Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
|
16 серпня 2017 року № 1 |
Справа № 925/195/16 |
вх. № 12944/17 від 16.06.2017
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: особисто – арбітражного керуючого Каплі С.В. (ліквідатор банкрута, за посадою), представників за довіреностями – Стратилатова К.Г. (від Журавського Р.С.), Шостака В.В. (від публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання
заявника голови комітету кредиторів – фізичної особи-підприємця
Старинець І.М.
про затвердження звіту та ліквідаційного балансу
у справі за заявою
боржника приватного підприємства "Меблева фабрика "Роміра"
про визнання його банкрутом
УСТАНОВИВ:
Боржником приватним підприємством "Меблева фабрика "Роміра" (19604, Черкаська область, Черкаський район, с.Червона Слобода, вул.Берегова-промислова, 12, ідентифікаційний код 31701515) заявлено вимогу про визнання його банкрутом.
Ухвалою суду від 03.03.2016 прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Меблева фабрика "Роміра". Постановою суду від 23.03.2016 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано його банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, мораторій на задоволення вимог кредиторів, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Каплю С.В. Ухвалою суду від 18.07.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
Ухвалою суду від 10.08.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016, затверджено мирову угоду від 29.07.2016. Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 останні скасовано, прийнято нове рішення, згідно з яким у задоволенні заяви кредиторів та ліквідатора банкрута від 01.08.2016 про затвердження мирової угоди відмовлено, справу №925/195/16 направлено до господарського суду Черкаської області на стадію ліквідаційної процедури.
Головою комітету кредиторів, фізичною особою-підприємцем Старинцем І.М., на підставі рішення комітету кредиторів (протокол від 15.06.207 №2/17) подано клопотання від 15.06.2017 (вх.суду №12944/17 від 16.06.2017) про затвердження звіту та ліквідаційного балансу.
До дня судового засідання 02.08.2017 від ліквідатора банкрута надійшов звіт про проведення ліквідаційної процедури з клопотанням від 27.07.2017 №01-21/72 (вх.суду №16165/17 від 27.07.2017) про його затвердження та затвердження ліквідаційного балансу станом на 02.08.2017.
У засіданнях оголошувалась перерва з 02.08.2017, 10.08.2017, про що учасники засідання були повідомлені під розписку.
У судовому засіданні ліквідатор банкрута подав доповнення до звіту від 16.08.2017 №011-21/87 (вх.суду №№17606/17, 17618/17 від 16.08.2017), заявлені клопотання підтримав.
Присутні представники кредиторів Журавського Р.С. та публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" клопотання про затвердження звіту та припинення провадження у справі про банкрутство боржника підтримали, підтвердили обставини сплати Журавським Р.С., як поручителем боржника, на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 1060000 грн..
Кредитор Старинець І.М. у судове засідання не з’явився, участі представника не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив. У судовому засіданні 10.08.2017 його представник заявлене клопотання підтримав.
При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212). Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Кредиторами боржника є: Черкаська об’єднана державна податкова інспекція на суму 39465,48 грн., Журавський Р.С. на суму 330375,45 грн., фізична особа – підприємець Старинець І.М. на суму 3577756,52 грн., публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" на суму 2711447,79 грн.
На виконання п.1.4 укладеної між боржником та комітетом кредиторів мирової угоди від 29.07.2016, яку затверджено ухвалою суду від 10.08.2016, здійснено повне погашення вимог кредиторів першої черги на суму 11024 грн., другої – на суму 35998,67 грн., третьої – на суму 710,81 грн., та четвертої – на суму 503127,67 грн. (частково, в розмірі 10% від суми усіх кредиторських вимог).
Згідно довідками відділу реструктуризації заборгованості та стягнення філії – Черкаського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 13.06.2017 №121.20-14/638 та від 16.06.2017 №121.20-14/648 Журавським Р.С. сплачено 1060000 грн., залишок заборгованості боржника перед банком станом на 15.06.2017 (із врахуванням домовленості сторін про списання штрафних санкцій на суму 755035 грн.) становить 698291,12 грн. (т.3 а.с.89, 90).
Згідно з поданим суду звітом та ліквідаційним балансом майно у банкрута відсутнє.
Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута (постанова Вищого господарського суду України від 01 серпня 2017 року у справі №908/253/14)
Оцінюючи обставини проведення ліквідаційної процедури суд прийшов до висновку, що звіт не містить викладу обставини щодо вчинення на виконання наданих ст.41 Закону-4212 повноважень наступних дій:
про прийняття до свого відання майна банкрута, зокрема, його документів. Так, у справі міститься акт приймання передачі печатки та документів від 01.12.2016, згідно з якими останні були передані головою ліквідаційної комісії Журавським Р.С. ліквідатору банкрута Каплі С.В., а також доданий до нього акт від 19.10.2016 про знищення залишків документації боржника його ліквідаційною комісією. Згідно з останнім актом від 19.10.2016 були знищені усі документи "крім документів, необхідних для подання заяви про реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації". Відомостей про те, які саме документи були залишені, акт не містить, проте з акту від 01.12.2016 вбачається, що й вони ліквідатору банкрута не були передані.
Майно (в т.ч. документи), які боржник (ліквідаційна комісія) мав станом на момент затвердження мирової угоди, вказані в актах приймання передачі від 07.04.2016 (від Журавського Р.С. до Каплі С.В.) та від 15.09.2016 (від Каплі С.В. до Журавського Р.С.). Однак, законність відчуження майна ліквідаційною комісією під час дії мирової угоди ліквідатором банкрута не оцінена (і не могла бути оцінена, оскільки документи по цим операціям він не отримав і не відновлював). Також ліквідатором банкрута не оцінено факт знищення документів ліквідаційною комісією. Однак, суд вважає факт знищення документів (доказом чому є акт від 19.10.2016, а.с.83 т.3) незаконним, оскільки суперечить ч.4 ст.31 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Правилам організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за №736/27181 (п.1,4,6 розділу І; п.1,4,17 гл.1 розділу ІV; п.1 гл.1 і п.1,5 гл.3 розділу V, п.1,3 гл.3 розділу XV)
Так, згідно з п.3 гл.3 розділу XV цих Правил "якщо установа припиняється шляхом ліквідації, її архівні справи, внесені до НАФ, передаються в упорядкованому стані відповідній державній архівній установі, архівному відділу міської ради, а архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань (особового складу) передаються її органу вищого рівня, якщо він існує (…). Якщо органів вищого рівня на території зазначених регіонів не існує, усі архівні справи і документи установи-фондоутворювача передаються до архівних установ, створених для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб, що не належать до НАФ (далі - трудові архіви), або інших архівних установ, заснованих фізичними особами та/або юридичними особами приватного права, які відповідно до законодавства можуть здійснювати зберігання документів, що не належать державі та територіальним громадам (далі - приватні архіви)".
Як вбачається з вищеназваних актів приймання передачі від 07.04.2016 та від 15.09.2016 у боржника були наявні документи, строки зберігання яких відповідно до статей 49, 56, 87, 170, 208, 2017, 241, 336 розділу І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за №571/20884 складали від 3 до 10 років, і ці строки на момент знищення документів не закінчилися.
Отримавши документи від Журавського Р.С. ліквідатором банкрута не вчинено дій до відновлення бухгалтерського обліку боржника, який фактично було незаконно знищено.
про аналіз фінансового становища банкрута, формування ліквідаційної маси, пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, аналізу укладених боржником угод про відчуження майна на предмет наявності підстав для подання до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.
Очевидно, що відсутність установчих документів та документів бухгалтерського обліку унеможливлює виконання цих повноважень ліквідатором банкрута.
Ліквідатор банкрута отримав банківські виписки по окремих рахунках боржника лише за період з 01.01.2015 по 07.06.2016, однак звіт не містить будь-яких відомостей щодо аналізу навіть цієї інформації.
Більш того, лише після подання звіту і ліквідаційного балансу (27.07.2017) ліквідатором банкрута отримано довідку від 08.08.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, та 14.08.2017 направлено запити: до Головного управління статистики у Черкаській області про надання річних звітів, до ПАТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» про надання виписок банку по всіх рахунках, до Черкаської ОДПІ про надання відомостей про відкриті рахунки в банках;
про вжиття усіх можливих заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Так, довідку про рахунки боржника ліквідатором банкрута отримано лише 14.08.2017 і рух коштів по ним не досліджено.
У справі наявна інформація про отримання кредиту боржником та вкладення цих коштів у поліпшення орендованого приміщення. Вказана операція рахується активом боржника, зокрема, у балансі станом на 31.12.2015 незавершені капітальні інвестиції складають 2750 тис. грн. однак, подальша доля цього активу у звіті не відображена. Доводи про те, що поліпшення орендованого майна є невід’ємними (в т.ч. і підтвердження цього доводу висновком оцінювача) не звільняє ліквідатора банкрута від обов’язку його витребування чи списання (за наявності законних підстав).
Згідно з мировою угодою та після її затвердження майно боржника було продано за 575369,80 грн., в той же час активів на момент порушення справи про банкрутство у боржника було 913546,37 згідно з поясненнями самого боржника (а.с.3 т.1) і 3695100 згідно з фінансовим звітом станом на 31.12.2015 (а.с.19 т.1) – будь-яких пояснень щодо руху цих активів звіт не містить.
Відсутня інформація про реєстрацію за боржником земельних ділянок, транспортних засобів, випуск чи належність боржнику цінних паперів, здійснення зовнішньоекономічної діяльності, наявність виконавчих проваджень.
У порушення ст.98 Закону-4212 матеріали справи не містять:
аналізу фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника, його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
доказів надсилання органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників боржника, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку, зокрема, за фактом незаконного знищення документів.
Крім того, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника (а.с.48 т.2) не відповідає Методичним рекомендаціям щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361) а також не містить навіть дати його складення та вказівки на документи, на підставі яких здійснено.
Суд вважає, що ліквідатор банкрута не виявив усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, не виконав покладені на нього обов’язки, у зв’язку з чим необхідно, відповідно до ч.4 ст.46 Закону-4212 винести ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом. У зв’язку з цим повноваження арбітражного керуючого Каплі С.В. підлягають припиненню з моменту призначення іншого арбітражного керуючого на цю посаду ухвалою суду у цій справі. Оскільки Закон-4212 передбачає право комітету кредиторів запропонувати суду кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута, суд вважає за необхідне надати комітету кредиторів можливість реалізувати вказане право. У зв’язку з необхідністю усунення установлених порушень та недоліків здійснення ліквідаційної процедури суд вважає за необхідне продовжити установлений судом строк ліквідаційної процедури.
Керуючись ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.53 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів, фізичної особи-підприємця Старинця І.М., від 15.06.2017 (вх.суду №12944/17 від 16.06.2017) про затвердження звіту та ліквідаційного балансу і відмовити у затвердженні звіту ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Каплі С.В., від 27.07.2017 №01-21/72 та ліквідаційного балансу станом на 02.08.2017.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом арбітражному керуючому Каплі С.В., усім кредиторам (4), державному реєстратору (Черкаській райдержадміністрації) та для відома Головному управлінню юстиції у Черкаській області, обласному управлінню статистики.
Повне судове рішення складено 23.08.2017.
Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
