flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 925/724/14 від 28 січня 2016 року (відмовлено в задоволенні заяви)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 січня 2016 року

Справа № 925/724/14

 

                                                                                                          вх.№30613/15 від 31.12.2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання  Яцен Ю.Ф., за участю: Небилиці Р.В. (від публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"), Кононенко О.В. (від фізичної особи – підприємця Білери О.В),   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

заяву

заявника                     боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Севрюкова І.О.

до відповідача   фізичної особи – підприємця Білери Олега Вікторовича

третя особа        на стороні боржника, яка не заявляє самостійних вимог на

                            предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю

                            "ДОР-СТРОЙ"

про                      визнання недійсним договору

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю

  "Транспортна компанія "Дортранс"

до боржника                 приватного підприємства "ПФ "Макс"

про                                 визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Севрюковим О.І., подано заяву (вх.суду №30613/15 від 31.12.2015) про визнання недійним договору №3 від 15.01.2014 (надалі – Договір), укладеного між боржником, приватним підприємством «ПФ «Макс» (надалі – первісний кредитор) та фізичною особою – підприємцем Білерою Олегом Вікторовичем, про відступлення права вимоги за договором поставки №42 від 18.07.2012, що укладений між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «ДОР-СТРОЙ».

Заява мотивована тим,

що відповідно до ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в новій редакції, чинній з 19.01.2013 та з наступними змінами, далі – Закон-4212) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого, зокрема з підстав відмови боржника від власних майнових вимог; що відступлення права вимоги первісним кредитором (боржником) відповідачу було здійснено в строк менший ніж за рік до порушення провадження у справі про банкрутство боржника (за 127 днів до порушення справи про банкрутство), за наявності простроченої заборгованості перед кредиторами та арешту коштів на рахунках боржника, тому фактично позбавило можливості включення стягнутих в майбутньому на користь боржника коштів до складу ліквідаційної маси та їх використання для задоволення вимог кредиторів.

Водночас заявник просив залучити до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «ДОР-СТРОЙ», оскільки прийняте у справі рішення може стосуватись його прав і обов’язків.

Ухвалою суду від 04.01.2016 розгляд заяви призначено на 19.01.2016,  залучено до участі у справі  як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – товариство з обмеженою відповідальністю «ДОР-СТРОЙ».

У судове засідання 19.01.2016 арбітражний керуючий Севрюков І.О., представники третьої особи (ТОВ «ДОР-СТРОЙ»), кредитора (Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції) не з’явились, причин неявки не повідомили, арбітражний керуючий документів, витребуваних ухвалою від 04.01.2016, до суду не надіслав. За таких обставин ухвалою суду від 19.01.2016 розгляд заяви було відкладено на 28.01.2016.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак арбітражний керуючий Севрюков І.О., та представники від ТОВ «Транспортна компанія «Дортранс», Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції, ТОВ «Дор-Строй» у судове засідання 28.01.2016 не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Відповідач у відзиві від 16.01.2016 (вх.суду №1052/16 від 19.01.2016) та його представник у судовому засіданні проти вимог заперечили, з тих підстав,

що рішенням господарського суду Черкаської області від 12.11.2013 у справі №925/1606/13 з товариства з обмеженою відповідальністю «ДОР-СТРОЙ» на користь первісного кредитора стягнуто 108340,14 грн. (106215,82 грн. основного боргу, 2124,32 грн. судового збору),

         що станом на дату відступлення права вимоги (15.01.2014) заборгованість товариства з обмеженою відповідальіністю “ДОР-СТРОЙ” перед первісним кредитором складала 108340,14 грн. (106215,82+2124,32),

що відповідно до п.6 Договору (з доповненнями, внесеними згідно з додатковою угодою до нього №1 від 16.01.2014) за відступлення права вимоги за цим Договором новий кредитор (ФОП Білера О.В.) сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 108340,14 грн. у строк до 28.02.2015,

що у визначений Договором строк ФОП Білера О.В., як новим кредитором, повністю здійснено сплату винагороди первісному кредитору в розмірі 108340,14 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів на вказану суму, таким чином у правовідносинах сторін обставини, з якими законодавство пов’язує можливість визнання договору недійсним, відсутні.

Кредитор публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» у судовому засіданні заяву ліквідатора банкрута підтримав,  проти доводів відповідача заперечив і пояснив, що відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону-4212 підставою для визнання договору недійним є лише відмова від власних майнових вимог; що факт здійснення відповідачем оплати  міг бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора банкрута лише у випадку здійснення відчуження майна; що у разі відмови від власних майнових вимог факт оплатності/безоплатності не впливає на визнання договору недійсним.

У судовому засіданні суд здійснив огляд і дослідження наданих на вимогу суду відповідачем оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів №17 від 02.02.2015 на суму 10000 грн., №18 від 03.02.2015 на суму 10000 грн., №19 від 04.02.2015 на суму 10000 грн., №20 від 05.02.2015 на суму 10000 грн., №21 від 06.02.2015 на суму 10000 грн., №22 від 09.02.2015 на суму 10000 грн., №23 від 10.02.2015 на суму 10000 грн., №24 від 11.02.2015 на суму 10000 грн., №25 від 12.02.2015 на суму 10000 грн., №26 від 13.02.2015 на суму 10000 грн., №27 від 16.02.2015 на суму 8340,14 грн., які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою господарського суду Черкаської області від 07.04.2015 у цій  справі боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Севрюкова І.О.

Матеріалами справи підтверджуються обставини про те:

що 15.01.2014 між приватним підприємством «ПФ «Макс» та фізичною особою-підприємцем Білерою О.В. укладено договір №3 про відступлення права вимоги за договором поставки №42 від 18.07.2012, який укладений між ПП «ПФ "Макс» та товариством з обмеженою відповідальністю "ДОР-СТРОЙ" і згідно з яким новий кредитор (ФОП Білера О.В.) набув право вимоги у повному обсязі;

що рішенням господарського суду Черкаської області від 12.11.2013 у справі №925/1606/13 з товариства з обмеженою відповідальністю «ДОР-СТРОЙ» на користь первісного кредитора стягнуто 108340,14 грн. (106215,82 грн. основного боргу, 2124,32 грн. судового збору);

що після укладення Договору сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 16.01.2014 та Білерою О.В. сплачено  ПП «ПФ "Макс» 108340,14 грн. згідно з прибутковими касовими ордерами №17 від 02.02.2015 на суму 10000 грн., №18 від 03.02.2015 на суму 10000 грн., №19 від 04.02.2015 на суму 10000 грн., №20 від 05.02.2015 на суму 10000 грн., №21 від 06.02.2015 на суму 10000 грн., №22 від 09.02.2015 на суму 10000 грн., №23 від 10.02.2015 на суму 10000 грн., №24 від 11.02.2015 на суму 10000 грн., №25 від 12.02.2015 на суму 10000 грн., №26 від 13.02.2015 на суму 10000 грн., №27 від 16.02.2015 на суму 8340,14 грн..

Кошти за вищеназваними прибутковими касовими ордерами отримав особисто директор ПП «ПФ «Макс» Бойко Ю.А.

Відповідно до ст.190, 512 Цивільного кодексу України: майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки;  кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 20 Закону-4212 правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Оцінюючи установлені факти суд приходить до таких висновків.

Боржником було вчинено правочин відступлення права вимоги, за яким боржник передав свої права іншій особі (тобто боржник здійснив відчуження майна). Відчуження майна здійснено на оплатній основі, гроші за відступлене право вимоги сплачені повністю.

Таким чином заявником не доведено тих обставин, з якими Закон-4212 пов’язує можливість визнання договору недійсним.

Суд відхиляє доводи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», оскільки відступлення права вимоги це є його «відчуження», а не «відмова» від нього. Крім того суд не визнає відмовою від власних майнових вимог дію з оплатної передачі таких вимог.

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви арбітражного керуючого Севрюкова О.І. (вх.суду №30613/15 від 31.12.2015)  відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 01.02.2016.

Направити дану ухвалу членам комітету кредиторів (3), Білері О.В., ТОВ «ДОР-СТРОЙ», а також рекомендованим листом ліквідатору банкрута. 

С у д д я                                                                                       Хабазня Ю.А.