flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 925/273/15 від 13 серпня 2015 року № 3 (змінено арбітражного керуючого)

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 УХВАЛА

13 серпня 2015 р.  № 3                                                 Справа № 925/273/15

                                     вх. суду №14218/15 від 12.06.2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представників за довіреностями – Чепурної С.А. (від боржника), Кириченка М.О. (від ПАТ "Темп"), Завертайного І.Б. (від товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева група "Венето"), Галдецької О.В. (від Українсько-італійського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Венето"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника   ПАТ "Темп"

про                      усунення від виконання обов’язків розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Загребельного Б.М.

у справі за заявою

ініціюючого кредитора публічного акціонерного товариства "Темп"

до боржника                   товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-Маш"

про                                  визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Заявником, ПАТ "Темп-Маш" (боржником) подано суду заяву від 10.06.2015 з вимогою усунути від виконання обов’язків розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Загребельного Б.М. та призначити іншого арбітражного керуючого для виконання обов’язків розпорядника майна боржника.

Підставами заявленої вимоги вказані ті обставини: що розпорядник майна боржника всупереч ч.5. ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-2013) після спільного розгляду з боржником заяв кредиторів не подав суду реєстр вимог кредиторів, а навпаки направив боржнику вимоги від 20.05.2015 та 02.06.2015 про надання йому документів, в тому числі і для розгляду вимог кредиторів; що розпорядник майна боржника для здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності повинен знаходитися на підприємстві і отримувати необхідні для цього документи, а не займатися їх витребуванням поштою – для їх виготовлення і надсилання у боржника відсутні кошти; що розпорядник майна боржника порушив установлені ухвалою суду від 26.05.2015 строки проведення інвентаризації; що дії розпорядника майна боржника свідчать про навмисне затягування строків у порушення ч.2 ст.22 Закону-2013.

У судовому засіданні заявник подану заяву підтримав і додатково до викладеного у заяві пояснив: що розпорядник майна боржника лише один раз був на підприємстві 15.05.2015; що у свій приїзд надав боржнику форми для заповнення; що розпорядник майна боржника інвентаризацію боржника не проводив і не провів до цього часу, і ним у єдиний приїзд було лише оглянуто майно боржника, при цьому комісію він не збирав, актів не складав; що вимоги кредиторів у його приїзд було розглянуто спільно, але листи кредиторам за результатами розгляду їх вимог були підписані представником боржника та юристом;

 Розпорядник майна боржника проти вимог заявника заперечив у письмових запереченнях та у судовому засіданні 26.03.2015 пояснив: що вимоги розглядав спільно із боржником 13.05.2015 та 15.05.2015; що оскільки боржник не надав усіх документів, то до реєстру були включені лише визнані боржником вимоги; що реєстр вчасно не подав, оскільки він не отримав ні від боржника, ні від кредиторів усіх необхідних і витребуваних ним документів для його складення; що не може з боржником домовитись, тому усі дії вчиняються через листування; що із-за неотримання документів не може скласти акт інвентаризації (а.с.4 т.3); що у ході аналізу фінансово-господарської діяльності установлено ознаки доведення до банкрутства, однак із-за відсутності усіх необхідних документів немає підстав стверджувати, що дії були умисними. На запитання розпорядник майна боржника пояснив, що інвентаризацію провів, однак на даний час акту надати не може; що інвентаризацію провів утвореною ним комісією; що перепусток на підприємство не замовляв.

У наступні судові засідання розпорядник майна боржника, хоча був належним чином повідомлений про час і місце їх проведення, не з’явився. Причиною неявки у засідання 05.08.2015 вказав його відпустку згідно з власним наказом від 30.07.2015 на період з 03.08.2015 по 02.09.2015 (а.с.61 т.4). Причин неявки у засідання 13.08.2015 не повідомив. Направив до суду документи про виконання своїх повноважень (в т.ч. акт інвентаризації від 15.05.2015 – а.с.54 т.4).

Усі присутні у судовому засіданні кредитори заявлене боржником клопотання підтримали і додатково до вищевказаного ним пояснили:

ПАТ "Темп" – що доказом самоусунення розпорядника майна боржника від виконання своїх обов’язків є неявка у судові засідання з надуманої причини, оскільки у процесі банкрутства у розпорядника майна не може бути відпустки; що розпорядник майна боржника підробив відрядження, оскільки самочинно виправив дати свого перебування, оскільки був на підприємстві лише один день; що як до призначення у судове засідання реєстру вимог кредиторів, так і після початку судового розгляду безпідставно створює перешкоди для фактичного їх розгляду;

ТОВ "УМГ "Венето" – що подана розпорядником майна боржника форма реєстру не відповідає ч.8 ст.23 Закону-2013; що реєстр подано з порушенням строку; що ним фактично не подано реєстру вимог кредиторів, оскільки відсутні відомості про визнані ним вимоги; що своєю поведінкою затягує процес розгляду справи; що відсутні будь-які сліди (докази) підготовки до проведення інвентаризації; що наданий суду аналіз фінансово-господарської діяльності боржника не грунтується на акті інвентаризації майна і не містить аналізу матеріальних активів, тобто не містить основи для його об’єктивності.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимога підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами 9 і 11 ухвали суду від 26.03.2015 визначено 16.05.2015 датою складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів і подання його на затвердження до господарського суду та встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 26.05.2015.

Однак, реєстр вимог кредиторів розпорядником майна боржника до установленого строку складено не було. Його було надано суду лише 23.06.2015 (а.с.2 т.3) на вимогу суду в ухвалі від 16.06.2015, тобто через півтора місяці і не з власної волі. Але навіть поданий суду реєстр вимог кредиторів не містить відомостей про визнані (не визнані) вимоги кредиторів.

Інвентаризація розпорядником майна боржника проведена не була. Доказами цьому є фізична відсутність у розпорядника майна боржника на час проведення судового засідання 26.06.2015 акту інвентаризації, який на вимогу головуючого відповідно до ухвали суду від 16.06.2015 не був наданий чи пред’явлений, та відсутність відомостей про його складення як у звіті розпорядника майна боржника від 23.06.2015, так і у аналізі фінансово-господарської діяльності від 15.06.2015 (а.с.5, 27 т.3).  При цьому суд наголошує на тій обставині, що факт не складення (відстуності) акту інвентаризації визнано самим арбітражним керуючим Загеребельним Б.М. (а.с.4 т.3). Однак, вже 30.07.2015 останнім суду надіслано акт інвентаризації від 15.05.2015 (а.с.54 т.4). Оцінюючи це акт інвентаризації суд приходить до висновків про те, що він складений вже після засідання 26.06.2015  та що він не відповідає вимогам, визначеним Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 року N 879 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за №1365/26142.

Факт створення і надання суду доказу (акту інвентаризації) є самостійною обставиною, що вказує на неналежне (несумлінне) виконання арбітражним керуючим Загребельним Б.М. своїх обов’язків та надання суду неправдивих відомостей.

Також суд оцінює як факт неналежного (несумлінного) виконання своїх обов’язків розпорядником майна боржника його неявку у судові засідання 05.05.2015 та 13.08.2015, а причини його неявки надуманими. Так, відповідно до ст.45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права (права на відпочинок) визначаються законом. Відповідно до ст.74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Порядок і умови надання щорічних відпусток, відкликання з відпустки визначені у ст.79 КЗпП України. Однак, арбітражний керуючий Загребельний Б.М. не перебуває у трудових відносинах ні з господарським судом Черкаської області, яким призначений розпорядником майна боржника, ні з боржником, щодо якого здійснює функції розпорядника майна. Норм будь-якого іншого закону (як це передбачено Конституцією України), а також підзаконних актів (наказу, графіка відпусток, затвердженого власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової), згідно з якими арбітражний керуючий Загребельний Б.М. видає наказ, згідно з яким "відбуває у щорічну основну відпустку" (і яка особа йому цю відпустку оплачує), ним не вказано.

Аналіз фінансово-господарської діяльності боржника від 15.06.2015 суд також не може визнати належним доказом у справі, оскільки він, як правильно зазначив кредитор, не грунтується на акті інвентаризації майна і не містить аналізу дійсних існуючих матеріальних активів боржника – його здійснено формально, згідно з окремими даними фінансової звітності.

Також суд погоджується з доводами боржника і кредиторів, що обставини витребування арбітражним керуючим Загребельним Б.М. поштою документів фінансово-господарської діяльності боржника для їх аналізу і розгляду вимог кредиторів, свідчать про неналежне виконання ним своїх обов’язків: оскільки за відсутності прямої вказівки в Законі-2013 будь-які дії стосовно боржника мають вчинятися за місцезнаходженням боржника; оскільки кількість таких документів може коливатися від кількох десятків аркушів до кількох десятків кілограм чи й центнерів – копіювання усієї фінансово-господарської документації чи якогось невизначеного у кількісному її складі обсягу суд не може визнати розумним ні з точки зору самої роботи, ні з точки зору її вартості. У разі, якщо розпорядник майна боржника вважає, що його діям створюються перешкоди, то він мав вчинити дії, передбачені ч.12 ст.22 Закону-2013, а не ті, які ним були вчинені фактично.

Суд відхиляє доводи учасників провадження у справі про банкрутство боржника про повну бездіяльність арбітражного керуючого Загребельного Б.М., оскільки ним таки ж проводилася певна робота: надіслані запити, проведено аналіз діяльності боржника (хоч і неналежний), здійснено виїзд за місцезнаходженням боржника тощо.

Таким чином, розпорядником майна боржника допущено порушення вимог абз.3, 4, 6, 11 ч.3 ст.22, ч.5 ст.23, пунктів 1 і 3 ч.2 ст.98 Закону-2013, ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України та ухвал суду від 26.03.2015, від 16.06.2015, що є підставою усунення арбітражного керуючого Загребельного Б.М. від виконання обов’язків розпорядника майна боржника по п.1 та 2 абз.2 ч.3 ст.114 Закону-2013.

З огляду на обставини усунення арбітражного керуючого Загребельного Б.М., затвердження цього ж дня судом реєстру вимог кредиторів, відсутності у справі комітету кредиторів, необхідності проведення інвентаризації майна боржника та аналізу його майнового стану до перших зборів кредиторів, а також враховуючи подання арбітражним керуючим Пшеничним С.М. заяви відповідно до частини 2 статті 114 Закону-2013 про відсутність умов і обставин, які перешкоджають призначенню його розпорядником майна боржника суд вважає необхідним призначити останнього розпорядником майна боржника

Керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Усунути арбітражного керуючого Загребельного Богдана Миколайовича, призначеного ухвалою суду від 26.03.2015 розпорядником майна боржника, від виконання обов’язків останнього.

2. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пшеничного Сергія Миколайовича (м. Черкаси, пров.Хіміків, 8 оф.203, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №707, видане Міністерством юстиції України 29.03.2013, наказ від 18.03.2013 №457/5, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків 2215714557).

3.Зобов’язати Загребельного Б.М. підготувати документи для передачі в установленому порядку новому розпоряднику майна боржника.

4.Зобов‘язати арбітражного керуючого Пшеничного С.М.,

отримати документи у арбітражного керуючого Загребельного Б.М. Приймання передача документів здійснюється за місцезнаходженням боржника, якщо між арбітражними керуючими не буде досягнуто домовленість про інше;

провести інвентаризацію майна боржника до 28.08.2015;

здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника до 28.08.2015;

організувати проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів  28.08.2015.

Ухвала суду набрала законної сили 13.08.2015, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 18.08.2015.

Направити дану ухвалу ініціюючому кредитору, боржнику, заявникам (3), а також рекомендованим листом арбітражним керуючим Загребельному Б.М., Пшеничному С.М.

Суддя                                                                                          Ю.А. Хабазня