Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
31 травня 2016 року |
Справа № 925/507/14 |
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: представника за довіреністю – Грушевого Ю.В. (від публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"), особи, яка не є учасником судового процесу арбітражного керуючого Мисана В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою
ініціюючого кредитора Уманської об’єднаної державної податкової
інспекції
до боржника публічного акціонерного товариства "Уманьагрохім"
про визнання банкрутом, –
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду від 02.09.2014 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 27.08.2015 за №02-01/08/872-2015 (вх.суду №20486/15 від 31.08.2015) ліквідатором банкрута подано до суду звіт про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційний баланс банкрута з клопотанням клопотання про їх затвердження. У ході його розгляду до суду надійшло клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про відмову у затвердженні звіту ліквідатора банкрута та продовження строку ліквідаційної процедури боржника.
Ухвалою суду від 18.11.2015 у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про продовження строку ліквідаційної процедури боржника відмовлено повністю; клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Смілянця С.М. від 27.08.2016 №02-01/08/872-2015 задоволено, затверджено звіт та ліквідаційний баланс банкрута, провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 27.04.2016, ухвалу суду від 18.11.2015 скасовано, справу направлено для подальшого розгляду в ліквідаційній процедурі.
Ухвалою суду від 19.05.2016 справу прийнято до провадження судом в іншому складі, призначено судове засідання з розгляду клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Смілянця С.М. від 27.08.2016 №02-01/08/872-2015 та заявлених у ході його розгляду клопотань ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 15.10.2015 (про продовження строку ліквідаційної процедури) та від 12.05.2016 (про усунення арбітражного керуючого Смілянця С.М.).
До дня судового засідання від арбітражного керуючого Мисана В.М. надійшла заява від 11.05.2016 №02/44 (вх.суду №9397/16 від 11.05.2016) про призначення його ліквідатором банкрута).
Також до дня цього судового засідання від голови комітету кредиторів, фізичної особи – підприємця Дзьоми Г.В., надійшла заява від 30.06.2016 №2 (вх.суду №10589/16 від 30.05.2016), у якій кредитор заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату після 14.06.2016 у зв’язку із участю його представника іншому судовому засіданні, призначеному на цю ж дату Уманським районним судом з розгляду цивільної справи №705/4974/15-ц, та у якій пояснив, що усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов’язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою; що комітетом кредиторів питання про усунення арбітражного керуючого Смілянця С.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута до порядку денного не включалось, рішення за результатами його розгляду не приймалось і до суду відповідне клопотання не направлялось; що жодних заяв від заставного кредитора, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", на адресу комітету кредиторів з такими вимогами не надходило, тому він не має змоги надати обгрунтовані заперечення на клопотання ПАТ ""Райффайзен Банк Аваль"; що спеціалізація за видами економічної діяльності та рівень кваліфікації арбітражного керуючого Мисан В.М. не відповідають встановленим Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимогам для призначення останнього на посаду ліквідатора банкрута у даній справі.
Суд вважає, що заява фізичної особи – підприємця Дзьоми Г.В. від 30.06.2016 №2 в частині клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Так, в ухвалі суду про призначення розгляду справи від 19.05.2016 було звернено увагу учасників провадження у справі про банкрутство боржника, що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні), не позбавляє їх можливості призначити іншого або представляти інтереси особисто. Клопотання не містить зазначення причини неявки Дзьоми Г.В. особисто і будь-яких доказів неможливості призначення іншого представника, тому суд вважає, що учасник провадження у справі був належним чином повідомлений, однак, не з’явився без поважних причин. Кредитор Дзьома Г.В. був належним чином повідомлений як про час і місце проведення судового засідання, так і про наявність у справі клопотань ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що підтверджується його розпискою на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи від 30.05.2016 №2. Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України не передбачає підстав для відкладення розгляду справи у зв’язку з бажанням сторони підготувати обгрунтовані заперечення на заявлені у ході розгляду справи клопотання, відповідно до правил, установлених ГПК України усі клопотання вирішуються судом безпосередньо у судовому засіданні після заслуховування думки присутніх.
Що ж стосується клопотань ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 15.10.2015 та від 12.05.2016, то їх заявлено у справі порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України у ході розгляду питання про затвердження звіту і ліквідаційного балансу, тобто клопотання не є окремими заявами у справі про банкрутство, які мають призначатися у окреме судове засідання, і не потребують їх надіслання усім учасникам провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки у ході розгляду певного питання у справі будь-яке клопотання стороною по справі може бути подано як усно, так і письмово як до судового засідання так і безпосередньо у ньому.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 12.05.2016 підлягає вирішенню одночасно із прийняттям рішення за результатами розгляду клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Смілянця С.М.
Крім того, суд наголошує на тій обставині, що клопотання від 12.05.2016 подано представником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до початку судового засідання 12.05.2016, на якому, згідно з поданими у справу довіреностями, були присутні представники ліквідатора банкрута та Уманської об’єднаної державної податкової інспекції, і останніх було повідомлено про його надходження, що підтверджується протоколом судового засідання від 12.05.2016.
Що ж до заяви арбітражного керуючого Мисана В.М. від 11.05.2016 №02/44 (вх.суду №9397/16 від 11.05.2016, про призначення його ліквідатором банкрута) то суд зазначає, що остання не є заявою учасника провадження у справі про банкрутство боржника, тому не підлягає призначенню до розгляду у справі про банкрутство, однак може бути врахована судом при оцінці усіх доказів по справі разом з іншими матеріалами.
Решта учасників провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час місце проведення судового засідання (що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень), однак участі представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.
У судовому засіданні представник кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" проти затвердження звіту і ліквідаційного балансу у справі заперечив і пояснив, що підстави його незатвердження вказані у постановах Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та Вищого господарського суду від 27.04.2016; що ліквідатором не в повному обсязі вжито заходів до повернення заставного майна банкрута, що у зв’язку з незатвердженням звіту ліквідатора банкрута і ліквідаційного балансу у суду наявні передбачені законом підстави для призначення нового арбітражного керуючого у справі; що питання про кандидатуру арбітражного керуючого Мисан В.М. на посаду ліквідатора банкрута у справі залишає на розсуд суду.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).
Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Смілянця С.М. від 27.08.2016 №02-01/08/872-2015 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.6 ст. 41 Закону-4212 протягом 15-ти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
У зв’язку з невиконанням посадовими особами ПАТ “Уманьагрохім” зазначених вимог закону, за заявою ліквідатора банкрута ухвалою суду від 20.01.2015 зобов’язано Михайлишину Г.В. та Храпачевського М.В. передати ліквідатору ПАТ “Уманьагрохім” всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності ПАТ “Уманьагрохім”, трудовий архів Уманського районного об’єднання “Сільхозхімія”, правонаступником якого є ПАТ “Уманьагрохім”. На виконання цієї ухвали Михайлишиною Г.В. було передано трудовий архів, про що складено акт від 22.01.2015. 17.04.2015 між директором ПАТ “Уманьагрохім” Михайлишиною Г.В. та ліквідатором банкрута був складений акт прийому - передачі наказів з кадрових питань з 1980 по 2012 роки, журнал обліку руху трудових книжок 1980-2012, трудових книжок працівників в кількості 64 шт.
За актом прийому - передачі ліквідатором банкрута до архівного відділу Уманської РДА було передано книги обліку розрахунків по оплаті праці та наказів з кадрових питань ПАТ “Уманьагрохім” за 1980-2011.
Оскільки в добровільному порядку інша частина ухвали суду від 20.01.2015 не виконана, ліквідатор банкрута звернувся до суду із заявою від 10.03.2015 № 02-01/08/633-2015 про видачу наказів для пред’явлення їх до виконання.
У ході ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута встановлено, що згідно з договором зберігання документів та актом приймання – передачі документів від 15.01.2013 ВАТ “Уманьагрохім” передало ТОВ “Блу Оіл Компані” на зберігання документи ВАТ “Уманьагрохім” в кількості 103 томів, зберігання яких здійснювалося за адресою: с. Добра, Маньківського району, Черкаської області. Однак, листом від 11.03.2013 № 21 ТОВ “Блу Оіл Компані” повідомило, що в результаті сходу талих снігових мас передані на зберігання документи перебували у талій сніговій воді протягом близько 10-ти днів, що призвело до злиття текстових шрифтів танечитаємість переданих документів. У зв’язку з цим ліквідатор банкрута прийшов до висновку, що "в результаті незалежних від зберігачів обставин документи ВАТ “Уманьагрохім” втратили свій первісний стан до неможливості їх подальшого використання", що "відповідно до листа ПАТ “Уманьагрохім” (за підписом Михайлишиної Г.В.) встановлено, що посадові особи намагалися вирішити питання у правовому руслі, однак у зв'язку із нестійкою фінансовою ситуацією, важелі впливу застосувати так і не вдалося" та "що документи ПАТ “Уманьагрохім” посадовими особами підприємства не передані з об’єктивних причин, що підтверджується належними та допустимими доказами".
Однак, суд не може погодитися з такими висновками ліквідатора банкрута, оскільки лист від 11.03.2013 № 21 ТОВ “Блу Оіл Компані” не є належним доказом дійсності обставин, на які воно посилається – відсутні висновки офіційних органів про дісні обставини стихійного лиха чи непереборної сили, відсутні будь-які акти перевірки поклажодавцем (боржником) дійсності цих обставин, відсутні докази повернення пошкоджених документів (вони ж не розчинилися у воді), відсутні докази оцінки цінності цих документів боржником відповідною експертною комісією. Висновки ліквідатора про те, "що посадові особи намагалися вирішити питання у правовому руслі, однак у зв’язку з із нестійкою фінансосовою ситуацією, важелі впливу застосувати так і не вдалося" є нікчемними, оскільки жодного доказу цьому не вказано, не додано. Будь-яких дій ліквідатором банкрута для з’ясування достовірності цих обставин чи й для відшкодування збитків (а збитками є вартість втрачених активів, які підтверджувались цими документами) не вжито – лист ТОВ “Блу Оіл Компані” від 04.06.2015 №05, на який ліквідатор банкрута посилається у звіті, у справі відсутній.
На виконання вимог Закону-4212, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 та постанови суду від 02.09.2014 у справі № 925/507/14, ліквідатором банкрута видано накази від 20.05.2014 №1 та від 12.06.2014 №2 про призначення інвентаризації та створення робочої інвентаризаційної комісії, однак інвентаризацію не проведено та зроблено висновок про неможливість її проведення у зв’язку з неявкою посадових осіб боржника та непередачею документів. Вказані дії є порушенням вищевказаних актів, крім того, у справі відсутні навіть будь-який останній баланс боржника, поданий органу статистики, який мав би бути тим фінансовим документом, на підставі якого і здійснюється оцінка наявності і руху майнових активів боржника.
Суд вважає, що дії ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута є недостатніми та обмеженими, оскільки ним не здійснені реальні заходи щодо виявлення та повернення іпотечного майна, яке належало банкруту до порушення справи про банкрутство, що знаходиться у третіх осіб.
В ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо). Таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2013 року у справі № 43/71 та від 20.05.2014 року у справі № 38/5005/6219/2012).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду 29.07.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги АТ “Райффайзен Банк Аваль” на суму 1 377 716,36 грн., в т.ч. - 1 370 437,33 грн. внесено окремо, як вимоги забезпечені іпотекою майна боржника. Вказані вимоги банку ґрунтуються на наступному.
Так, 21.07.2007 між АТ “Райффайзен Банк Аваль” та Храпачевським М.В. укладено кредитний договір № 010/02-47/1326-07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1010000,00 грн. строком до 20.09.2014 зі сплатою 13,5% річних. 25.09.2007 між банком та ПАТ “Уманьагрохім” в забезпечення вимог, що випливають з кредитного договору № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007, було укладено договір іпотеки № 010/02-47/1326-07і, посвідчений приватним нотаріусом Уманського нотаріального округу Андрух С.Д. та зареєстрований в реєстрі за №2526, згідно якого в іпотеку надано нерухоме майно, а саме комплекс будівель та споруд складського призначення, загальною площею 1482,2 кв. м., що знаходиться за адресою с. Піківець, Уманський район, Черкаська область, вул. Уманська, 152, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7124386200:02:000:0012 загальною площею 3,7188 га, який перебуває у користуванні ПАТ “Уманьагрохім”.
Право власності на зазначене майно банкрута у даній справі підтверджується наказом Черкаського регіонального управління Фонду державного майна України від 25.04.1996 №448-АТ та наказу Черкаського регіонального управління Фонду державного майна України від 17.11.1998 №1646-11А, які зареєстровані в Уманському виробничому підрозділі “Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації” у книзі №2, запис 253, за реєстраційним номером №9967133; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №16005741, виданим 20.09.2007 Уманським виробничим підрозділом “Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації”; постановою Уманського міськрайонного суду від 22.03.2013 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 у справі № 2318/2474/12, а також рішенням апеляційного суду Черкаської області від 28.03.2012 у справі № 22ц-2390/995/12.
25.05.2011 господарським судом Черкаської області задоволено позовні вимоги банку та стягнуто з ВАТ “Уманьагрохім” заборгованість за кредитним договором у розмірі 711879,17 грн. за рахунок заставного майна.
При підготовці майна до реалізації з прилюдних торгів встановлено, що відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду від 02.08.2011 вказане іпотечне майно перейшло у власність Дзьоми Г.В., яка зареєструвала за собою право власності на вказане нерухоме майно в органах БТІ та звернулась із заявою про зміну адреси спірного майна.
Рішенням від 25.08.2011 № 50 виконавчий комітет Піківецької сільської ради змінив адресу майнового комплексу з с. Піківець, вул. Уманська, 152 на с.Піківець, вул.Уманська,152-в.
Згодом, Дзьома Г.В. передала іпотечне майно у власність ТОВ “Ресурс Центр-М”, яке в свою чергу, звернулося до виконавчого комітету Піківецької сільської ради та отримав рішення від 24.11.2011 № 63 про оформлення та видачу свідоцтва на право власності на комплекс, що розташований у Черкаській області, Уманському районі, с. Піківець, по вул. Уманська, 152-в.
01.12.2011 виконавчим комітетом Піківецької сільської ради було видано свідоцтво про право власності ТОВ “Ресурс Центр-М” на нерухоме майно за вищевказаною адресою.
Як вбачається з листа Уманського виробничого підрозділу “Черкаського обласного об’єднанного БТІ” від 23.09.2014 №228, 29.12.2011 ТОВ “Ресурс Центр-М” продало будівлю складу літ. “В”, що складає 21/100 від комплексу будівель, під яку було відведено окрему земельну ділянку та виконавчим комітетом Піківецької сільської ради присвоєно адресу: с. Піквець, вул. Уманська, 152-г.
23.04.2012 на майно, що залишилось у ТОВ “Ресурс Центр-М” за адресою: с. Піківець, вул. Уманська, 152-в на підставі рішення № 16 від 22.02.2012 виконавчим комітетом Піківецької сільської ради видано свідоцтво на право власності.
Однак, рішенням апеляційного господарського суду Черкаської області від 28.03.2012, залишеним без змін ухвалою ВССУ від 11.12.2012, рішення Уманського міськрайонного суду від 02.08.2011 року скасовано, в тому числі в частині визнання за Дзьомою Г.В. права власності на предмет іпотеки і дві земельні ділянки площею 1,4370 га та 0,034 га за адресою: вул. Уманська, 152, с. Піківець, Уманський район, Черкаська область.
В подальшому, постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.03.2013 у справі 2318/2474/12, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013, позовні вимоги банку задоволено частково, а саме: визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Піківецької сільської ради № 50 від 25.08.2011 про зміну адреси спірного майна з вул. Уманська, 152 на вул. Уманська, 152-в. та № 63 від 24.11.2011 про оформлення та видачу свідоцтва ТОВ “Ресурс Центр-М” на право власності на комплекс; скасовано свідоцтво від 01.12.2011, яке видане виконавчим комітетом Піківецької сільської ради на право власності за ТОВ “Ресурс Центр-М” на нерухоме майно за адресою Черкаська область, Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, 152-в; визнано незаконними дії Уманського відділку КП “ЧООБТІ” щодо реєстрації права власності за ТОВ “Ресурс Центр-М”, скасовано реєстрацію права власності за ТОВ “Ресурс Центр-М”.
Проте, відповідно до інформаційної довідки від 13.01.2015 № 32165002 з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та реєстрів до 2013 року щодо об’єкта нерухомого майна, 17.06.2013 за ТОВ “Ресурс Центр-М” зареєстровано право власності (запис № 1361395) на нерухоме майно за адресою Черкаська область, Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, 152-в, яке виникло на підставі свідоцтва про право власності серія САС№892973 від 23.04.2012. Крім того, з цієї довідки вбачається, що згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 03.11.2014 спірне майно разом із земельними ділянками передані в іпотеку Можаровій О.О. за загальною сумою зобов’язання 50 000,00 грн. із терміном повернення 01.02.2015.
Таким чином, судом встановлено, що спірне майно, яке належить банкруту та було передано в іпотеку банку, наразі зареєстровано за ТОВ “Ресурс Центр-М” на підставі свідоцтва про право власності серія САС№892973 від 23.04.2012.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.01.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015, накладено арешт на майно, яке належить ПАТ “Уманьагрохім” та зареєстроване за ТОВ “Ресурс Центр-М”.
Як вбачається зі звіту ліквідатора, у зв’язку з наявними судовими рішеннями про скасування права власності на іпотечне майно за третіми особами, останній звернувся до Держаної реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області із заявою від 18.12.2014 № 02-01/08/536-2014 про поновлення реєстрації права власності банкрута на нерухому майно – комплекс за адресою вул. Уманська, 152.
Але, у відповідь на вказаний лист ліквідатора реєстраційною службою своїм листом від 22.01.2015 № 10/08-04-14 повідомлено заявника про встановлені чинним законодавством форму та порядок звернення з відповідною заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також необхідний перелік документів, які додаються до заяви, що не було виконано ліквідатором. Також Реєстраційна служба у своєму листі звернула увагу заявника на неможливість реєстрації права власності за ПАТ “Уманьагрохім” без попереднього скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на спірне майно за ТОВ “Ресурс Центр-М” і вказано, що у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у відповідності до вимог нормативно-правових актів, державним реєстратором буде прийнято рішення згідно чинного законодавства.
Аналізуючи вказаний лист державної реєстраційної служби, суд дійшов висновку, що він за своєю суттю не є рішенням про відмову у вчиненні дій реєстраційною службою, а є лише роз’ясненням порядку звернення та проведення державної реєстрації прав.
Натомість, вважаючи вищезазначений лист Держваної реєстраційної служби відмовою у здійсненні реєстрації, ліквідатором подано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області адміністративний позов про зобов’язання Реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції зареєструвати за ПАТ “Уманьагрохім” право власності на комплекс нерухомого майна, за наслідками якого постановою суду від 20.07.2015 відмовлено у його задоволенні у зв’язку з недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається у своєму позові, оскільки будь-якого рішення про відмову у вчиненні дій реєстраційною службою не виносилося, а тому не зрозуміло, яке рішення просить скасувати позивач.
В порушення вимог Закону-4212, ліквідатор повторно не звертався до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з урахуванням вимог, які зазначено у листі, чим не в повній мірі виконав покладені на нього обов’язки щодо повернення спірного майна у власність банкрута.
На даний час у проваджені Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває адміністративна справа за адміністративною позовною заявою ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання незаконними та скасування рішення №16 і свідоцтва про право власності серія САС№892973 від 23.04.2012, виданого виконавчим комітетом Піківецькою сільською радою Уманського району Черкаської області ТОВ “Ресурс Центр-М” на спірне нерухоме майно, яке розташовано за адресою Черкаська обл., Уманській р-н, с. Піківець, вул. Уманська, 152-в, до участі в якій залучено ПАТ “Уманьагрохім” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
За таких обставин затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі є неможливим, а бездіяльність ліквідатора банкрут, арбітражного керуючого Смілянця С.М., щодо повернення майна банкрута порушує законні права та інтереси ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” як заставного кредитора, та свідчить про те, що ліквідатором, всупереч вимогам ст. 41 Закону-4212 не вжито вичерпних заходів з повернення іпотечного майна банкрута.
Відповідно до ст. 41 Закону-4212 про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Проте, ліквідатор, в порушення цієї норми, будучи обізнаним про наявність зазначених судових рішень, крім звернення до реєстраційної служби та оскарження дій реєстраційної служби в судовому порядку за період тривання ліквідаційної процедури взагалі не вчиняв дій, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб з метою реалізації заставного майна для задоволення вимог банку, чим порушив права забезпеченого кредитора.
Таким чином, установлені обставини (вказані у постановах Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та Вищого господарського суду від 27.04.2016) є підставою для відмови у задоволенні заяви про затвердження звіту і ліквідаційного балансу банкрута (рішення про що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції відсутнє).
Відповідно до ч.4 ст.46 Закону-4212 у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону-4212 кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.
З огляду на викладені обставини суд вважає за необхідне усунути арбітражного керуючого Смілянця С.М. від виконання обов’язків ліквідатора банкрута та призначити нового ліквідатора банкрута.
Враховуючи, що рішення комітету кредиторів про кандидатуру нового ліквідатора банкрута у суду відсутнє, суд вважає за необхідне зобов’язати арбітражного керуючого Смілянця С.М. виконувати обов’язки ліквідатора банкрута до призначення нового ліквідатора та скликати збори комітету кредиторів для надання йому можливості реалізувати його право внести суду кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута.
Оскільки до суду надійшла заява арбітражного керуючого Мисана В.М. то суд пропонує комітету кредиторів розглянути в тому числі і вказану кандидатуру для призначення ліквідатором банкрута.
Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.41, 46, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд –
УХВАЛИВ:
1.У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Смілянця С.М. від 27.08.2016 №02-01/08/872-2015 (вх.суду №20486/15 від 31.08.2015) про затвердження звіту та ліквідаційного балансу відмовити.
2.Усунути арбітражного керуючого Смілянця Сергія Миколайовича (Черкаська область, м.Умань, вул.Урицького,38 кв.44, свідоцтво Міністерства юстиції №429 від 07.03.2013), призначеного постановою суду від 02.09.2014 ліквідатором банкрута, від виконання обов’язків останнього.
3.Скликати збори комітету кредиторів за місцезнаходженням боржника (Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, 152) на 11 год. 00 хв. 15.06.2016 та запропонувати комітету кредиторів реалізувати своє право і внести на розгляд суду кандидатуру на посаду ліквідатора банкрута, з урахуванням надходження заяви від арбітражного керуючого Мисана В.М.
Звернути увагу комітету кредиторів, що у разі ненадання такої кандидатури до установленого строку суд визначить особу арбітражного керуючого самостійно.
4.Зобов’язати арбітражного керуючого Смілянця С.М.: виконувати повноваження ліквідатора банкрута до моменту винесення ухвали суду про призначення нового ліквідатора банкрута; підготувати для передачі в установленому порядку новому ліквідатору документи, печатки і штампи та матеріальні цінності, отримані у зв’язку з виконанням цих повноважень.
5.Продовжити строк ліквідаційної процедури до 02.12.2016.
6. Розгляд справи призначити на 10 год. 00 хв. 21 червня 2016 року.
7.Повідомити учасників провадження у справі про банкрутство про час і місце проведення засідання.
Засідання провести у приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307. Представникам про свою явку повідомити у к.317.
Звернути увагу учасників провадження у справі про банкрутство боржника, що причини неявки мають підтверджуватись доказами та що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні), не позбавляє їх можливості призначити іншого або представляти інтереси особисто.
8.Учасникам провадження у справі до дня засідання надати суду документи, що підтверджують повноваження представника (довіреність, паспорт, на керівника – наказ), а також
голові комітету кредиторів – протокол зборів комітету кредиторів від 15.06.2016.
Ухвала суду набрала законної сили, однак в частині її пунктів 1, 2 і 5 резолютивної частини може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 03.06.2016.
Направити цю ухвалу Мисану В.М., Головному територіальному управлінню юстиції у Черкаській області, рекомендованим листом з повідомленням арбітражним керуючим Смілянцю С.М., кредиторам (3), державному реєстратору реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції.
Суддя Хабазня Ю.А.