flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 925/1874/13 від 7 лютого 2017 року (визнання кредитором)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

        07 лютого 2017 року

Справа № 925/1874/13

                                                                       вх. № 26618/16 від 26.12.2016

        Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: арбітражного керуючого Гусака Ю.М. (за посадою), представників за довіреностями – Юрченко Т.Л., Школьної І.П. (від боржника, ТОВ "Укрлідербуд"), Гребченка Р.О. (від ТОВ "Компанія з управління активами "Град-Інвест"), Остроушко Т.В. (від державної податкової інспекції у місті Черкасах), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяви

заявника          державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного

                          управління ДФС у Черкаській області

про                    визнання поточним кредитором

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      публічного акціонерного товариства

                                               Укрсоцбанк”

до боржника                        приватного підприємства “Бізнес Гранд”

про                                         визнання  банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Після визнання боржника банкрутом заявник, державна податкова інспекція у м.Черкасах, звернувся до суду із заявою від 26.12.2016 №30269/23-01-11-009 (вх.суду №26618/16 від 26.12.2016) про визнання поточним кредитором боржника на суму 4932551,24 грн. та відшкодування сплаченого заявником судового збору.

Кредитори ТОВ "ТД "Котнар", ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Агротайм" були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх представників у судове засіданні не забезпечили, про наявність поважних причин неявки представника не повідомили.

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав.

Ліквідатор банкрута у повідомленні про результати розгляду грошових вимог заявника від 25.01.2017 №02-02/25.01.17/1 (вх.суду №2153/17 від 27.01.2017) та у судовому засіданні вимоги заявника визнав частково на суму 2756 грн. судового збору у першу чергу, 4738478,94 грн. у третю чергу; вимоги шостої черги на суму 194072,30 грн. не визнав з тих підстав, що згідно із ч.3 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України  суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного. 

Ухвалою суду від 12.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусака Ю.М., вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. У газеті “Голос України” від 27.12.2013 №248 (5748) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника. 24.11.2016 постановою суду боржника визнано банкрутом.

Згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 14.05.2014 №0001232301 та №0001242301 (складені на підставі акта перевірки від 06.05.2014 №136/23-01-22-01/22797750), від 30.06.2016 №0008821202 (акт перевірки від 13.06.2016 №2133/23-01-15-02/22797750), податкових декларацій з податку на додану вартість №9081553439 від 18.12.2013, №9088122356 від 20.01.2014, №9007624744 від 18.02.2014, №9013980950 від 18.03.2014, №1400031981 від 22.04.2014, №9028448859 від 19.05.2014, №9035118350 від 19.06.2014, №9041065911 від 17.07.2014, №9048470348 від 20.08.2014, №9052717055 від 15.09.2014, №9059732784 від 17.10.2014, №9067203753 від 19.11.2014, №9073004352 від 17.12.2014, №9078393701 від 19.01.2015, уточнюючх рохрахунків до декларацій ПДВ №9024379529 за 01.02.2014 та 30.04.2014; податкових розрахунків земельного податку №9089101255 від 29.01.2014, №9008250139 від 20.02.2013, №9008825243 від 20.02.2014, №9018005217 від 18.02.2015, №9014904134 від 12.02.2016, №9089101256 від 29.01.2014, №9008249949 від 20.02.2013, №9018005238 від 18.02.2015, №9013992855 від 11.02.2016 боржнику нараховано  47384788,94 грн. за основними платежами (податок на прибуток, податок на додану вартість, земельний податок з юридичних осіб, орендна плата з юридичних осіб) та 194072,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій за несплату (непререрахування) або несвоєчасну їх сплату.

Суд вважає, що вимоги на суму 4738478,94 грн. основного боргу є обґрунтованими, виникли під час здійснення процедури розпорядження майном боржника, підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів у третю чергу відповідно до п.3 ч.1 ст.45 Закону-4212.

Сума 2756 грн. сплаченого судового збору підлягає погашенню у першу чергу відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону-4212.

Решта вимог визнанню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно із ч.3 ст.19 Закону-4212 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Таким чином, вимоги заявника на суму 194072,30 грн. штрафних санкцій, нарахованих відповідно до вищевказаних актів перевірки на суми податкового боргу і визначених відповідно до вказаних рішень заявника чи нарахованих боржником самостійно, визнанню не підлягають, як такі, що визначені всупереч установленій законом забороні.

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст.45 Закону-4212, суд

УХВАЛИВ:

Визнати державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області  кредитором боржника та включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів:

на суму 2756,00 грн. судових витрат – у першу чергу;

на суму 4738478,94 грн. у (податки і збори /обов’язкові платежі/) – у  третю чергу.

У решті вимог заявника відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено у понеділок 13.02.2017.

Направити цю ухвалу заявнику, ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (4).

Суддя                                                                            Ю.А. Хабазня