Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
бульвар Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, тел. (0472) 31-21-49, факс (0472) 37-70-73
E-mail: inbox@ck.arbitr.gov.ua, ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 03500051
УХВАЛА
08 серпня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/743/22
Вх. суду № 8733/22 від 02.08.2022
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
розглянувши заяву від 02.08.2022
заявника, Ситнікова Олега Борисовича,
про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність,
УСТАНОВИВ:
ст.115. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
ст.116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. (...) До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
ч.1, 2 і 4 ст.96. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи… Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
ч.2 ст.164. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
ч.1 ст.174. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
5.1. Доказів наявності заборгованості на вказану суму 230 594.81 грн.
Файл з назвою "1. витяг УБКІ. Ситніков.pdf " (сторінки 1-10 додатку до заяви), який містить текстову інформацію про фінансові операції, в тому числі й про окремі суми поточної заборгованості перед фінансовими установами – не є ні первинним документом про зобов’язання боржника, ні будь-яким документом взагалі, оскільки не містить реквізитів документа (зокрема, про особу, яка його створила та про підписанта, яким від імені цієї особи його підписано); оскільки не містить відомостей про вид документа (електронний чи паперовий); оскільки не містить зазначення про особу, у якої такий документ в оригіналі знаходиться та на підставі яких документів складений.
Якщо це є електронний документ, створений безпосередньо Ситніковим О.Б, то і в цьому випадку він не містить дати його створення та відомостей про створення його нею. Крім того, його (як документ створений заявником) не можна визнати:
розрахунком, оскільки він не містить викладу послідовності обчислення суми 230 594.81 грн., тобто доданків, з яких вона складається;
конкретизованим списком кредиторів і боржників, оскільки він не містить щодо кожного кредитора (боржника): його повного імені або найменування; його місцезнаходження або місця проживання; ідентифікаційного коду юридичної особи; інформації про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка окремо є сумою неустойки (штрафу, пені); підстав виникнення зобов'язань – а саме конкретних документів про передачу грошей).
5.2. Заява не містить викладу обставин (фактів) про те, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на їх підтвердження (в тому числі й про дату, з якої починається обчислення двомісячного строку та доказів цієї дати).
Такий "доказ" як "витяг з Українського бюро кредитних історій" суд не вважає документом взагалі. Крім того, з пояснень заявника вбачається, що суд, а не він, повинен проаналізувати поданий набір інформації, що суперечить ч.3 і 4 ст.13 та ст.74 ГПК України. Закон не ставить запитання, на яке заявник може дати відповідь "саме так" (абзаци 6 і 7 або пункти 1 і 2 на сторінці 4 заяви), а вимагає вказати факти і надати докази цих фактів.
За певною частиною із 8 операцій отримання коштів, на які вказує заявник у документі з назвою "КОНКРЕТИЗОВАНИЙ СПИСОК моїх КРЕДИТОРІВ і БОРЖНИКІВ", не сплив двомісячний строк з дня настання вказаного строку їх погашення (відомості під номером 1) – сторінка 163 додатку до заяви), а за 7 операціями цей строк не настав взагалі і настане у майбутньому (зокрема, відомості під номерами 2)-4)– сторінки 163-165 додатку до заяви).
5.3. У заяві відсутній виклад обставин про те, що ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення, та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на її підтвердження.
За відсутності передбачених п.1 і 2 ч.1 ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження, заявником також не вказано і можливості відкриття провадження у цій справі з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст. 115 КУзПБ
6.1. Зокрема, у заяві вказано, що до неї додано: "1. витяг УБКІ. Ситніков.pdf. 2. декларації. Ситніков.pdf. 3. документи ак. Ситніков.pdf. 4. кредитні договори. Ситніков.pdf. 5. особисті. Ситніков.pdf. 6. процесуальні. Ситніков.pdf."
Однак це не перелік документів, а назви доданих до заяви електронних файлів. У кожному з цих файлів містяться певний контент (тексти в електронному вигляді, копії з копій та копії з оригіналів паперових документів, паперові копії електронних документів, коментарі, роздруківки сайтів тощо).
Так (зокрема і як приклад), у заяві рядок додатку "2. декларації. Ситніков.pdf" (назва файлу) має бути замінений переліком усіх тих документів, які містяться у цьому файлі із вказівкою щодо кожного документа на те, що це є електронний документ в копії, оригінал якого знаходиться у заявниці чи й інше відповідно до вимог ГПК України.
Рядок додатку "4. кредитні договори. Ситніков.pdf." має бути замінений переліком усіх тих документів (договорів), які містяться у цьому файлі із вказівкою щодо кожного документа на те, що це є або оригінал, або електронний документ в копії, оригінал якого знаходиться у заявниці чи й інше відповідно до вимог ГПК України – суд позбавлений можливості перевірити додані до заяви договори на предмет того, чи вони є оригіналами чи електронними копіями, які як оригінали дійсно підписані електронним підписом.
Приєднання електронних документів в оригіналі чи електронних копій паперових документів до заяви в підсистемі "Електронний суд" не звільняє заявника від обов’язку вказати у самій заяві та у переліку додатків які конкретні документи до заяви додано, які з них є оригіналами, які з них є копіями і у кого знаходиться оригінал такого доказу. Зокрема,
Аналогічними є недоліки і інших додатків (файлів).
6.2. Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
До заяви (зокрема і як приклад) додано:
" Договір №450798-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма)" від 23.02.2022 (стор. 80-87 додатку до заяви), який з однієї сторони (Ситніков О.Б.) – підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором " G-5159." (тобто електронного документа), а з іншої (Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика») – підписано кваліфікованим електронним підписом. Із доданого до заяви зображення не зрозуміло, чи це є оригінал, чи це є електронна копія електронного документа, чи це є електронна копія з копії паперового документа. Заява не містить ні посилання на вказаний документ як на доказ викладених обставин, ні інформації про те, у якій формі його подано до суду для його оцінки судом як доказу.
"Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг" від 17.02.2022 (стор. 90-113 додатку до заяви), який з однієї сторони (Ситник О.Б) – наче " підписано 17.02.2022 11:04" як у ньому зазначено, а з іншої (акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») – не містить будь-яких відомостей про підпис (або власноручний, або КЕВ, або одноразовим ідентифікатором). Із доданого до заяви зображення не зрозуміло, чи це є електронна копія електронного документа, чи це є електронна копія з оригіналу паперового документа,. Заява не містить ні посилання на вказаний документ як на доказ викладених обставин, ні інформації про те, у якій формі його подано до суду для його оцінки судом як доказу.
Аналогічними є недоліки і інших додатків (файлів).
У тексті заяви заявник вказав "надаю електронну трудову книжкувід Пенсійного фонду України" (стор.7 пункт 8 заяви). У переліку доданих до заяви документів (стор.10 заяви та стор. 168-169 додатку до заяви) "електронна трудова книжка" Ситникова О.Б. як додаток до заяви не вказана і судом не знайдена. Фотографічні зображення інформації (скриншоти), які містяться серед додатків (стор. 149-151 додатку до заяви), які схожі на те, що заявник називає "електронна трудова книжка" не можуть бути ідентифіковані як "електронна трудова книжка". Крім того, "електронна трудова книжка" як документ не передбачена чинним законодавством на відміну від паперової трудової книжки.
6.3. Копія із належним чином засвідченої копії може бути засвідчена лише нотаріусом відповідно до ст.76 Закону України "Про нотаріат".
Копія із ксерокопії (не посвідченої копії) доказом бути не може взагалі.
Так, згідно із ч.3 і 5 ст.91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Згідно із ч.2 ст.96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.
Отже частина контенту (вмісту) доданих до заяви файлів не є в розумінні ГПК України оригіналами документів чи їх належним чином засвідченими копіями.
В даному випадку суд не оцінює вміст файлів на предмет того, чи є вміщені в них зображення доказами, а вказує на те, що додатки до заяви не оформлені відповідно до вимог, які визначені ГПК України, що є перешкодою прийняття заяви.
7.1. У порушення пунктів 3, 4, 8, 10, 11 і 12 ч.3 ст.116 Кодексу:
а) конкретизований список кредиторів і боржників (стор.163-165 додатку до заяви) не містить: а) щодо кожного кредитора (боржника) - його повного імені або найменування; б) інформації про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка сума є неустойкою (штрафом, пенею) окремо; в) підстав виникнення зобов'язань (а саме конкретних первинних документів про передачу грошей). Крім того, як зазначено вище, за сімома операціями із восьми настання строку погашення кредиту не настало, а отже і зобов’язання не виникло.
б) заявником у заяві вказано відомості про відсутність зареєстрованого за ним майна, однак відомості про інше належне заявнику незареєстроване майно відсутні (зокрема, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, предмети призначені для особистого, домашнього або іншого використання);
в) заявник вказує на наявність заборгованості перед 3 банками, 1 мікрофінансовою організацією, однак заява не містить відомості про жоден з наявних рахунків боржника, які відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках – обов’язок надання такої інформації суду імперативно покладено на заявника і її відсутність є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Декларація (запис у заяві) про те, що "я не маю в банківських установах депозитних рахунків" не звільняє від обов’язку надання інших "не депозитних" рахунків.
Запис у заяві "надаю виписку по рахунках" (сторінка 8 заяви) не вказує на конкретний документ (дата, номер, видавник чи хоча б номер сторінки додатку), у додатку серед переліку документів його не зазначено.
Серед доданих до заяви копій надано "виписки" по окремим рахункам, жоден з яких не вказано повністю, однак суд не зобов’язаний ревізувати подані докази та вибирати інформацію з них – це є обов’язком заявника, однак навіть їх подання не є виконанням вимог закону щодо конкретного зазначення номерів рахунків і розміру коштів на них у заяві;
г) не надано опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна. У заяві зазначено, що такий опис "додається" (арк.8 заяви). Цей документ наявний (арк.166-167 додатку до заяви).
Однак опис містить лише частину інформації: про відсутність зареєстрованого за ним нерухомого майна і транспортних засобів; в той час як не містить інформації про майно яке не підлягає реєстрації;
е) відсутні докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у сумі 37 215,00 грн. (абз.3 ч.2 ст.30 КУзПБ; 2481 х 5 х 3).
До заяви додані докази сплати коштів у сумі 1950 грн., згідно з квитанцією №1 від 01.08.2022, отже не доплаченою є сума 35 265,00 грн.
Закон містить імперативну однозначну вказівку на те, що цей доказ додається до заяви, і не містить будь-яких альтернативних варіантів поведінки заявника чи й будь-яких пільг. Відповідно до ст.19 Конституції України суд має діяти "лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Якщо Верховний Суд у п.37 постанови від 19.11.2020 у справі №910/726/20 вважає, що "місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи", то суд на виконання цієї вказівки Верховного Суду розглянув подані заявником документи (стор 68-79 додатку до заяви), копії: заява Ситнікова О.Б. заява арбітражного керуючого Дейнеки М.І., договір між ними від 14.07.2022, Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, договір страхування, квитанцію про авансування винагороди на 1950 грн.), -- однак не вважає можливим задовольнити заяву боржника, оскільки має діяти відповідно до норм ст.19 Конституції України, оскільки відповідно до: ч.1 ст. 316 ГПК України – вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (в даному випадку такий новий розгляд справи відсутній); ч.5 ст. 310 ГПК України – висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (в даному випадку такий новий розгляд справи відсутній); ч.4 ст.236 ГПК України – при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (в даному випадку суд врахував позицію Верховного Суду і розглянув запропоновану ним можливість).
Умовою відкриття провадження закон визначає подання одного доказу авансування грошової винагороди, а не будь-яких інших доказів її неавансування. Тому "згода" арбітражного керуючого навіть безкоштовно виконувати свої обов’язки не визначена законом як підстава заміни обов’язку надати доказ авансування грошової винагороди.
Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність арбітражний керуючий може залишити справу (добровільно, примусово чи з незалежних від нього причин), однак цей факт не стає підставою для її закриття. Із усуненням арбітражного керуючого, з яким боржником укладено угоду, у суду виникає обов’язок призначити іншого арбітражного керуючого і забезпечити його грошову винагороду. Цей обов’язок суду законом не ставиться в залежність від можливості укладення боржником нової угоди з новопризначеним арбітражним керуючим. Отже суд не може допустити таку можливість, а відкриття провадження без передбаченого законом доказу є порушенням закону.
У будь-якому випадку, право на грошову винагороду арбітражний керуючий має відповідно до закону, це право не припиняється у зв’язку з домовленістю з боржником до відкриття провадження у справі, тому несплата боржником коштів авансування грошової винагороди автоматично лягає тягарем на кредиторів, які власне і так вже постраждали у зв’язку з неплатоспроможністю боржника.
Законом не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією зі сторони держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Кодексом України з процедур банкрутства та іншими нормами законодавства не встановлено права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні заяви (як, наприклад, не передбачено сплати судового збору), не передбачено жодних альтернатив авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, не передбачено сплати коштів боржником безпосередньо арбітражному керуючому поза депозитним рахунком суду, не передбачено для заявника можливості відстрочити чи розстрочити авансування такої винагороди або покласти виконання такого обов`язку на інших учасників справи, у т.ч. кредиторів.
7.2. У порушення ч.4 ст.116 Кодексу: до заяви боржником не подано пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Доданий до заяви документ з назвою "План реструктуризації боргів" не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, а саме про відстрочення або розстрочення сплати боргу, накопиченого боржником, а також його часткове списання на умовах, які є прийнятними для кредиторів (в тому числі й щодо реалізації наявного майна), в той час як містить умови про його безумовне прощення.
У заяві у прохальній частині заявник вказує, "Прийняти пропозиції - мій запропонований План реструктуризації", однак у запропонованому документі з назвою "План реструктуризації боргів", суми боргу, їх розрахунки та розподіл між кредиторами не вказані.
Заявник пропонує суду самостійно придумати і "прийняти відповідне рішення".
Оскільки Кодексом не врегульовано дії судді при виявленні невідповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи вимогам Кодексу, то відповідно до ч.3 ст.37 і ст.113 Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України з наданням позивачу строку на виправлення недоліків.
Для усунення недоліків заявнику необхідно: подати суду заяву про усунення недоліків, до якої додати документи, передбачені п.1, 2, 3 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 та п.3, 8, 10, 11, 12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.174 Господарського процесуального кодексу України, ст.115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Направити дану ухвалу заявнику.
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
