Ухвала по справі № 925/78/14 від 5 квітня 2016 року (визнання угоди недійсною)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

                                                                           вх. № 5294/16 від 15.03.2016         Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто – арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. (ліквідатор банкрута), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника            ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Ярмолінського

Ю.В.

до відповідача   публічного акціонерного товариства “Ватутінський

                хлібокомбінат”

про                      визнання недійсною додаткової угоди від 31.12.2013 до

                договору оренди від 05.12.2013

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      публічного акціонерного товариства                                                             “Укрсоцбанк”

до боржника                        товариства з обмеженою відповідальністю 

                                   “Агропром-В”

про                                         визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута подано заяву від 12.03.2016 №02-01/10-26 (вх.суду №5294/16 від 15.03.2016) про визнання недійсною додаткової угоди від 31.12.2013 (далі – Додаткова угода) до договору оренди від 05.12.2013 (далі – Договір), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" (орендодавець) та публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" (орендар).

Згідно з Договором орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нерухоме майно (квартири) у кількості 5 одиниць, а саме: квартира №6 по вул.Ювілейна, 4б; квартира №32 по вул.Ювілейна, 17; квартира №11 по вул.Ювілейна, 13; квартира №70 по вул.Ювілейна, 2а; квартира №22 по вул.Миру, 7а (далі – орендоване майно).

Підставами визнання Додаткової угоди недійсною заявником вказано ті обставини,

що її укладено (31.12.2013), тобто менш як за два місяці до порушення провадження у справі про банкрутство боржника (18.02.2014),

що згідно з Договором  орендна плата за користування однією одиницею орендованого майна (квартирою) складає 1000 грн. на місяць з ПДВ. в той час як згідно із Додатковою угодою така орендна плата складає 400 грн.,

що таким чином, Додатковою угодою фактично зменшено розмір орендної плати більш як у два рази,

що копію Додаткової угоди до Договору вручено ліквідатору банкрута 04.12.2015, після засідання комітету кредиторів, представником орендаря (ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат"),

що за Договором (без урахування змін, внесених Додатковою угодою до нього) на цей час орендар мав би сплатити банкруту орендну плату на загальну суму  124354,85 грн., у той час як після укладення Додаткової угоди (у зв’язку із зменшенням розміру орендної плати) орендар має отримати кошти за оренду орендованого майна на загальну суму 52354,85 грн., тобто внаслідок укладання Додаткової угоди боржник відмовився від власних майнових вимог на суму 72000,00 грн., за рахунок яких могли б бути погашені вимоги кредиторів банкрута першої черги та частково другої,

що орендар за оренду майна оплати не проводив взагалі, про що свідчить аналіз банківських виписок та даних бухгалтерського обліку банкрута станом на 11.03.2016.

Вимоги обґрунтовано посиланням на ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

У судовому засіданні ліквідатор банкрута вимогу підтримав.

Відповідач був належним чином (рекомендованим листом) повідомлений про час та місце розгляду справи, однак відзиву на заяву до суду не надіслав, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив і про причини його неявки до суду не повідомив. Суд вважає, що сторона не з’явилась у судове засідання та не направила суду витребувані документи без поважних причин. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим суд, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Решта учасників провадження у справі про банкрутство боржника  були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх представників у судове засідання не забезпечили і про причини неявки не повідомили.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимога підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалами суду від 24.01.2014 прийнято до розгляду заяву ініціюючого кредитора про порушення провадження у цій справі, від 18.02.2014 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В., від 31.07.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника. Постановою суду від 02.09.2014 боржника визнано банкрутом.

05.12.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" (орендодавець, боржник) та публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" (орендар, відповідач) укладено договір оренди майна (квартир).

Відповідно до умов Договору: "Орендна плата за використання одной квартири складає: 1000 в місяць з ПДВ. Орендодавець передає квартири в рахунок погашення заборгованості перед орендарем. Сторони домовились, що зобов’язання Орендаря по сплаті орендної плати за цим Договором можуть бути припинені шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між Орендарем та Орендодавцем за іншими Договорами".

Факт передачі орендованого майна підтверджується "Актом приймання-передачі" від 05.12.2013, підписаним сторонами.

31.12.2013 між цими ж сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди від 05.12.2013, згідно з якою розділ Договору "Орендна плата та порядок розрахунків" викладено у такій редакції:

"Орендна плата за використання однієї квартири складає: 400 (чотириста) гривень в місяць з ПДВ. Орендодавець передає квартири в рахунок погашення заборгованості перед орендарем. Сторони домовились що зобов’язання Орендаря по сплаті орендної плати за цим Договором припиняються шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між Орендарем та Орендодавцем за іншими Договорами".

Станом на час винесення цього судового рішення доказів фактів внесення плати за орендоване майно немає.

Відповідно до ст. 20 Закону-2013 правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Оцінюючи установлені факти суд приходить до таких висновків.

Додаткова угода є правочином. Цей правочин вчинено боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Виходячи з умов Договору на час припинення його дії (31.12.2015) боржник мав би отримати  124354,85 грн. (1000 грн. х 5 одиниць х 24 місяці + 4354,85 грн.). Виходячи  ж з умов Додаткової угоди на час припинення дії Договору боржник мав би отримати  52354,85 грн. (400 грн. х 5 одиниць х 24 місяці + 4354,85 грн.). Отже з укладенням Додаткової угоди боржник позбавляється права вимоги до відповідача на кошти у сумі 72000 грн. (124354,85 – 52354,85).

Погашення вимог відповідачем згідно з Додатковою угодою має здійснюватись шляхом зарахування взаємних зустрічних вимог, тобто без передачі грошей боржнику.

З огляду на ці обставини суд вважає факт укладення Додаткової угоди фактом відмови боржника від власних майнових вимог до відповідача на суму 72000 грн. Таким чином, судом установлено ті обставини, з якими Закон-4212 пов’язує можливість визнання договору недійсним, що є правовою підставою задоволення заявлених вимог.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На суд не покладено обов’язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження своїх вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми.

У зв’язку із задоволенням заяви судові витрати у розмірі 2756 грн. повністю покладаються на відповідача, які підлягають стягненню в доход державного бюджету. Враховуючи значний обсяг цього судового рішення суд вважає необхідним видати наказ на виконання цієї ухвали суду в частині стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4-1, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                       УХВАЛИВ:

1. Заяву боржника у особі ліквідатора банкрута від 12.03.2016 №02-01/10-26 (вх.суду №5294/16 від 15.03.2016) задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду від 31.12.2013 до договору оренди від 05.12.2013, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" та публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат".

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" (вул.Транспортна,33, м.Ватутіне, Черкаська область, 20250, ідентифікаційний код 00380669) 2756 грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень) судового збору в доход державного бюджету України через місцевий (за місцезнаходженням відповідача) орган державної податкової служби (отримувач – УДКСУ у м. Черкаси Черкаської області, код – 38031150, банк – ГУДКСУ у Черкаській області, МФО – 854018, рахунок –№31213206783002, код бюджетної класифікації – 22030101, символ звітності банку – 101).

Наказ видати.

Ухвала набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 08.04.2016.

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), та рекомендованим листом з повідомленням ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат".

С у д д я                                                                      Хабазня Ю.А.