flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 925/2063/13 від 14 вересня 2015 року (відмовлено у задоволенні клопотання)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 вересня 2015 року                                            Справа № 925/2063/13

вх.№ 20891/15 від 04.09.2015

         Суддя господарського суду Черкаської області Хабазня Ю.А., розглянувши заяву

заявника  боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого

                  Новосельцева В.П.

про           витребування доказів

у справі за заявою

боржника                    товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес"

про                      визнання його банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Боржник у особі ліквідатора банкрута (арбітражний керуючий Новосельцев В.П.) звернувся до суду з клопотанням від 03.09.2015 про витребування від ПП "Висотник", ДП "ПЖБ-3", ПАТ "БФ "Миколаївбуд", ТОВ "Будсітіелектрик", ТОВ "Полімермаш" договорів, укладених між ними та боржником, актів виконаних робіт, копій платіжних доручень про перерахування коштів та інших документів, які приймалися при здійсненні вказаних господарських відносин.

Клопотання обгрунтовано тим, що вказані відомості необхідні ліквідатору банкрута для виконання його обов’язків, що на його запити від 04.02.2014, 11.03.2014, 15.05.2015 будь-яких відповідей він не отримав.

Підставою подання клопотання вказано ч.2 ст.41, ч.1 ст.2, ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції, чинній з 19.01.2013 та з наступними змінами, далі – Закон-4212), ст. 38 Господарського процесуального кодексу України

Суд вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону-4212 ліквідатор банкрута має повноваження і зобов’язаний (зокрема): прийняти до свого відання майно боржника; виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводити інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізувати фінансове становище банкрута; виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Для забезпечення виконання цих обов’язків, відповідно до ст. 98 Закону-2013 арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право: 5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою.

Будь-якому праву однієї сторони кореспондує обов’язок іншої сторони, тобто юридичні особи, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, фізичні особи (за їх згодою) зобов’язані надавати документи, копії, інформацію ліквідатору банкрута на його запит.

Відмовляючи ж у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута юридичні особи, органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні обгрунтувати свою відмову посилаючись на те, чому вони не виконують саме вимоги ст.41 і 98 Закону-2013.  

Ненадання документів (копій) чи наявної інформації ліквідатору банкрута на його запит, надання необгрунтованої відмови, надання обгрунтованої неналежними доводами відмови (тобто з посиланням на неналежні норми, обставини, причини тощо) є діями, які кваліфікуються як невиконання покладеного на них законом обов’язку і які порушують право арбітражного керуючого. Порушене право підлягає захисту у встановленому законом порядку.

Однак, ліквідатор банкрута має право запитувати лише ті документи, які створені банкрутом чи для банкрута, лише ту інформацію, яка є інформацією про банкрута.

Оскільки вжиття заходів, спрямованих на пошук і виявлення майна банкрута є обов’язком ліквідатор банкрута, то перш ніж звертатися до суду у справу про банкрутство ліквідатор банкрута зобов’язаний вжити усіх можливих способів досудового отримання документів чи інформації (зокрема, але не виключно, з’ясувати причини незадоволення клопотання, оскаржити дії до органу вищого рівня, особисто прибути у місцезнаходження боржника склавши про це акт, застосувати передбачені законом засоби захисту порушеного права тощо).

Звертаючись у справу про банкрутство із заявою про витребування доказів у порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, ліквідатор банкрута повинен вказати: 1) який конкретний доказ витребовується (його реквізити); 2) обставини, що перешкоджають його наданню ліквідатором банкрута до суду; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. Види доказів визначені у ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, подана заява не містить вказівки на те: 1) які конкретні докази необхідно витребувати (реквізити документів – тобто докази у розумінні ст.32 ГПК України); 2) що ці документи потрібні суду і що ліквідатор банкрута не може їх самостійно подати; 3) що ці конкретні документи вказана ліквідатором банкрута особа має і які докази чи обставини про це свідчать; 4) що судом здійснюється розгляд заяви, для вирішення по суті якої необхідні ці докази.

На даний час у межах справи про банкрутство не призначено і не здійснюється процесуальний розгляд будь-якої заяви, для вирішення по суті якої необхідні були б докази, клопотання про витребування яких заявлено, тому підстави застосування ст.38 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

За таких обставин подане клопотання не підлягає розгляду в господарському суді в межах справи про банкрутство, у зв’язку з чим у прийнятті його до розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.38, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від 03.09.2015 (вх.суду №20891/15 від 04.09.2015).

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута.

С у д д я                                                                                         Хабазня Ю.А.