Ухвала по справі № 925/724/14 від 4 червня 2015 року (1) (визнання недійсним договору)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

  04 червня 2015 року                                         Справа № 925/724/14  

вх.суду №11159/15 від 12.05.2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: особисто – арбітражного керуючого Севрюкова  (ліквідатор банкрута), Небилиці Р.В. (від публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника                     боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Севрюкова І.О.

до відповідача   фізичної особи – підприємця Білери Олега Вікторовича

третьої особи,    яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору, на стороні відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Дор-Строй”

про                      визнання недійсним договору

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю

  "Транспортна компанія "Дортранс"

до боржника                 приватного підприємства "ПФ "Макс"

про                                 визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Севрюкова І.О., у межах справи про банкрутство, у ліквідаційній процедурі, подано заяву від 12.05.2015 вх.суду №11159/15 про визнання недійсним договору від 15.01.2014 №2 про відступлення ПП "ПФ "Макс" права вимоги фізичній особі – підприємцю Білері О.В.  на суму 339881,78 грн. (далі – Договір)  за договором №42/1 від 18.07.2012 про надання транспортних послуг, укладеним між ПП "ПФ "Макс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй".

Заяву подано з підстав, передбачених  абз.2. ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-2013)  і з посиланням на обставини про те: що Договір укладено в межах річного терміну до порушення провадження у справі про банкрутство та за наявності простроченої заборгованості перед кредиторами; що укладення Договору в майбутньому позбавило можливості задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі за рахунок включення стягнутих коштів до ліквідаційної маси; що Договір не виконано.

У судовому засіданні ліквідатор банкрута та представник кредитора публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заявлені вимоги підтримали повністю.

Кредитори Смілянська об’єднана державна податкова інспекція, товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс", відповідач (фізична особа – підприємець Білера О.В.) та третя особа (товариство з обмеженою відповідальністю “Дор-Строй”), були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, однак участі представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Черкаської області від 07.04.2015 у цій  справі боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Севрюкова І.О.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута встановлено:

що 15.01.2014 між приватним підприємством "ПФ "Макс" та фізичною особою-підприємцем Білерою О.В. укладено договір №2 про відступлення права вимоги за договором від 18.07.2012 №42/1 про надання транспортних послуг, укладеним між ПП "ПФ "Макс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй", згідно з яким новий кредитор набув право вимоги на суму 339881,78 грн.,

що ухвалами Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 у справі №925/1605/13 заяву фізичної особи – підприємця Білери Олега Вікторовича задоволено повністю, здійснено заміну первісного кредитора, приватного підприємства "ПФ "Макс" на його процесуального правонаступника фізичну особу-підприємця Білеру О.В., а від 24.07.2014 виконання рішення у цій справі за заявою відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 12.11.2013 відстрочено до 31.12.2014;

що заборгованість товариством з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй" за вказаним рішенням суду не погашена, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між боржником та ТОВ "Дор-Строй" за період з 01.01.2013 по 21.04.2015.

Разом з  тим, враховуючи ухилення керівника боржника від передачі ліквідатору банкрута будь-яких документів або інформації про фінансово-господарську діяльність боржника, докази здійснення новим кредитором оплати за отримане від боржника право вимоги відсутні.

Ухвалами суду від 15.05.2015 та 28.05.2015 відповідач двічі повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак участі представника у судове засідання не забезпечив, будь-яких пояснень і доказів здійснення оплати за отримане від боржника право вимоги до суду не надіслав.

Вказані обставини підтверджуються договором №2 від 15.01.2014, ухвалами господарського суду Черкаської області у справі №925/1605/13 від 11.02.2014 про заміну первісного кредитора його правонаступником та від 24.07.2014 про відстрочення виконання  прийнятого у цій справі рішення до 31.12.2014, актом звірки взаємних розрахунків між боржником та ТОВ "Дор-Строй" за період з 01.01.2013 по 21.04.2015 (т.4 а.с.21-29).

Відповідно до ст.190, 512 Цивільного кодексу України: майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки;  кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 20 Закону-2013 правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Оцінюючи установлені факти суд приходить до таких висновків.

Боржником було вчинено правочин відступлення права вимоги, за яким боржник передав свої права іншій особі (тобто боржник здійснив відчуження майна). Відчуження майна здійснено безоплатно.

Таким чином судом установлено ті обставини, з якими Закон-3013 пов’язує можливість визнання договору недійсним, що є правовою підставою задоволення заявлених вимог.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На суд не покладено обов’язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми. Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, при поданні суду відповідного клопотання. При цьому суд приймає до уваги строк розгляду спору, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

У зв’язку із задоволенням заяви судові витрати повністю покладаються на відповідача. Враховуючи значний обсяг цього судового рішення суд вважає необхідним видати окремий наказ на його виконання цієї ухвали суду в частині стягнення судових витрат.

Керуючись ст.49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

1. Заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Севрюкова І.О. від 12.05.2015 №11159/15 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 15.01.2014 №2 про відступлення приватним підприємством "ПФ "Макс" права вимоги фізичній особі – підприємцю Білері Олегу Вікторовичу на суму 339881,78 грн. за договором №42/1 від 18.07.2012 про надання транспортних послуг, укладеним між ПП "ПФ "Макс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй".

3. Стягнути фізичної особи – підприємця Білери Олега Вікторовича (м.Черкаси,вул.Волкова,59, кв.35 ідентифікаційний код 2605991492) в доход державного бюджету судовий збір у розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Наказ видати.

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), рекомендованим листом відповідачу і третій особі.

Повне рішення складено 09.06.2015.

Ухвала набрала законної сили, строк пред’влення ухвали до виконання один рік, однак ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

С у д д я                                                                                       Хабазня Ю.А.