flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 925/534/13 від 26 травня 2017 року (відмова у прийнятті заяви до розгляду)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 травня 2017 року                                                Справа № 925/534/13

                                                                      вх. № 9644/17 від 03.05.2017

Господарський суд Черкаської області у складі судді Хабазні Ю.А., розглянувши позовну заяву у справі №925/505/17

заявника   боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В.

про             стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю    "Агрейн Трейдінг" 10000 грн.

у справі за заявою

ініціюючого кредитора фізичної особи – підприємця Чупирі Надії Дмитрівни

до боржника                   товариства з обмеженою відповідальністю “МТС-2000”

про                                    визнання банкрутом, –

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТС-2000" в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Юдицького О.В. звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою від 21.04.2017 №02-01/12026/534-13 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрейн Трейдінг" про стягнення частини заборгованості в розмірі 100000 грн. з підстав, які грунтуються на зобов’язаннях, що виникли з: договору застави (майнових прав) від 20.03.2012 №GC2012-00034 між ТОВ "МТС-2000", ТОВ "Агрейн Трейдінг" та АБ "Південний"; кредитного договору від 24.02.2011 №GC2011-00008 між ТОВ "МТС-2000", ТОВ "Агрейн Трейдінг" та АБ "Південний"; договору поставки від 15.11.2011 №1907/м між ТОВ "МТС-2000"і ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів"; договору про відступлення права вимоги під відкладальною умовою від 20.03.2012 між ТОВ "МТС-2000" та АБ "Південний" на суму 708974,00 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.05.2017 у справі №925/505/17 (суддя Скиба Г.М.) позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "МТС-2000" надіслано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва з тих підстав, що відповідач, ТОВ "Агрейн Трейдінг", зареєстроване та здійснює господарську діяльність в м. Києві, а тому даний спір підсудний господарському суду м. Києва, за місцем знаходження відповідача, та що спеціальна підсудність в даному випадку не застосовується.

Однак, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2017 (суддя Чинчин О.В.) матеріали позовної заяви повернено до господарського суду Черкаської області. Остання мотивована тим, що постановою господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 у справі №925/534/13 ТОВ "МТС-2000" визнано банкрутом, що згідно з правовою позицією у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі №3-304гс16 за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що згідно з ч.9 ст.16 Господарського процесуального кодексу України даний спір за виключною підсудністю підлягає розгляду господарським судом Черкаської області.

Згідно з комп’ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" позовну заяву передано мені для розгляду у межах справи про банкрутство ТОВ "МТС-2000" №925/534/13.

Розглянувши матеріали справи №925/534/13 та отриманої позовної заяви від 21.04.2017 №02-01/12026/534-13 у справі №925/505/17 господарський суд Черкаської області не погоджується з висновками господарського суду м.Києва про те, що подана заява підлягає розгляду у межах справи про банкрутство (чи й у позовному провадженні господарським судом Черкаської області), оскільки спір про підсудність між судами не допускається (а винесення ухвали господарським судом м. Києва від 16.05.2017 є фактом оспорювання ухвали господарського суду Черкаської області від 05.05.2017 – п.16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 №01-8/2351) та оскільки має місце неправильне тлумачення норм п.7 ч.1 ст.12 і ч.9 ст.16 Господарського процесуального кодексу України і правових позицій Верховного Суду України у вищевказаній постанові з огляду на таке.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 (3-304гс16) "з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону №2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону №2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев’ята статті 22 Закону №2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону №2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п’ята статті 28 Закону №2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII). Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів."

Аналізуючи правову позицію Верховного Суду України суд виходить з того, що у справі №908/4804/14 розглядалася вимога про визнання правочину недійсним і ця вимога пред’явлена до боржника. Висновку про те, що у межах справи про банкрутство мають розглядатися усі без виключення спори за участю боржника або мають розглядатися спори за заявами боржника до третіх осіб, які до того ж не є учасниками провадження у справі про банкрутство боржника (що тягне за собою зміну підвідомчості і зміну територіальної підсудності, а також звільнення від сплати судового збору), постанова Верховного Суду України від 13.04.2016 не містить – під словами "таких спорів" у ній розуміються саме спори про визнання недійсними або спростування "правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство", оскільки інші спори у постанові Верховного Суду України не розглядаються і не аналізуються.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.  

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника. Аналогічна норма міститься і в п.7 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України.

В даному ж випадку вимогу про стягнення грошей подано боржником до іншої особи, отже така вимога не може розглядатися в межах справи про банкрутство, а має розглядатися шляхом подання окремої позовної заяви за установленою підсудністю.

Крім того, у межах справи про банкрутство №925/534/13 дана заява не може бути розглянута, оскільки боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В. вже було подано заяву вх.№6409/17 від 20.03.2017 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрейн Трейдінг" 708974 грн. з тих же підстав, у прийнятті якої господарським судом Черкаської області було відмовлено ухвалою суду від 06.04.2017. Ухвала суду є чинною.

У зв'язку із відмовою у прийнятті для розгляду у межах справи про банкрутство позовної заяви, відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" заявнику (за його заявою) повертається сплачена сума судового збору.

Керуючись ст.4-1, п.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суд 

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті для розгляду у межах справи про банкрутство позовної заяви ТОВ "МТС-2000" у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В., від 21.04.2017 № 02-01/12026/534-13 у справі №925/505/17 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрейн Трейдінг" про стягнення частини заборгованості в розмірі 100000 грн. та повернути її разом з доданими до неї документами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Направити ухвалу рекомендованим листом ТОВ "МТС-2000", ТОВ "Агрейн Трейдінг", господарському суду міста Києва.

Суддя                                                                                                  Хабазня Ю.А.