Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
09 липня 2020 року м. Черкаси Справа № 925/871/15
Вх. суду № 7663/20 від 22.05.2020
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
у судове засідання не з'явились: ліквідатор банкрута, а також представники від ТОВ "Авуар-Сервіс", ТОВ "Сіверус", ТОВ "Перше факторингове бюро", Головного управління ДПС у Миколаївській області, представник працівників боржника Муравйов Л.В.,
розглянувши заяву від 18.05.2020 №31/9/14-29-08-06-04
заявника, Головного управління ДПС у Миколаївській області,
про визнання кредиторських вимог на суму 55472,42 грн.
у справі за заявою
ніціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю “Авуар-Сервіс”
до боржника, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка,
про банкрутство юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
1.Заявник звернувся до суду із заявою від 18.05.2020 №31/9/14-29-08-06-04 (здано пошті згідно зі штемпелем на конверті 19.05.2020) про визнання поточним кредитором боржника на суму 55472,42 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що у період до визнання СТОВ ім.Шевченка банкрутом (23.02.2017) внаслідок неналежного виконання останнім обов'язків зі сплати податків у зборів, у платника податків утворився борг перед бюджетом на загальну суму 55472,42 грн. (з них: орендна плата з юридичних осіб – 48803,13 грн.; єдиний податок з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% – 4648,26 грн.; податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості – 2021,03 грн.).
2.Ліквідатор банкрута у направленому суду повідомленні від 18.06.2020 №925/871/15-20 (вх.суду №9217/20 від 19.06.2020, а.с.233 т.80) повідомив, що вимоги не визнає з підстав пропуску заявником установленого законом строку для заявлення кредиторських вимог, пропуску строку для визначення суми грошових зобов'язань платника податків, передбаченого ст.102 Податкового кодексу України (1095 днів), а також з тих мотивів, що частина із заявлених вимог вже була предметом судового розгляду, такі вимоги були визнані ухвалою суду від 31.01.2017 та включені до реєстру вимог конкурсних кредиторів у шосту чергу.
3.Заявник, інші учасники провадження у справі про банкрутство боржника (ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В.; члени комітету кредиторів: ТОВ "Авуар-Сервіс", ТОВ "Сіверус", ТОВ "Перше факторингове бюро"; представник працівників боржника: Муравйов Л.В.) були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх представників у судове засіданні не забезпечили, про наявність поважних причин неявки представника не повідомили.
4.Явка учасників справи обов’язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
5.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI), чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
6.Дослідивши наявні у справі докази суд встанови наступне.
28.05.2015 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника та оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
31.01.2017 ухвалою суду затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника, в тому числі частково визнано вимоги Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступником якої згідно з ухвалою суду від 25.05.2020 є Головне управління ДПС у Миколаївській області) у розмірі 1050,44 грн., включено вказану особу до переліку кредиторів, які не є конкурсними, а їх вимоги підлягають погашенню у шосту чергу у ліквідаційній процедурі.
23.02.2017 постановою суду боржника визнано банкрутом.
21.10.2019 вступив у дію Кодекс.
22.05.2020 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області подано заяву, яка є предметом розгляду.
7.На підтвердження заявлених вимог заявник надав розрахунок заборгованості станом на 23.02.2017 (а.с.208 т.80) та податкові декларації боржника: з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік на суму 48803,13 грн. дата подачі відсутня (а.с.216 т.80); з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік на суму 7150,70 грн. дата подачі 16.02.2015 (а.с.218 т.80); з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік на суму 945,17 грн., подана 18.02.2015 (а.с.221 т.80)з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2016 рік на суму 1069,33 грн., подана 28.01.2016 (а.с.220 т.80).
8.Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з Податковим кодексом України:
п.1.3 ст.1. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з нормами Закону №4212-VI, чинного на час виникнення правовідносин:
ч.1 ст.1. (…) Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);
ч.1, 4 і 8 ст.23. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. (…) Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (…);
ч.1 ст.38. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;
Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.1. (…) Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
ч.14 ст.39. З моменту відкриття провадження у справі: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;;
ч.1, 2, 4 і 8 ст.45. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку; вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом; кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (…); якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають;
ч.3 ст.59. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
ч.4 ст.60. 4. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
п. 4 Прикінцевих та перехідних положень. Установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство (…).
9.Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.
9.1. Поточними є вимоги із земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016 рік на суму 48803,13 грн. Заявник вказує, що вказана сума не погашалась, отже сума боргу складає 48803,13 грн., які є поточними.
9.2. Вимоги з фіксованого сільськогосподарського податку за січень-квітень 2015 року на суму 953,44 грн. є конкурсними, оскільки обов’язок їх сплати виник до дати порушення провадження у справі.
Решта вимог з цього податку на суму 6197,26 грн. за 2015 рік (7150,70 – 953,44) є поточними і виникли до визнання боржника банкрутом.
Заявник вказує, що вказані вимоги погашені на суму 2502,45 грн., отже сума боргу складає 4648,25 грн., які є поточними (сплачена сума підлягає зараховання у погашення заборгованості, яка виникла раніше).
9.3. Вимоги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 1-й квартал 2015 року на суму 236,29 грн. є конкурсними, оскільки обов’язок їх сплати виник до дати порушення провадження у справі.
Решта вимог з цього податку на суму 708,78 грн. за 2015 рік (945,17 – 236,39) є поточними і виникли до визнання боржника банкрутом.
Також поточними є вимоги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2016 рік на суму 1069,33 грн.
Заявник вказує, що вказані суми не погашалась, отже сума боргу складає 236,29 грн. які є конкурсними, та 1778,11 грн., які є поточними (разом 2014,50 грн., а не 2021,03 грн., як у розрахунку заявника).
9.4. Разом вимог, які є не погашеними 55465,78 грн. (48803,13 +4648,25 +1778,11 +236,29).
9.5. Заявник заявляє вимоги на суму 55472,42 грн. Суд же у прийнятті цього рішення виходить із фактично установленої суми боргу 55465,78 грн. (з врахуванням заявленої сплати), оскільки заявником допущено помилку у визначенні загальної суми боргу з податку на нерухоме майно.
9.6. Вимоги заявника на суму 236,29 грн. податкового боргу (з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 1-й квартал 2015 року) визначені відповідно до поданої боржником податкової декларації, виникли у період до порушення справи про банкрутство боржника (28.05.2015), однак в установлений граничний строк для їх подання (27.06.2015) заявлені не були. При цьому суд окремо звертає увагу на те, що заявником було подано заяву від 29.07.2015 №1906/9/14-20-10-014 (вх.суду №18532/15 від 03.08.2015, а.с.23 т.11) на суму 1050,44 грн. (в тому числі й з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, а.с.30 т.11), однак не за цією декларацією, яка є доказом нових вимог, що розглядаються. Первісно заявлені вимоги були визнані ухвалою суду від 31.01.2017.
До основних положень Кодексу, які підлягають застосуванню у даному випадку, суд відносить такі.
З моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у передбаченому Кодексом порядку (ч.14 ст.39). Цей порядок передбачає:
що конкурсний кредитор не має право, а зобов’язаний пред’явити свої вимоги у процедурі розпорядження майном протягом 30 днів з дня оприлюднення оголошення (ідентична до Закону №4212-VI норма);
що конкурсний кредитор, який заявив свої вимоги після 30-ти денного строку залишається конкурсним, його вимоги задовольняються у тій же черговості, але він позбавляється права голосу у зборах кредиторів;
що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами лише поточних кредиторів.
І ця норма (ч.4 ст.60 Кодексу) логічно співвідноситься з норами ч.1 ст.59 Кодексу про те, що у ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, крім витрат пов’язаних з процедурою, і не нараховуються штрафи і пеня.
Тобто пред’явлення конкурсним чи забезпеченим кредитором своїх вимог у ліквідаційній процедурі, до введення якої вже було сформовано наявні активи і конкурсні пасиви, до введення якої усіма учасниками справи було сформовано думку щодо можливості чи неможливості відновлення платоспроможності боржника та щодо перспектив погашення вимог кредиторів, до введення якої на підставі установлених судом фактів визначено напрямки подальшого руху справи (санація чи ліквідація), – втручання у справу шляхом пред’явлення нових вимог конкурсним кредитором (з правом залишатися конкурсним і отримувати задоволення нарівні з усіма іншими кредиторами, але з єдиним обмеженням у праві голосу) на думку суду: а) призводить до виникнення нових додаткових зобов’язань не пов’язаних з ліквідаційною процедурою, що суперечить ч.1 ст.59 Кодексу; б) може спростовувати усю попередню процедуру (залежно від розміру і характеру вимог такого кредитора), що суперечить ч.3 ст.44 і ч.3 ст.59 Кодексу; в) призводить до зміни правового стану решти кредиторів; г) є зловживанням правом на пред’явлення вимог до боржника у визначеному порядку – тобто є недопустимим в принципі.
Отже згідно з Кодексом конкурсний кредитор має право заявити свої вимоги лише до відкриття ліквідаційної процедури. Цей строк заявником пропущено, у зв’язку з чим він втратив право на пред’явлення вимог, що є правовою підставою для відмови у задоволенні цих вимог судом на суму 236,29 грн.
9.7. Решта вимог на суму 55229,49 грн. (48803,13 +4648,25 +1778,11) виникли у період після порушення справи про банкрутство (28.05.2015) та до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (23.02.2017).
Згідно з Кодексом право їх пред’явлення не втрачено.
Так, ці вимоги виникли під час дії Закону №4212-VI, до 21.10.2019 заявник міг заявити ці вимоги протягом усієї ліквідаційної процедури. Норма абз.9 ч.1 ст.38 Закону №4212-VI передбачала, що кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Тобто пред’явлення цих вимог під час дії Закону №4212-VI мало б наслідком їх визнання їх такими, що підлягають погашенню у шосту чергу. Однак вони не були пред’явлені і ці наслідки не настали.
З вступом у дію Кодексу ці вимоги не припинилися і продовжують існувати. Після 21.10.2019 у заявника, як у поточного кредитора, продовжує існувати право пред’явити вимоги на суму 55229,49 грн. відповідно до ч.4 ст.60 Кодексу протягом усієї ліквідаційної процедури, але воно стало обмежене лише однією негативною для нього умовою – якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Отже вимоги на суму 55229,49 грн. підлягають визнанню і погашенню у третю чергу.
Керуючись ст.234,235 Господарського процесуального кодексу України суд, –
УХВАЛИВ:
1.Заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області від 18.05.2020 №31/9/14-29-08-06-04 задовольнити частково.
1.1. Визнати Головне управління ДПС у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, буд.6, ідентифікаційний код 43144729) поточним кредитором боржника на суму 55229,49 грн., які підлягають погашенню у третю чергу.
1.2. У решті вимог відмовити.
Ухвала суду набрала законної сили 20.07.2020. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 20.07.2020.
Направити цю ухвалу заявнику, ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), Муравйову Л.В. (представника працівників боржника).
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
