Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
14 серпня 2020 року м. Черкаси Справа № 925/235/20
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Назаренка С.А. (від ініціюючого кредитора, представник), Цирулевської М.В., Бесараба В.М. (від боржника, представники),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою
ініціюючого кредитора, Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів",
до боржника, Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти",
про банкрутство юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс).
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців №10063445330 станом на 17.02.2020 (т.2 а.с.14-2) боржник зареєстрований як юридична особа.
Ініціюючий кредитор має грошові вимоги до боржника, які підтверджуються наступним.
5.1. 25.06.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти" та Публічним акціонерним товариством "Завод обважнювачів" укладено договір №К-ДБ-4-0925/1 про поставку бентонітової продукції (асортимент та ціну за тону якої встановлено специфікацією (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору).
В подальшому між тими ж сторонами укладено: 25.09.2015 - специфікацію №1 на поставку глини формувальної бентонітової кускової (ГОСТ 28177-89, марка П4Т2К) на загальну суму 1964928 грн. в кількості 1190 тон із строком поставки жовтень - грудень 2015 року, 2016 рік; 23.10.2015 - додаткову угоду, за умовами якої специфікація від 25.09.2015 №1 втратила чинність з моменту підписання цієї додаткової угоди; 23.10.2015 - специфікацію №1 (в новій редакції) на поставку товару в кількості 12500 тон на загальну суму 4999950 грн. із строком поставки до кінця 2015-2016 років; 24.12.2015 - специфікацію №2 на поставку продукції в кількості 2500 тони на загальну суму 1000020 грн. із строком поставки 2015-2016 роки.
На виконання умов договору та специфікацій від 23.10.2015 №1 та від 24.12.2015 №2 ПАТ "Завод обважнювачів" на користь ПАТ "Дашуківські бентоніти" здійснено перерахунок грошових коштів в загальному розмірі 7006544,08 грн. Однак ПАТ "Дашуківські бентоніти" обов'язки по поставці товару виконав частково на суму 1066740,14 грн.
11.04.2016 ПАТ "Завод обважнювачів" на підставі видаткової накладної №1 та акту приймання глини від 03.02.2019 здійснено повернення ПАТ "Дашуківські бентоніти" товару неналежної якості на загальну суму 11200,22 грн., а ПАТ "Дашуківські бентоніти" повернуто ПАТ "Завод обважнювачів" передоплату в сумі 670000 грн. Також сторонами підписано акт звірки розрахунків, яким підтверджено розмір заборгованості ПАТ "Дашуківські бентоніти" перед ПАТ "Завод обважнювачів" на суму 5281004,16 грн..
5.2. 09.07.2018 ПрАТ "Завод обважнювачів" звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою про стягнення з ПАТ "Дашуківські бентоніти" заборгованості в розмірі 6 345 072,92 грн. (в тому числі: 5281004,16 грн. основного боргу за договором від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1, 854552,02 грн. інфляційних втрат та 210516,74 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язань).
04.11.2019 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/731/18 позов ПрАТ "Завод обважнювачів" задоволено повністю та стягнуто з ПАТ "Дашуківські бентоніти" 5281004,16 грн. основного боргу на підставі договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 та 79215,06 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 (т.1 а.с.15-23) та Верховного Суду від 09.04.2020 (т.3 а.с.142-155) рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 у справі №925/731/18 залишено без змін.
10.03.2020 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 видано наказ.
5.3. 20.08.2018 ухвалою Господарського суду Донецької області від прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1421/18 за позовною заявою ПАТ "Дашуківські бентоніти" до ПрАТ "Завод обважнювачів" про визнання договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 недійсним. Підставою позову вказані обставини про те, що спірний договір укладено посадовою особою з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки рішення про вчинення значного правочину (у випадку, коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом договору, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності) віднесено до компетенції наглядової ради; що визнання правочину значним пов'язується із вартістю саме чистих активів ПАТ «Дашуківські бентоніти».
21.11.2018 рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1421/18 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дашуківські бентоніти" до ПАТ "Завод обважнювачів" про визнання договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 недійсним відмовлено. Останнє постановами Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та Верховного Суду від 05.06.2019 залишено без змін.
Прийняте рішення мотивоване тим, що договір поставки від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 не є значним правочином; що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004315615 від 14.08.2018 керівником, підписантом ПАТ "Дашуківські бентоніти" на момент укладення оспорюваного правочину був Фріндт Ю.Л., якого і зазначено підписантом договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 і відомостей про наявність у останнього обмежень щодо представництва інтересів від імені ПАТ "Дашуківські бентоніти" станом на 25.09.2015 судом не встановлено.
5.4. 25.02.2020 ПрАТ "Завод обважнювачів" подано заяву про відкриття провадження у цій справі про банкрутство ПАТ "Дашуківські бентоніти".
04.03.2020 ухвалою Господарського суду Черкаської області у цій справі прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання на 24.03.2020.
5.5. 26.02.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/370/20 за позовною заявою ПАТ "Дашуківські бентоніти" до ПАТ "Завод обважнювачів" про визнання договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 з усіма змінами (додатковими угодами), додатками, в тому числі специфікації №1 від 25.09.2015 (додаток №1 до договору №К-ДБ-4-0925/1); додаткової угоди від 23.10.2015 до договору №К-ДБ-4-0925/1; специфікації №1 від 23.10.2015 (додаток №1 до договору №К-ДБ-4-0925/1); специфікації №2 від 24.12.2015 (додаток №2 до договору №К-ДБ-4-0925/1) недійсним.
Підставою позовних вимог позивач вказав, що спірний договір укладено посадовою особою з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки рішення про вчинення значного правочину (у випадку, коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом договору, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності) віднесено до компетенції наглядової ради. Мотивуючи те, що спірний правочин є значним, позивач стверджує, що ринкова вартість майна, що є його предметом (глина формувальна бентонітова кускова, марки П4Т2К, у кількості 12500 тонн за специфікацією від 23.10.2015 №1 та 2500 тонн за специфікацією від 24.12.2015 №2), перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності підприємства, оскільки ціна 333,34 грн. без ПДВ за тонну глини формувальної бентонітової кускової, зазначена в зазначених специфікаціях, істотно занижена, не відповідає ринковим цінам, нижча за її собівартість; ринкова вартість глини формувальної бентонітової кускової за позицією позивача у спірний період орієнтовно становить 2600 грн., що підтверджується висновком судового експерта Чередніченка П.В.
Ухвалою суду від 09.07.2020 у справі призначено судову товарознавчу експертизу, якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено запитання: "Яка ринкова вартість тонни глини формувальної бентонітової кускової, марки П4Т2К, станом на 25.09.2015, 23.10.2015, 24.12.2015?". На час проведення експертизи провадження у справі №905/370/20 зупинено.
5.6. 06.08.2020 ПАТ "Дашуківські бентоніти" подано до суду заяву від 06.08.2020 про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 у справі №925/731/18 за нововиявленими обставинами. Заява мотивована отриманням з матерiалiв кримінального провадження №12020250200000140 відомостей, які мають істотне значення для вирішення справи та свідчать про необґрунтованість стягнення з ПАТ "Дашуківські бентоніти" 5 281 004,16 грн. основного боргу на пiдставi договору поставки.
14.08.2020 ухвалою суду відкрито провадження з розгляду заяви ПАТ "Дашуківські бентоніти" та призначено її розгляд на 14.09.2020.
5.7. Наявні у справі докази підтверджують наступні обставини.
Державною службою геології та надр України боржнику, ПАТ "Дашуківські бентоніти", надано Спеціальний дозвіл від 23.04.2001 №2447 на користування надрами (видобування бентонітових глин, придатних для виробництва формувальних матеріалів, видобування полигорськітових та полигорськітмонтморилонітових глин, придатних для виробництва легких та солестійких бурових розчинів) із строком дії до 23.04.2036 (т.2 а.с.217-218).
Рішеннями наглядової ради ПАТ "Дашуківські бентоніти": протокол від 09.11.2015 №6112015-1 (т.2 а.с.10-11) – виконуючим обов'язки голови правління ПАТ "Дашуківські бентоніти" призначено Бесараба В.М.; протокол від 25.02.2016 №26022016 (т.2 а.с.12-13) – відкликано та достроково припинено повноваження Фріндта Ю.Л. як голови правління ПАТ "Дашуківські бентоніти" із його звільненням із займаної посади з 26.02.2016 на підставі п.5 ст.41 КЗпП України; обрано Бесараба В.М. головою правління з 27.02.2016; зобов'язано Фріндта Ю.Л. негайно передати голові правління Бесарабу В.М. печатку, правовстановлюючі, реєстраційні, розпорядчі, дозвільні та ліцензійні документи ПАТ "Дашуківські бентоніти"; уповноважено Бесараба В.М. на здійснення усіх дій, направлених на внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із правом підпису усіх необхідних документів.
Відповідно до акту від 30.11.2015 про початок спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Дашуківські бентоніти" (т.2 а.с.23) на підставі протоколу ревізійної комісії від 26.11.2016 №26112015-1, члени ревізійної комісії на чолі із в.о.голови правління, Бесараб В.М., не були допущені охороною на територію адміністративного приміщення підприємства.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 02.03.2016 у справі №700/4002/15-к (провадження №1-кс/691/19/16) (т.2 а.с.25-29) задоволено скаргу в.о.голови правління Бесараба В.М. на бездіяльність слідчого Лисянського відділення Звенигородського відділу ГУ Національної поліції в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за повідомленням про злочин від 12.11.2015 (недопуск посадових осіб на територію адміністративного приміщення ПАТ "Дашуківські бентоніти", перешкоджання в допуску до робочих місць та виконання посадових обов'язків з боку членів правління підприємства Шліхти М.І., Багателі А.О.); зобов'язано слідчого Лисянського відділення Звенигородського відділу ГУ Національної поліції Черкаської області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, за подіями, що мали місце 12.11.2015 і про які повідомив Бесараб В.М., за ст.364-1 КК України та розпочати розслідування щодо даного кримінального правопорушення.
Згідно з листом Генеральної прокуратури України від 07.07.2016 №04/2/4-4141-16 (т.2 а.с.30): проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12015250200000256, №12016110180000185, №12016250200000108, №12015100070009189, №12016110140000939, №12016250200000114, №12016000000000163 за фактами підроблення та протиправного заволодіння майном та акціями, офіційними документами ПАТ "Дашуківські бентоніти", використання завідомо підробленого документа для здійснення змін у реєстраційній справі зазначеного товариства та заволодіння його майном шляхом обману (шахрайства) у великих розмірах, зловживання повноваженнями службовою особою ПАТ "Дашуківські бентоніти", невиконання службовими особами названого підприємства та реєстратором виконавчого органу Торецької міської ради Донецької області рішення суду, що набрало законної сили, за ч.3 ст.15, ч.1 ст.206-2 (незакінчений замах на протиправне заволодіння майном підприємства, у тому числі акціями шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів підприємства), ч.3 і 4 ст.358 (використання завідомо підробленого документа), ч.3 ст.190 (шахрайство), ч.1 ст.357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ним шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження), ч.1 ст.364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), ч. ст.382 (невиконання судового рішення) КК України – постановами першого заступника Генерального прокурора України доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України; матеріали досудових розслідувань у зазначених кримінальних провадженнях об'єднані в одне провадження №12015250200000256.
Головне управління ДПС у Черкаській області в листі від 02.10.2019 №2806/23-00-04-0115 (т.3 а.с.6) зазначає, що згідно з балансом (звіт про фінансовий стан) за ІІ квартал 2018 року вартість основних засобів ПАТ "Дашуківські бентоніти" станом на 30.06.2018 становила 46384 тис. грн., запасів – 9 219тис. грн. (т.3 а.с.69).
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 10.01.2019 у справі №700/2/18 (провадження №2/699/158/19, т.2 а.с.34-40) позовну заяву Бесараба В.М. до Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" про усунення перешкод у виконанні посадових обов'язків задоволено повністю; усунуто перешкоди у виконанні Бесарабом В.М. посадових обов'язків ПАТ "Дашуківські бентоніти" шляхом заборони дій, які перешкоджають здійсненню повноважень.
19.06.2019 наглядовою радою АТ "Дашуківські бентоніти" прийнято рішення (протокол від 19.06.2020 №3, т.2 а.с.143-144) про покладення на ревізійну комісію обов'язку проведення спеціальної (позапланової) перевірки фінансово-господарської діяльності АТ "Дашуківські бентоніти" за останні 5 років.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.02.2020 №1006345330 станом на 17.02.2020 (т.2 а.с.14-22) керівником та підписантом ПАТ "Дашуківські бентоніти" з 27.02.2016 є Бесараб В.М.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.02.2020 стосовно боржника відкриті виконавчі провадження: від 12.02.2020, від 10.01.2020, від 14.06.2019, від 06.06.2019, від 11.05.2019 (т.1 а.с.36-39).
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Черкаській області (дата і номер відсутні, надана на запит боржника 14.04.2020) ПАТ "Дашуківські бентоніти" 09 та 10 квітня 2020 року сплачено кошти в розмірі 534 868,52 грн. в рахунок оплати орендної плати з юридичних осіб (т.2 а.с.270).
Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 22.04.2020 №238 ПАТ "Дашуківські бентоніти" надано в оренду земельну ділянку площею 15,0000 га кадастровий номер 7122882800:02:001:0295 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) за рахунок земель державної власності, що знаходяться в адміністративних межах Дашуківської сільської ради Лисянської селищної об'єднаної територіальної громади Лисянського району Черкаської області, за межами населених пунктів, на термін дії спеціального дозволу на користування надрами (до 23.04.2036) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (т.2 а.с.219-220).
Позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ "Дашуківські бентоніти" від 02.06.2020 (т.2 а.с.123-126) прийнято рішення про зміну типу і назви, змінено склад наглядової ради, ревізійної комісії.
07.07.2020 між ПАТ "Дашуківські бентоніти" та ПП "Жовтень-2000" укладено договір №601 на виконання робіт, а саме: технічної документації "Розробка кар'єру Дашуківської ділянки Черкаського родовища в Лисянському районі Черкаської області", а також виготовлення проекту гірничого відводу кар'єру Дашуківської ділянки Черкаського родовища в Лисянському районі Черкаської області, вартість виконання яких становить 790000 грн. (т.2 а.с.260-268).
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників від 30.07.2020 за параметрами запиту: "ЄДРПОУ 00223941" знайдено 186 записів про наявність у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкритих виконавчих проваджень відносно ПАТ "Дашуківські бентоніти" (т.2 а.с.273-302).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №219614801 від 10.08.2020 у боржника наявне наступне нерухоме майно: єдиний майновий комплекс (РП до 97 кв. житлового будинку, А-1) за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт.Лисянка, вул.Київська, 5-а, (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 45046871228); нежитлова будiвля, загальною площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт.Лисянка, провулок Бужанський, буд.47 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 45044671228); нежитлова будiвля, загальною площею 83,6 кв.м., за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт.Лисянка, вул.Київська, 5-а (реєстраційний номер майна 11317189); гараж загальною площею 257,8 кв.м, за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт.Лисянка, вул.Дзержинського,39 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 45046071228); комплекс загальною площею 18331,3 кв.м, за адресою: Черкаська область, Лисянський район, с.Дашуківка, вул.Залізнична ,6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 45040071228) – (т.3 а.с.185-200).
6.Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.28 – кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору (...);
ч.2 ст.28 – в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі (...); у разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору (...);
ч.2 ст.30 – розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;
ч.3 ст.39 – якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав; боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
ч.5 ст.39 – за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі;
ч.6 ст.39 – господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
ч.8 ст.39 – в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;
абз.1 ч.9 ст.39 – з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення);
ч.2 ст.44 – процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
7.Аналізуючи установлені обставини суд дійшов висновку про наявність вимог у ініціюючого кредитора до боржника, які є безспірними і строк погашення яких настав, та наявність ознак неплатоспроможності боржника. Вказані обставини є правовою підставою відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
7.1. Так, вирішуючи питання про те, чи є у даному випадку спір про право, суд виходить з наступного.
7.1.1. Спір про право – це правовий конфлікт юридично рівних осіб, об’єктивну сторону якого становить охоронюване законом цивільне правовідношення (одне чи одночасно декілька), а суб’єктивну сторону становлять розбіжності його учасників з приводу цього правовідношення (думка кожної сторони щодо наявності у неї саме таких суб’єктивних прав та обов’язків). Так Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц (в ЄДРСР №87857851) дійшла висновку, що сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб’єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку.
Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації визначеного законом права.
Підставою ініціювання судового процесу (позову) виступає лише твердження позивача про порушення його прав, яке може не відповідати дійсності. Позовне провадження в цілому та окремий позов спрямовані саме на вирішення спору про право. Без наявності права, без наявності доказів цього права неможливий його захист судом.
Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати.
Тобто закон прямо визначає, що вирішити позов про стягнення грошової суми, про витребування майна чи про зобов’язання вчинити певні дії без вирішення спору про право неможливо.
Статею 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відсутність такого права чи законного інтересу є, як правило, підставою для відмови у задоволенні позову по суті.
Отже, якщо суд постановив рішення за позовом позивача, то він вирішив спір про об’єктивну наявність у позивача охоронюваного законом права та вирішив суб’єктивні розбіжності у твердженнях учасників з приводу його наявності (в тому числі і розміру щодо грошових вимог).
7.1.2. У даному випадку суд вирішив спір про право двічі: у справі №925/731/18 у якій стягнуто з боржника 6 345 072,92 грн. грн. на підставі договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 та у справі №905/1421/18 у якій відмовлено у визнанні договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1 недійсним. У обох справах судові рішення пройшли усі інстанції і рішення в них є остаточними.
7.1.3. Суд відхиляє доводи боржника стосовно необхідності застосування судової практики у постанові Верховного Суду України від 23.06.2020 у справі №910/1067/19 згідно з якою "частина 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство той факт, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тобто, вказана норма жодним чином не визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов`язковою."
Верховний Суд прийшов до такого висновку справі №910/1067/19 з тих підстав,
що у справі №910/15888/17 відсутнє остаточне рішення, яке безпосередньо впливає на розмір грошових вимог ініціюючого кредитора (АТ „Сбербанк"). Зокрема, у справі №910/15888/17 наявне рішення Верховного Суду від 28.08.2018, яким рішення судів першої і апеляційної інстанції скасовано в частині стягнення 1 159 730,60 євро боргу по процентах, 69 796 202,40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102,03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та в цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, а в частині стягнення 6 340 000,00 євро боргу та відмови у задоволенні зустрічного позову рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін; у скасованій частині позов не вирішено і зупинено її розгляд до прийняття остаточного судового рішення у справі №916/4693/15.
що у справі у справі №910/1802/19 за позовом боржника (ПрАТ „Квазар") до ініціюючого кредитора (АТ „Сбербанк") є не вирішеним спір про припинення зобов`язання частково у зв`язку з його виконанням.
Однак, обставини у справі №910/1067/19 не є аналогічними до обставин у даній справі:
оскільки на противагу обставинам справи №910/15888/17 у цій справі (№925/235/20) вже є остаточне рішення Верховного Суду (від 09.04.2020 №925/731/18), яким вирішено і спір про право, і спір про розмір грошової вимоги;
оскільки на противагу обставинам справи №910/1802/19 у цій справі (№925/235/20) вже є остаточне рішення Верховного Суду (від 05.06.2019 у справі №№905/1421/18), яким вирішено спір та відмовлено у визнанні недійсним Договору від 25.09.2015 №К-ДБ-4-0925/1. Крім того, у справі №910/1802/19 спори у судах ініційовано (ухвали Господарського суду м. Києва від 15.02.2019 і від 04.02.2019) сторонами під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який не передбачав такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як наявність спору про право – у даному випадку ініціювання ПАТ "Дашуківські бентоніти" спорів з ініціюючим кредитором здійснено після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто з очевидною метою уникнення можливості відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц дійшла висновку, що сам факт звернення до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною.
7.1.4. Затіювання спорів боржником про визнання недійсним Договору від 25.09.2015 і про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами є, по-перше, суб’єктивним твердження позивача про порушення його прав, яке може не відповідати дійсності, а по друге очевидно спрямованим на визнання суб’єктивних дій об’єктивно існуючим порушенням його прав для створення перешкод у захисті інтересу ініціюючого кредитора у спосіб, передбачений Кодексом.
Фактично боржник намагається схилити суд у цій справі до невизнання існуючих судових рішень Верховного Суду по спору про право, їх перегляду чи переоцінки і закриття можливості для ініціюючого кредитора примусити боржника до виконання судового рішення через процедури відновлення платоспроможності.
Тлумачення норми ст.39 таким чином, що будь-який судовий спір, затіяний боржником після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно нього, є спором про право і безумовною підставою для відмови відкритті провадження у справі, фактично унеможливлює відкриття справи про банкрутство і виконання норм Кодексу України з процедур банкрутства.
7.1.5. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Христов проти України" вказано на те, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини. (див. справу "Рябих проти Росії").
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 етапі 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке мас обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд. - і. водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
7.1.6. Право боржника подавати позови та заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами до суду гарантовано Конституцією і законами України, однак згідно із Кодексом реалізація такого права боржником не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Ініціювання боржником судових спорів з ініціюючим кредитором не свідчить про наявність такого спору, оскільки це є його суб’єктивна думка, на яку він має право і має право її реалізовувати. Однак і у ініціюючого кредитора, як рівноправної сторони правовідносин, є як право на подання позову про стягнення боргу та подальше примусове виконання рішення через органи виконавчої служби, так і право на подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою примусу боржника із застосуванням механізмів Кодексу домогтися задоволення своїх вимог. Саме тому Кодекс і встановлює таку можливість уникнути процедур відновлення платоспроможності як погашення суми боргу до відкриття провадження у справі про банкрутство (ч.6 ст.39 Кодексу) – боржник мав достатньо часу (більш як 6 місяців) для того щоб довести свою платоспроможність і погасити борг ініціюючого кредитора, однак обрав шлях подання позовів.
7.2. Вирішуючи питання відкриття провадження у справі про банкрутство суд установлює лише ознаки неплатоспроможності, а не саму обставину неплатоспроможності – остання установлюється у процедурі розпорядження майном боржника і, за її відсутності, є підставою для закриття провадження у справі (абз.5 ч.3 ст.49, п.4 або 8 ч.1 ст.90 Кодексу).
7.2.1. Як вбачається з матеріалів справи боржником протягом шести місяців не погашено борг ініціюючого кредитора і це є ознакою його неплатоспроможності.
7.2.2. Згідно із ч.2 ст.36 Кодексу боржник зобов’язаний надати суду відзив, який повинен містити відомості, передбачені цією нормою і ГПК України.
Боржником тричі надавалися заперечення по суті (т.1 а.с. 78-102, т.2 а.с.1-68, т.2 а.с.148-393), однак суду так і не були надані відомості про загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
7.2.3. Надані суду докази свідчать про те, що боржник здійснює діяльність, зокрема, що має дозвіл 2001 року на користування надрами до 2036 року; що має певну нерухомість; розробляє технічну документацію на розробку кар'єру та виготовляє проект гірничого відводу кар'єру; що ним у 2015-2016 роках вчинені дії щодо зміни органів управління та щодо відкриття кримінальних проваджень стосовно його посадових осіб за фактами протиправного заволодіння майном, підробки документів, зловживання повноваженнями, невиконання рішення суду, тощо; що станом на 30.06.2018 мав основних на суму 46384 тис. грн., запасів – 9 219 тис. грн.; що у червні 2016 розпочав перевірку фінансово-господарської діяльності (яку до цього часу не закінчив); що має відкриті з травня 2019 року виконавчі провадження.
Однак, точної і достовірної інформації про склад і вартість його активів і пасивів суду не надано.
7.2.3. Суд відхиляє доводи боржника стосовно необхідності врахування обставини порушення кримінальних справ щодо колишніх посадових осіб боржника, оскільки як він сам зазначає, їх порушено ще у 2015 році і до цього часу органи досудового розслідування не спромоглися передати їх до суду, в той час як КПК України (ст.28, 113, 219) встановлює, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, якими вважаються такі, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Суд не вважає необхідним і можливим у даному випадку оцінювати конкретні причини такого тривалого досудового розслідування, однак установлені в КПК України строки та існуюча судова практика свідчить про те, такий проміжок часу (від моменту порушення права особи до моменту винесення остаточного рішення державою для його захисту) є надмірним. Крім того, саме ці обставини й дають підстави вважати, що найближчим часом кримінальне провадження не буде завершено (принаймні заявник не вказує на вручення підозри певним особам, у зв’язку з чим КПК України установлює більш короткі конкретні строки закінчення досудового розслідування).
7.2.4. Суд відхиляє доводи боржника стосовно необхідності вивчення і аналізу обставин, які викладені у позовній заяві у справі №905/370/20 та які викладені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №925/731/18, оскільки вони є предметом дослідження судом і доказування сторонами саме у межах цих справ.
Боржник посилається на те, що може бути у разі, якщо він доведе свої вимоги у цих справах. Однак суд при прийнятті рішення не може посилатися на обставини, які ймовірно можуть бути встановлені у майбутньому, а виходить із тих фактів і доказів, які існують на момент постановлення судового рішення – рішення не можу грунтуватися на припущеннях та не може бути умовним (аб.2 п.4 ч.5 ст.238 ГПК України).
На даний час суд виходить із чинних судових рішень згідно з якими ініціюючим кредитором доведено дійсність Договору від 25.09.2015, доведено наявність права на стягнення боргу та доведено остаточну суму такого боргу.
Суд відхиляє як докази надані сторонами документи на підтвердження та на спростування заборгованості у боржника перед ТОВ "Торгова компанія "Дашуківські бентоніти", ТОВ "Промислова рентна компанія", ТОВ "Євроенерготтрейд", ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал", оскільки це є суб’єктивна думка учасників цих відносин, в тому числі і в наявних спорах у справах Господарського суду Черкаської області №925/1309/19, №925/682/19, №925/1195/18, №925/713/18 – усі ці вимоги підлягають розгляду після відкриття провадження у справі про банкрутство, а не у підготовчому судовому засіданні.
Решту доводів і доказів сторін суд відхиляє, оскільки вони не мають значення для вирішення питань, які підлягають вирішенню у підготовчому судовому засіданні.
9.Суд вважає, що вимоги заявника підлягають визнанню у повному обсязі у розмірі: 21020,00 грн. – судові витрати, які підлягають погашенню у першу чергу; 42507,00 грн. – авансована грошова винагорода арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 5 360 219,22 грн. – не забезпечених заставою, які підлягають погашенню в четверту чергу.
Вказаних осіб ухвалою суду від 04.03.2020 було зобов'язано надати заяви на участь у даній справі.
До дня судового засідання надійшли заява арбітражного керуючого Клименко М.А. від 05.03.2020 №312/17-925/235/20 про згоду стати розпорядником майна в цій справі, а також документи, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, досвід та професійні якості, зокрема: копія Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №161, виданого 07.02.2013 (наказ Міністерства юстиції України від 31.01.2013 №202/5); копія договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 20.05.2020 №ДЦВАК/157/20.
До дня судового засідання у справу також надійшли заяви про участь у справі від арбітражних керуючих: Голінного А.М. від 10.03.2020 №01-21/27, Безабчук А.В. від 12.03.2020 №01-34/148, Поступало Н.І. від 13.03.2020, Сиволобова М.М. від 18.03.2020 №02-16/674, Комлик І.С. від 18.03.2020, Мудрик І.В. від 17.04.2020 №01-21/183.
Суд призначає розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Клименка М.А. відповідно до вимог абз.2 ч.2 ст.28 Кодексу, у зв’язку з чим відхиляє заяви, які надійшли від арбітражних керуючих: Голінного А.М., Безабчук А.В., Поступало Н.І., Сиволобова М.М., Комлик І.С., Мудрик І.В. з огляду на установлене Кодексом правило у визначенні кандидатури арбітражного керуючого.
При призначенні розпорядника майна боржника суду належить встановити розмір його основної грошової винагороди та джерела її сплати.
Оскільки ініціюючим кредитором та боржником не надано довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі про банкрутство, суд визначає основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі ініціюючим кредитором боржником на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області.
Кошти перераховуються розпоряднику майна з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області відповідно до ухвали суду, яку суд постановляє на підставі заяви розпорядника майна, поданої до суду після виникнення права вимоги основної грошової винагороди в арбітражного керуючого, та в межах авансованої суми.
12.Згідно з ч.1 і 3 ст.123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Отже визначений ГПК України перелік судових витрат не є вичерпним.
Однак Кодекс не визначає у яку чергу підлягають погашенню судові витрати, в тому числі сплачений ініціюючим кредитором судовий збір та авансована грошова винагорода, проте передбачає погашення у першу чергу витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Оскільки сплата судового збору та авансування грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство передбачені Кодексом, суд приходить до висновку, що і судовий збір, і авансування винагороди арбітражного керуючого належать до судових витрат, які підлягають погашенню у першу чергу.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1.Відкрити провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" (19330, Черкаська область, Лисянський район, с.Дашуківка, ідентифікаційний код 00223941).
2.Визначити наступний розмір вимог ініціюючого кредитора:
21020,00 грн. – судові витрати, які підлягають погашенню у першу чергу;
42507,00 грн. – авансована грошова винагорода арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу;
5 360 219,22 грн. – не забезпечених заставою, які підлягають погашенню в четверту чергу.
3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4.Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів.
6.Встановити розмір оплати послуг розпорядника майна боржника – три мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.
Встановити джерелом сплати послуг – авансування коштів ініціюючим кредитором (ПрАТ "Завод обважнювачів") у розмірі, зазначеному у цьому пункті ухвали суду, на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
7.Вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
Розпоряднику майна забезпечити: розгляд вимог конкурсних кредиторів; надіслання повідомлень заявнику про повне або часткове їх визнання чи відхилення із мотивованим обгрунтуванням підстав відхилення; надання суду копій надісланих повідомлень та доказів їх надіслання.
9.Визначити 05.10.2020 датою складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду.
10.Визначити 27.10.2020 датою попереднього засідання суду. Про час і місце проведення засідання повідомити учасників провадження у справі про банкрутство боржника додатково винесеною ухвалою.
11.Встановити строк проведення розпорядником майна разом з боржником інвентаризації майна боржника до 14.10.2020. За результатами надати суду акт інвентаризації майна та визначену суму вартості активів (баланс).
Ухвала суду набрала законної сили 14.08.2020. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 27.08.2020.
Направити це судове рішення ініціюючому кредитору, боржнику, арбітражному керуючому Клименку М.А., державному реєстратору (Лисянській райдержадміністрації, смт.Лисянка, пл.Миру,27 – для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), для відома: Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ), Лисянському районному суду (вул.Незалежності,4, смт.Лисянка, Черкаська область, 19301), арбітражним керуючим Голінному А.М., Безабчук А.В., Поступало Н.І., Сиволобову М.М., Комлик І.С., Мудрик І.В.
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
