Ухвала по справі № 925/871/15 від 12 грудня 2017 року (визнання кредитором)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

    вх. № 23094/17 від 30.10.2017

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представників за довіреностями – Хандюк Т.О., Заінковської В.В. (від боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

заяву

заявника   Головного управління ДФС у Закарпатській області

про            визнання поточним кредитором

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      товариства з обмеженою відповідальністю                                                    “Авуар-Сервіс”

до боржника                        сільськогосподарського товариства з обмеженою

                                               відповідальністю ім.Шевченка

про                                         визнання банкрутом, –

УСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у Закарпатській області подано заяву від 20.10.2017 про визнання його кредиторських вимог до СТОВ ім.Шевченка на загальну суму 1266104,90 грн. (з них: 1262904,90 грн. – податковий борг /основний платіж – 1259367,51 грн., пеня – 3537,39 грн./, 3200,00 грн. – судовий збір) за такими платежами: 8518050500 "єдиний податок з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75 %" у розмірі 161,50 грн.; 5118010634 "Орендна плата з юридичних осіб" (с.Ракошино, Мукачівський р-н) у розмірі 15957,29 грн., в т.ч. пеня 63,29 грн.; 5118010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами" (с.Ракошино, Мукачівський р-н) у розмірі 5266,97 грн., в т.ч. пеня 3,32 грн.; 5118010600 "Орендна плата з юридичних осіб" (м.Мукачево) у розмірі 1238290,43 грн., в т.ч. пеня 3460,35 грн.; 5118010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами" (м.Мукачево) у розмірі 3238,71 грн., в т.ч. пеня 10,43 грн.; сплаченого судового збору за подання заяви у розмірі 3200,00 грн.

У надісланих суду письмових поясненнях від 22.11.2017 (вх.суду №25865/17 від 27.11.2017) заявник заявлені вимоги підтримав і просив включити їх до шостої черги задоволення вимог кредиторів у зв'язку з тим, що вимоги заявлені після встановленого строку для їх подання; суму сплаченого за подання цієї заяви судового збору у розмірі 3200,00 грн. просив включити до реєстру вимог кредиторів як вимоги, що підлягають погашенню у першу чергу, зазначив також, що Головне управління ДФС у Закарпатській області є контролюючим органом, право на звернення до суду з кредиторськими вимогами якого передбачено нормами Податкового кодексу України.

У направленому суду повідомленні від 27.11.2017 №925/871/15-158 (вх.суду №25926/17 від 28.11.2017) та у судовому засіданні ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В., проти задоволення вимог заперечив і пояснив: що Головне управління ДФС у Закарпатській області подано до суду заяву про визнання його кредитором боржника на суму 1266104,90 грн. мотивовану тим, що боржник має перед заявником податкові зобов'язання, однак ухвалою суду від 31.01.2017 у цій справі  кредитором СТОВ ім.Шевченка визнано Мукачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області у сумі 143896,58 грн. (вимоги, які не є конкурсними і підлягають погашенню у шосту чергу у ліквідаційній процедурі); що заявником неправомірно включено до складу заявлених вимог визнані судом у цій справі вимоги Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області у сумі 143896,58 грн., що може м ати наслідком заподіяння шкоди підприємству-боржнику; що включення до заявлених вимог пені, нарахованої у період процедури розпорядження майном у розмірі 3537,39 грн. є направомірним; що включення сум орендної плати, податку на нерухоме майно за лютий-серпень 2017 року є також неправомірним, оскільки строк її сплати вказаних платежів настав після визнання боржника банкрутом; що заява не містить обґрунтованого розрахунку заявлених вимог.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника двічі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від заявника (Головного управління ДФС у Закарпатській облачті), членів комітету кредиторів (ТОВ "Авуар-Сервіс",  ТОВ "Сіверус", ТОВ "Перше факторингове бюро"), а також представник працівників боржника у судове засідання не з’явились.

Заявник у направленому суду поясненні від 22.11.2017 (вх.суду №25865/17 від 27.11.2017) просив вимоги розглянути без участі його представника.

Решта осіб, представники яких не з'явились у судове засідання, про причини неявки до суду не повідомили.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212). Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні представників та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню, на загальну суму 863778,17 грн. виходячи з наступного.

Розрахунок вимоги по платежу 85 18050500 "єдиний податок з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній
податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75 %" у сумі 161,50 грн. за вказаний заявником період є вірним, тому підлягає визнанню.

По  платежу 51 18010634  "Орендна  плата  з  юридичних  осіб"
с.Ракошино, Мукачівський р-н) із заявлених вимог на суму 3404,52 грн. суд визнає вимоги частково, на суму 1985,97 грн. з тих підстав, що до складу заявленої вимоги включено визнані ухвалою суду від 31.01.2017 вимоги Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області у сумі 1418,55 грн. (3404,52-1418,55=1985,97); вимога у сумі 7318,04 грн. заборгованості з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (податкова декларація від 05.02.2016 №9011004330 за 2016 рік) є обгрунтованою та підлягає визнанню; вимога щодо заборгованості боржника зі сплати орендної плати у сумі 5171,44 грн. визнається судом частково, на суму 646,43 грн. – решта вимог на суму 4525,01 грн. визнанню не підлягає, оскільки зазначена сума боргу виникла після визнання боржника банкрутом (постанова суду від 23.02.2017), а згідно із ст.38 Закону-4212 у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.   

Заборгованість боржника перед заявником по платежу 51 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" (с.Ракошино, Мукачівський р-н) у сумах 480,34 грн., 181,61 грн. та 3548,90 грн. підтверджена належними доказами, тому визнається судом повністю. Заявлена до сплати сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з відповідною податковою декларацією від 17.02.2017 №9022227343 за 2017 рік судом не визнається з тих мотивів, що зобов'язання (строк платежу) за вказаною податковою декларацією виникає 30.04.2017, тобто після визнання боржника банкрутом (постанова суду від 23.02.2017), а згідно із ст.38 Закону-4212 у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.   

По платежу  51 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" (м.Мукачево) вимоги у сумі 236963,69 грн. та 584735,27 грн. є обґрунтованими та підлягає визнанню повністю; вимога на суму 413131,12 грн. судом визнається частково, на суму 51641,39 грн. (за січень 2017 року), оскільки борг у сумі 361489,73 грн. (41313112-51641,39=361489,73) виник після визнання боржника банкрутом (постанова від 23.02.2017), а у ліквідаційній процедурі у банкрута зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не виникає.  

Вимога щодо боргу банкрута по платежу 51 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (м.Мукачево) у сумі 1510,12 грн. та у сумі 1708,16 грн. підтверджені належними доказами та визнаються судом повністю.

Разом з тим, боржником надано суду банківську виписку ПАТ "Юнекс Банк" від 27.01.2015, згідно з якою боржником сплачено орендної плати за землю за січень 2015 року у сумі 27103,25 грн., сплату якої заявником не враховано, у зв’язку з чим із суми, яка підлягає визнанню необхідно вирахувати суму 27103,25 грн.: (161,50 + 1985,97 + 7318,04 + 646,43 + 480,34 + 181,61 + 3548,90 + 236963,69 + 584735,27 + 51641,39 + 1510,12 + 1708,16 – 27103,25 = 863778,17)

Суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо нарахованої пені у сумі 3537,39 грн., оскільки заявником не надано будь-яких обґрунтувань та повного розрахунку цієї вимоги (зазначення періоду нарахування, суми, на яку її нараховано, формули розрахунку).

Вищевказані обставини підтверджуються наступними доказами: довідкою про суми податкового боргу платника податків СТОВ ім.Шевченко за період з 10.07.2015 по 13.10.2017) (а.с.7 т.50); відомостями, що містяться в облікових картках платника податків; декларацією з єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75 %)  (а.с.17-19 т.50); декларацією з орендної плати з юридичних осіб (а.с.20-26, а.с.31-35 т.50); декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (а.с.27-30, а.с.36-38 т.50); податковою декларацією з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік (а.с.39 т.50); податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік (а.с.41, 43,45,51,53,56 т.50); податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік, на 2016 рік, на 2017 рік (а.с.47-50,58,60 т.50); корінцем податкової вимоги від 07.04.2015 №1620-25 на суму 143896,58 грн. (а.с.62 т.50); банківською випискою ПАТ "Юнекс Банк" від 27.01.2015 (а.с.88 т.50).

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, абз.9 ч.1 ст.38, ч.4 ст.40, п.4 ч.4 ст.45 Закону-4212, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області від 20.10.2017 (вх. суду №23094/17 від 30.10.2017)  задовольнити частково.

Визнати Головне управління ДФС у Закарпатській області кредитором боржника та включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів на суму 863778,17 грн. у шосту чергу.

У решті вимог відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 20.12.2017.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів кредитору (3), представнику працівників боржника, а також рекомендованим листом заявнику.

Суддя                                                                            Ю.А. Хабазня