір про не відновлювальну кредитну лінію від 27.06.2006 №К-41-2006 (далі – Договір-К-41-2006); договір про не відновлювальну кредитну лінію від 28.12.2006 № К-121-2006, (далі – Договір-К-121-2006)) із наступними змінами і доповненнями до них (а.с.11-23 т.2), на підставі яких боржник отримав і зобов’язався погасити кредит на загальну суму 18270000 грн. з нарахованими процентами у строк до 10.12.2015, що підтверджується банківськими виписками і платіжними дорученнями, наданими ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит" (а.с.53-99 т.5).

В забезпечення виконання вказаних договорів було укладено ряд договорів забезпечення (поруки і застави) і, зокрема,

договори іпотеки на нерухоме майно боржника на загальну суму 18270000 грн. (договір іпотеки №1-41-2006 від 27.08.2007, а.с.227 т.5 /із змінами від 19.10.2007, а.с.44 т.6/; іпотечний договір від 28.12.2006 №З-121-2006, а.с. 230 т.5 /із змінами від 20.12.2007, від 30.06.2011, від 18.01.2008/; іпотечний договір від 20.01.2006 №З-2-2006, а.с. 234 т.5) згідно з якими забезпечувалось повернення кредитних коштів, сплата процентів за кредитами, комісійної винагороди, неустойки, відшкодування збитків, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки;

договори поручительства із ПОГ "Черкаситара" (договір поручительства від 02.06.2009 №П-2/3-2006; додаткова угода від 01.06.2012 до договору поручительства № П-2/3-2006; договір поручительства від 02.06.2009 №П-41/4-2006; додаткова угода від 01.06.2012 до договору поручительства № П-41/4-2011; договір поручительства від 02.06.2009 №П-121/4-2006; додаткова угодою від 01.06.2012 до договору поручительства № П-121/4-2006 (а.с.14-25 т.2)

договір поруки із ПОГ "Черкаситара" від 29.05.2009; додаткова угода від 11.05.2012 до договору поруки. (а.с.7-8 т.2);

У період цих правовідносин боржник і ПОГ "Черкаситара" (окремо без участі Банку) уклали:

договір про відшкодування витрат від 10.01.2012 №11-К за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 на суму 7801772,54 грн. (далі – Договір-11-К),

договір про відшкодування витрат від 09.01.2013 №11/1-К за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на суму 6887331,18 грн. (далі – Договір-11/1-К),

договір про відшкодування витрат від 09.01.2014 №11/2-К за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 на суму 5973831,15 грн. (далі – Договір-11/2-К),

договір про відшкодування витрат від 14.01.2015 №11/3-К за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 на суму 2642058,89 грн. (далі – Договір-11/3-К),

згідно з якими ПОГ "Черкаситара" зобов’язується виконувати взяті на себе зобов’язання за договорами поручительства від 02.06.2009 №П-2/3-2006, №П-41/4-2006 та №П-121/4-2006 з додатковими угодами від 01.06.2012 (щодо сплати основного боргу і процентів за кредитними договорами), а боржник зобов’язується відшкодувати всі витрати ПОГ "Черкаситара" протягом 10 днів після закінчення дії договорів. Вказані договори про відшкодування витрат, а також договір поруки від 29.05.2009 і додаткова угода від 11.05.2012 до договору поруки, підписані від обох сторін однією особою, Каленчуком А.П.

Згідно з банківськими виписками про платіжні доручення та платіжними дорученнями №118 від 30.01.12; №122 від 30.01.12; №116 від 30.01.12; №117 від 30.01.12; №124 від 31.01.12; №123 від 31.01.12; №270 від 28.02.12; №269 від 28.02.12; №265 від 29.02.12; №268 від 29.02.12; №267 від 29.02.12; №266 від 29.02.12; №422 від 30.03.12; №423 від 30.03.12; №421 від 30.03.12; №425 від 30.03.12; №420 від 30.03.12; №424 від 30.03.12; №585 від 27.04.12; №586 від 27.04.12; №584 від 27.04.12; №588 від 27.04.12; №583 від 27.04.12; №587 від 27.04.12; №736 від 29.05.12; №737 від 29.05.12; №735 від 29.05.12; №734 від 29.05.12; №739 від 29.05.12; №738 від 29.05.12; №121 від 26.06.12; №127 від 26.06.12; №122 від 26.06.12; №125 від 26.06.12; №124 від 26.06.12; №119 від 26.06.12; №123 від 26.06.12; №280 від 30.07.12; №279 від 30.07.12; №281 від 30.07.12; №282 від 30.07.12; №283 від 30.07.12; №284 від 30.07.12; №447 від 30.08.12; №446 від 30.08.12; №448 від 30.08.12; №450 від 30.08.12; №449 від 30.08.12; №451 від 30.08.12; №606 від 29.09.12; №605 від 29.09.12; №607 від 29.09.12; №608 від 29.09.12; №609 від 29.09.12; №610 від 29.09.12; №794 від 30.10.12; №793 від 30.10.12; №795 від 30.10.12; №797 від 30.10.12; №796 від 30.10.12; №799 від 30.10.12; №990 від 29.11.12; №993 від 29.11.12; №989 від 29.11.12; №991 від 29.11.12; №992 від 29.11.12; №994 від 29.11.12; №1154 від 26.12.12; №1155 від 26.12.12; №1151 від 26.12.12; №1152 від 26.12.12; №1153 від 26.12.12; №1156 від 26.12.12; №102 від 28.01.2013; №105 від 28.01.2013; №103 від 28.01.2013; №104 від 28.01.2013; №106 від 28.01.2013; №107 від 28.01.2013; №301 від 27.02.2013; №302 від 27.02.2013; №300 від 27.02.2013; №297 від 27.02.2013; №299 від 28.02.2013; №298 від 28.02.2013; №469 від 28.03.2013; №472 від 28.03.2013; №470 від 28.03.2013; №473 від 28.03.2013; №471 від 28.03.2013; №474 від 28.03.2013; №697 від 30.04.2013; №700 від 30.04.2013; №698 від 30.04.2013; №699 від 30.04.2013; №701 від 30.04.2013; №702 від 30.04.2013; №849 від 28.05.2013 ; №850 від 28.05.2013; №851 від 28.05.2013; №852 від 28.05.2013; №853 від 28.05.2013; №854 від 28.05.2013; №1033 від 26.06.2013; №1036 від 26.06.2013; №1034 від 26.06.2013; №1035 від 26.06.2013; №1037 від 26.06.2013; №1038 від 26.06.2013; №1286 від 30.07.2013; №1289 від 30.07.2013; №1287 від 30.07.2013; №1288 від 30.07.2013; №1290 від 30.07.2013; №1291 від 30.07.2013; №1498 від 28.08.2013; №1501 від 28.08.2013; №1499 від 28.08.2013; №1500 від 28.08.2013; №1503 від 28.08.2013; №1502 від 28.08.2013; №56566 від 26.09.2013; №56569 від 26.09.2013; №56567 від 26.09.2013; №56568 від 26.09.2013; №56586 від 26.09.2013; №56555 від 26.09.2013; №56690 від 29.10.2013; №56684 від 29.10.2013; №56682 від 29.10.2013; №56683 від 29.10.2013; №56687 від 29.10.2013; №56686 від 29.10.2013; №56877 від 26.11.2013; №56875 від 26.11.2013; №56873 від 26.11.2013; №56876 від 26.11.2013; №56872 від 26.11.2013; №56874 від 26.11.2013; №567017 від 26.12.2013; №567019 від 26.12.2013; №567021 від 26.12.2013; №567018 від 26.12.2013; №567022 від 26.12.2013; №567020 від 26.12.2013; №10 від 28.01.2013; №12 від 28.01.2013; №15 від 28.01.2013; №11 від 28.01.2013; №16 від 28.01.2013; №17 від 28.01.2013; №159 від 27.02.2014; №162 від 27.02.2014; №160 від 27.02.2014; №161 від 27.02.2014; №163 від 27.02.2014; №164 від 27.02.2014; №303 від 25.03.2014; №304 від 25.03.2014; №306 від 25.03.2014; №305 від 25.03.2014; №331 від 28.03.2014; №332 від 28.03.2014; №5469 від 28.04.2014; №5471 від 28.04.2014; №5473 від 28.04.2014; №5475 від 28.04.2014; №5491 від 28.04.2014; №5472 від 28.04.2014 №5655 від 27.02.2014; №5656 від 27.02.2014; №5658 від 27.02.2014; №5659 від 27.02.2014; №5652 від 27.02.2014; №5638 від 27.02.2014; №5868 від 27.06.2014; №5878 від 27.06.2014; №5867 від 27.06.2014; №5871 від 27.06.2014; №5872 від 27.06.2014; №5867 від 27.06.2014; №6091 від 29.07.2014; №6088 від 29.07.2014; №6093 від 29.07.2014; №6069 від 29.07.2014; №6090 від 29.07.2014; №6092 від 29.07.2014; №6247 від 29.08.2014; №6253 від 27.08.2014; №6255 від 27.08.2014; №6257 від 27.08.2014; №6258 від 27.08.2014; №6246 від 27.08.2014; №6429 від 29.09.2014; №6429 від 29.09.2014; №6432 від 29.09.2014; №6433 від 29.09.2014; №6435 від 29.09.2014; №6430 від 29.09.2014; №6574 від 29.10.2014; №6578 від 29.10.2014; №6581 від 29.10.2014; №6572 від 29.10.2014; №6571 від 29.10.2014; №6575 від 29.10.2014; №6713 від 28.11.2014; №6737 від 28.11.2014; №6738 від 28.11.2014; №6740 від 28.11.2014; №6742 від 28.11.2014; №6735 від 26.11.2014; №6738 від 28.11.2014; №6895 від 25.12.2014; №6911 від 25.12.2014; №6913 від 25.12.2014; №6912 від 25.12.2014; №6915 від 25.12.2014; №6941 від 25.12.2014; №100 від 29.01.2015; №6929 від 29.01.2015; №6929 від 29.01.2015; №6928 від 29.01.2015; №6927 від 30.01.2015; №6934 від 30.01.2015; №6951 від 09.02.2015; №6943 від 16.02.2015; №6944 від 16.02.2015; №6961 від 27.02.2015; №6940 від 09.02.2015; №6957 від 27.02.2015; №6956 від 19.02.2015; №6946 від 27.02.2015; №6960 від 27.02.2015; №6958 від 27.02.2015; №69545 від 27.02.2015; №6957 від 27.02.2015; №6961 від 03.03.2015; №6962 від 03.03.2015; №6963 від 03.03.2015; №6963 від 06.03.2015; №352 від 31.03.2015; №351 від 31.03.2015; №350 від 31.03.2015; №355 від 30.03.2015; №354 від 30.03.2015; №353 від 30.03.2015; №502 від 29.04.2015; №713 від 28.05.2015; №741 від 29.05.2015; №711 від 29.05.2015; №3710 від 29.05.2015; №709 від 29.05.2015; №708 від 29.05.2015; №906 від 30.06.2015; №905 від 30.06.2015; №904 від 30.06.2015; №914 від 01.07.2015; №913 від 01.07.2015; №912 від 01.07.2015 заявником (ПОГ "Черкаситара") було перераховано кошти у сумі 23246919,87 грн.

Вказані кошти перераховано ПОГ "Черкаситара" з цільовим призначенням платежу на погашення кредиту за кредитними договорами (Договір-К-2-2006; Договір-К-41-2006; Договір-К-121-2006) та погашення нарахованих за ними процентами. Згідно з цими доказами кошти були перераховані на передбачені у кредитних договорах спеціально відкриті рахунки по обслуговуванню кредитів. У зв’язку з цим суд відхиляє доводи Кузнєцова Є.В. та розпорядника майна боржника про те, що кошти були перераховані, у порушення умов договорів поручительства, ПОГ "Черкаситара" не безпосередньо Банку, а боржнику.

6.5.Згідно з довідками Банку від 13.04.2016 №9-0030152/412 (а.с.2 т.5), від 25.04.2016 №9-30152/519 (а.с. 77 т.5), від 18.02.2016 №202/1 (а.с.156 т.4), від 11.05.2016 №3-243400/6138 (а.с.20 т.6) "станом на 04.05.2016 заборгованість по кредитним договорам №К-2-2006 від 20.01.2006р., №К-121-2006 від 28.12.2006р., №К-41-2006 від 27.06.2006р., укладеними між Придніпровським регіональним департаментом АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Фаворит-2003" (код ЄДРПОУ 32742217), відсутня. Таким чином, зауважуємо, що зобов’язання виконані в повному обсязі". При цьому розбіжність у інформаціях Банку про те, що боржник має борг перед банком за нарахованою пенею (листи від 13.04.2016 №9-0030152/412 та від 25.04.2016 №9-30152/519) суд оцінює таким чином: належною є остання довідка, яка підписана керівником Банку (в той час як перші довідки підписані особами, повноваження яких не підтверджені). Крім того, усіма довідками підтверджується факт повного погашення поручителем (ПОГ "Черкаситара") заборгованості боржника перед Банком за кредитами і процентами, а відповідно і перехід до поручителя (ПОГ "Черкаситара" відповідно до ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України прав кредитора (Банку) у цих зобов’язаннях, в тому числі і тих, що забезпечували його виконання.

У зв’язку з переходом прав Банку до ПОГ "Черкаситара" за кредитними договорами (Договір-К-2-2006; Договір-К-41-2006; Договір-К-121-2006) до нього також перейшли права за договорами забезпечення (договір іпотеки №1-41-2006 від 27.08.2007, а.с.227 т.5 /із змінами від 19.10.2007, а.с.44 т.6/; іпотечний договір від 28.12.2006 №З-121-2006, а.с. 230 т.5 /із змінами від 20.12.2007, від 30.06.2011, від 18.01.2008/; іпотечний договір від 20.01.2006 №З-2-2006, а.с. 234 т.5).

За таких обставин вимоги ПОГ "Черкаситара" на суму 23246919,87 грн. є забезпеченими майном боржника, а отже ці вимоги підлягають погашенню у першу чергу за рахунок майна, яке знаходиться в іпотеці.

Наявність забезпечення на майно боржника підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та з державного реєстру іпотек (а.с.191-193 т.5).

09.06.2016 представник ПОГ "Черкаситара" подав заяву, у якій зазначив про відмову від забезпечення з посиланням на абз.2 ч.2 ст. 23 Закону-4212. Однак, суд вважає, що вказана норма може бути застосована (у умова від забезпечення прийнята) судом тоді, коли забезпечення припинено юридично тобто укладено угоди про припинення застави/іпотеки та виключено відповідні записи з державного реєстру іпотек/застав. Відмова від забезпечення має бути здійснена не процесуальною дією шляхом подачі заяви у справу про банкрутство, а матеріальними діями шляхом юридичного припинення такого забезпечення і виключення його з відповідних реєстрів. В іншому випадку вказана норма вступає у суперечність із абз.2 ч.8 ст. 23 Закону-4212, згідно з якою розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

6,6.Вимоги заявника на суму 13064113,05 грн. 3% річних і інфляційних за період з 11.01.2013 по 30.06.2015, нарахованих відповідно до договорів про відшкодування витрат (Договір -11-К, Договір -11/1-К, Договір -11/2-К, Договір -11/3-К), не підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів з наступних підстав.

Вищевказана сума інфляційних і 3% річних була нарахована відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на суму основного боргу, яким є погашений ПОГ "Черкаситара" за боржника кредит (18270000 грн.). Однак, зобов’язання ПОГ "Черкаситара" погашати за боржника кредит і проценти за користування ним виникли не з двосторонніх (укладених між ПОГ "Черкаситара" і боржником) договорів про відшкодування витрат (Договір-11-К, Договір-11/1-К, Договір-11/2-К, Договір-11/3-К), а з тристоронніх (укладених між ПОГ "Черкаситара", боржником і Банком) договорів поручительства від 02.06.2009 №П-2/3-2006, №П-41/4-2006 та №П-121/4-2006 з додатковими угодами від 01.06.2012

Тобто зобов’язання ПОГ "Черкаситара" сплачувати кредит і проценти за боржника (у разі невиконання ним своїх обов’язків) вже існували на час укладення договорів про відшкодування витрат (Договір-11-К, Договір-11/1-К, Договір-11/2-К, Договір-11/3-К), тому договори про відшкодування витрат не створили будь-яких нових обов’язків для ПОГ "Черкаситара".

Обов’язки ж боржника, встановлені у п.2.2 договорів про відшкодування витрат суперечать обов’язкам, які виникають у боржника внаслідок правовідносин поруки відповідно до ч.2 ст. 556 та ст.558 Цивільного кодексу України, згідно з якими: "до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання"; "поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові". Закон не передбачає обов’язку боржника "відшкодовувати витрати" поручителя (поручитель має право на "оплату послуг", яка ні договорами поручительства ні договорами про відшкодування витрат не передбачена). Також закон визначає можливість виникнення у поручителя прав кредитора до боржника у разі повного виконання забезпеченого порукою зобов’язання, але тих прав які виникають з договорів про надання кредиту і його забезпечення, а не з тих прав, які передбачені договорами про відшкодування витрат.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.238, ст.243 Цивільного кодексу України: представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом; комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності; комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом; повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю; особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

Таким чином, враховуючи, що Каленчук А.П. на момент укладення договорів про відшкодування витрат (Договір -11-К, Договір -11/1-К, Договір -11/2-К, Договір -11/3-К) був як президентом ТОВ "Фаворит" так і директором ПОГ "Черкаситара", а також одночасно діяв від їх імені, з огляду на відсутність ознак комерційного представництва, а також представництва інших осіб, встановлених законом, суд приходить до висновку про порушення правил представництва, встановлених ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України, при підписанні Каленчуком А.П від імені обох сторін договорів про відшкодування витрат (правова позиція Вищого господарського суду України у постанові від 02.09.2014 у справі №925/2093/13).

За таких обставин наявні підстави для визнання недійсними договорів про відшкодування витрат (Договір -11-К, Договір -11/1-К, Договір -11/2-К, Договір -11/3-К) відповідно до ч.1 ст.215 та ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Однак, як вбачається з постанов Вищого господарського суду України від. 19.10.2011 у справі №14/2617, від 29.10.2014 у справі №5016/1284/2012 (5/45) від 24.06.2015 у справі № 910/13006/14 при затвердженні реєстру вимог кредиторів питання про визнання недійсними угод відповідно до п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України судом у справі про банкрутство не здійснюється.

Враховуючи, що грошове зобов’язання боржника сплатити ПОГ "Черкаситара" суму основного боргу (18270000 грн.) і нарахованих на неї процентів (4976919,87 грн.), яка була сплачена за боржника Банку поручителем, виникло не з договорів про відшкодування витрат, а з договорів поручительства, законних підстав для нарахування 3% річних і інфляційних немає.

6,7 Вимоги заявника на суму 6055523,77 грн. не підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів з наступних підстав.

Вимоги обгрунтовані тим, що протягом період з 01.01.2011 по 30.11.2015 ПОГ "Черкаситара на підставі договору доручення від 12.01.2011 (із додатковою угодою до нього від 11.05.2012) здійснював за власні кошти до бюджету виплату орендної плати за землю та податку за землю за боржника, за що щомісячно передбачено винагороду у розмірі 5000 грн.

Однак, відповідно до ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Забороняється використовувати як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, яке належить на правах власності іншим особам.

Представництво інтересів боржника на підставі ст.19 Податкового кодексу України не звільняє боржника від обов’язку передачі власних коштів представнику для сплати податків і обов’язкових платежів.

Пунктом 87.7 статті 87 Податкового кодексу України забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов'язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.

Однак, цим Кодексом не передбачено право повіреного (ПОГ "Черкаситара") погашати борг боржника за рахунок власних коштів повіреного, як і не передбачено таке право ч.1 ст. 1000 Цивільного кодексу України.

Також суд відхиляє доводи про те, що ПОГ "Черкаситара" діяв як податковий агент боржника, оскільки відповідно до ст.18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Тобто податковий агент не лише перераховує податки, а перед цим утримує їх з платника податків і в будь-якому випадку сплачує не свої власні кошти, а кошти платника податків.

Кошти, які ПОГ "Черкаситара" сплатило до бюджету, є безпідставно сплаченими від імені боржника (оскільки це не гроші боржника, оскільки у нього була відсутня законна підстава для їх сплати), тому своє право вимоги на сплачені кошти ПОГ "Черкаситара" може доводити лише за позовами до тих осіб, які також без будь-яких правових підстав прийняли ці кошти від нього. Доводи, що податковий орган при прийнятті грошей не вбачав у цьому порушення судом відхиляються з вищеприведених мотивів.

У постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2015 у справі №925/1874/13 зазначено, що "відповідно до ст. 87.7. Податкового кодексу України забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам. Таким чином, Податковий кодекс установив заборону третім особам виконувати податкові зобов'язання платника податків."

6,8.Суд відхиляє доводи розпорядника майна боржника про те, що подані ПОГ "Черкаситара" після спливу 30-ти денного строку додаткові докази можуть бути підставою для визнання його вимог, оскільки обов’язок подання заяви здійснено вчасно.

Суд відхиляє доводи учасників провадження у справі про банкрутство боржника про пропуск ПОГ "Черкаситара" строків позовної давності для вимог по сплаті основного боргу (кредиту) та процентів, оскільки останнім строком погашення кредиту за кредитними договорами від 20.01.2006 №К-2-2006, від 27.06.2006 №К-41-2006 та від 28.12.2006 №К-121-2006 є дата 10.12.2015 та оскільки ПОГ "Черкаситара" отримав право вимоги до боржника лише після повного виконання зобов’язань з погашення кредиту і процентів за цими договорами, яке відбулося з згідно з виписками Банку 03.12.2015. Поточними ж є вимоги, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, (тобто з 04.12.2015)

Доводи розпорядника майна боржника про те, що оскільки договори поручительстава не містять умов про строк дії поруки, а тому порука є припиненою і ПОГ "Черкаситара" не має прав кредитора, суд відхиляє оскільки згідно із ч.4 ст. 559 "порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя." Однак, поручитель (ПОГ "Черкаситара") виконав свій обов’язок 03.012.2015 і до нього перейшли права кредитора (Банку).

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На суд не покладено обов’язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження своїх вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми.

Керуючись ст.ст. 22-25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції, чинній з 19.01.2013, з наступними змінами) , суд –

УХВАЛИВ:

1.Визнати недійсним договір про відшкодування витрат №11/3-К від 14.01.2015, укладений між підприємством об’єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" і товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003"

2. Стягнути з підприємства об’єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" (м.Черкаси, вул. Смілянська, 159/3, ідентифікаційний код 36262458) на користь фізичної особи – підприємця Кузнєцова Євгена Володимировича (м. Сміла, вул. Кармелюка, буд.78, кв.77, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків 2710107911) 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Наказ видати.

3.Затвердити перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги:

3.1. Фізична особа – підприємець Кузнєцов Євген Володимирович (м.Сміла, вул. Кармелюка, буд.78, кв.77, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків 2710107911)

1082025,14 грн. вимог не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу.

13558,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу;

3.2. Підприємство об’єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості", (м.Черкаси, вул. Смілянська, 159/3, ідентифікаційний код 36262458):

23246919,87 грн., які підлягають погашенню позачергово за рахунок заставного майна;

2436 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу;

Відмовити у визнанні вимог цього кредитора конкурсними на суму – 19119636,82 грн.

4.Розпоряднику майна внести до реєстру вимог кредиторів

вимоги, визнані господарським судом цією ухвалою;

окремо – вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника;

окремо – відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав;

окремо – відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Розпоряднику майна протягом п’яти днів з дня складення повного тексту цієї ухвали надати суду у справу реєстр вимог кредиторів з відомостями про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

5.Визначити наступні дати

проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів – 23.06.2016. Розпоряднику майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовати їх проведення;

проведення підсумкового засідання суду – 30.06.2016 об 11 год. 00 хв. за місцезнаходженням господарського суду Черкаської області (м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307, к.317).

6.Зобов’язати учасників провадження у справі про банкрутство боржника, які будуть обрані головою зборів кредиторів та/або головою комітету кредиторів, направляти до господарського суду для приєднання до матеріалів справи копії протоколів таких зборів, на яких вирішені питання про кількість, про склад та про голову комітету кредиторів.

7.У задоволені заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фаворит-2003 від 07.06.2016 №1 (вх. суду №11510 від 09.06.2016) відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 13.06.2016.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом розпоряднику майна, боржнику, кредиторам згідно з реєстром (2), Головному управлінню юстиції у Черкаській області.

Суддя Ю.А. Хабазня

Ухвала по справі № 925/1847/15 від 9 червня 2016 року № 3 (попереднє засідання)