Ухвала по справі № 925/292/15 від 10 січня 2017 року (визнання договорів недійсними)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю представників за довіреностями – Наїдка Л.В. (від ТОВ "ПЦ "Система"), Сафарчевої А.В. (від ТОВ "Стор Фуд Дистиб’юшн"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю

                                          "Буассон Еліт"

до боржника                   товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун"

про                                   визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:  

Розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Галічева В.О., подала до суду заяву від 25.09.2015 (вх. суду №22865/15 від 28.09.2015, а.с.200 т.2) з вимогами:

визнати недійсним договір відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, між первісним кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", та новим кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн", і боржником, товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа";

визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 1 від 03.11.2014 між первісним кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", та новим кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн", та боржником, товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет".

Підставою подання заяви вказано п.1 ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212). Заява мотивована тим,

що виходячи з умов договору, ТОВ "Родоніт Стоун" було відступлено свої майнові вимоги ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" на безоплатній основі на суму 874 701,15 грн.,

що ТОВ "Родоніт Стоун" відмовилося від майнових вимог і що у подальшому призвело до неплатоспроможності боржника, погіршило своє фінансове становище на 874 701,15 грн.;

що оспорювані договори укладалися з юридичними особами, в яких один і той же засновник, директор;

що угоди укладені протягом одного року до порушення провадження у справі про банкрутство з метою навмисного ухилення від виконання своїх зобов'язань перед кредиторами ТОВ "Родоніт Стоун",

що згідно з п. 6.4. Статуту ТОВ "Родоніт Стоун" директор має право вчиняти правочини, укладати договори, контракти з юридичними та фізичними особами на суму, що не перевищує 100 000 гривень, однак договір укладено всупереч вказаній нормі;

що відповідачем не надано  належних доказів на підтвердження фактів надання фізичною особою-підприємцем Васильківським О.В. послуг  юридичного обслуговування ТОВ "Родоніт Стоун" та здійснення зарахування однорідних вимог.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Галічева В.О. та представники від ТОВ "Фудмережа", ТОВ "Фудмаркет", ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп", ТОВ "Горобина" у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

У відзиві на заяву від 23.12.2015 (а.с.37,94 т.4), письмових запереченнях від 09.01.2017 (а.с.66 т.7) та у судовому засіданні представник ТОВ "Стор Фуд Дистриб’юшн" вимог не визнав і пояснив:

що цивільне законодавство не встановлює обов'язкової оплатності договору уступки права вимоги;

що у справі відсутні докази, які б свідчили про намір керівника ТОВ "Родоніт Стоун" про навмисне доведення боржника до неплатоспроможності, та отримання керівником певної вигоди;

що у справі відсутні докази на підтвердження висновків розпорядника майна  боржника про доведення боржника до неплатоспроможності шляхом укладення оспорюваних договорів, оскільки згідно зі звітом розпорядника майна боржника за період з 26.03.2015 по 12.10.2015 він має дебіторську заборгованість у розмірі 5,2 млн., та майно у власності (нерухомість) і на момент укладення оспорюваних договорів боржник здійснював діяльність;

що наявність підписаного договору не є підтвердженням того, що боржник за оспорюваними договорами розрахувався з новим кредитором та не підтверджує фактичного розрахунку між сторонами;

що за ТОВ "Родоніт Стоун" рахувалась заборгованість перед ФОП Васильківським О.В. по укладеному договору № 2509/13 від 13.12.2013 "Про надання послуг абонентського  юридичного обслуговування" і що ТОВ "Стор Фуд Дистриб’юшн" сплатило Васильківському О.В., за відступленим останнім за договором від 03.11.2014 №0311/2014 правом вимоги до боржника, кошти на суму 819495,55 грн.

що ТОВ "Фудмаркет" та ТОВ "Фудмережа" остаточно розрахувалися з ним у вересні 2015 року, а розрахунки з Васильківським О.В. проведені за рахунок отриманих сум, тому укладення оспорюваних договорів не принесло фінансової вигоди ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн”

На запитання головуючого пояснив, що самі договори поставки від 22.07.2013 №4600036584, №4600036580, №4600036579 та №4600036582 первинні бухгалтерські документи на їх виконання (накладні, довіреності тощо) ТОВ "Родоніт Стоун" до ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн” не передавались і акти приймання передачі цих документі відсутні.

ТОВ "Фудмережа" у відзиві від 26.01.2016 (а.с.84 т.4) проти задоволення вимог заперечив і пояснив, що відповідно до положень Цивільного кодексу України на момент укладення Договору про відступлення права вимоги угода не визнавалась судом недійсною та чинним законодавством прямо не встановлена недійсність Договору.

ТОВ "Фудмаркет" у відзиві від 26.01.2016 (а.с.88 т.4) проти задоволення вимог заперечив і пояснив, що відповідно до положень Цивільного кодексу України на момент укладення Договору про відступлення права вимоги угода не визнавалась судом недійсною та чинним законодавством прямо не встановлена недійсність Договору.

У письмових поясненнях від 19.01.2016, 12.02.2016, 04.03.2016 та у судовому засіданні представник ТОВ "ПЦ "Система" (голова комітету кредиторів боржника) заявлені розпорядником майна боржника вимоги підтримав і пояснив,

що ТОВ "Родоніт Стоун" відступило свої право вимоги на безоплатній основі,

що  у зв'язку з укладенням  цих договорів боржник у справі безоплатно відмовився  від власних майнових вимог, через що підприємству було завдано значних збитків,

що однією із причин погіршення фінансового стану боржника у справі є укладення оспорюваних договорів,

що договір з ФОП Васильківським О.В. №0311/2014 від 03.11.2014  не може братися судом до уваги, оскільки не стосується предмету спору, що за цим договором суми були перераховані лише через рік після його укладення договору та після звернення арбітражного керуючого до суду з вимогами, що в договорах відсутні положення, які б передбачали зарахування зустрічних вимог між ТОВ "Родоніт Стоун" та ТОВ "Стор Фуд Дистриб’юшн", що суду не подані докази зарахування зустрічних однорідних вимог, що акт приймання-передачі послуг за липень 2014 за цим договором  підписаний директором ТОВ "Родоніт Стоун" Андра Д.С., однак директором з 21.07.2014 був Комендант Д.С., що підтверджується Витягом з ЄДР.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України  суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

03.11.2014 між ТОВ "Родоніт Стоун" (первісний кредитор), ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" (новий кредитор), ТОВ "Фудмережа" (боржник) укладено договір відступлення права вимоги №2, відповідно до якого первісний кредитор уступає право вимоги до ТОВ "Фудмережа", що належить йому за договорами поставки №4600036584 та №4600036580 від 22.07.2013, а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором. Заборгованість ТОВ "Фудмережа" перед первісним кредитором складає: по договору поставки №4600036584 - 128 881,21 грн., по договору поставки №4600036580 - 182 506,52 грн.

03.11.2014 між ТОВ "Родоніт Стоун" (первісний кредитор), ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" (новий кредитор), ТОВ "Фудмаркет" (боржник) укладено договір відступлення права вимоги №1, за умовами якого первісний кредитор уступає право вимоги до ТОВ "Фудмаркет", що належить йому за договорами поставки №4600036579 та №4600036582 від 22.07.2013, які укладені між первісним кредитором та ТОВ "Фудмаркет", а новий кредитор а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором.       Заборгованість ТОВ "Фудмаркет" перед первісним  кредитором складає: по договору поставки № 4600036579 - 176 835,39 грн., по договору поставки №4600036582 - 386 478,03 грн.

Після укладення договорів відступлення права вимоги від 03.11.2014 №1 і №2 вказані в них договори поставки від 22.07.2013 №4600036584, №4600036580, №4600036579 та №4600036582, первинні бухгалтерські документи на їх виконання (накладні, довіреності тощо) від ТОВ "Родоніт Стоун" до ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн” не передавались, кошти на користь ТОВ "Родоніт Стоун" не пераховувались.

Згідно з фінансовим звітом станом на 31.12.2013 дебіторська заборгованість ТОВ "Родоніт Стоун" складала 5,2 млн. грн.

Ухвалою суду від 26.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство боржника. 28.09.2015 розпорядник майна боржника подав заяву, яка є предметом цього судового розгляду. Постановою господарського суду Черкаської області від 16.12.2015 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Галічеву Валентину Олександрівну.

Ухвалою суду від 29.03.2016, яку постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 залишено без змін, у задоволенні заяви розпорядника майна боржника відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 останні скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд. Даючи вказівки суд касаційної інстанції зазначив на необхідності надати правову оцінку спірним угодам саме в контексті наведеної норми ст. 20 Закону4212, встановити, чи мала місце відмова боржника від власних майнових вимог за спірними угодами, дослідити обставини та докази у справі щодо укладення договору відступлення права вимоги Васильківського О.В до ТОВ "Родоніт Стоун" на користь ТОВ "Стор Фуд Дистриб’юшн" від 03.11.2014 №0311/2014 (т. 4 а.с. 104, 162, 196 -207), надати їм правову оцінку, зазначити, чи приймають суди ці обставини та докази до уваги, чи стосуються вони предмету спору та чи впливають на результат  розгляду відповідного спору

Оцінюючи установлені факти суд приходить до таких висновків.

1. Боржник безоплатно здійснив відчуження майна, відмовився від власних майнових вимог (абз.2 ч.1 ст.20 Закону-4212).

Відповідно до ст.190, 512 Цивільного кодексу України: майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки;  кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.20 Закону-2013 правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Судом установлено, що боржником було вчинено правочини відступлення права вимоги, за якими боржник передав свої права іншій особі (тобто боржник здійснив відчуження майна). Відчуження майна здійснено безоплатно. Договори відступлення права вимоги не передбачають їх оплатності (зокрема, пункти 4.1 і 4.2 договорів не передбачають обов’язку нового кредитора сплатити кошти і не передбачають конкретної суми для сплати).

Таким чином судом установлено ті обставини, з якими Закон-4212 пов’язує можливість визнання договору недійсним, що є правовою підставою задоволення заявлених вимог.

При цьому суд також зазнає,

що право вимагати від ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" сплати будь-якої суми коштів відповідно до укладених договорів про відступлення права вимоги №1 і №2 від 03.11.2014, у ТОВ "Родоніт Стоун" не виникло, а зарахованими можуть лише вимоги строк виконання яких настав;

що ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" не набув прав вимоги до ТОВ "Фудмережа" і ТОВ "Фудмаркет", оскільки документи про право вимоги (договори, накладні, довіреності тощо) не були передані.

2.Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.203 Цивільного кодексу України: зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України: юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

2.1.Договори вчинено всупереч Статуту боржника (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до п.1.1, 2.1 Статуту ТОВ "Родоніт Стоун", зареєстрованого за реєстраційним №10161050006000528 від 13.12.2013 (а.с.24 т.5) , товариство створене його учасниками шляхом об’єднання їх майна для підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Статут не передбачає можливості безоплатного відчуження активів.

2.2Договори вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України).

Так, згідно з абзацом 6 пункту 6.4 Статуту "Родоніт Стоун" встановлено, що директор товариства вчиняє правочини, укладає договори, контракти з юридичними та фізичними особами на суму, що не перевищує 100 000 гривень. Відповідно до підп. "к" пункту 5.2 Статуту затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 100 000 гривень віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства

Згідно з договором про відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 відступлено право вимоги на суму 311387,73 грн. Згідно з договором відступлення права вимоги №1 від 03.11.2014 відступлено право вимоги на суму 563313,42 грн.

2.3.Таким чином судом установлено ті обставини, з якими Цивільний кодекс України  пов’язує можливість визнання договору недійсним, що є правовою підставою задоволення заявлених вимог.

Доводи ліквідатора банкрута та представника ТОВ "ПЦ "Система" про те, що укладення договорів призвело до неплатоспроможності боржника суд відхиляє, оскільки суду не надано належних доказів цьому і відповідних розрахунків.

Доводи і докази ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" стосовно правовідносин із Васильківським О.В. (договір від 03.11.2014 №0311/2014, т. 4 а.с. 104, 162, 196 -207) та погашення останньому боргу боржника на суму 819495,55 грн. суд відхиляє як такі, що не мають будь-якого значення для вирішення спору, оскільки оспорювані договори про відступлення права вимоги №1 і №2 від 03.11.2014 не містять посилання на ці правовідносини.

Заяви ж про зарахування зустрічних однорідних вимог та про відступлення права вимоги від 04.11.2014 (а.с.196, 197 т.4)  суд відхиляє як докази, оскільки заява про зарахування не містить зазначення суми, яка підлягає зарахуванню, та не містить вказівки на будь-які документи, на підставі яких у боржника (ТОВ "Родоніт Стоун") існує зобов’язання сплатити ТОВ  "Стор Фуд Дистриб'юшн" таку суму. Також суд не приймає їх як докази, оскільки не надано доказів їх направлення ТОВ  "Стор Фуд Дистриб'юшн" на адресу боржника поштою, а розписку про отримання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.11.2014 (а.с.76-77 т.7) суд оцінює як таку, що вчинена після початку розгляду судом заяви розпорядника майна боржника від 25.09.2015 по суті, тобто таку, що не підтверджує факту її отримання до порушення справи про банкрутство і до початку розгляду заяви розпорядника майна боржника судом по суті.

Крім того, якби ТОВ "Родоніт Стоун" мало грошові вимоги до ТОВ  "Стор Фуд Дистриб'юшн" на підставі договорів про відступлення права вимоги №1 і №2 від 03.11.2014, то у суду були б відсутні підстави для визнання їх недійсних як безоплатних. Відсутність грошових вимог до ТОВ  "Стор Фуд Дистриб'юшн" унеможливлює їх зустрічне зарахування за заявою останнього.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На суд не покладено обов’язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми. Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, при поданні суду відповідного клопотання. При цьому суд приймає до уваги строк розгляду спору, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

У зв’язку із задоволенням заяви судові витрати повністю покладаються на ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" як на особу, яка набула майнові права за оспорюваними договорами. Враховуючи значний обсяг цього судового рішення суд вважає необхідним видати окремий наказ на його виконання цієї ухвали суду в частині стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст.  4-1, 86, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Галічевої В.О. від 25.09.2015 (вх. суду №22865/15 від 28.09.2015) задовольнити повністю.

 Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 03.11.2014 №2, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Родоніт Стоун”, товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги  від 03.11.2014 №1, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Родоніт Стоун”, товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн"  та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет".

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" (09400, Київська область, Ставищенський район, смт.Ставище, вул.Радянська,10/4, ідентифікаційний код 36405099) на користь арбітражного керуючого Галічевої Валентини Олександрівни (04210, м.Київ, вул.Героїв Сталінграда,24-А, кв.89, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків 2142207041, дата народження 26.08.1958) 2436 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень) судового збору.

Наказ видати.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено у понеділок 16.01.2017.

Направити цю ухвалу арбітражному керуючому Галічевій В.О., членам комітету кредиторів (3), ТОВ "Фудмережа", а також рекомендованим листом ТОВ "Стор Фуд Дистиб’юшн" та ТОВ "Фудмаркет".

Суддя                                                                    Хабазня Ю.А.