flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 925/1984/15 від 13 червня 2017 року (визнання недійсним договору)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13 червня 2017 року

Справа № 925/1984/15

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представника за довіреністю – Надєєвої О.О. (від боржника), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву

позивача              приватного товариства з обмеженою відповідальністю

                    "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В."

до відповідачів    1) товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані"

                               2) товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М"

про                        визнання недійсним договору від 23.09.2014 №23/09 

в межах справи про банкрутство за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс

                                Центр-М"

до боржника                   товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл

                                Компані"

про                                  визнання банкрутом, –

 

ВСТАНОВИВ:

Приватним товариством з обмеженою відповідальністю "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В." (далі – Заявник) подано позовну заяву від 01.02.2017 (вх.№3366/17 від 10.02.2017) про визнання недійсним договору №23/09 про надання навантажувально – розвантажувальних робіт (послуг) від 23 вересня 2014 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М» (далі – Договір).

Підставами визнання Договору недійсним заявником вказано ті обставини,

що керівником боржника, Гончаруком О.М., Договір укладено з перевищенням повноважень;

що Договір не відповідає звичайній діяльності боржника;

що Договір укладено без наміру створення реальних правових наслідків, є фіктивним і був укладеним виключно з метою штучного створення заборгованості та подальшого заволодіння майном ТОВ "Блу Оіл Компані";

що Договір був вчинений представниками ТОВ «Блу Оіл Компані» та ТОВ «Ресурс Центр-М» внаслідок їх злочинної змови з метою штучного створення заборгованості для подальшого заволодіння майном ТОВ «Блу Оіл Компані» та його банкрутства.

Вимоги обгрунтовано посиланням на ст. 92, 203, 215, 232, 234 Цивільного кодексу України.

 

Вирішуючи питання про те, чи порушене право заявника і чи підлягає воно судовому захисту за поданою заявою суд виходить з того, що згідно з п 51 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», 167 Господарського кодексу України учасник товариства (яким є заявник) може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. Порядок укладення директором боржника Договору (без погодження із вищим органом управління боржником – загальними зборами засновників) свідчить про порушення корпоративних прав засновника щодо управління справами товариства та розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства.

Заявник є також і конкурсним кредитором у справі про банкрутство боржника, тому суд вважає, що Договір, який укладений з порушенням закону, тягне за собою порушення права заявника-кредитора на отримання задоволення за рахунок безпідставно переданих ТОВ "Ресурс Центр-М" коштів. Крім того, право конкурсного кредитора на подання заяви про визнання правочину недійсним передбачено ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212) зі спеціальних підстав.

Ухвалою суду від 13.01.2017 порушено провадження у справі №925/157/17 за позовною заявою приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В." від 01.02.2017 (вх.№3366/17 від 10.02.2017) та об’єднано її зі справою №925/1984/15, з тих підстав, що нормами п.7 ч.1 ст.12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Частиною 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч.1 ст.12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (правові позиції Вищого господарського суду України у постанові від 19.10.2016 у справі №925/1201/15, у постанові від 20.12.2016 у справі №910/5266/16 та Верховного Суду України у постанові від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 (№3-304гс16)). Відповідно до ст.58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

ТОВ "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В." (заявник) у письмових заявах, поясненнях та у судових засіданнях 14.03.2017 та 13.04.2017 заявник вимоги підтримав і пояснив:

що Договір не містить визначення загальної або максимальної вартості таких послуг, отже керівник боржника створив для боржника зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг незалежно від їх вартості,

що повноваження керівника боржника на укладення договорів обмежені згідно із п.п. 1,4 п. 9.3. Статуту їх сумою у розмірі, що складає еквівалент 100 000,00 євро, тому повноваження на укладення договору на невизначену суму у керівник боржника відсутні;

що фактично згідно з Договором  боржнику надано послуг на суму 1350172,00 грн.;

що Договором не визначено які саме, навантажувальні чи розвантажувальні послуги придбаваються за договором, що саме буде навантажуватися/розвантажуватися, техніка, якою будуть надаватися послуги, місце надання послуг;

що відповідно до актів наданих послуг місцем їх складення є с.Піківець, і іншої інформації про місце надання послуг, ні Договір, ні акти не містять;

що Гончарук О.М. як директор ТОВ «Блу Оіл Компані» не одержував згоди Зборів учасників товариства на укладення Договору, не мав повноважень на його укладення, у зв’язку із чим даний Договір укладено з порушенням вимог ст.92 ЦК України;

що Договір був вчинений без наміру створення реальних правових наслідків, існує лише на папері, а його основне завдання полягає в тому, щоб створити уявлення в оточуючих суб'єктів про наявність правового зв'язку між сторонами такого правочину;

що доказами таких дій є поведінка Гончарука О.М., який як керівник і представник ТОВ «Блу Оіл Компані» визнав позов про стягнення заборгованості на підставі Договору у справі №925/965/15, тобто не заперечував та бажав стягнення заборгованості за даним Договором, надалі вчинив дії до оцінки майна, звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду і відразу ж підписав акт передачі майна;

що боржник не потребував сторонньої допомоги у здійсненні навантажувально-розвантажувальних робіт, оскільки мав свій навантажувач телескопічний модель JCB 525-67, державний номерний знак 26525 СА, і такі послуги ТОВ «Блу Оіл Компані» ніколи раніше не придбавалися у інших осіб, та подібні договори не укладалися.

що ні в Договорі, ні в актах надання послуг не визначено якими засобами, якою технікою ТОВ «Ресурс Центр-М» надавалися послуги – ТОВ «Ресурс Центр-М» не мало фактичної можливості щодо надання визначених в договорі послуг, оскільки транспортні засоби та наймані працівники у нього були відсутні;

що представниками ТОВ «Блу Оіл Компані» та ТОВ «Ресурс Центр-М» були підписані акти надання послуг, які містять посилання на рахунки, датовані раніше, ніж такі акти складені, а актів №20 від 30.09.2014 містить посилання на рахунок №2 від 01.10.2014, якого на дату підписання Акту не існувало;

що виходячи з експертного висновку Черкаської торгово–промислової палати вартість послуг за Договором у 43 - 86 разів є вищою від звичайних цін на той час;

що директори ТОВ «Блу Оіл Компані» та ТОВ «Ресурс Центр-М» при укладенні Договору діяли як представники цих юридичних осіб, отже до Договору, укладеного внаслідок їх злочинної змови, мають застосовуватися наслідки, визначені ст.237 ЦК України;

що виходячи з 51 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», 167 Господарського кодексу України учасник товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. Порядок укладення директором боржника Договору свідчить про порушення корпоративних прав засновника щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та що аналогічні висновки містяться у постановах Верхового Суду України від 21.01.2015 у справі №911/2089/14 (3-207гс14) та Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі №911/2089/14;

що на його запит у відповіді від 10.04.2017 №245 ДП «Кіровоградський експертно–технічний центр Держпраці» повідомив, що навантажувачем вилковим UT15P A266JO1545K та погрузчиком Komatsu FD 18 T-20 TFV-4.5 (зазначеними в накладній №4 від 16.09.14) не могли бути надані послуги з навантаження–розвантаження сої, оскільки вони за своїми технічними характеристиками не призначені для виконання таких робіт.

ТОВ «Блу Оіл Компані» (боржник) і його представник заяву і доводи кредитора-заявника підтримав повністю і пояснив,

що із аналізу виписок по банківських рахунках боржника за період з 01.01.2012 по 23.09.2014 (дата Договору) вбачається активна діяльність по придбаванню сировини, сої, та реалізації виробленої продукції, зокрема, соєвої олії та макухи соєвою, однак така діяльність здійснювалася без укладення договорів на надання навантажувально-розвантажувальних робіт, тобто, фактично діяльність боржника не потребувала надання таких послуг;

що із аналізу виписок по банківських рахунках боржника за період з вересня по грудень 2014 боржником боржником було сплачено коштів за придбану сою Хоменко М.В. на суму 2548575,60 грн.; Починок І.А. на суму 56160,00 грн.; ДП «Грім» ППФ «Гром» на суму 30720,00 грн.; СФГ «Петровівт» на суму 158151,00 грн.; СФГ «Вікторія» на суму 33712,00 грн.; Олійник О.О. на суму 257792,00 грн. – разом 536535,00 грн., що при вартості сої близько 4000 грн./т. це складає орієнтовно 134,13 тон сої, але аж ніяк не 626,06 тон сої відповідно до актів наданих послуг до спірного Договору.  За транспортні послуги ФОП Гула В.С сплачено: 26.09.14 – 1750,00 грн., 03.11.14 – 1450,00 грн., 09.12.14 – 5000,00 грн., 17.12.14 – 3 750,00 грн. і останній на запит боржника повідомив, що перевезення сої здійснювалося на території Маньківського та Жашківського району до місцезнаходження боржника в с.Добра. Найбільший постачальник сої Хоменко М.М. повідомив, що доставляв сою боржнику в с. Добра, до Уманського району сою не возив;

що боржник мав кошти для розрахунку, але його представник Гончарук О.М. не мав наміру їх перераховувати ТОВ «Ресурс Центр-М», а здійснив їх перерахування пов’язаній з ТОВ «Ресурс Центр-М» особі під приводом надання поворотної фінансової допомоги. Так само і представники ТОВ «Ресурс Центр-М» не мали наміру одержати розрахунки за, нібито, надані послуги, а мали намір заволодіти майном ТОВ «Блу Оіл Компані», а штучно створену заборгованість використати для банкрутства товариства з метою приховування доказів своєї злочинної діяльності;

що, виходячи з рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2016 року у справі №705/43/16-ц, в період надання послуг за Договором з 23 вересня по 30 грудня 2014 року складські приміщення, які знаходяться за адресою Черкаська область, Уманський район, 535 км автошляху Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка через Вінницю в адмінмежах Паланської сільської ради, не перебували у володінні та користуванні ТОВ «Ресурс Центр-М», оскільки були передані в оренду ТОВ «АгроАльянс»

що наявним у ТОВ «Ресурс Центр-М» навантажувачем Komatsu FD 18 T-20 TFV-4.5 не могли надаватися такі послуги, оскільки за технічними характеристиками він не пристосований для навантаження/розвантаження зерна, а призначений для роботи з вантажем на встановлених піддонах;

що очищення сої не відбувається внаслідок навантаження чи розвантаження, а для цього застосовуються спеціальні машини;

що ТОВ «Блу Оіл Компані» мало власні засоби як для навантаження – розвантаження сої (навантажувач телескопічний модель JCB 525-67, державний номерний знак 26525 СА, рік випуску 1995, заводський номер 525-67/566281, двигун №566861V), так і для її очистки - універсальний ситовий сепаратор KUT 800, наявність яких підтверджується ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 у справі №925/965/15 про зміну способу виконання рішення щодо майна боржника, яким намагалося заволодіти ТОВ «Ресурс Центр-М»;

що однією з підстав для визнання договору недійсним є нереальність вартості наданих послуг. Так, їх вартість за актами становить 1350172,00 грн., в той час як для їх виконання ТОВ «Ресурс Центр-М» було придбано навантажувач, яким, нібито надавалися послуги за 25000,00 грн., а вартість послуг з навантаження–розвантаження за угодою з Клапоусь М.Р. становила 3,00 грн. за тону на суму 1878,18 грн. – тобто, за наданими ТОВ «Ресурс Центр-М» документами, собівартість наданих за спірним договором послуг становить 26878,18 грн., чим додатково підтверджується фіктивність Договору;

що згідно з повідомленням Манківського відділу Уманського об’єднаного управління  ПФУ від 24.04.2017 №24.04.2017/1 та випискою з індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 керівник ТОВ «БлуОілКомпані» (Гончарук О.М.) працював та одержував заробітну плату в ТОВ «Ресурс Центр-М» на час укладення спірного Договору та протягом періоду, коли Договір, нібито, виконувався (вересень – грудень 2014 року);

ТОВ "Ресурс Центр-М" у відзиві від 14.03.2017 та його представник у судовому засіданні у задоволенні позовної заяви просив відмовити з тих підстав,

що рішенням господарського суду Черкаської області від 18.06.2015 у справі №925/965/15 (сторонами якої були ті самі особи ТОВ "Ресурс Центр-М" та ТОВ "Блу Оіл Компані") встановлено обставини виконання Договору, недійсність якого поставлена на розгляд у даній справі, що суперечить ч.3 ст.35 ГПК України;

що, враховуючи наявність зазначеного судового рішення, позивач у позовній заяві фактично ставить питання про його перегляд, що суперечить верховенству права, а саме принципу юридичної визначеності (остаточності рішень суду);

що ухвалою суду від 31.10.2016 у даній справі (яка є актуальною при розгляді справи) аналогічну позовну заяву приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В." від 21.09.2016 з доданими до неї документами повернуто без розгляду, зокрема, з тих підстав, що заявником пред’явлено вимогу про визнання недійсним договору, який вже був предметом розгляду у справі №925/965/15, однак будь-яких правових підстав можливості такого розгляду у іншому судовому провадженні позовна заява не містить;

що наведені позивачем підстави є необгрунтованими припущеннями (злочинна змова третіх осіб, захоплення майна, звинувачень колишнього директора Гончарука О.М.), спрямованими на перегляд рішення суду від 18.06.2015 у справі №925/965/15 з метою уникнення виконання зобов’язань перед ТОВ "Ресурс Центр-М", а той факт, що боржник, ТОВ "Блу Оіл Компані" не заперечує проти задоволення позовних вимог є опосередкованим доказом наведеного;

що за надані послуги боржник розрахувався частково в сумі 62572 грн. і згідно з актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Ресурс Центр-М" та ТОВ "Блу Оіл Компані" залишок заборгованості станом на 23.03.2015 становить 1287600 грн.;

що висновок Черкаської ТПП отриманий не учасником судового процесу;

що ДП "Кіровоградський експертно-технічний цент Держпраці" у своєму листі від 16.05.2017 №347 спростував свій висновок, на який посилається заявник;

На запит представника ТОВ "Ресурс Центр-М" у своєму листі зазначив, що має у штаті необхідних для виконання статутних завдань експертів з промислової безпеки за відповідними напрямками та що технічного огляду навантажувача вилкового UT15P A266JO1545K і погрузчика Komatsu FD 18 T-20 TFV-4.5 не проводив і висновку щодо їх призначення не складав.

На запитання суду як визначався вказаний в актах приймання-передачі сої (а.с.159-200 т.8) процент сміттєвої домішки пояснив, що в актах приймання передачі після очищення цей процент було визначено виходячи із різниці у вазі сої до та після очищення, а щодо визначення в актах приймання-передачі сої, зданої для проведення очищення, пояснив, що відповіді не має. На інші запитання пояснив, що очистка сої здійснювалась на підставі усної домовленості сторін, що навантажувач не зареєстрований в органах держтехнагляду, що не усі складські приміщення були передані в оренду

Решта учасників провадження у справі про банкрутство боржника  були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх представників у судове засідання не забезпечили і про причини неявки не повідомили.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212). Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

ТОВ "Блу Оіл Компані" зареєстровано 21.04.2011, зміни до Статуту боржника (нову редакцію) зареєстровано органом реєстрації 12.04.2012 №10111090006000545 (далі – Статут). Згідно зі Статутом Статутний капітал боржника станом на 12.04.2012 складає 5831056,62 грн. (еквівалент  557086,08 євро, з яких внесок майном ("Комплект обладнання: Пресувальний цех з фільтрацією по виробництву рослинної олії" та інше рухоме майно) складає еквівалент 527000,00 євро, п.7.1 Статуту). Заявник, ТОВ «Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В.» (юридична особа-нерезидент, зареєстрована та розташована в Нідерландах, приватне), є учасником ТОВ «Блу Оіл Компані» із часткою в статутному капіталі 99,99%. Іншим учасником боржника з рештою частки 0,01% є ТОВ "Кищенці".

Гончарука Олександра Миколайовича було призначено директором ТОВ «Блу Оіл Компані» на підставі протоколу загальних зборів учасників від 22 серпня 2014 року №8.

23 вересня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М» підписано договір №23/09 про надання навантажувально – розвантажувальних робіт (послуг) (далі – Договір). Гончарук О.М., як директор ТОВ «Блу Оіл Компані», згоди Зборів учасників товариства на укладення Договору, не одержував.

На підтвердження надання послуг між Гончаруком О.М. (від ТОВ «Блу Оіл Компані») та Свіщенко Ю.А. (від ТОВ «Ресурс Центр-М») було підписано акти надання послуг на загальну суму 1350172,00 грн., зокрема: від 30.09.2014 №20 на суму 315 512,00 грн.; від 31.10.2014 №29 на суму 60 859,82 грн.; від 30.11.2014 №59 на суму 768 533,10 грн.; від 30.12.2014 №60 на суму 205 267,08 грн.

Цього ж дня, 23.09.2015, між ТОВ "Ресурс Центр-М" та Клапоусь Максимом Романовичем укладено цивільно правову угоду про надання останнім послуг по навантаженню та розвантаженню майна, яке знаходиться у складських приміщеннях за адресою Черкаська область, Уманський район, 535 км автошляху Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка через Вінницю в адмінмежах Паланської сільської ради на період з 23.09.2015 по 30.09.2015. Надалі між цими ж сторонами укладено аналогічні угоди 01.10.2015, 01.11.2015 та 01.11.2015 на виконання робіт у жовтні-грудні 2015 року. Пунктом 2.1 вказаних угод передбачено, що винагорода за послуги складає 3 грн. за 1 тону вантажу. Сума згідно з актами виконаних робіт від 30.09.2015, 31.10.2015, 28.11.2015 і 30.12.2015 складає 1878,18 грн.

Згідно з банківськими виписками по рахунку ТОВ «Блу Оіл Компані» №26001709290023 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», боржником:

за період з вересня по грудень 2014 року було сплачено коштів за придбану сою Хоменко М.В. на суму 2548575,60 грн.; Починок І.А. на суму 56160,00 грн.; ДП «Грім» ППФ «Гром» на суму 30720,00 грн.; СФГ «Петровівт» на суму 158151,00 грн.; СФГ «Вікторія» на суму 33712,00 грн.; Олійник О.О. на суму 257792,00 грн. – разом 536535,00 грн.,;

за транспортні послуги фізичній особі – підприємцю  Гула В.С сплачено: 26.09.2014 – 1750,00 грн., 03.11.2014 – 1450,00 грн., 09.12.2014 – 5000,00 грн., 17.12.2014 – 3 750,00 грн. – разом 11950,00 грн.

за послуги навантаження-розвантаження ТОВ «Блу Оіл Компані» на користь ТОВ «Ресурс Центр-М» сплачено 62572,00 грн.: 02.10.2014 –4240 грн.,22.10.2014 – 4452 грн., 10.11.2014 – 8056 грн., 02.12.2014 –11114 грн. і 1060 грн., 30.12.2014 – 11250 грн., 05.02.2015 – 22400 грн.;

за період з 08.01.2015 по 30.10.2015 на рахунок боржника (з урахуванням залишку станом на 01.08.2015) надійшло 1763847,83 грн. Більшість із отриманих боржником коштів (1375000,00 грн.) було перераховано ТОВ «Агро Альянс», а саме:

23.01.2015 – 144 000,00 грн. як «повернення попередньої оплати за макуху соєву» та 156 000,00 грн. як «повернення попередньої оплати за олію соєву»; 26.01.2015 – 80 000,00 грн. як «повернення попередньої оплати за олію соєву»; 30.01.2015 – 189 000,00 як «повернення попередньої оплати за олію соєву»; (всього 569 000,00 грн.).

як «поворотна фінансова допомога»: 30.01.2015 – 114 000,00 грн.; 02.02. 2015 – 250 000,00 грн., 05.02.2015 – 150 500,00 грн.; 25.03. 2015 – 168 000,00 грн.; 27.03.2015 – 123 500,00 грн.. (всього на суму 806 000,00 грн.)

10.06.2015 загальними зборами боржника (протокол №10) прийнято рішення припинити господарську діяльність боржника з 10.06.2015 з його подальшою реорганізацією чи ліквідацією в залежності від прийнятих в подальшому рішень та рішення звільнити всіх працівників боржника з 10.06.2015 відповідно до ч.1 ст.40 КЗпП України з виплатою належних грошових сум з наявних грошових коштів боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.06.2015 порушено провадження у справі №925/965/15 за позовом ТОВ "Ресурс Центр-М" до ТОВ "Блу Оіл Компані" про  стягнення 1545120,00 грн. Рішенням суду від 18.06.2015 позов задоволено повністю, стягнено з боржника на користь ТОВ "Ресурс Центр-М" 1287600 грн. боргу, 257520 грн. штрафу, 30902,41 грн.  відшкодування витрат на сплату судового збору. Згідно з цим рішенням представник ТОВ «Блу Оіл Компані» Гончарук О.М. в судовому засіданні позов визнав повністю, тобто не заперечував та бажав стягнення заборгованості за даним договором з ТОВ «БлуОілКомпані».

21.07.2015 зареєстровано право власності ТОВ "Ресурс Центр-М" на об¢єкт Черкаська обл,, Уманський рн, с/радаПаланська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка (через Вінницю) 535 км, загальною площею 10625 кв.м.

28.07.2015 видано наказ суду у справі №925/965/15 на стгнення коштів з боржника та цього ж дня складено висновок ПП "Бюро послуг та консультацій" про вартість майна боржника, яку визначено у сумі 797050 грн. обладнання та 45591 грн. навантажувач телескопічний (842641:24,3965 = еквівалент 34539,42 євро).

14.09.2015 було відділом ДВС Маньківського РУЮ було відкрите виконавче провадження з виконання наказу суду від 28.07.2015.

14.09.2015 боржник (у особі Гончарука О.М.) звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про зміну способу виконання рішення суду у справі №925/965/15.

07.10.2015 ухвалою суду у справі №925/965/15 було звернуто стягнення на усе майно ТОВ «Блу Оіл Компані» для погашення заборгованості перед ТОВ «Ресурс Центр-М» на суму 842641,00 грн. (:23,8668=еквівалент 35305,99 євро), та вказано на залишок грошових вимог ТОВ «Ресурс Центр-М» до боржника на суму 733700,41 грн. При цьому, до складу цього майна було включено також і те майно (а саме, генератор для електрики Garbe-Lahmeyer SMS.a4|81-34, зварювальний апарат Oerlikon Citoline, компресор Air Press, обігрівач повітря відкритих приміщень Lamborgini calor, платформні ваги Bos System VOF, PPV 18-3, резервуар для дизелю Tolsma Tankbouw BV, резервуар для олії Staes/30, резервуар для олії Staes/31, пресувальний цех з фільтрацією для виробництва олії Farmet, навантажувач телескопічний модель JCB 525-67), яке станом на 12.04.2012 мало вартість 515000,00 євро (п.7.1 Статуту, а.с.27 т.7).

16.10.2015 між представниками ТОВ «Блу Оіл Компані» та ТОВ «Ресурс Центр-М» було підписано акт, про передачу майна ТОВ «Блу Оіл Компані» на виконання наказу суду у справі №925/965/15.

26, 27 та 29 жовтня 2015 року представниками ТОВ "Кищенці" складено акти про неможливість вручення Гончаруку О.М. запрошення на загальні збори учасників боржника у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням боржника (с. Добра Маньківського району по вул. Горького, буд.42-А).

27.11.2015 загальними зборами учасників боржника (протокол №9) прийнято рішення про звільнення з посади директора боржника Гончарука О.М. та призначення на цю посаду Іжка І.П.

27.11.2015 за №20-к директором Іжко І.П. видано наказ про звільнення Гоначрука О.М. з посади директора на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України відповідно до протоколу загальних зборів учасників боржника №9 від 27.11.2015.

14.12.2015 ТОВ "Ресурс Центр-М" у особі Юрченко (Савіщенко) Юлії Анатолівни подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Блу Оіл Компані». Відправником заяви є АгроАльянс (а.с.8 т.1). 19.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

 Із 15.12.2015 Гончарук О.М. є директором ТОВ «АгроАльянс», а Храпачевський М.В. є директором ТОВ «Ресурс Центр-М». Станом на 16.09.2014 директором ТОВ «АгроАльянс» був Храпачевський М.В. (а.с.201 т.7). 

ТОВ «АгроАльянс» і ТОВ «Ресурс Центр-М» зареєстровані за однією  адресою (Уманський район, с.Піківець, вул. Уманська, 152, корп.В) мають одного засновника (Храпачевська Світлана Миколаївна).

Згідно з довідкою Манківського відділу Уманського об’єднаного управління  ПФУ від 24.04.2017 №24.04.2017/1 та випискою з індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5, Гончарук О.М. працював та одержував заробітну плату: в ТОВ "АгроАльянс" до серпня 2014 та в грудні 2015 років; в ТОВ «Ресурс Центр-М» з вересня 2014 по червень 2015 років (а.с.27 т.8)

Після звільнення Гончарука О.М. боржником у особі нового директора Іжка І.П. було оскаржено ухвалу суду від 07.10.2015 про зміну способу виконання рішення у справі №925/965/15, яку скасовано Вищим господарським судом України постановою від 20 квітня 2016 року. Ухвалою суду від 24.05.2016, за результатами нового розгляду заяви, судом ухвалено прийняти відмову ТОВ «Блу Оіл Компані» від заяви про зміну способу виконання судового рішення та залишити без розгляду заяву ТОВ «Блу Оіл Компані» від 14.09.2015 про зміну способу виконання судового рішення.

Згідно з експертним висновком Черкаської ТПП №О-438 від 14.07.2016 (а.с.40 т.8, який складено до подання позовної заяви заявником) експертом встановлено, що діапазон ринкової вартості послуг навантажувальних та розвантажувальних робіт (середня вартість навантаження-розвантаження однієї тони вантажу) у 2014 році становив (в .т.ч ПДВ) 30-60 грн./т.

ДП «Кіровоградський експертно–технічний центр Держпраці» у листах:

від 10.04.2017 №245 повідомив, що навантажувачем вилковим UT15P A266JO1545K та погрузчиком Komatsu FD 18 T-20 TFV-4.5 (зазначеними в накладній №4 від 16.09.14) не могли бути надані послуги з навантаження–розвантаження сої, оскільки вони за своїми технічними характеристиками не призначені для виконання таких робіт;

від 16.05.2017 №347 пояснив, що має у штаті необхідних для виконання статутних завдань експертів з промислової безпеки за відповідними напрямками та що технічного огляду навантажувача вилкового UT15P A266JO1545K і погрузчика Komatsu FD 18 T-20 TFV-4.5 не проводив і висновку щодо їх призначення не складав.

Вказані обставини підтверджують вищевказані а також наступні докази: авіанакладна (а.с.8 т.1); наказ ТОВ "Ресурс Цент-М" про зміну прізвища Свіщенко Ю.А. (а.с.11 т.1); судове рішення, наказ суду та постанова ДВС у справі №925/965/15 (а.с.12-16 т.1); висновок ПП "Бюро послуг та консультацій" від 28.07.2015 (а.с.61-64 т.1); видаткові накладні №2 від 08.02.2014, №3 від 10.02.2014, №4 від 11.02.2014, №5 від 15.02.2014, №6 від 18.02.2014, №1 від 27.02.2014 (щодо вартості сої у лютому 2014 року (а.с.131-136 т.1, а.с.279-285); позовна заява заявника від 01.02.2017 (вх.суду №3366/17 від10.02.2017, т.7  а.с.5-78) з доданими документами; Статут ТОВ "Блу Оіл Копані" (а.с.19-37 т.7); протокол загальних зборів учасників ТОВ "Блу Оіл Компані" від 22.08.2014 №8 (а.с.38 т.7); експертний висновок Черкаської ТПП №О-438 від 14.07.2016 (а.с.40 т.7); виписки по рахунку ТОВ "Блу Оіл Компані" №26001709290023 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.54-64 т.7); роздруківки інформації з Єдиного державного реєстру Міністерства юстиції України про ТОВ "Ресурс Центр-М" та ТОВ "АгроАльянс" (а.с.65-72 т.7); пояснення заявника від 13.04.2017 (а.с.285-286) від 30.05.2017 (а.с.24-26 т.8); висновок ДП "Кіровоградський експертно-технічний центр Держпраці" від 10.04.2017 №245 (а.с.287-288); індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу Гончарук О.М. (а.с.27 т.8); відзив ТОВ «Ресурс Центр-М» від 14.03.2017 (вх.суду №5849/17 від 14.03.2017, а.с.90-95 т.7); виписки по особовим рахункам ТОВ "Ресурс Центр-М" (а.с.100-109 т.7); видаткова накладна на навантажувачі №4 від 16.09.2014 (а.с.114 т.7); договір поставки основних засобів (навантажувачів) між ТОВ "АгроАльянс" та ТОВ "Ресурс Цент-М" від 16.09.2014 №16/09 (а.с.201-202 т.7); видаткова накладна на навантажувачі від 16.09.2014 №4 (а.с.203 т.7); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.204-205 т.7); лист ДП "Кіровоградський експертно-технічний центр Держпраці" від 16.05.2017 №347 (а.с.22-23 т.8); пояснення боржника від 30.03.2017 (а.с.137-139 т.7), від 13.04.2017 (а.с.206-207 т.7); картка обліку основних засобів (а.с.143 т.7); пояснення Гули В.С. від 28.03.2017 (а.с.151 т.7); пояснення фізичної особі – підприємця Хоменка М.М. від 28.03.2017 на запит ТОВ "Блу Оіл Компані" про надання копій документів на підставі яких здійснювалась поставка сої (а.с.152 т.7); виписка по рахунку ТОВ "Блу Оіл Компані" за 2014 рік (а.с.208-270 т.7); індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу Гончарук О.М. (а.с.11 т.8).

Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами у цій справі є підстави, передбачені цивільним законодавством.

Так, відповідно до ч.1 і 3 ст.215 Цивільного кодексу України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 1.1, 1.2, 2.1-2.5 Договору передбачено: що Виконавець зобов’язується за завданням Замовника надати навантажувально – розвантажувальні роботи (послуги), а Замовник зобов’язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги; що Послуги надаються технікою та виробничими матеріалами Виконавця і спеціалістами які мають відповідні посвідчення та допуски; що вартість послуг визначається по факту їх надання та фіксується в актах здачі – прийняття робіт (послуг), що Акти здачі – прийняття робіт (послуг) підписуються Сторонами не пізніше 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги; що оплата здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця згідно наданого рахунку – фактури; що Рахунок – фактура виписується Виконавцем відразу після підписання акту здачі – прийняття робіт (послуг); що Замовник зобов’язаний оплатити послуги, зазначені в актах здачі – прийняття робіт (послуг) згідно рахунку на оплату Виконавця, на протязі 3-х банківських днів.

Відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;

Підпунктами 1 і 4 пункту 9.3 Статуту ТОВ «Блу Оіл Компані» встановлено, що без попередньо письмової згоди Зборів Учасників Директор не має права: укладати та підписувати будь-які цивільно-правові та господарсько-правові угоди, контракти, договори, меморандуми тощо на суму, стосовно однієї трансакції або серії пов’язаних трансакцій, що перевищує еквівалент 100 000,00 євро, без урахування ПДВ, за курсом Національного банку України на день укладення такого документу; укладати інші договори, що виходять за межі звичайної діяльності компанії.

З огляду на установлені факти суд вважає доведеними наступні обставини (підстави).

Договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України), і вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст.234 Цивільного кодексу України).

Так, ухвалами суду від 13.01.2017, від 23.02.2017, 14.03.2017, 30.05.2017 від ТОВ "Ресурс Центр-М" витребовувались  письмові пояснення щодо того, які матеріальні об’єкти були предметом робіт за Договром, у які конкретні дати проводились, у якому місці, якими особами та якими механізмами та надати докази цих пояснень і фактичного проведення навантажувально-розвантажувальних робіт; письмові пояснення про те, яким чином визначався відсоток сміттєвої домішки в актах приймання передачі сої, яка передавалася на очистку та поверталася з очистки, а також докази визначення відсотку сміттєвої домішки; докази підстав проведення навантажувально-розвантажувальних робіт для боржника на території ТОВ "Ресурс Центр-М" (зважування, прийняття матеріально-відповідальними особами, процесу переробки, реєстрації навантажувача, тощо).

На виконання ухвал суду ТОВ "Ресурс Центр-М" вказано на предмет послуг (начеб-то соя) та місце проведення робіт (Уманський район, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка /через Вінницю/ 535 км, в адмінмежах Паланської сільської ради), однак обставини про те у які конкретні дати була привезена соя, якими конкретними транспортними засобами, у якій кількості за кожною транспортною одиницею (ходкою), яким чином вона зважувалась, якою матеріально-відповідальною особою приймалась та поверталась, чи виписувались складські документи, яким чином визначався процент сміттєвої домішки прийнятті і при поверненні, як вівся ТОВ "Ресурс Центр-М" облік прибуття і вибуття сої зі свого складу на протязі місяця до складання актів (в т.ч. і з Клапоусь М.Р.) не доведені. Відсутні будь-які докази тих пояснень, що соя проходила очищення на ТОВ "Ресурс Центр-М" (ні договорів на очистку, ні відомостей про наявність механізмів для очистки та обладнання для оцінки якості сої). При цьому слід зазначити, що Гончарук О.М. підписав усі документи за Договором особисто, однак від надання суду пояснень з приводу обставин його виконання ухилився (неявка у судові засідання 30 березня, 13 і 27 квітня 2017 року).

Що ж стосується наданих ТОВ "Ресурс Центр-М" доказів, то суд погоджується з доводами учасників провадження у справі про банкрутство боржника та приходить до висновків про те,

що навантажувачем вилковим UT15P A266JO1545K та погрузчиком Komatsu FD 18 T-20 TFV-4.5 належними ТОВ "Ресурс Центр-М", не могли бути надані послуги з навантаження–розвантаження сої, оскільки вони за своїми технічними характеристиками не призначені для виконання таких робіт;

що ТОВ «Блу Оіл Компані» мало власні засоби як для навантаження – розвантаження сої (навантажувач телескопічний модель JCB 525-67), так і для її очистки (універсальний ситовий сепаратор KUT 800), наявність яких підтверджується ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 у справі №925/965/15 про зміну способу виконання рішення щодо майна боржника та п.7.1 Статуту.

що вартість наданих послуг є очевидно завищеною. Так, вартість послуг навантаження-розвантаження за актами становить 1350172,00 грн., в той час як затрати на їх виконання для ТОВ «Ресурс Центр-М» склали лише 26878,18 грн. (придбання навантажувача за 25000,00 грн., та послуги Клапоусь М.Р. 1878,18 грн. Крім того, згідно з висновком Черкаської торгово–промислової палати від 14 липня 2016 року №0-438, ринкова вартість послуг навантажувальних та розвантажувальних робіт (середня вартість навантаження – розвантаження однієї тони вантажу) у 2014 році становила 30,0–60,0 грн. за тону з урахуванням ПДВ (25,0 – 50,0 грн. за тону без ПДВ),  в той час як вартість послуг за Договором становить 2156,62 грн. за тону без ПДВ – тобто є майже у 43 - 86 разів вищою. Крім того, на явну неспіврозмірність вартості послуг 2156,62 грн. за тону без ПДВ вказує і те, що вартість тони сої складала у 2014 році близько 4000 грн. за тону без ПДВ;

що кількість отриманої боржником сої є завищеними. Так, за період з вересня по грудень 2014 року виробникам сої було сплачено 536535,00 грн., що при вартості сої близько 4000 грн./т. складає орієнтовно 134 тон сої, але аж ніяк не 626,06 тон сої відповідно до актів наданих послуг до спірного Договору. При цьому, жодним постачальником сої кредиторських вимог до боржника не пред’явлено, отже надлишок навантаженої-розвантаженої сої близько 500 тон є вигадкою;

що боржник мав кошти для розрахунку ТОВ "Ресурс Центр-М", але його представник Гончарук О.М. не мав наміру їх перераховувати ТОВ «Ресурс Центр-М», а здійснив їх перерахування пов’язаній з ТОВ «Ресурс Центр-М» особі. Так, за період з 08.01.2015 по 30.10.2015 на рахунок боржника надійшло 1763847,83 грн. Договір та акти наданих послуг за ним вже були підписані. Однак, замість сплати боргу ТОВ "Ресурс Центр-М" більшість із отриманих боржником коштів (1375000,00 грн.) було перераховано пов’язаній особі, ТОВ «Агро Альянс», з яких надано 806 000,00 грн. фінансової допомоги і яку явно можна було спрямувати на погашення боргу ТОВ "Ресурс Центр-М", а не створювати штучно обставини власної неплатоспроможності. Так само і керівник ТОВ «Ресурс Центр-М» не мав наміру отримувати розрахунки за, нібито, надані послуги, а мав намір заволодіти майном ТОВ «Блу Оіл Компані», а штучно створену заборгованість використати для банкрутства боржника з метою поховання обставин переходу майна у власність.

Доказами цьому є також обставини пов’язаності Гончарука О.М. з ТОВ "Ресурс Центр-М", керівником якого є Храпачевський М.В. та ТОВ "АгороАльянс", керівником якого є Гончарук О.М. і до нього був Храпачевський М.В., отримання заробітної плати в ТОВ «Ресурс Центр-М» на час укладення Договору та протягом періоду, коли Договір, нібито, виконувався (вересень – грудень 2014 року);

Документи, печатки і штампи колишнім керівником ТОВ "Блу Оіл Компані" Гончаруком О.М. наступному керівнику Іжку І.П. не передавались, тому вказана обставина не виключає можливість створення Гончаруком О.М. нових документів.

Представниками ТОВ «БлуОілКомпані» та ТОВ «Ресурс Центр-М» були підписані акти надання послуг, які містять посилання на рахунки, датовані раніше, ніж такі акти. Тобто, вимога (рахунок) ТОВ «Ресурс Центр-М» про оплату вартості послуг за Договором датована раніше, ніж сторонами Договору визначено саму вартість наданих послуг. Крім того, такі дії явно не узгоджуються з п.2.4 Договору

Зокрема, наступні Акти надання послуг містять посилання на такі рахунки на оплату:

Акт від 31.10.2014 №29 – на рахунок від 22.10.2014 №3,

Акт від 30.11.2014 №59 – на рахунок від 07.11.2014 №4;

Акт від 30.12.2014 №60 – на рахунок від 02.12.2014 №5.

Акт же від 30.09.2014 №20 містить посилання на рахунок від 01.10.2014 №2, тобто на рахунок, якого на дату підписання Акту не існувало.

Зазначене свідчить, що дані документи складалися не по факту реального виконання господарських операцій, а лише формально і на папері

Наступні обставини, такі як визнання позову Гончаруком О.М. у справі №925/965/15, не подання апеляційної скарги, виготовлення за власною ініціативою оцінки усього майна боржника у день відкриття виконавчого провадження (наприклад, замість стягнення позичених ТОВ "АгроАльянс" коштів), подання заяви про зміну способу виконання у день відкриття виконавчого провадження (замість дочекатися виконавчих дій, адже очевидно, що у його ході оцінка майна була б явно іншою – основна його частина знаходиться у робочому стані та була оцінена у 2012 році у 515,0 тис. євро, а у 2015 це саме майно на додаток з іншим оцінено лише у 34,5 тис. євро)

Таким чином судом установлено ті обставини, з якими Закон-4212 пов’язує можливість визнання договору недійсним, що є правовою підставою задоволення заявлених вимог.

Сторони, укладаючи Договір, заздалегідь знали, що він не буде виконаний; жодна із сторін не намагалася досягти правового результату, обумовленого спірним Договором, доказів, що якась із сторін намагалась виконати умови спірного Договору (зокрема, доказів фактів перевезення, зважування, очищення, визначення проценту сміттєвої домішки, помісячного обліку, обліку за матеріально-відповідальними особами, залучення трудових ресурсів, здійснення контролю за якістю та обсягами) суду не надано, тобто, жодна із сторін не вчиняла тих заходів, які передбачаються при виконанні таких робіт та які б надали можливість суду встановити, що одна із сторін дійсно намагалася досягти правового результату передбаченого Договором, сторони знали заздалегідь, що виконання робіт було неможливе.

Натомість з'ясовуючи спрямованість умислу сторін правочину, суд вважає, що наведені вище фактичні обставини справи та відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів реального виконання з обох сторін умов договору підряду, доказів реального намагання його виконати, свідчить не тільки про те, що внутрішня воля обох сторін не відповідала зовнішньому її прояву, тобто, обидві сторони, укладаючи договір підряду, знали заздалегідь, що він не буде виконаний, так як можливість здійснення робіт відсутня у зв’язку з відсутністю сої, а мали на меті створити штучну заборгованість ТОВ "Блу Оіл Компані" перед ТОВ "Ресурс Центр-М". Метою створення штучної заборгованості є подальше заволодіння майном ТОВ «Блу Оіл Компані» та його банкрутство.

Отже матеріалами справи доведено притаманність діям обох сторін підписаного договору ознак фіктивності; спірний Договір є недійсним в силу положень статті 234 Цивільного кодексу України та таким, що не відповідає вимогам, передбаченим частині п'ятій статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, а внутрішня воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з пунктами 5, 7 і 11 Пленуму Верховного Суду України від 05.11.2009 №9: відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину..

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Вимогу застосувати правові наслідки визнання недійсним Договору суду не заявлено, тому суд застосовує реституцію з власної ініціативи, тим більше, що надалі справа про банкрутство не зможе бути завершена внаслідок не вирішення цього питання.

Оскільки ТОВ "Ресурс Центр-М" на виконання Договору отримало кошти у сумі 62572,00 грн. грн., останні підлягають поверненню боржнику.

Оскільки боржник на виконання Договору послуг не отримав, будь-яке майно поверненню на його користь не підлягає.

 

Суд відхиляє наступні доводи заявника та боржника з таких мотивів:

про необхідність визнання договору недійсним на підставі ст.232 Цивільного кодексу України (правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною) – оскільки у визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу;

про укладення керівником боржника, Гончаруком О.М., Договору з перевищенням повноважень – оскільки суду не надано доказів тому, що інша сторона правочину про це знала чи могла знати;

про невідповідність Договору звичайній діяльності боржника – оскільки така діяльність передбачена п.4.2.3 Статуту;

Суд відхиляє доводи ТОВ "Ресурс Центр-М" з таких мотивів:

про преюдицію судового рішення у справі №925/965/15 – оскільки у рішенні суду від 18.06.2015 не досліджувалися обставини, які були предметом розгляду у цій справі і визнані підставою для визнання Договору недійсним; оскільки ТОВ "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В." не приймало участі у розгляді справи №925/965/15 і позбавлене можливості захистити своє порушене право у інший спосіб;

про неприйнятність висновків Черкаської ТПП та  ДП «Кіровоградський експертно–технічний центр Держпраці» – оскільки ними не встановлено обставини по справі, однак, вказуються факти, які суд вважає такими, які мають значення для вирішення спору;

На підтвердження обставин укладення і виконання Договору ТОВ "Ресурс Центр-М" надано суду наступні документи: акти надання послуг №20 від 30.09.2014, №29 від 31.10.14, №59 від 30.11.2014, №60 від 30.12.2014 (а.с.44-47 т.7, а.с.96-99 т.7); рахунки ТОВ «Ресурс Центр-М» на оплату №2 від 01.10.2014, №3 від 22.10.2014, №4 від 07.11.2014,  №5 від 02.12.2014, №6 від 09.12.2014, №7 від 30.12.2014 (а.с.48-53 т.7); цивільно-правові угоді з Клапоусь М.Р. від 23.09.14, від 01.10.2014, від 03.11.2014, від 01.12.2014 (а.с.115-118 т.7); акти виконаних робіт з Клапоусь М.Р. від 30.09.2014, від  31.10.2014, від 28.11.2014, від 30.12.2014 (а.с.115-122 т.7); акти приймання-передачі сої на очищення та після очищення від 23.09.2014, від 25.09.2014, від 26.09.2014, від 29.09.2014, від 01.10.2014, від 02.10.2014, від 03.11.2014, від 04.11.2014, від 05.11.2014, від 06.11.2014, від 07.11.2014, від 10.11.2014, від 12.11.2014, від 13.11.2014, від 14.11.2014, від 17.11.2014, від  18.11.2014, від 19.11.2014, від 20.11.2014, від 21.11.2014, від 25.11.2014, від 26.11.2014, від 04.12.2014, від 05.12.2014, від 09.12.2014, від 10.12.2014, від 11.12.2014, від 12.12.2014 (а.с.159-200 т.7) – Суд не приймає вказані документи як докази, оскільки основне їх призначення полягає в тому, щоб створити уявлення в оточуючих суб'єктів про наявність правового зв'язку між сторонами цього правочину. При цьому сторони за допомогою цих документів намагаються прикрити свої неправомірні дії.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На суд не покладено обов’язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми. Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, при поданні суду відповідного клопотання. При цьому суд приймає до уваги строк розгляду спору, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

У зв’язку із задоволенням вимог судові витрати у розмірі 1600 грн. підлягають стягненню  з ТОВ "Ресурс Центр-М" та ТОВ "Блу Оіл Компані" на користь заявника по 800 грн.

Керуючись ст.ст. 4-1, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України

УХВАЛИВ:

1.Визнати недійсним договір №23/09 про надання навантажувально – розвантажувальних робіт (послуг) від 23 вересня 2014 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М».

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» (Маньківський район, с. Добра, вул Горького, буд.42-А, ідентифікаційний код 36778252) на користь приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В." (Судерейн, 44, 9255LC, Титс’єрк, Нідерланди [Suderein 44, 9255LC Tytsjerk, theNetherlands] зареєстроване в торговому реєстрі 31 березня 2008 року, справа номер: 01129426, представник в Україні Карпов Вадим Юрійович, вул.. Преображенська, 54, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків 2522903578) 800,00 грн. (вісімсот гривень) судового збору.

Наказ видати.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М» (Уманський район, с.Піківець, вул. Уманська, 152, корп.В, ідентифікаційний код 36780963) на користь приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Постма Грін Енерджі Енд Фуд Продактс Б.В." (Судерейн, 44, 9255LC, Титс’єрк, Нідерланди [Suderein 44, 9255LC Tytsjerk, theNetherlands] зареєстроване в торговому реєстрі 31 березня 2008 року, справа номер: 01129426, представник в Україні Карпов Вадим Юрійович, вул.. Преображенська, 54, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків 2522903578) 800,00 грн. (вісімсот гривень) судового збору.

Наказ видати.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М» (Уманський район, с.Піківець, вул. Уманська, 152, корп.В, ідентифікаційний код 36780963) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» (Маньківський район, с. Добра, вул Горького, буд.42-А, ідентифікаційний код 36778252) 62572,00 грн. (шістдесят дві тисячі п’ятсо сімдесят дві гривні).

Наказ видати.

Ухвала суду набрала законної сили 13.06.2017, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено у понеділок 19.06.2017.

Направити дану ухвалу членам комітету кредиторів (3), розпоряднику майна боржника, рекомендованим листом з повідомленням боржнику, ТОВ "Ресурс Центр-М".

Суддя                                                                                            Хабазня Ю.А.