Ухвала по справі № 925/507/14 від 17 жовтня 2017 року № 4 (у задоволенні скарги відмовлено повністю)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

                                                                                       вх.№ 16272/17 від 28.07.2017

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто – арбітражного керуючого Новосельцева В.П. (ліквідатор банкрута), представників за довіреностями – Гончарука О.М. (від Дзьоми Г.В.), Мисана В.М. (від боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

скаргу

заявника   ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

на               дії голови  комітету кредиторів

у справі за заявою

ініціюючого кредитора   Уманської об’єднаної державної податкової

                                            інспекції

до боржника                     публічного акціонерного товариства "Уманьагрохім"

про                                     визнання банкрутом, –

УСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., подано скаргу від 27.07.2017 №02-23/1369 з вимогами: визнати протиправними дії голови комітету кредиторів Дзьоми Г.В. та її представника Гончарука О.М., які полягають у перешкоджанні ліквідатору ПАТ "Уманьагрохім" Новосельцеву В.П. у виконанні покладених на нього обов'язків; зобов'язати голову комітету кредиторів Дзьому Г.В. утриматися від дій, спрямованих на перешкоджання Новосельцеву В.П. у виконанні обов'язків ліквідатора ПАТ "Уманьагрохім"; винести окрему ухвалу відносно кредитора Дзьоми Г.В. та її представника Гончарука О.М.; направити окрему ухвалу до прокуратури м.Умань для відповідного реагування та притягнення вищевказаних осіб до кримінальної відповідальності. Заяву мотивовано тим,

що ухвалою суду від 13.09.2016 у цій справі гр.Храпачевського М.В. зобов'язано передати ліквідатору ПАТ "Уманьагрохім", арбітражному керуючому Новосельцеву В.П. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності підприємства-боржника і на цей час для примусового виконання вищевказаної ухвали Уманським РВ ДВС Уманського МРУЮ відкрито виконавче провадження, однак Дзьомою Г.В. з метою звільнення Храпачевського М.В. (який є головою правління ПАТ "Уманьагрохім" та директором ТОВ "Ресурс Центр-М") від відповідальності, до суду у цій справі подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 13.09.2016;

що головою комітету кредиторів Дзьомою Г.В. та її представником Гончаруком О.М. вчиняються дії щодо сприяння Храпачевському М.В. в ухиленні від передачі арбітражному керуючому Новосельцеву В.П.  документації та матеріальних цінностей банкрута, уникнення відповідальності за незаконне списання майна боржника, привласнення нерухомого майна банкрута;

що представник Дзьоми Г.В. є також представником ТОВ "Ресурс Центр-М", що таким чином безпосередньо Дзьома Г.В. та її представник Гончарук О.М. є пов'язаними особами по відношенню до ТОВ "Ресурс Центр-М", яке незаконно володіє майном боржника і яке витребовується ліквідатором банкрута;

що дії вищевказаних осіб спрямовані на завдання збитків державі, оскільки у справі про банкрутство ПАТ "Уманьагрохім" кредитором є також Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області, заборгованість перед якою (державним бюджетом) становить майже 1 млн. грн.,

що у ході розгляду заяви ліквідатора банкрута про витребування з незаконного володіння ТОВ "Ресурс Центр-М" належного боржнику майна у справі господарського суду Черкаської області №925/720/17 Дзьомою Г.В., з метою захисту інтересів ТОВ "Ресурс Центр-М", заявлено клопотання від 12.07.2017 №2 про зобов'язання Новосельцева В.П. сплатити недоплачену суму судового збору за подання 4 вимог щодо земельних ділянок у розмірі 7545,00 грн., а також зупинити  розгляд справи до призначення нового ліквідатора ПАТ "Уманьагрохім",

що дії Дзьоми Г.В. та її представника Готнчарука О.М. мають також ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.376 КК України (втручання у будь-якій формі у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення);

що Дзьомою Г.В. вчинялись неодноразові спроби провести засідання комітету кредиторів одноособово з метою прийняття рішення про призначення такого арбітражного керуючого, який би діяв лише в її інтересах, про що свідчить прийняте комітетом кредиторів рішення від 04.07.2017;

що діяльність кредитора Дзьоми Г.В. спрямована виключно на прийняття рішень про його усунення та призначення іншого арбітражного керуючого, а також привласнення майна банкрута;

що такі дії призводять до затягування ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 31.08.2017 скаргу ліквідатора банкрута прийнято в частині вимог до Дзьоми Г.В. та відмовлено у прийнятті до розгляду в частині вимог до Гончарука О.М..

У судовому засіданні ліквідатор банкрута заявлені вимоги підтримав, крім вимоги стосовно винесення окремої ухвали, вирішення якої залишив на розсуд суду.

Представник Дзьоми Г.В. проти скарги заперечив і пояснив,

що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості оскарження дій комітету кредиторів та вирішувати питання про конфлікт інтересів, тому вирішення цих питань знаходиться поза межами повноважень суду у процедурі банкрутства;

що ліквідатор банкрута у наданих комітету кредиторів звітах зазначає про здійснення грошової оцінки двох земельних ділянок та включає витрати на її проведення до витрат арбітражного керуючого, однак, звертаючись до суду з позовом про витребування вказаних земельних ділянок (у справі №925/720/17), він повідомляє суд про те, що вартість вказаних земельних ділянок йому невідома, отже ліквідатор банкрута вводить комітет кредиторів в оману, у зв'язку з чим звернувся до суду з вищевказаним клопотанням від 12.07.2017 №2.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника двічі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

У засіданні оголошувалась перерва з 03.10.2017, про що учасники засідання були повідомлені під розписку.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212)

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що  скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дзьомою Г.В., яка є кредитором і головою комітету кредиторів, у цій справі було подано заяву від 10.07.2017 №925/507/14 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 13.09.2016 №925/507/14 (якою зобов’язано Храпачевського М.В., який працював на посаді голови наглядової ради ПАТ "Уманьагрохім", передати ліквідатору банкрута, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи ПАТ «Уманьагрохім», матеріальні та інші цінності банкрута).

Повноваження комітету кредиторів визначено ст.26 Закону-4212. Згідно з п.57 постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським  судом  недійсним,  оскільки  за  своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен  давати  оцінку  цим  рішенням  та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі,  якщо такі  рішення відповідають приписам чинного законодавства. Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд оцінює рішення зборів комітету кредиторів лише як доказ у справі, тому відповідність його приписам законодавства є складовою такої оцінки. З огляду на вказане не можуть оцінюватися на відповідають приписам чинного законодавства і визнаватися незаконними дії комітету кредиторів.

 Що ж стосується можливості оскарження дій окремого кредитора, то таке право учасників провадження у справі про банкрутство боржника (в тому числі і ліквідатора банкрута) передбачено ч.4 ст.40 Закону-4212.

Однак, право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є правом сторони, визначеним ст. 113 ГПК України, тому використання права, наданого законом, не є протиправною дією.

Вимога про зобов’язання голови комітету кредиторів Дзьоми Г.В. "утриматися від дій спрямованих на перешкоджання Новосельцеву В.П. у виконанні обов’язків ліквідатора ПАТ "Уманьагрохім"" задоволенню не підлягає, оскільки прийняття рішення з такого питання не віднесено до компетенції суду, фактично є вимогою про встановлення норми права (правила поведінки) для учасника провадження у справі про банкрутство. Відповідно ж до Господарського процесуального кодексу України за Закону-4212 на суд покладено обов’язок здійснювати захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, який здійснюється шляхом установлення факту (фактів) порушення, норми права, яку порушено, та способу усунення цього порушення.

Вимога про винесення судом окремої ухвали відносно Дзьоми Г.В. і її представника Гончарука О.М. та направлення її до прокуратури м.Умань  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-1, 1 Господарського процесуального кодексу України: господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом; господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; сторони мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно із ст.90 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу; якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до статей 55 і 60 Кримінально-процесуального кодексу України право на звернення із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, має будь-яка фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, або якій такої шкоди не завдано, але їй стало відомо про його вчинення.

Отже застосування ст. 90 ГПК України є правом суду, яке не стає його обов’язком у зв’язку з клопотанням сторони – така сторона має право подати заяву безпосередньо до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Ні Господарський процесуальний кодекс України, ні Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають обов’язку господарського суду розглядати у відкритому судовому засіданні заяви учасників провадження у справі з вимогами винести окрему ухвалу чи направити повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 2 і 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 13 червня 2007 року №8 "Про незалежність судової влади": "неприпустимими є випадки прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком; звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають".

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кримінально-процесуального кодексу України кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди. Отже саме останнім законом надано право здійснювати розгляд заяв та оцінку дій осіб на наявність ознак кримінального правопорушення.

Керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., від 27.07.2017 №02-23/1369 (вх. суду №16272/17 від 28.07.2017) повністю.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 23.10.2017.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2).

Суддя                                                                                                       Ю.А. Хабазня