Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17 жовтня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/704/23

Вх. суду № 15178/23 від 14.09.2023

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

за участю у судовому засіданні: Гуріна Р.А. (керуючий реструктуризацією, особисто), Пропадущого А.В. (від Бабенка М.В., адвокат за ордером), Бабенка М.В. (боржник, особисто),

у судове засідання не з’явились: представники від АТ "УкрСиббанк", АТ "Універсалбанк", АТ "Мегабанк", АТ "Правекс банк", АТ "Акцент-банк", АТ "Сенс Банк",

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання від 14.09.2023 №02-04/117

заявника, керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Гуріна Р.А.,

про затвердження реєстру вимог кредиторів

у справі за заявою

боржника, Бабенка Миколи Васильовича,

про банкрутство фізичної особи

УСТАНОВИВ:

27.07.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство.
27.07.2023 судом офіційно оприлюднtyо оголошення про відкриття справи про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Відповідно до ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства, судом розглянуто вимоги, які надійшли від конкурсних кредиторів і які керуючим реструктуризацією (з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником) визнано повністю або частково та надіслано повідомлення про результати їх розгляду.

Скарг від сторін на дії керуючого реструктуризацією щодо розгляду вимог конкурсних кредиторів від учасників провадження у справі про неплатоспроможність не надійшло.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, які не прибули у судове засідання, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак про прочини неявки до суду не повідомили.

Явка учасників справи обов’язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

При вирішенні поданих на розгляд заяв судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши у ході попереднього судового засідання (яке відбулось 05.10.2023 та 17.10.2023) пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у справі та додатково надані цими представниками матеріали, суд наступного.
Суд застосовує наступні акти законодавства та враховує такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

7.1. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

"1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. (…)
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами."

7.2.Відповідно до ст.40 Закону України "Про платіжні послуги":

"1. Форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.

Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. (…)
Надавач платіжних послуг зобов’язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції."

7.3.Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 (далі – Положення №75):

п.3. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

3) відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до його службових обов'язків та/або розпорядження керівництва банку має повноваження виконувати певні операції та несе відповідальність за їх належне виконання;

6) клієнтські рахунки - рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки;

14) первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;

15) регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку;

п.9. Право на підписання документів працівникам банку та право контрольного підпису за операціями, що підлягають додатковому контролю, визначаються внутрішніми розпорядчими документами банку. Зразки підписів відповідальних виконавців мають подаватися технологічно пов'язаним структурним підрозділам для здійснення контролю. Перевірка електронних цифрових підписів відповідальних виконавців здійснюється програмними засобами технологічно пов'язаних структурних підрозділів автоматично. Працівники банку, які без відповідних повноважень підписали документ, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

п.34. Організація реєстрації і оброблення даних повинна забезпечити суцільне і безперервне відображення всіх операцій, доказовість інформації, збереження узагальненої інформації в електронному вигляді, а також можливість здійснення будь-якого подальшого контролю і створення та засвідчення копій електронних документів на паперових носіях.

п.42. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

п.45. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

п.46. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.

п.51. Первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції). Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

п. 52. Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

п. 59. Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) клієнтські рахунки та виписки з них;

п. 60. Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

п. 62. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

п. 61. Форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

п. 63. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

7.4.Згідно з підпунктом 2 пункту 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 і зареєстрованого останнім 22.06.2015 за 736/27181 (далі – Правила діловодства) "Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної - якщо документ надрукований не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів (ініціала імені) і прізвища. Дозволяється в реквізиті "Підпис" після назви посади особи зазначати вчене звання, науковий ступінь.

7.5.Згідно з Господарським процесуальним кодексом України :

ч.1 і 4 ст. 74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

ч.1 ст.75. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи , поясненнях учасників справи, їх представників .

ст.76. Докази , на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

ч.1 ст.77. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ч.2 ст.91. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

ч.5 ст.91. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

ч.6 ст.91. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

ч.5 ст.96. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

7.6. Згідно з Цивільним кодексом України:

ч.1 ст.628. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

ч.1 ст.631. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

ч.1 ст.634. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ч.1 ст.638. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ч.1 і 3 ст.1054. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

ст. 1055. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

ч.1 і 2 ст.1056-1. 1. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. 2. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

7.7. Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

7.8. Відповідно до Закону України "Про споживче кредитування":

ч.1 ст.12. У договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

ч.2, 5, 6 і 7 ст.12. У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

ч.1 ст.13. Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

7.9. Згідно з постановою Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №925/636/22:

п.81. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

п.84. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

п.106. Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

п.107. З огляду на це виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц).

п.108. Ураховуючи наведене, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Вимоги суду до заявників в ухвалах суду.

Виходячи з вищевикладених вимог чинного законодавства та сутності підвищеного стандарту доказування пунктом 9 ухвали суду від 20.09.2023 про призначення до судового розгляду вимог кредиторів заявників було зобов’язано:

"9.1. Подати суду (якщо додані до заяви документи не відповідають вказаним нижче вимогам) повний обгрунтований математичний розрахунок:

а) заявленої суми основного боргу (доцільно у вигляді таблиці), який повинен містити: зазначення сум перерахованих коштів за кожною фінансовою операцією з посиланням на відповідні докази - первинні документи (платіжні інструкції, касові ордери, та інші первинні бухгалтерські документи, регістри аналітичного обліку), у яких вказані такі суми; загальний розрахунок суми основного боргу як сума доданків за усіма фінансовими операціями (надання і повернення коштів);

б) заявленої суми нарахувань на суму основного боргу (річних, інфляційних, пені тощо), зазначення строку (періоду) здійснення цих нарахувань, зазначення формул такого розрахунку і зазначення арифметичних дій з обчислення кожної суми (за потреби – з поясненням використаних у розрахунках цифр та посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які грунтуються на доказах)

9.2. Надати суду письмову заяву, у якій визначити та обгрунтувати черговість задоволення заявлених вимог.

9.3. Пред’явити суду первісні документи (платіжні інструкції або регістри аналітичного обліку), на підставі яких складено виписки про рух коштів на особовому рахунку боржника (як витяги з регістрів)."

У пункті 8,2 цієї ж ухвали суду заявникам роз’яснено, що "Письмові докази, які подаються до суду у паперовій формі, мають відповідати вимогам ст.80, 91 ГПК України і п.2.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 №18; подані суду копії посвідчуються написом "згідно з оригіналом" і зазначенням посади, прізвища, дати та підпису особи, яка має оригінал доказу. Електронні докази мають відповідати вимогам ст.80, 96 ГПК України і подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом. Електронні копії паперових доказів мають бути виготовлені з наявного в учасника (заявника) оригіналу доказу. Посвідчені електронним підписом фотографічні зображення копій документів не є доказами. Посилання на докази, які приєднано до справи, має містити вказівку на том і аркуш справи. Докази надсилаються іншим учасникам справи (ч.9 ст.80 ГПК України)."

Узагальнені висновки суду.

Виходячи з викладених вище норм законів, Положення №75 та з огляду на обставини, які викладені у заявах конкурсних кредиторів та установлюються у ході їх розгляду, суд приходить до таких висновків.

9.1. Платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (ст.1 Закону України "Про платіжні послуги"), яка є єдиним первинним документом при здійсненні безготівкової операції (п.45 Положення №75). Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та особу отримувача за платіжною операцією, рахунок платника та рахунок отримувача, надавача платіжних послуг платника та надавача платіжних послуг отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції (ст.40 Закону України "Про платіжні послуги").

Тобто платіжна інструкція має містити не менше 7 реквізитів. До такої "іншої інформації (реквізитів)" додатково слід віднести дату складання і номер платіжної інструкції (п.51 і 61 Положення №75). Отже, разом не менш як 9 реквізитів.

9.2. Клієнтський рахунок: є регістром аналітичного обліку (п.60); є відображенням в обліку операцій банку і його клієнтів (п.46); не є первинним бухгалтерським документом і сам складається на підставі первинних бухгалтерських документів (підп.15 п.3 Положення №75) касових або безготівкових (п.45 і 46 Положення №75); ведеться за визначеною кожним банком самостійно формою (п.61 Положення №75), але повинен обов’язково містити інформацію з 12 пунктів (які є істотними при прийнятті рішення у цій справі за заявленими вимогами), в тому числі: 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом).

Регістр (клієнтський рахунок) вміщує записи про здійснені протягом операційного дня операції з коштами і складається лише на підставі первинних документів.

Регістр (клієнтський рахунок) – це вже є вторинний електронний документ, який складається на підставі первинних документів.

Але це теж документ (це перша його особливість), отже він, як оригінал нового (другого) документа, повинен містити підпис особи, яка цей документ склала (ч.4 ст.9 Закону України про бухгалтерський облік, підп.5 п.63 Положення №75, підп.2 п.7 р.ІІ Правил діловодства).

Так, відповідно до статей 5, 6, 7 і 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": "електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму; візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством; суб'єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях; при зберіганні електронних документів обов'язкове додержання таких вимог: 1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний; 3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання".

Якщо він (регістр) не існує як документ, підписаний електронним підписом, то він не може бути доказом (ч.6 ст.91 і ч.5 ст.96 ГПК України), у такому випадку доказувати наявну у регістрі інформацію необхідно іншими, достовірно існуючими доказами – платіжними інструкціями.

Друга особливість регістру полягає у тому, що він (для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом) повинен містити обов’язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно із ст.40 Закону України "Про платіжні послуги" та не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з п.61 Положення №75.

9.3. Підписанти платіжної інструкції і регістру, як правило, різні фізичні особи (хоча можуть і збігатися, якщо платіжну інструкцію про перерахування коштів клієнту та регістр в один і той же операційний день складає та підписує один працівник банку).

Очевидно, що спочатку складається і підписується такий документ в оригіналі як регістр (клієнтський рахунок) і лише потім з нього може бути виготовлена виписка шляхом вибору (витягу) певних записів.

Виписка з клієнтського рахунка – це його частина (витяг з нього). Витяг з документа (у формі виписки з регістру - клієнського рахунка) має містити усю інформацію з 12 пунктів первісного (другого) документа (п.61 Положення №75), але у виділеній з нього частині.

Витяг (виписка): має відтворювати форму чи щонайменше послідовність викладу інформації з документа (регістра-клієнтського рахунка); може бути складена і підписана як особою, яка створила первісний документ (регістр-клієнтський рахунок), так і іншою особою (представником власника документа-регістру, наприклад, адвокатом); призначається для видачі клієнту (а не суду) і обумовлюється договором (п.62 Положення №75); має містити особистий підпис або дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки (п.63 Положення №75).

Вільний витяг документа із назвою "виписка з клієнського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати) виготовляється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див. вищевказані пункти Правил діловодства).

ГПК України передбачає, що доказом може бути частина існуючого документа (витяг з нього, ч.2 ст.91), але це не може бути новий створений представником сторони документ у довільній формі довільного набору частини інформації з документа (регістру).

Суд підкреслює, що вимоги до "виписки" для клієнта, яка складається у формі та з передбаченими договором відомостями, можуть бути більш спрощеними, ніж до "виписки" для суду, щоб бути доказом. Наприклад, клієнта може влаштовувати "виписка", яка не є вторинним документом, яка не містить усіх реквізитів, передбачених для платіжного доручення тощо, однак така виписка не може "влаштовувати" суд, оскільки не є належним доказом.

Отже для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом виписка (як витяг з документа) повинна містити обов’язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно із ст.40 Закону України "Про платіжні послуги" і не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з п.61 Положення №75, та повинна бути підписана працівником банку як уповноваженою на це внутрішнім розпорядчим документом чи посадовою інструкцією особою.

Саме такий доказ є допустимим відповідно до ст.77 ГПК України.

9.4. Адвокат (представник) уповноважується банком на представництво інтересів в суді, тому він має право а) підписувати створені адвокатом документи (заяви по суті вимог, клопотання тощо) б) посвідчувати копії існуючих і підписаних іншими особами банку документів.

Доказами ж є ті документи, які вже існують як матеріальні об’єкти до моменту складення заяви представника для суду. Представник не створює докази, а додає до заяви докази (оригінали, копії документів, витяги з них). Саме тому суд може витребувати оригінал і перевірити відповідність копії (витягу) такому оригіналу.

Якщо представник банку (адвокат) "вибирає інформацію" про фінансові операції з регістру-клієнського рахунку (чи й з кількох регістрів), який вже створений і підписаний як електронний документ і у такий спосіб "створює" у довільній формі довільного набору частини інформації новий (третій) документ, то він не може бути визнаний судом "випискою з клієнського рахунку" і не може бути визнаний доказом, оскільки не є ні первинним документом, ні витягом з існуючого вторинного документа-регістру, та оскільки є вже третім документом, який створений адвокатом (представником) виключно для суду, отже є просто письмовою заявою представника, а не доказом.

Для того, щоб визнати вільний витяг документа із назвою "виписка з клієнського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати), який створений адвокатом, він повинен бути виготовленим на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див вищевказані пункти Правил діловодства).

Створений у системі "Електронний суд" адвокатом (представником) третій документ з назвою "виписка про рух коштів" чи подібною назвою дійсно є підписаним саме цим представником, але від цього він не стає доказом, якщо адвокатом не дотримано правил створення «витягу з виписки з клієнського рахунка».

Складати регістри (як документи) можуть лише працівники банку, яким такі повноваження надані внутрішніми розпорядчими документами чи посадовими інструкціями (підп.3 п.3 та п.9 Положення №75).

В систему "Електронний суд" адвокат може "вкласти" лише документ, підписаний такою уповноваженою особою банку. Тобто "виписка з клієнтського рахунку" в системі "Електронний суд" має містити:

або два підписи – перший, уповноваженої особи банку (на оригіналі документа) і другий, адвоката (який цей документ долучив під своїм підписом в систему);

або виписку складену адвокатом поза межами системи "Електронний суд" (як окремо існуючий від цієї системи документ, який повинен зберігатися на електронних носіях банку у формі, що дає змогу перевірити його цілісність на цих носіях – ч.1 ст.13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг") і доказ про його уповноваження, як працівника банку, на її складення;

В систему "Електронний суд" адвокат також може "вкласти" вільний витяг підписаного іншою уповноваженою особою банку документа із назвою "виписка з клієнського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати), який створений адвокатом, але він повинен бути виготовленим на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див вищевказані пункти Правил діловодства).

9.5. Особливості укладення кредитного договору про надання споживчого кредиту визначені ч.1 і 5, 6 ст.12 і ст.13 Закону України "Про споживче кредитування", зокрема, вказані норми визначають істотні умови цього договору (15 пунктів) та прямо передбачають, що "договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним", що "споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит", що "умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною", що "примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього", що "обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця".

9.6. Обов’язок дотриманням норм статей 5, 6, 7 і 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" при здійсненні документообороту лише в електронному вигляді лежить на позивачеві, отже будь-які доводи про неможливість подання у справу кредитного договору та його складових (різного роду Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиць обчислення вартості кредиту, Паспорту споживчого кредиту тощо, далі – Кредитного договору та додатків) або на електронному носієві, або на паперовому носієві – є нікчемними з точки зору закону і свідчать про ухилення від подання їх суду.

Кредитний договір та додатки визначають істотні умови договору про надання кредиту, зокрема, предмет, строки, розмір процентів, тому без цих документів (розміщених в мережі Інтернет) у справі надати юридичну оцінку дотримання сторонами вимог закону неможливо.

Ненадання суду примірника договору, який містить усі передбачені ч.1 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" умови, суд оцінює як не доведення обставин його укладення.

9.7. Відсутність тексту договору та доказів його укладення в установленому порядку виключає можливість покладення (визнання) судом обов’язку боржника "сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит" (ст.12 і 13 Закону України "Про споживче кредитування"), тобто виключає можливість визнання (стягнення) нарахованих на тіло кредиту процентів.

9.8. Отже єдине право, яке в такому випадку може довести заявник (банк, фінансова установа тощо), це право на повернення різниці між сумою наданих боржнику і сумою не повернених боржником коштів тіла кредиту.

Таке право може бути доведене виключно шляхом подання у справу: або належним чином посвідчених копій платіжних інструкцій (щонайменше на суму переданих коштів боржнику), або належним чином складеного регістру-клієнського рахунку чи виписки з нього (з відповідними реквізитами платіжних інструкцій, яких як вказано вище має бути не менше 9).

Ухвалою суду від 20.09.2023 (п.9.3) з огляду на заперечення учасників справи та виходячи з положень ч.5 ст.96 ГПК України, зобов’язано заявників пред’явити суду первісні документи (платіжні інструкції або регістри аналітичного обліку) на підставі яких складено виписки про рух коштів на особовому рахунку боржника (як витяги з регістрів). Ненадання таких суду є підставою не брати до уваги надані суду виписки банку.

9.9. Вчинення таких дії судом як "рахувати" замість заявника суму основного боргу та "вибирати" ті "докази" які, можуть бути використані для підрахунку – суперечить принципу господарського судочинства, згідно з яким сторона повинна чітко вказати у заяві обставини (факти) і довести їх окремо доданими до заяви доказами, які мають бути додані в оригіналі чи належним чином засвідченій копії. "Розрахунок" є складовою певної обставини, тому він теж повинен підтверджуватись конкретно вказаними у заяві і доданими до неї належними доказами.

Суд відхиляє доводи учасників справи з огляду на таке.

10.1. Посилання заявника на те, що з текстом Кредитного договору та додатків суд може ознайомитись в Інтернеті – нікчемні з огляду на те, що відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються у справу. На суд не покладено обов’язку їх розшуку та перевірки на відповідність оригіналу в мережі Інтернет. ГПК України не передбачає можливості прийняття судом рішень на підставі інформації, яка розміщена за певною адресою в мережі Інтернет, оскільки вона не є офіційною (наприклад, як судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до Закону України "про доступ до судових рішень").

10.2. Суду не надано доказів запровадження у заявника виключно електронного документообігу. Але й навіть його запровадження не виключає обов’язку подати оригінали електронних документів, підписаних електронним підписом, у справу до суду, оскільки у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу боржника чи суду (ч.6 ст.9 Закону України про бухгалтерський облік).

10.3. Подання у систему "Електронний суд" оригіналів існуючих електронних документів здійснюється шляхом приєднання однією особою (представником, який увійшов до системи за своїм електронним ключем) вже існуючих електронних документів, які раніше створені і підписані іншою особою (за своїм відмінним електронним ключем).

10.4. Зазначення у тексті підписаних боржником документів про те, що боржник підтверджує отримання договору в мобільному додатку, в рекламному буклеті, шляхом можливості скачати його текст з офіційного сайту, що боржник підтверджує ознайомлення та згоду з умовами договору, що боржник підтверджує укладення договору – суд відхиляє як доказ факту "передачі" договору і додатків до нього як матеріального об’єкту боржнику, та вважає, що такі дії заявника це неналежний "спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього", оскільки мобільний додаток рекламний буклет, сайт лише відображає текст і не дає можливості споживачу-боржнику "отримати" (витягнути) з нього підписаний електронним підписом оригінал документа та передати його як матеріальний об’єкт у справу суду, оскільки "ознайомлення" з текстом Кредитного договору та додатків на сайті в мережі Інтернет не є передачею його в руки клієнту-боржнику як матеріального об’єкта.

Посилання у ч.1 ст.634 ЦК України на те, що договір приєднання може міститися у формулярах або інших стандартних формах, зовсім не означає, що такі "формуляри" або "стандартні форми" не є "документами", які розміщуються як не підписаний текст в мережі Інтернет, у мобільному додатку банку, в рекламному буклеті, в друкованих засобах масової інформації, на дошці оголошень, тощо. Такі "формуляри" або "стандартні форми", перед їх розміщенням в мережі Інтернет, автор (банк, фінансова установа) зобов’язаний створити у формі письмового "документа" (електронного чи на папері) як матеріального об’єкта, який надалі у момент укладення договору споживчого кредитування в натурі і в оригіналі передається споживачу, а при поданні заяви до суду додати їх у формі оригіналу чи належним чином засвідченої копії (витягу з дотриманням вищевказаних Правил діловодства).

Уході розгляду вимог кожного конкретного заявника суд виходить з наступного.

11.1. Акціонерне товариство "УкрСиббанк" заявило вимоги на загальну суму 8866,97 грн.

Представник заявника у судовому засіданні 05.10.2023 заявлені вимоги підтримав повністю.

Боржник у судовому засіданні заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

Керуючий реструктуризацією у повідомленні від 23.08.2023 №02-04/96 та у судовому засіданні вимоги АТ "УкрСиббанк" визнав у повному обсязі (а.с.312 т.2, а.с.96 т.3).

Суд вважає, що вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 8866,97 грн., з них: позачергово, до задоволення вимог кредиторів – 5368,00 грн. (судовий збір); друга черга – 3498,97 грн. (розрахунки з іншими кредиторами);

Заявлені вимоги підтверджуються наступними доказами (належним чином посвідченими копіями): копією договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 24.11.2021 №98371330000 (а.с.212 т.2); копією Інформаційного повідомлення АТ "УкрСиббанк", розміщеного у газеті "Урядовий кур'єр" від 09.06.2017 №105 (а.с.218-225 т.2); меморіальним ордером від 24.11.2021 №0620658561/ на суму 111 999,00 грн. з призначення платежу: "Надання кредиту згідно угоди 98371330000 від 24.11.2021: 6703673 – Бабенко М.В." (а.с.226 т.2); випискою за кредитним договором від 24.11.2021 за 24.11.2021 (а.с.227 т.2); довідкою-розрахунком станом на 27.07.2023: заборгованості за кредитом; заборгованості по процентам за користування кредитом; заборгованості по процентам за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін; заборгованості по комісії; фактично сплаченої пені; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії; заборгованості за кредитом (а.с.228-229 т.2).

Оскільки вимоги заявлено у сумі меншій ніж підтверджено доказом про передачу коштів, суд визнає вимоги у заявленій сумі.

11.2. Акціонерне товариство "Універсал банк" заявило вимоги на загальну суму 126 515,46 грн. (з них: 121 147, 46 грн. за грошовими вимогами та 5 368 грн. судового збору).

Заявник був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки представника суд не повідомив, додаткових документів на виконання ухвали суду від 20.09.2023 у справу не надав.

Боржник у заяві від 05.10.2023 (вх.суду №16334) та у судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково і пояснив, що ні анкет, ні будь-яких договорів із заявником до рахунку №UA553220010000026201313734500 не укладав, що ним були підписані анкети від 29.10.2020 та від 06.01.2021 до інших рахунків №UA483220010000026204301042127 та №UA553220010000026200312588576, які вже закриті, що будь-які кредитні договори відсутні, тому відсутні підстави нарахування відсотків, що на рахунок №UA553220010000026201313734500 ним отримано 378 537,85 грн. а сплачено 340 290,39 грн., отже різниця складає 38 247,46 грн. яку боржник і визнає.

Керуючий реструктуризацією у повідомленні від 23.08.2023 №02-04/97 вимоги АТ "Універсал банк" визнав у повному обсязі (а.с.314 т.2 а.с.98 т.3), однак 17.10.2023 (вх.суду №17104/23) подав суду уточнений реєстр вимог кредиторів, до якого вимоги заявника включив на суму 38 247,46 грн. у другу чергу.

Суд вважає, що заявлені вимоги підлягають визнанню на загальну суму 43 615,46 грн., з них: позачергово, до задоволення вимог кредиторів – 5 368,00 грн. (судовий збір); друга черга – 38247,46 грн. (розрахунки з іншими кредиторами).

Суд визнає заявлені вимоги на суму 43 615,46 грн. виключно виходячи із тих обставин, що вони визнаються боржником на вказану суму.

Суд відхиляє як докази:

копії анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 29.10.2020 та від 06.01.2021 (а.с.249-250 т.2), оскільки вони стосуються відкриття рахунків №UA483220010000026204301042127 та №UA553220010000026200312588576, щодо яких відсутні будь-які докази руху коштів по ним (надання коштів заявником та сплати коштів боржником). Докладно мотиви відхилення викладено у п.9.6 цієї ухвали суду;

розрахунок заборгованості за договором №б/н від 04.03.2021, укладеним між АТ "Універсал банк" та Бабенком М.В., станом на 27.07.2023 (а.с.251-253 т.2), оскільки жодна дата і жодне число у цьому розрахунку не підтверджені конкретним доказом (доказами). Наприклад, перший рядок розрахунку (а.с. 251 т.2): у справі відсутні будь-які документи які підтверджують факт, який відбувся у дату 04.10.2021, перевірити доказами чи розрахунками правильність чисел "8", "86101,03", "3437,68" та 37,2% неможливо; аналогічно і щодо інформації у наступних рядках. Не доведення правильності розрахунку у першому рядку унеможливлює визнання правильним розрахунку у решті рядків. Кожна колонка (стовпчик) розрахунку не містить підсумку, як і сам розрахунок в цілому. У порушення п.9.1 ухвали суду від 20.09.2023 розрахунок не містить заявленої суми основного боргу, який повинен містити: зазначення сум перерахованих коштів за кожною фінансовою операцією з посиланням на відповідні докази - первинні документи (платіжні інструкції, касові ордери, та інші первинні бухгалтерські документи, регістри аналітичного обліку), у яких вказані такі суми; загальний розрахунок суми основного боргу як сума доданків за усіма фінансовими операціями (надання і повернення коштів). Його відсутність унеможливлює здійснення інших розрахунків. Докладно мотиви відхилення викладено у п.9.9 цієї ухвали суду;

документ АТ "Універсал банк" (monobank) з назвою "Рух коштів по картці від 03.08.2023" (а.с.254-281 т.2) суд не визнає ні належним регістром клієнтського рахунку UA553220010000026201313734500 ні належною випискою з нього, оскільки він не містить інформації, передбаченої п.61 Положення №75, а саме: 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України банку, у якому відкрито рахунок; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Також мотиви викладено у п.9.1 – 9.3, 9.8 цієї ухвали суду.

Довідка АТ "Універсал банк" (monobank) про наявність рахунків від 09.08.2023 (а.с.282 т.2) для визначення розміру заявлених вимог значення не має.

Суду не надано будь-яких доказів укладення будь-якого договору між заявником і боржником (Докладно мотиви відхилення викладено у п.9.6 цієї ухвали суду).

Посилання заявника на те, що ним з боржником укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання двох Анкет-заяв до Договору про надання банківських послуг від 29.10.2020 та від 06.01.2021 у яких вказано, що Умови і правила обслуговування фіз. осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг, таблиця обчислення вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту, тарифи розміщені за вказаною у цих анкетах адресою в мережі Інтернет, суд відхиляє, оскільки обов’язком сторони є подати у справу усі документи (докази), які підтверджують грошові вимоги до боржника. ГПК України не передбачає можливості прийняття судом рішень на підставі інформації, яка розміщена за певною адресою в мережі Інтернет – вона не є офіційною (наприклад, як судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень). Надані ж у справу Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 29.10.2020 та від 06.01.2021 не містять тих умов, згідно з якими суд міг би перевірити викладені обставини щодо отримання кредиту, строків, розміру процентів, відповідальності тощо.

Слід окремо підкреслити, що заява та дії заявника не відповідають принципам змагальності і диспозитивності (ст. 13 1 14 ГПК України) та є недобросовісними стосовно суду, що виключає можливість її задоволення, оскільки заява не містить викладу обставин (фактів) на яких грунтуються вимоги і які необхідні для розгляду заявлених вимог (крім дати укладення договору), а саме опису конкретних фактів передачі коштів (дати і номера платіжних інструкцій, суми тощо) та фактів їх повернення, дати виникнення прострочення та підстав її виникнення, повного математичного розрахунку суми виходячи з цих конкретних фактів чи щонайменше наглядного і зрозумілого прикладу для цього. Первинним доказом є конкретна платіжна інструкція, а не виписка з клієнського рахунка (суд має на увазі саме належно складену виписку як витяг з вже існуючого і підписаного ЕЦП документа-регістра в діловодстві банку) тож на виписку слід посилатися у тій частині, яка підтверджує конкретну платіжну операцію згідно з платіжною інструкцією. Фактично ж заявник пропонує суду самостійно аналізувати додатки до заяви, "вибрати" з них факти (платіжні операції), "здогадатись", як заявник здійснював обчислення чи здійснити такі обчислення за заявника, і саме головне – викласти ці обставини (факти) у судовому рішенні та обгрунтувати його.

11.3. Акціонерне товариство "Мегабанк" заявило вимоги на загальну суму 18 049,39 грн. (з них: 12 681,39 грн. за грошовими вимогами та 5 368 грн. судового збору).

Боржник у судовому засіданні вимоги не визнав повністю і пояснив, що не має доказів отримання коштів, що надана виписка руху коштів не є належним доказом, оскільки не оформлена належним чином і не містить підписів, печатки, зазначення відповідальної особи, що не має будь-яких договорів із заявником, тому відсутні підстави нарахування відсотків.

Керуючий реструктуризацією у повідомленні від 11.09.2023 №02-04/114 вимоги АТ "Мегабанк" не визнав через ненадання заявником доказів на їх підтвердження (а.с.100 т.3).

Суд вважає, що у визнанні вимог необхідно відмовити, оскільки суду не надано доказів заявлених вимог.

Зокрема: суду взагалі не надано договору від 27.10.2021 №TDB.2021.0007.30710, про який вказано у заяві; у заяві відсутній виклад обставин надання та повернення коштів і суду не надано доказів таких обставин; на виконання вимог ухвали суду не надано в оригіналі платіжних інструкцій про перерахування коштів (Докладно мотиви відхилення викладено у п.9.1 – 9.9 та 10.2, 10.3 цієї ухвали суду)

Суд відхиляє наявні у справі:

розрахунок заборгованості Бабенка М.В. за договором №TDB.2021.0007.30710 від 27.10.2021 станом на 27.07.2023 (а.с.8 т.3) – мотиви викладено у п.9.9 цієї ухвали суду;

виписки по відкритих в АТ "Мегабанк" особових рахунках Бабенка М.В. за період з 29.07.2022 по 19.12.2022, з 27.10.2021 по 10.11.2022, з 27.10.2021 по 04.11.2022, (а.с.9-12 т.3), – оскільки вони не підписані як документи та оскільки не містять такі обов'язкові реквізити: 5) код валюти; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента (п.61 Положення №75); 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку (п.61 Положення №75); оскільки на виконання вимог ухвали суду у справу не надано платіжних інструкцій про надання коштів боржнику;

виписки по відкритих в АТ "Мегабанк" особових рахунках Бабенка М.В. за період з 20.12.2022 по 27.07.2023, з 20.12.2022 по 27.07.2023, (а.с.13-16 т.3) – оскільки вони не підписані як документи, оскільки вони не містять відомостей про операції передачі коштів боржнику і повернення коштів боржником; оскільки на виконання вимог ухвали суду у справу не надано платіжних інструкцій про надання коштів боржнику.

Саме у зв’язку із запереченнями учасників справи та сумнівами, які виникли у суду, п.9.3.ухвали суду від 20.09.2023 було зобов’язано заявника "пред’явити суду первісні документи (платіжні інструкції або регістри аналітичного обліку), на підставі яких складено виписки про рух коштів на особовому рахунку боржника (як витяги з регістрів)." Згідно із ч.5 ст.96 ГПК України "якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

11.4. Акціонерне товариство "Правекс банк" заявило вимоги на загальну суму 128046,39 грн. (з них: 120 005,37 грн. заборгованості за кредитом; 8 041,02 грн. заборгованості за відсотками) та 5 368 грн. судового збору.

У судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав і пояснив, що у справу надано копію кредитного договору та виписок банку, що проценти розраховані відповідно до умов договору. На запитання учасників справи пояснив, що меморіальний ордер не надається, оскільки це є документ про намір перерахувати кошти. На запитання суду пояснив, що проценти нараховувались на залишок суми боргу на кожен місяць, що не може вказати конкретну суму, на яку нараховані проценти згідно з розрахунком до заяви (т.3 а.с.24).

Боржник у судовому засіданні вимоги не визнав повністю і пояснив, що не має доказів отримання коштів, оскільки не надано меморіальний ордер, що надана виписка руху коштів не є первинним бухгалтерським документом, тому не може бути доказом.

Керуючий реструктуризацією у повідомленні від 11.09.2023 №02-04/115 та у судовому засіданні вимоги АТ "Правекс банк" не визнав у повному обсязі через ненадання заявником доказів на їх підтвердження (а.с.105 т.3).

Суд вважає, що у визнанні заявлених вимог необхідно відмовити повністю, оскільки вони не підтверджені доказами.

Суд відхиляє як докази:

розрахунок процентів – з мотивів, які викладені у п.9.7 і 9.9 цієї ухвали суду.

копію кредитного договору від 03.03.2021 №083RPUA210620001, з додатку 1 до нього "Таблиця обчислення загальної вартості споживчого кредиту для позичальника (споживача) та реальної річної процентної ставки за кредитом, в тому числі Графік платежів за кредитом" (а.с.25-40 т.3) – оскільки його фотографічне зображення не посвідчене, тобто це і не оригінал, і не копія в розумінні ч.1 ст.91 ГПК України;

копію договору від 04.01.2023 про внесення змін до кредитного договору від 03.03.2021 №083RPUA210620001 (а.с.215-217 т.3), копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.218-219 т.3) та копію додатку 1 до договору кредиту від 03.03.2021 №083RPUA210620001 "Графік платежів з повернення кредиту та сплати процентів за кредитом" (а.с.220-221 т.3) – оскільки цей договір з додатками без первісного договору від 03.03.2021 не містить усі істотні його умови, оскільки його повного тесту суду надано (текст надано в частині, з якої зрозуміти суть змін неможливо) та оскільки графік погашення заборгованості не відображає походження суми 120005,37 грн., з якої цей графік починається та суду доказів підтвердження її існування станом на 04.01.2023 не надано. Крім того, як вбачається з виписки за період з 03.03.2021 до 17.09.2023 (т.3 а.с.174-174, яку суд не приймає як доказ) станом на 06.12.2023 боржником було сплачено 45776,79 грн. (55 685,57 -2408,44-3750,17-3750,17), тобто заборгованість складала 115223,21 грн. (161000 -45776,79);

виписки за особовими рахункам Бабенка М.В. за період з 03.03.2021 по 17.09.2023 (а.с.172-214 т.3) – оскільки у порушення підп.5 п.63 Положення №75 вони не містять "особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку", зокрема, у порушення підп.2 п.7 р.ІІ Правил діловодства "назви посади особи, яка підписує документ (повної - якщо документ надрукований не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), (…) ініціалів (ініціала імені) і прізвища." а наявність підпису без цих даних (посади і ПІБ) суд вважає недостатнім, оскільки вони (крім виписки за період з 03.03.2021 до 17.09.2023, т.3 а.с.174-174) не містять відображення операцій з надання та сплати коштів. Виписки ж, які містять операції банку з процентами, перевірити у суду можливість відсутня у зв’язку з ненаданням у справу кредитного договору від 03.03.2021. Додатково мотиви у п.9.7 цієї ухвали.

При цьому слід зазначити, що у виписці за період з 03.03.2021 до 17.09.2023 (т.3 а.с.174-174), згідно з якою боржнику було надано кошти на суму 161 000 грн. 03.03.2021, за вказаний період боржником було погашено 55 685,57 грн., різниця складає 105314,43 грн.; що віднесена згідно з цією випискою по дебету сума 7190,60 грн. не є операцією з надання боржнику коштів, а є операцією з "перенесення залишку простроченої позичкової заборгованості", обставини виникнення якої у заяві не викладені, докази наявності такої простроченої позичкової заборгованості суду не надані і пояснити її походження представник у судовому засіданні не зміг.

Саме у зв’язку із запереченнями учасників справи та сумнівами, які виникли у суду, п.9.3 ухвали суду від 20.09.2023 було зобов’язано заявника "пред’явити суду первісні документи (платіжні інструкції або регістри аналітичного обліку), на підставі яких складено виписки про рух коштів на особовому рахунку боржника (як витяги з регістрів)." Згідно із ч.5 ст.96 ГПК України "якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Виходячи із обставин, на які посилається заявник йому було достатньо підтвердити платіжними інструкціями лише дві операції: від 03.03.2021 на суму 161000 грн. та від 04.01.2023 на суму 7190,60 грн.

Додатково мотиви викладені у п.9.3, 9.4 і 9.8 цієї ухвали суду.

11.5. Акціонерне товариство "Акцент-банк" заявило вимоги на загальну суму 21189,70 грн. (з них: 18275,97 грн. заборгованості за кредитом; 2913,73 грн. заборгованості за відсотками) та 5 368 грн. судового збору.

Керуючий реструктуризацією у повідомленні від 12.09.2023 №02-04/116 вимоги АТ "Акцент-банк" та у судовому засіданні вимоги не визнав через ненадання заявником доказів на їх підтвердження (а.с.110 т.3).

Суд вважає, що у визнанні вимог необхідно відмовити, оскільки суду не надано належних доказів заявлених вимог.

Зокрема, суд відхиляє як докази, подані у справу:

а) копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.53 т.3), витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.71 т.3) і паспорту споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" (а.с.78 т.3) – оскільки вони не підтверджують укладення кредитного договору (Докладно мотиви відхилення викладені у п.9.5, 9.6, 10.2 і 10.4) з доповненнями про те, що Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку:

у своєму тексті ("я згоден, що дана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між мною і банком договір про надання банківських послуг") містить посилання на документи, які суду не надані взагалі (тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування);

не містить вказівку саме на "документи", які повинні щонайменше містити дату їх створення та осіб, які їх підписали, та інші реквізити, які дають можливість їх ідентифікувати і відрізнити від інших документів з такою ж назвою чи інших редакцій цих (змінених) документів за іншою датою.

При цьому слід підкреслити, що навіть надані у справу витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.71 т.3) і паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" (а.с.78 т.3) не містять відомостей про те, що вони створені у певну дату як документи і підписані уповноваженою особою банку, що це є саме ті документи, які діяли на час складення Анкети-заяви, що боржник "отримав" ці документи в руки. Зазначення про те, що ці документи є "розташованими в рекламному буклеті" є лиш підтвердженням того, що з боржник оригіналів таких "документів" не бачив і не отримав як матеріальні об’єкти відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про споживче кредитування".

Додатково мотиви викладені у п.9.6 цієї ухвали суду;

б) виписку за період з 11.10.2019 по 27.07.2023 по картковому рахунку (повний номер якого не вказаний) Бабенка М.В. (а.с.54-64 т.3) – оскільки він не містить такі реквізити передбачені п. 61 Положення №75: 1) номер клієнтського рахунку; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 12) суму вихідного залишку; та п.63 Положення №75: 2) дату складання; 3) найменування банку (…); 4) зміст (…) операції (підстави для її здійснення) (…); 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку. Зокрема, у порушення підп.2 п.7 р.ІІ Правил діловодства у виписці немає "назви посади особи, яка підписує документ (повної - якщо документ надрукований не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), (…) ініціалів (ініціала імені) і прізвища." а наявність підпису без цих даних (посади і ПІБ) суд вважає недостатнім.

Саме у зв’язку із запереченнями учасників справи та сумнівами, які виникли у суду, п.9.3.ухвали суду від 20.09.2023 було зобов’язано заявника "пред’явити суду первісні документи (платіжні інструкції або регістри аналітичного обліку), на підставі яких складено виписки про рух коштів на особовому рахунку боржника (як витяги з регістрів). Згідно із ч.5 ст.96 ГПК України "якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Додатково мотиви відхилення у п. 9.2-9.4, 9.7 цієї ухвали.

в) розрахунок заборгованості Бабенка М.В. за договором станом на 27.07.2023 (а.с.65 т.3) – оскільки жодна дата і жодне число у цьому розрахунку не підтверджені конкретним доказом (доказами). Наприклад, другий рядок розрахунку (а.с. 65 т.3): у справі відсутні будь-які документи які підтверджують факт, який відбувся у дату 2020-11-30, перевірити доказами чи розрахунками правильність чисел "1", "7273,65", "44,4", "88,8" неможливо; аналогічно і щодо інформації у наступних рядках. Не доведення правильності розрахунку у другому рядку унеможливлює визнання правильним розрахунок у решті рядків. Кожна колонка (стовпчик) розрахунку не містить підсумку, як і сам розрахунок в цілому. У порушення п.9.1 ухвали суду від 20.09.2023 розрахунок не містить заявленої суми основного боргу, який повинен містити: зазначення сум перерахованих коштів за кожною фінансовою операцією з посиланням на відповідні докази - первинні документи (платіжні інструкції, касові ордери, та інші первинні бухгалтерські документи, регістри аналітичного обліку), у яких вказані такі суми; загальний розрахунок суми основного боргу як сума доданків за усіма фінансовими операціями (надання і повернення коштів). Його відсутність унеможливлює здійснення інших розрахунків. Також мотиви викладено у п. 9.7 і 9.9 цієї ухвали суду.

Довідка АТ "А-банк" за лімітами та за картами (а.с.69-70 т.3) не має значення для установлення розміру сум вимог.

11.6. Акціонерне товариство "Сенс Банк" заявило вимоги на загальну суму 74 141,88 грн. (з них: 68773,88 грн. основного боргу та 5 368 грн. судового збору).

Заявник був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, явку свого представника у судове засідання не забезпечив про причини неявки представника суд не повідомив, додаткових документів на виконання ухвали суду від 20.09.2023 у справу не надав, направив суду заперечення на відзив арбітражного керуючого від 05.10.2023. У заявах по суті пояснив, що вимоги підтверджуються розрахунком та банківською випискою; що Бабенко М.В. не надав суду доказу на підтвердження спростування доказів доводів заявника про існування кредитного зобов’язання, відсутності чи наявності заборгованості перед кредитором, не надано заперечень щодо наявності боргу, факту укладення договору, розміру заборгованості тощо; що 05.07.2021 між боржником та заявником укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631702584, який є невід’ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Альфа-Банк", повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора в мережі Інтернет; що математичним розрахунком боргових зобов’язань слід вважати складену відповідно до п.62 Положення №75 виписку з якої "чітко вбачається рух кредитних коштів, кількість транзакцій на день, нарахування/списання відсотків" та що суду надано розрахунок, який містить повну інформацію по нарахуванню відсотків, прострочки за кредитом.

Зокрема, суд відхиляє як докази, подані у справу:

а) виписку з рахунка Бабенка М.В. за період з 05.07.2021 по 27.07.2023 (а.с.132 т.3, далі – виписка). Оцінюючи вказаний документ суд приходить до висновків, що виписку складено і підписано безпосередньо адвокатом і безпосередньо у системі "Електронний суд". Тобто подана суду виписка не існує, як окремий документ банку поза межами системи "Електронний суд" і створена (як третій документ) виключно в момент внесення тексту в систему "Електронний суд" 14.09.2023. Виписка не містить дати її складення (період вказано з 05.07.2021 по 27.07.2023, а підписано в системі "Електронний суд", тобто створено як документ 14.09.2023). Отже виписка не є витягом з існуючого підписаного ЕЦП електронного документа (регістру чи особового рахунку).

Суду достовірно не відомо, чи існує у банку той документ, на підставі якого адвокатом складено виписку. Суду не надано ні оригіналу регістру ні оригіналів платіжних інструкцій (чи щонайменше іх засвідчених належним чином копій), які могли б підтвердити вказані у виписці відомості. Саме у зв’язку із запереченнями учасників справи та сумнівами, які виникли у суду, п.9.3.ухвали суду від 20.09.2023 було зобов’язано заявника "пред’явити суду первісні документи (платіжні інструкції або регістри аналітичного обліку), на підставі яких складено виписки про рух коштів на особовому рахунку боржника (як витяги з регістрів)." Згідно із ч.5 ст.96 ГПК України "якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Додатково мотиви відхилення викладені у п. 9.1-9.4, 9.7 і 9.8 цієї ухвали.

Крім того, виписка не містить таких обов’язкових реквізитів, які передбачені Положенням №75 п.62 (7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку) і п. 63 (2) дату складання; 4) зміст (…) операції (підстави для її здійснення) (…); 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.) отже відповідно до цього ж п.63 не може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта".

б) копію оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 05.07.2021 (а.с.136 т.3); копію анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк" (а.с.143-145 т.3) – оскільки вони не підтверджують укладення кредитного договору (Докладно мотиви відхилення викладені у п.9.5, 9.6, 10.2 і 10.4) з доповненнями про те, що Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору на умовах викладених у Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розташовані на веб-сторінці банку (її п.2.1.1): у своєму тексті містить посилання на документи, які суду не надані взагалі (Публічну пропозицію та додатки до Договору); не містить вказівку саме на "документи", тобто на такі реквізити які повинні щонайменше бути – дату їх створення та осіб, які їх підписали, і інші реквізити, які дають можливість їх ідентифікувати та відрізнити від інших документів з такою ж назвою чи інших редакцій цих (змінених) документів за іншою датою. При цьому слід підкреслити, що такі документи мали б містити відомості про те, що вони створені у певну дату як документи і підписані уповноваженою особою банку, що це є саме ті документи, які діяли на час складення Анкети-заяви, що боржник "отримав" ці документи в руки.

Аналіз пунктів 2.1.1 і 2.1.2 Анкети-заява дає підстави для висновку про те, що під "отриманням" примірника договору та додатків до Договору сторони вважають "завантаження" (чи можливість завантаження) його з офіційної сторінки банку в мережі Інтернет, тобто є підтвердженням того, що з боржник оригіналів таких "документів" не бачив і не отримав як матеріальні об’єкти відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про споживче кредитування".

в) копію паспорту споживчого кредиту від 05.07.2021 (а.с.139-141 т.3) – оскільки він містить орієнтовні умови і обмежений строком до 04.08.2021;

г) розрахунок заборгованості за кредитом (а.с.135 т.3) – оскільки жодна дата і жодне число у цьому розрахунку не підтверджені конкретним доказом (доказами). Наприклад, перший рядок (а.с. 135 т.3), вказані суми "49920" і "99840" тіла кредиту не підтверджені жодним доказом, щонайменше цифра "99840" відсутня у заявах по суті та й у жодному з додатків до заяви, що яким документом вона підтверджена та з яких мотивів внесена до розрахунку суду не пояснено; другий рядок розрахунку: у справі відсутні належні докази які підтверджують числа "50", "3100", "15" і "15" "49920"; у справі відсутні будь-які докази які підтверджують числа "80" і "80"; аналогічно і щодо інформації у наступних рядках. Не доведення правильності розрахунку у першому і другому рядках унеможливлює визнання правильним розрахунку у решті рядків. Кожна колонка (стовпчик) розрахунку не містить підсумку, як і сам розрахунок в цілому. У порушення п.9.1 ухвали суду від 20.09.2023 розрахунок не містить заявленої суми основного боргу, який повинен містити: зазначення сум перерахованих коштів за кожною фінансовою операцією з посиланням на відповідні докази - первинні документи (платіжні інструкції, касові ордери, та інші первинні бухгалтерські документи, регістри аналітичного обліку), у яких вказані такі суми; загальний розрахунок суми основного боргу як сума доданків за усіма фінансовими операціями (надання і повернення коштів). Його відсутність унеможливлює здійснення інших розрахунків. Докладно мотиви викладено у п. 9.7 і 9.9 цієї ухвали суду.

д) копію довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.137 т.3) та копію заяви (акцепт) №248.631702584.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування (а.с.138 т.3) – оскільки вони не мають значення для установлення розміру сум вимог.

Керуючись ст.45-47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги:

1.1. Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 ідентифікаційний код 09807750), загальна сума 8 866,97 грн., з них:

5368,00 грн. – позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір);

3498,97 грн. – друга черга (розрахунки з іншими кредиторами);

1.2. Акціонерне товариство "Універсал банк" (04081, м. Київ, вул Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352) загальна сума 43 615,46 грн., з них:

5 368,00 грн. – позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір);

38247,46 грн. – друга черга (розрахунки з іншими кредиторами).

2.Відмовити повністю у задоволенні вимог Акціонерного товариства "Мегабанк" на загальну суму 18 049,39 грн., Акціонерного товариства "Правекс банк" з на загальну суму 133414,39 грн., Акціонерного товариства "Акцент-банк" на загальну суму 26557,7 грн., Акціонерного товариства "Сенс Банк" на загальну суму 74 141,88 грн. у зв’язку з їх недоведенням.

Керуючому реструктуризацією внести до реєстру вимог кредиторів вимоги, визнані господарським судом цією ухвалою (із зазначенням відомостей про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговості задоволення кожної вимоги).
Визначити наступні дати:

проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів – 27.11.2023. Керуючому реструктуризацією письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;

проведення підсумкового засідання суду – 03.12.2023 об 11 год. 00 хв. за місцезнаходженням Господарського суду Черкаської області (м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307, к.317).

Зобов’язати учасників провадження у справі про неплатоспроможність боржника, які будуть обрані головою зборів кредиторів, направляти до господарського суду для приєднання до матеріалів справи копії протоколів таких зборів.

Ухвала суду набрала законної сили 09.11.2023. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 09.11.2023.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом керуючому реструктуризацією, боржнику, заявникам (6), Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ), Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Суддя Ю.А. Хабазня

Ухвала по справі № 925/704/23 від 17 жовтня 2023 року (затверджено перелік конкурсних кредиторів)