flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 925/724/14 від 23 червня 2015 року (визнання вимог кредитора)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23 червня 2015 року

Справа № 925/724/14

 

    вх. № 13369/15 від 03.06.2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представника за довіреністю – Небилиці Р.В. (від публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника   публічного акціонерного товариства "Державний експортно-

                   імпортний банк України"

про            визнання поточним кредитором

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю

  "Транспортна компанія "Дортранс"

до боржника                 приватного підприємства "ПФ "Макс"

про                                 визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Після визнання боржника банкрутом заявник, публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Черкасах, звернувся до суду із заявою від 03.06.2015 №072-19/567 про визнання поточним кредитором боржника на суму 2339,61 доларів США та 220992,56 грн. (з них: прострочені проценти – 899,61 доларів США, несплачені штрафи – 1440,00 доларів США, пеня на прострочену заборгованість по кредиту – 71847,44 грн., пеня на прострочені проценти – 7165,21 грн., курсова різниця по вимогах, що існували станом на 22.05.2014 – 139543,91 грн., судовий збір – 2436,00 грн.).

На виконання вимог ухвали суду від 12.06.2015 заявником подано суду розрахунок заявлених вимог у національній валюті станом на дату подання заяви до суду (03.06.2015), згідно з яким сума боргу у гривневому еквіваленті за період з 22.05.2014 по 07.05.2015 (з урахуванням встановленого НБУ курсу валют на 03.06.2015) станом на 03.06.2015 становить 233749,89 грн. (з них: прострочені проценти – 18955,51 грн., несплачені штрафи – 30341,97 грн., пеня на прострочену заборгованість по кредиту – 64326,86 грн., пеня на прострочені проценти – 6450,68 грн., курсова різниця по заявлених на 22.05.2014 вимогах (основна сума, проценти, штрафи) – 111238,87 грн., судовий збір – 2436,00 грн.)

У судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав і пояснив,

що ухвалою суду від 25.09.2014, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, вимоги заявника визнано у сумі 149401,93 грн. та віднесено їх до першої черги задоволення вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника,

що вимоги було визнано на підставі розрахунків заборгованості, що існувала станом на 22.05.2014 за кредитним договором від 07.03.2013 №72113К1, укладеним між заявником та боржником,

що за період з 23.05.2014 по 07.04.2015 (після порушення провадження у справі про банкрутство та до визнання боржника банкрутом) у боржника виникли додаткові зобов’язання за кредитним договором від 07.03.2013 №72113К1 (далі-кредитний договір),

що згідно з п.п.3.4.1 кредитного договору позичальник (ПП «ПФ Макс») зобов’язаний погасити кредит у валюті кредиту,

що згідно з п.п.3.5.1 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2. кредитного договору у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця,

що на підставі п.7.2 кредитного договору у разі невиконання зобов’язань згідно з п.п.3.4.1, 3.5.1 кредитного договору позичальник сплачує банку пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2. кредитного договору, тобто у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня,

що п.7.4 кредитного договору передбачено застосування до позичальника штрафних санкцій за порушення (невиконання позичальником будь-яких зобов’язань, взятих на себе відповідно до умов кредитного договору, зокрема недотримання строків страхування майна, ненадання документів, передбачених умовами кредитного договору). Штрафні санкції застосовуються у гривні у розмірі, еквівалентному 40 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленого на дату сплати, щомісячно у строки та у порядку, що визначені кредитним договором, за кожне окреме порушення,

що згідно з п.7.5 кредитного договору штрафні санкції, зазначені у п.7.4 кредитного договору, застосовуються банком протягом усього періоду невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором до моменту повного їх виконання та не обмежуються будь-яким строком,

що за невиконання наступних умов кредитного договору: п.п.5.1.3.6; п.п.5.1.3.8; п.5.3 були нараховані штрафні санкції у розмірі та на умовах, що визначені  п.7.4, 7.5 кредитного договору;

що після порушення провадження у справі про банкрутство боржником не здійснювалося погашення заборгованості та не було дотримано інших вищезазначених зобов’язань за кредитним договором, тому до 07.04.2015 здійснювалися нарахування обумовлених цим договором процентів, штрафів та пені, що вказані нарахування припинені на підставі постанови суду від 07.04.2015,

що мало місце зростання курсу валют (на момент порушення провадження у справі про банкрутство /на 22.05.2014/ співвідношення національної валюти України до долара США становило 1173,0460 грн. за 100 доларів США; на дату визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури /на 07.04.2015/ - 2344,7515 грн. за 100 доларів США.

Ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Севрюков І.О., у направленому суду відзиві вимоги визнав повністю.

Ліквідатор банкрута, члени комітету кредиторів були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх представників у судове засіданні не забезпечили, про наявність поважних причин неявки представника не повідомили.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом засовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції, чинній з 19.01.2013 та з наступними змінами, далі – Закон-2013).

Заслухавши представника заявника, розглянувши заяву відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, установив, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.1 і 3 ст.19 Закону-2013 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до дня введення мораторію

Вимоги заявника на суму 101119,51 грн. штрафних санкцій (з них: 1440,00 доларів США (30341,97 грн.) - нараховані штрафи, 64326,86 грн. - пеня на прострочену заборгованість по кредиту, 6450,68 грн. - пеня на прострочені проценти), це вимоги, які нараховані у зв’язку з невиконанням боржником зобов’язань, які є конкурсними і на які поширюється дія мораторію, тому ці вимоги визнанню не підлягають, як такі, що нараховані всупереч дії мораторію (ст.19 Закону-2013). Крім того, для нарахування штрафів не вказано жодного факту порушення та не надано доказів таких фактів, не доведено вини боржника (як умови відповідальності).

Суд вважає, що заявлена вимога на суму 139543,91 грн. курсової різниці задоволенню не підлягає, оскільки нарахована без будь-якої правової підстави. Так, згідно із абз.3 ч.2 ст.23 Закону-2013 склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

На запитання головуючого заявник вказати конкретну підставу для здійсненого ним нарахування (норму договору чи закону) не зміг, пояснив, що вказані вимоги виникли у зв’язку з тим, що сума вимог, визнаних ухвалою суду від 25.09.2014 (у гривневому еквіваленті) збільшилася у зв’язку із зміною облікової ставки НБУ на день подання цієї заяви (03.06.2015).

Суд виходить з того, що будь-якої можливості зміни затвердженої ухвалою суду суми вимог конкурсного кредитора Закон-2013 не передбачає.

Суд погоджується з розрахунком заявника на суму 899,61 доларів США (18955,51 грн.) прострочених процентів за кредитним договором, оскільки вони нараховані відповідно до умов кредитного договору, не є штрафними санкціями, виникли після порушення провадження у справі про банкрутство боржника (22.05.2014), а тому є поточними і можуть бути пред’явлені заявником у справу про банкрутство після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу, як вимоги, які повністю забезпечені договором застави від 07.03.2013 №72113Z1 (згідно з п.2.1.5).

У розрахунку заявника зазначено вимогу про визнання сплаченим  судового збору у розмірі 2436,00 грн., однак до заяви додано платіжне доручення від 03.06.2015 №3121 на суму 1218,00 грн. іншого розміру закон не передбачає. Тому, суд відмовляє у задоволенні вимог заявника на суму 1218,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, абз.9 ч.1 ст.38, ч.4 ст.40, п.4 ч.4 ст.45 Закону-2013, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Черкасах на суму 18955,51 грн.  – у першу чергу, 1218,00 грн. судового збору – у першу чергу. 

У решті вимог відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 24.06.2015.

Направити дану ухвалу заявнику, ліквідатору, членам комітету кредиторів (2).

Суддя                                                                                      Ю.А. Хабазня