Ухвала по справі № 925/724/14 від 2 березня 2017 року (надання згоди на продаж майна)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

вх. №4081/17 від 20.02.2017

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто – арбітражного керуючого Гуріна Р.А. (ліквідатор банкрута), представника за довіреністю – Небилиці Р.В. (від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

клопотання

заявника   ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А.

про            надання дозволу на продаж заставного майна банкрута

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю

  "Транспортна компанія "Дортранс"

до боржника                 приватного підприємства "ПФ "Макс"

про                                 визнання банкрутом, –

УСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А., подано клопотання від 20.12.2017 №42 з вимогою: надати дозвіл на продаж майна ПП "ПФ "Макс", що перебуває у заставі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно з договором застави від 07.03.2013 №72113Z1.

Заяву мотивовано тим,

що 04.08.2016  ліквідатором банкрута проведено інвентаризацію майна банкрута, яке знаходиться у заставі згідно з договором від 07.03.2013 №72113Z1,

що експертна вартість заставного майна банкрута згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності Пухного А.Д. становить 256280,00 грн. (звіт №16-065),

що 04.11.2016 ліквідатор направив на адресу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах) запит №303 про надання дозволу (погодження) продажу заставного майна ПП "ПФ Макс", відповіді на який не отримав,

що 25.01.2017 вдруге звернувся з аналогічним запитом №23, на який філією ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах заявника було повідомлено (лист від 09.02.2017 №072-19/185) про те, що станом на 09.02.2017 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" здійснюється розгляд вказаного запиту щодо необхідності надання банком згоди на продаж заставного майна банкрута у межах провадження у справі про банкрутство ПП "ПФ "Макс". 

У судовому засіданні ліквідатор банкрута заявлені вимоги підтримав.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" пояснив, що не заперечує факту одержання від ліквідатора запитів на погодження продажу заставного майна, однак філія банку керується безпосередньо вказівками головного офісу у м.Києві, тому необхідно було дочекатися відповідного розпорядження останнього, отримавши яке, філією надається заявнику та суду письмова відповідь про погодження заставним кредитором продажу майна банкрута, лист від 01.03.2017 №072-19/252.  

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника двічі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від ініціюючого кредитора, Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

Заслухавши присутніх представників та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалами суду від 22.05.2014 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, від 01.07.2016 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гуріна Р.А. 04.08.2016 арбітражним керуючим Гуріним Р.А. проведено інвентаризацію майна банкрута та його оцінку.

 04.11.2016 за №303 та повторно 25.01.2017 за №23 ліквідатор банкрута звернувся із запитами (а.с.37-40 т.8) до заставного кредитора, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", про надання згоди на продаж заставного майна ПП "ПФ "Макс". Відповіді на перше звернення заявник не отримав,  на повторний запит надійшла відповідь філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах від 09.02.2017 №072-19/185 (а.с.41 т.8) про те, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" здійснюється розгляд запиту щодо необхідності надання банком такої згоди.

У судовому засіданні представником ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надано суду лист за підписом керуючого філією банку в м.Черкасах від 01.03.2017 №072-19/252 (а.с.46 т.8), у якому зазначено: "АТ "Укрексімбанк" надає свою згоду на проведення другого повторного аукціону з реалізації зазначеного майна у складі ЦМК при умові зниження початкової вартості на торгах не нижче 256280 грн. та обов'язкового направлення отриманих від реалізації коштів на погашення вимог забезпеченого кредитора відповідно до ч.4 ст.42 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 5 ст.44 Закону-4212 визначено, що ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді ЦМК; у разі якщо продати майно боржника у вигляді ЦМК не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Якщо майно продається як ЦМК, то початкова вартість є сукупністю вимог кредиторів (ч.1 ст.43 Закону-4212). При цьому: продаж ЦМК має здійснюватися разом із часткою, яку складає заставне майно; для продажу заставного майна у складі ЦМК потрібна згода заставного кредитора або суду (ч.4 ст.42 Закону-4212); для продажу ЦМК рішення комітету кредиторів про визначення його складу не потрібно. Якщо ж майно продається частинами, то початкова вартість частин (чи частини) визначається ліквідатором банкрута, а склад цих частин має бути визначений рішенням комітету кредиторів (абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212). Для продажу заставного майна як окремої частини чи у складі визначеної комітетом кредиторів частини майна, крім рішення комітету кредиторів, потрібна згода заставного кредитора чи суду (яка повинна бути отримана для продажу ЦМК). Тобто: якщо відбувається продаж частини активів (наприклад, без дебіторської заборгованості чи інших відображених у балансі активів), то тоді його продаж підпадає під дію абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212, згідно з якою визначення складу майна в разі продажу частини майна має здійснюватись за рішенням комітету кредиторів; якщо відбувається продаж частини активів (яка в собі містить також частину у вигляді заставного майна) ліквідатор банкрута на час звернення до комітету кредиторів вже повинен мати згоду заставного кредитора чи суду на продаж заставного майна.

При вирішенні питання про те, чи потрібна згода заставного кредитора для продажу заставного майна для кожного аукціону, суд виходить з  того, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону-4212 продаж заставного майна здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Але передбачений Законом-4212 порядок реалізації майна не передбачає норми про необхідність отримання такої "згоди" для кожного аукціону. Також вказана норма Закону-4212 не містить положень про те, що "згода" може надаватися під однією чи декількома "умовами", за дотримання чи недотримання яких вона відповідно дійсна чи недійсна. "Згода" в даному випадку Законом-4212 передбачена як один факт, установивши який суд і визначає надано "згоду" чи ні. Для отримання згоди від ліквідатора банкрута можуть витребовуватись інформація та докази (в тому числі і про початкову вартість, про результати оцінки, яка повинна вже бути до подачі першого оголошення про продаж майна, тощо), оскільки саме їх суть і є підставою для надання згоди чи відмови у її наданні (аналогія до вирішення такого ж питання абз.2 ч.1 ст.29 Закону-4212), однак "згоди" під умовою Закон-4212 не передбачає, ні в ч.4 ст.42 Закону-4212, ні в будь-якій іншій нормі для інших випадків. При цьому слід підкреслити, що якщо у боржника є заставне майно, та оскільки ліквідатор банкрута зобов’язаний здійснити продаж майна боржника у вигляді ЦМК (ч.5 ст.44 Закону-4212), то така "згода" має бути отримана лише один раз і лише до початку оприлюднення оголошення про проведення першого аукціону з продажу ЦМК.

Оцінюючи лист за підписом керуючого філією ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах від 01.03.2017 №072-19/252, а.с.46 т.8), суд приходить до висновку, що фактично заставний кредитор не надав згоди на продаж майна, яке є предметом застави, оскільки згоду надано не на продаж в цілому, а для частини цього процесу та під умовами.

Разом з тим відсутність згоди є перешкодою для подальшого здійснення ліквідаційної процедури. Обставин, які є перешкодою для продажу майна боржника, суду не вказано. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне прийняти рішення про надання згоди на продаж заставного майна банкрута.

За таких обставин, клопотання ліквідатора банкрута підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву боржника в особі ліквідатора банкрута клопотання від 20.12.2017 №42 задовольнити повністю.

Надати згоду на продаж майна боржника-банкрута ("ПФ "Макс", Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова,10, ідентифікаційний код 37318637), що є предметом забезпечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно з договором застави від 07.03.2013 №72113Z1.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 09.03.2017.

Направити дане судове рішення ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2).

С у д д я                                                                      Хабазня Ю.А.