Ухвала по справі № 925/1919/15 від 6 квітня 2017 року (1) (відмова у прийнятті заяви до розгляду)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

06 квітня 2017 року                                                   Справа № 925/1919/15

вх. № 6734/17 від 23.03.2017

Господарський суд Черкаської області у складі судді Хабазні Ю.А., розглянувши заяву

заявника   боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого

                            Гуріна Р.А.

про             стягнення з фермерського господарства "Віра" 716594,55 грн.

у справі за заявою

ініціюючого кредитора Українсько-американського спільного

                                               підприємства у формі товариства з обмеженою

                                               відповідальністю “КАІС”

до боржника                   приватного підприємства “Віталком”

про                                  визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріним Р.А., подано заяву вх. № 6734/17 від 23.03.2017 про стягнення з фермерського господарства "Віра" 716594,55 грн..

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

В даному ж випадку вимогу про стягнення грошей подано боржником до іншої особи, яка до того ж не є учасником провадження у справі про банкрутство боржника, отже така вимога не може розглядатися в межах справи про банкрутство, а має розглядатися шляхом подання окремої позовної заяви за установленою підсудністю.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 (3-304гс16) господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев’ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п’ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII). Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ.

Керуючись ст.4-1, п.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суд 

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті для розгляду у межах справи про банкрутство заяви боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А., вх. № 6734/17 від 23.03.2017 та повернути її разом з доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                  Хабазня Ю.А.