Ухвала по справі № 925/871/15 від 15 березня 2016 року № 1 (скаргу задоволено частково)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

                                                                                вх. № 30504/15 від 29.12.2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: представників за довіреностями - Просенюка С.М. (від товариства з обмеженою відповідальністю "Тефія-2011"), арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. (розпорядник майна боржника), Хандюк Т.О. (від боржника),  Топора А.І. (від відділу примусового виконання рішень управлення державної виконавчої служби Головного  територіального управління юстиції у Черкаській області), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу

заявника          розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого

                          Ярмолінського Ю.В.

на                      дії державного виконавця

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      товариства з обмеженою відповідальністю                                                    “Авуар-Сервіс”

до боржника                        сільськогосподарського товариства з обмеженою

                                               відповідальністю ім. Шевченка

про                                         визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В., подано скаргу від 29.12.2015 №02-01/14-168 (вх.суду №30504/15 від 29.12.2015) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (далі – відділ ДВС) з вимогами: визнати дії відділу ДВС протиправними; визнати розпорядження головного державного виконавця Вакуленко С.М. №2602.1-28 від 25.11.2015 незаконним та скасувати його; зобов’язати  відділ ДВС повернути незаконно перераховані з рахунку боржника №26002455007238 в АТ "ОТП Банк" грошові кошти в сумі 16755,75 грн.

25.02.2016 за №02-01/14-13 (вх.суду №3932/16 від 25.02.2016) розпорядником майна боржника подано доповнення до скарги в якому додатково заявлено вимоги: визнати  розпорядження головного державного виконавця відділу ДВС Вакуленко С.М. від 09.09.2015 №12.1-28  та від 25.01.2016 без номеру незаконними та скасувати їх, а також стягнути з відділу примусового виконання рішень незаконно перераховані з рахунку боржника №26002455007238 в АТ "ОТП Банк" грошові кошти в сумі 50711,69 грн.

09.03.2016 за №02-01/14-20 (вх.суду №4978/16 від 11.03.2016) розпорядником майна боржника подано доповнення до скарги в якому додатково заявлено вимоги: визнати постанову головного державного виконавця відділу ДВС Вакуленко С.М. від 01.03.2016 незаконною та скасувати її; зобов’язати відділ ДВС утримуватись в майбутньому від накладення арешту на майно (в тому числі кошти) боржника.

Відділом примусового виконання рішень подано клопотання від 03.03.2016 №502/10-12 (вх.суду 34454/16 від 03.03.201) залучити до участі у справі в якості відповідача державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області мотивоване тим, що кошти, стягнуті з рахунку боржника, перераховані на її розрахунковий рахунок. У ході розгляду цього клопотання у судовому засіданні 03.03.2016 представник боржника та розпорядник майна боржника проти задоволення клопотання заперечили з тих підстав, що відділ ДВС не є відповідачем по справі та що залучення державної податкової інспекції у Черкаському районі не має значення для визнання протиправними дій державного виконавця. Суд у судовому засіданні відмовив у задоволенні клопотання з тих підстав, що рішення за заявленими у скарзі вимогами безпосередньо не стосуватиметься прав та обов’язків державної податкової інспекції у Черкаському районі, що предметом скарги є дії органу ДВС.

У судовому засіданні 15.03.2016 розпорядник майна боржника заявив клопотання про застосування судом наданого йому ст.83 Господарського процесуального кодексу України права і при потребі вийти за межі заявлених ним вимог для захисту прав і законних інтересів боржника та кредиторів.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від ініціюючого кредитора у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні розпорядник майна боржника вимоги підтримав і пояснив,

що 16.12.2015 він отримав від боржника оригінали платіжних документів, згідно з якими 07.12.2015 відповідно до розпорядження головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Вакуленка С.М. від 25.11.2015 №2602.1-28 з рахунку боржника №26002455007238 в АТ "ОТП Банк" було списано кошти в сумі 1254,83 грн. (призначення платежу – платіжна вимога №758 від 01.12.2015). Стягнення коштів здійснено в межах зведеного виконавчого провадження №48597532 з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 13.03.2015 у справі №925/204/15 про стягнення з боржника на користь ТОВ "Авуар-Сервіс"  заборгованості в розмірі 9843942,23 грн., рішень КТС б/н від 14.05.2015 та від 04.06.2015 про стягнення з боржника заборгованості по заробітній платі на користь Четверик В.Д. та Загороднього В.В. в сумі 16933,75 грн.;

що зазначене розпорядження є незаконним і порушує вимоги ухвали господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у даній справі, ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212) та ст.64 Закону України "Про виконавче провадження";

що станом на дату прийняття зазначеного розпорядження та здійснення списання коштів уся заборгованість по заробітній платі боржника перед працівниками є погашеною;

що 28.09.2015 із того ж рахунку боржника було повторно списано кошти в розмірі 15500,92 грн. (призначення платежу – платіжна вимога №284 від 16.09.2015). Стягнення коштів здійснено в межах зведеного виконавчого провадження №48597532 відповідно до розпорядження головного державного виконавця відділу ДВС №47641794/3. Кошти в розмірі 13039,46 грн. перераховано ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області відповідно до платіжного доручення №308 від 27.11.2015, документи щодо розпорядження залишком в сумі 2461,46 грн. відсутні;

що розпорядником майна боржника листом від 11.06.20150 №02-01/14-34 було належним чином повідомлено відділ ДВС про порушення провадження у справі про банкрутство СТОВ ім.Шевченка;

що, ігноруючи обставини розгляду судом цієї скарги, відділом ДВС 05.02.2016 відповідно до розпорядження від 25.01.2016 без номера, за платіжною вимогою №67 від 26.01.2016 було списано з того ж рахунку боржника суму в розмірі 33955,94 грн., які за розпорядженням головного державного виконавця відділу ДВС від 08.02.2016 №347941794/3  перераховано державній податковій інспекції у Черкаському районі;

що з метою встановлення адміністративного контролю за діями відділу примусового виконання рішень звернувся з листами від 31.12.2015 №02-01/14-170, від 17.02.2016 №02-01/14-07 і №02-01/14-08 із клопотанням про здійснення контролю за законністю вчинення дій  у виконавчому провадженні №48597532 до Головного територіального  управління юстиції в Черкаській області, однак відповіді на вказані клопотання не отримав;

що розпорядник майна боржника не є представником боржника, не є стороною виконавчого провадження та не оскаржує дії державного виконавця в рамках Закону України "Про виконавче провадження" чи ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України;

що ухвала суду від 10.09.2015 не є виконавчим документом а нею вжито заходів забезпечення вимог кредиторів;

що можливість стягнення коштів відділом ДВС взагалі не передбачена умовами використання рахунку, встановленими ухвалою суду від 10.09.2015;

що, контроль розпорядника майна за списанням коштів за поточними зобов’язаннями прямо передбачений ст.19 Закону-4212;

що розпорядження головного виконавця відділу ДВС є дією, а тому також може бути визнане незаконним.

що у порушення ч.15 ст.16 Закону-4212 відділом ДВС 01.03.2016 у зведеному виконавчому провадженні №485975321 винесено постанову про арешт коштів боржника на його розрахункових рахунках;

що норми Закону-4212 не містять визначення терміну "майно", тому відповідно до ст.179, 190, 192 ЦК України до поняття "майно" належать і безготівкові кошти на рахунку боржника, отже заборона застосування арешту або інших обмежень боржника щодо розпорядження належним йому майном розповсюджується в тому числі і на грошові кошти на рахунках боржника.

Відділ ДВС у відзиві від 25.05.2016 №501/10-12 (вх.суду №3924/16 від 25.02.2016) та його представник у судовому засіданні проти доводів, викладених у скарзі заперечив і пояснив,

що отримавши 16.12.2015 інформацію про списання з рахунку  боржника коштів в сумі 1254,83 грн. розпорядник майна боржника мав 10 днів для оскарження таких дій, однак скарга подана ним 29.12.2015, тобто із пропуском строку;

що аналогічним є пропуск 10-ти денного строку подання скарги і у випадку списання коштів 28.09.2015 в сумі 15500,02 грн., про що розпорядник майна боржника дізнався 01.12.2015, клопотання про його поновлення суду не заявлено, обставини поважності пропуску строку не зазначені;

що ухвалою суду від 10.09.2015 у цій справі обов’язок узгодження встановлений для боржника, його керівництва та посадових осіб, а не для органу державної виконавчої служби;

що п.3.9.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, зведене виконавче провадження з підстави, передбаченої п.8 ч.37 Закону-4212, зупиняється лише в частині стягнень, які підпадають під дію запровадженого господарським судом мораторію;

що у поданій розпорядником майна боржника скарзі у прохальній частині не зазначено які саме дії слід визнати протиправними;

що у другому пункті прохальної частини скарги заявлено вимогу визнати незаконними та скасувати розпорядження  державного виконавця, в той час як п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" дозволяється лише визнавати постанову державного виконавця недійсною;

що у третьому пункті прохальної частини скарги на розгляд суду ставиться вимога, яку не можу бути задоволено  в межах розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби, оскільки п.9.13 вищевказаної постанови дозволяє зобов’язати орган виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії. Разом з тим, зобов’язання повернути кошти не є виконавчою дією та не передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

що стягнені кошти перераховані на користь державної податкової інспекції у Черкаському районі відповідно до вимоги останнього №Ю-3967-25У від 09.06.2015 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка сформована станом на 31.05.2015, винесена 09.06.2015, а провадження у справі про банкрутство боржника порушено 28.05.2015 (тобто до утворення заборгованості за даним виконавчим документом), у зв’язку з чим борг є поточним і на нього не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Представник боржника скаргу розпорядника майна боржника з доповненнями підтримав повністю.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника, представника відділу ДВС та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 28.05.2015 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Ухвала була направлена відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції.

Ухвалою суду від 10.09.2015 на підставі ч.5 ст.19 Закону-4212:

скасовано накладений постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 30.04.2015 у виконавчому провадженні №47327732 арешт на грошові кошти на рахунках сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка (Черкаський район, с.Софіївка, вул.Шевченка, 39, ідентифікаційний код 03793419): №26002455007238 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528; №37518000003698 у Казначействі України, МФО 899998.

встановлено боржнику порядок надання платіжних доручень банку на перерахування коштів з цих рахунків;

встановлено, що кошти з рахунків, вказаних у п.1.1 резолютивної частини цієї ухвали, використовуються виключно: на виплату заробітної плати працівникам (погашення заборгованої, в тому числі за виконавчими документами, виплату поточної); на грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо); на вихідну допомогу, належну працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин; а також нарахованих на усі вищеназвані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування; на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, авторської винагороди; на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; на погашення поточної кредиторської заборгованості боржника, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: на оплату спожитих енергоносів, телекомунікаційних послуг, комунальних послуги, поточних господарських витрат; на сплату податків, зборів і обов’язкових платежів.

Ухвала суду від 10.09.2015 направлена рекомендованим листом з повідомленням відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції.

Разом з тим, в межах зведеного виконавчого провадження №48597532, з рахунку боржника №26002455007238 в АТ "ОТП Банк", відповідно до розпоряджень головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М.:

від 25.11.2015 №2642.1-28, згідно з платіжною вимогою №758 від 01.12.2015, 07.12.2015 було списано кошти в сумі 1254,83 грн. Кошти в розмірі 1254,83 грн. за розпорядженням відділу ДВС від 22.12.2015 №47941794/3 перераховано ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області відповідно до платіжного доручення №437 від 23.12.2015 (а.с.107-109);

від 09.09.2015 №12.1-28, згідно з платіжною вимогою №284 від 16.09.2015, 28.09.2015 було списано кошти в сумі 15500,92 грн. Кошти в розмірі 13039,46 грн. за розпорядженням відділу ДВС від 25.11.2015 №47941794/3 перераховано ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області відповідно до платіжного доручення №308 від 27.11.2015 (а.с.105-107);

від 25.01.2016 без номера, згідно з платіжною вимогою №67 від 26.01.2016, 05.02.2016 було списано кошти в сумі 33955,94 грн. Кошти в сумі 33955,94  грн. за розпорядженням відділу ДВС від 08.02.2016 №47941794/3 перераховано державній податковій інспекції у Черкаському районі відповідно до платіжного доручення №31 від 10.02.2016 (а.с.111-113).

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гайдар А.В. від 29.02.2016 постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Черкаській області  Вакуленко С.М. від 30.04.2015 про арешт коштів боржника скасовано, зобов’язано останнього привести зведене виконавче провадження №48597532 у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та норм Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 01.03.2016 у зведеному виконавчому провадженні №485975321 винесено постанову про арешт коштів боржника на його розрахункових рахунках №26008013000379 в АТ "Сбербанк Росії", №26003010029718 в АТ "Укрексімбанк", №№26005000232401, 26043002324001, 260480000232402, 26049000232401 в ПАТ "Юнекс Банк", №№26002300424, 2606030063, 26035300751, 26048300771 в філії Черкаського відділення АТ "Ощадбанк" м.Черкаси, №2600401032794 в АТ "БМ Банк", №26009002324001 в ПАТ "Юнекс Банк".

Відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно із абз.1 ч.5 ст.19 Закону-4212 дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно із абз.4 ч.15 ст.16, абз.3 і 4 ч.5 ст.19 Закону-4212: з моменту порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку; контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор); звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.  

Аналізуючи установлені обставини та вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновків про те,

що відділом ДВС, у порушення абз.4 ч.15 ст.16 Закону-4212 винесено постанову від 01.03.2016 у зведеному виконавчому провадженні №485975321 про арешт коштів боржника на його розрахункових рахунках. З огляду на викладене вказана постанова підлягає не скасуванню, як просить скаржник, а визнанню її недійсною.

що відділом ДВС, у порушення заходів забезпечення вимог кредиторів, вжитих ухвалою суду від 10.09.2015, та у порушення заборони, установленої абз.4 ч.5 ст.19 Закону-4212, без винесення відповідної ухвали суду у межах справи про банкрутство, звернено стягнення на майно боржника, а саме на грошові кошти боржника на рахунку №26002455007238 в АТ "ОТП Банк" на суму 50711,69 грн. З огляду на викладене, дії відділу ДВС по примусовому зверненню стягненню коштів на суму 50711,69 грн. з рахунку боржника №26002455007238 в АТ "ОТП Банк" підлягають визнанню незаконними, а незаконно стягнені кошти підлягають поверненню боржнику;

У задоволенні вимог розпорядника майна боржника про скасування розпоряджень відділу ДВС від 25.11.2015 №2642.1-28, від 09.09.2015 №12.1-28 та від 25.01.2016 без номера суд відмовляє, оскільки останні не є обов’язковими для учасників виконавчого провадження актами, оскільки останні не є процесуальними актами відділу ДВС, можливість оскарження яких передбачена Законом України “Про виконавче провадження”, а є доказами дій державного виконавця. Докази ж не підлягають скасуванню – вони підлягають оцінці судом при прийнятті судового рішення.

Також не підлягає задоволенню вимога розпорядника майна боржника про зобов’язання відділу ДВС утримуватись в майбутньому від накладення арешту на майно (в тому числі кошти) боржника, оскільки у абз.4 ч.15 ст.16 Закону-4212 міститься пряма норма, яка забороняє не лише відділу ДВС, а й будь-якому іншому державному органу чи іншому суду, накладати будь-які арешти на будь-яке майно боржника (в тому числі і на грошові кошти на його рахунках).

Оцінюючи пояснення учасників провадження у справі про банкрутство боржника суд погоджується з доводами відділу ДВС що пунктом 1.2 ухвали суду від 10.09.2015 установлено порядок надання платіжних доручень банку на перерахування коштів з рахунків, вказаних у п.1.1 її резолютивної частини, лише для боржника, а не для відділу ДВС. Однак, пунктом 1.3 резолютивної частини ухвали суду від 10.09.2015 установлено конкретні види виплат (цілі), на які можуть використовуватись кошти із цих рахунків, і встановлені вони не лише для боржника, а для невизначеного кола осіб. Тобто п.1.3 резолютивної частини цієї ухвали є встановленим судом заходом забезпечення вимог кредиторів, який поширюється на будь-яких осіб, які використовують кошти з цих рахунків, в тому числі і на відділ ДВС.

Як вбачається з установлених обставин справи відділом ДВС після першого порушення (звернення стягнення на кошти) відразу допущено й друге порушення – кошти з цих рахунків спрямовано на виплати (цілі), не передбачені п.1.3 резолютивної частини ухвали суду від 10.09.2015, а на погашення вимог ДПІ у Черкаському районі зі сплати єдиного внеску.

Доводи відділу ДВС про необхідність застосування правил ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, щодо пропуску строку подання скарги на вчинені дії зі списання коштів з рахунку боржника) суд відхиляє, оскільки скарга подана розпорядником майна боржника, а не стороною одного із виконавчих проваджень, які знаходяться у зведеному виконавчому провадженні №485975321, оскільки за ухвалою суду від 10.09.2015 виконавче провадження не відкривалось.

Спір про правомірність дій відділу ДВС виник у зв’язку із стягненням коштів з рахунку боржника, правовий режим використання якого визначено ухвалою суду від 10.09.2015 у межах справи про банкрутство, тому такий спір підлягає розгляду у межах справи про банкрутство. Даний спір розглядається судом в межах питання про порушення відділом ДВС вжитих судом заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд якого ст. 18 Закону-4212 віднесено до компетенції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.  ("При порушенні господарським судом провадження у справі про банкрутство на спори, що виникають у процесі проведення процедури банкрутства, не поширюється юрисдикція адміністративних судів." – правові позиції Верховного Суду України у постанові від 06.10.2015 у справі №823/4040/13-а)

Доводи відділу ДВС про те, що на поточні вимоги діє загальний правовий режим стягнення коштів з рахунків боржника суд відхиляє, оскільки згідно із ч.5 ст.19 Закону-4212 звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. При цьому, згідно із ч.4 ст.19 Закону-4212 стягнення грошових коштів (як особливого виду майна) за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку і контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.

Доводи відділу ДВС про те, що гроші не є майном боржника суд відхиляє, оскільки відповідно до ст.177, 190 Цивільного кодексу України: грошові кошти (гроші) є річчю; майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки; речами (крім грошей) є цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Вимога Закону України “Про виконавче провадження” не зупиняти виконавчі провадження в частині стягнень, які не підпадають під дію запровадженого господарським судом мораторію, не скасовує іншу вимогу спеціального Закону-4212 про необхідність винесення ухвали суду у межах справи про банкрутство для звернення стягнення на майно боржника за такими не зупиненими виконавчими провадженнями.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Керуючись ст.4-1, п.2 ч.1 ст.83, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Скаргу розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В., від 29.12.2015 №02-01/14-168 (із доповненнями від 25.02.2016 за №02-01/14-13 та від 09.03.2016 за №02-01/14-20) задовольнити частково:

1) визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області у зведеному виконавчому провадженні №485975321 по примусовому зверненню стягненню коштів на суму 50711,69 грн. з рахунку боржника №26002455007238 в АТ "ОТП Банк";

2) визнати недійсною винесену у зведеному виконавчому провадженні №485975321 постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 01.03.2016 про арешт коштів боржника;

3) стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, ідентифікаційний код 34924330) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (Черкаський район, с.Софіївка, вул. Шевченка, 39, ідентифікаційний код 03793419) кошти в сумі 50711,69 грн. (п’ятдесят тисяч сімсот одинадцять гривень шістдесят дев’ять копійок).

У решті вимог відмовити.

Ухвала набрала законної сили 15.03.2016, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.  Строк пред’явлення ухвали до виконання відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” один рік.

Направити дану ухвалу розпоряднику майна боржника, боржнику, ініціюючому кредитору та рекомендованим листом з повідомленням відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області.

Суддя                                                                      Хабазня Ю.А.