Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 вересня 2017 року Справа № 925/871/15

вх. № 5514/17 від 09.03.2017

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: представників за довіреностями – Хандюк Т.О. (від боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.), Беркович О.В. (від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агророст"), Замедянського Ю.В. (від публічного акціонерного товариства "Банк Форм"), Рисіна О.О. (від товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверус"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів

№136-1(БВ14) від 02.12.2014

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю “Авуар-Сервіс”

до боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю ім.Шевченка

про визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Після визнання боржника банкрутом (постанова 23.02.2017) заявник звернувся до суду із заявою від 02.03.2017 №148/1.2 (вх.суду №5514/17 від 09.03.2017) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 02.12.2014 №136-1(БВ14), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіверус» та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка (далі – Договір).

Заява мотивована тим,

що відповідно до умов договору боржник взяв на себе зобов’язання придбати цінні папери в кількості 65000 штук (емітентом яких було товариство з обмеженою відповідальністю «КУА «Дефендер.АМ») номінальною вартістю 65000000 грн. за ціною 650009100 грн., тобто в 10 разів дорожчою за вартість номінальну вартість таких паперів;

що підставою визначення ціни цінного паперу відповідно до інвестиційного сертифікату є доходність діяльності емітента;

що за результатами аналітичного пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень ПАТ «Форум Банк» стало відомо про накладення Печерським районним судом м.Києва 06.06.2014 в рамках кримінальних проваджень 757/15206/14-к, 757/14726/14-к, 757/14811/14-к та 757/14841/14-к арешту на рахунки ТОВ «КУА «Дефендер.АМ», оскільки зазначений суб’єкт господарювання було створено та зареєстровано невстановленими особами на певних громадян України з метою прикриття незаконної діяльності;

що на момент вчинення оскаржуваного правочину за ціною майже в 10 разів перевищуючу номінал цінних паперів, емітент зазначених цінних паперів був фігурантом кримінального провадження, його операції мали ознаки фіктивності, а на рахунки накладено арешт;

що станом на дату укладення правочину активи боржника становили 1047005,30 грн., а кредиторська заборгованість – 494923686,01 грн., отже саме внаслідок укладення оскаржуваного правочину майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів і це призвело до неможливості відновлення його діяльності;

що наявні підстави для застосування ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в новій редакції, чинній з 19.01.2013 та з наступними змінами, далі – Закон-4212) і визнання договору недійсним.

ТОВ «Сіверус» у відзиві від 31.08.2017 №18485/17 та його представник у судовому засіданні 14.09.2017 проти задоволення вимог заявника заперечив і пояснив,

що твердження заявника про різницю номінальної та ринкової вартості цінних паперів є лише припущенням, оскільки останнім не здійснювалось дослідження вартості цінних паперів на фондових біржах та позабіржових торгах, порівняння їх вартості за аналогічними угодами між іншими учасниками фондового ринку, не залучався незалежний оцінювач та не відстежувалась динаміка змін цінних паперів під впливом обставин, що мають значення для інвестиційної привабливості цінних паперів;

що за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України інвестиційні сертифікати ТОВ «Компанія з управління активами «Дефендер.АМ» і на цей час мають стабільну ринкову вартість за біржовими та позабіржовими угодами на рівні 10000 грн. за 1 штуку;

що визначена Договором ринкова ціна цінних паперів підтверджена звітом про оцінку цінних паперів товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Парето" від 29.08.2017

що ТОВ «Сіверус» за спірним договором не отримало від боржника ні грошових коштів, ні цінних паперів, тож необхідність у їх поверненні до ліквідаційної маси у розумінні ч.2 ст.20 Закону-4212 відсутня;

що згідно зі звітом розпорядника майна боржника від 15.02.2017 №02-01/14-13, висновки якого підтверджені аудиторською компанією ТОВ «Атторней Плюс», підставою неплатоспроможності боржника стала та обставина, що основним ринком збуту готової продукції боржника була Російська Федерація, схід України та Крим, які з об’єктивних обставин втрачені для підприємства-боржника з 2014 року, тож припущення заявника щодо впливу оскаржуваного договору на фінансовий стан боржника є такими, що не мають економічного обгрунтування та не підтверджуються належними доказами.

Ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. у відзиві від 31.08.2017 (вх.суду №18509/17 від 31.08.2017) та у судових засіданнях просив у задоволенні заяви відмовити з мотивів, аналогічних викладеним у відзиві товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверус» та додатково пояснив, що визначена Договором ринкова ціна цінних паперів підтверджена відомостями про вартість цінних паперів, отриманими із загальнодоступних інформаційних ресурсів та листом Київської міжнародної фондової біржі.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак працівники боржника, кредитори (ТОВ «Сіверус», ТОВ «Перше факторингове бюро», ТОВ «Авуар-Сервіс») участі своїх представників у судове засідання 26.09.2017 не забезпечили, про наявність поважних причин їх неявки не повідомили.

У судовому засіданні 26.09.2017:

представник публічного акціонерного товариства "Банк Форум" вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві. На запитання головуючого судді якими доказами підтверджені заявлені вимоги, подав письмове пояснення (вх.суду №20546/17 від 26.09.2017) згідно з яким такими доказами є: спірний Договір (із додатком до нього, де зазначено про номінальну вартість цінного паперу), ухвали Печерського районного суду м.Києва від 04.06.2014, протокол №2 зборів кредиторів у даній справі. Посилання на усі ці докази міститься у заяві про визнання договору недійсним;

ліквідатор банкрута проти задоволення вимог заявника заперечив з наведених вище підстав. На вимогу головуючого судді надав для огляду в оригіналі договір купівлі-продажу цінних паперів №136-1(БВ14) від 02.12.2014, укладений між ТОВ "Сіверус",СТОВ ім.Шевченка, повірений ТОВ "Перше реєстраційне бюро"; виписку про стан рахунку в цінних паперах на 02.12.2014; виписку про операції з цінними паперами за період з 02.12.2014 по 02.12.2014, а також "акт сверки взаимных расчетов за период январь 2015 г. – июль 2015 г.", копії яких знято, посвідчено судом та долучено до матеріалів справи. Вказані дії відображено у протоколі судового засідання та оголошено присутнім.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону-4212.

Заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що у задоволенні вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Заявником підставою для визнання Договору недійсним вказано абз.4 і 5 ч.1 ст.20 Закону-4212, а саме:

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

Обставинами (фактами), якими заявник обгрунтовує вимоги, вказані:

1) перевищення вартості купівлі боржником у ТОВ "Сіверус" цінних паперів ТОВ «КУА «Дефендер.АМ» від їх номінальної вартості в 10 разів (при номінальній вартості 65 000 000 грн. /65000 шт. іменних інвестиційних сертифікатів номінальною вартістю 1000 грн. за шт./ їх продано за ціною 650 009 100 грн.;

2) наявність арешту на кошти на рахунках ТОВ «КУА «Дефендер.АМ» на час укладення Договору, накладеного Печерським районним судом ухвалами від 04.06.2014 у справах №757/15206/14-к, №757/14726/14-к, №757/14811/14-к та №757/14841/14-к у наявних кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області;

3) створення та реєстрацію ТОВ «КУА «Дефендер.АМ» невстановленими особами на певних громадян України з метою прикриття незаконної діяльності;

4) на момент укладення Договору активи боржника становили 1’047’005’690,30 грн. (як результат 1112005690,30 – 65000000, де 1112005690,30 – це вартість активів боржника на 15.02.2017 згідно з доповіддю розпорядника майна боржника), а кредиторська заборгованість становила 494’923’686,01 грн. (як результат 1142932786,01 – 650009100,00, де 1142932786,01 грн. – це сума вимог кредиторів на 28.05.2015), отже саме внаслідок укладення Договору майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів і це призвело до неможливості відновлення його діяльності.

Доказами на підтвердження вказаних обставин вказані:

1) спірний Договір;

2) ухвали Печерського районного суду м.Києва від 04.06.2014;

3) протокол зборів кредиторів від 15.02.2017 №2 у цій справі.

Суд вважає, що названі заявником підстави для визнання Договору недійсним, не доведені належними і допустимими доказами.

Так, факт продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ «КУА «Дефендер.АМ» за ціною, що в 10 разів перевищує їх номінальну вартість, дійсно має місце, однак заявником не доведено доказами, що така ціна одного цінного паперу на момент укладення Договору була вищою від ринкової, а отже не доведено, що "боржник придбав майно за цінами вищими від ринкових". Суд відхиляє як доказ завищення ціни продажу цінних паперів, спірний Договір, оскільки він виражає лише волю його сторін і не виражає волю третіх, незацікавлених осіб. Суд також відхиляє як доказ протилежного наданий ліквідатором банкрута лист Київської міжнародної фондової біржі від 09.06.2017 №17/06-09/01, оскільки її повноважень на збір такої інформації не доведено. Клопотань про витребування доказів чи призначення експертизи з цього приводу заявлено не було.

Також заявником не доведено тієї "умови, що в момент прийняття зобов'язання заплатити за цінні папери майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів". Суд відхиляє як доказ цієї обставини розрахунок заявника: оскільки він не грунтується на документах бухгалтерського обліку (первинних документах чи фінансовій звітності); оскільки розрахунок є невірним – у бухгалтерському обліку і балансі боржника операція з придбання цінних паперів за Договором у активі і пасиві відображена у однаковій сумі; оскільки використані у розрахунку суми вартості активів (на 15.02.2017) та розміру вимог кредиторів (на 31.01.2017) не є сумами на момент укладення Договору (02.12.2014); оскільки сума вимог кредиторів на даний момент не затверджена у зв’язку з повторним розглядом вимог ТОВ "Сіверус" та ПАТ "Банк Форум".

Заявником не доведено тієї підстави, що боржник "взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним". Так, відповідно до ст.1 Закону-4212 неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. Іншого поняття і порядку визначення неплатоспроможності Закон-4212 не містить, отже заявником повинен був бути доведений факт неплатоспроможності боржника так, як його розуміє Закон-4212 (і цей факт повинен був відбутися саме на дату настання строку платежу за Договором). Такого факту навіть не вказано у заяві. Також заявником повинно було бути доведено причинний зв’язок між укладенням Договору і настанням факту неплатоспроможності, тобто доведено, що саме внаслідок укладення Договору (а не сукупності інших правочинів і зобов’язань) настала неплатоспроможність. Таких доводів заява не містить. На противагу цьому, з ухвали суду від 28.05.2015 вбачається, що факт неплатоспроможності боржника настав 04.05.2015 (три місяці після відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Черкаської області у справі №925/2308/14). При цьому суд погоджується з доводами ТОВ "Сіверус" і ліквідатора банкрута, що причини неплатоспроможності інші від вказаниз заявником, установлені у звіті ТОВ "Аудиторська фірма "Атторней Плюс" і постанові суду від 23.02.2017.

Також заява не містить доводів та доказів тому, що внаслідок укладення Договору "виконання його (боржника) грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим".

Крім цього суд відхиляє:

доводи заявника про те, що ТОВ «КУА «Дефендер.АМ» було створено та зареєстровано невстановленими особами на певних громадян України з метою прикриття незаконної діяльності – оскільки в ухвалах Печерського районного суду м.Києва від 04.06.2014 зазначено, що на такі обставини посилається слідчий (а не суд), що ці обставини (створення і реєстрація) установлено стосовно інших осіб (а не ТОВ «КУА «Дефендер.АМ»), що гроші на рахунках арештовуються з тих причин, що були набуті іншими особами в результаті вчинення кримінальних правопорушень;

доводи заявника про те, що емітент цінних паперів був фігурантом кримінального провадження і його операції мали ознаки фіктивності – оскільки вони нічим не підтверджені;

ухвали суду Печерського районного суду м.Києва від 04.06.2014 як докази – оскільки це не вирок у кримінальній справі і факти вчинення незаконних дій ТОВ «КУА «Дефендер.АМ» ними не встановлені;

протокол зборів кредиторів від 15.02.2017 №2 як доказ вартості активів боржника – оскільки він може бути лише доказом волевиявлення комітету кредиторів і лише з питань, віднесених до його компетенції чи інших фактів (місця, дати проведення, участі осіб тощо);

звіт про оцінку цінних паперів товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Парето" від 29.08.2017 – оскільки його здійснено після призначення до розгляду заяви 18.08.2017 за замовленням зацікавленої сторони (ТОВ "Сіверус"), а не до призначення розгляду заяви чи на момент укладення Договору;

надані ліквідатором банкрута листом від 31.08.2017 (вх. суду №18509/17 від 31.08.2017) відомості про вартість цінних паперів, отримані із загальнодоступних інформаційних ресурсів, під заголовком "SMIDA" (а.с.155-157) – оскільки не є документом.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів,

оскільки згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже кожна сторона зобов’язана самостійно визначити і надати суду ті докази, які підтверджують викладені нею обставини (факти), доводи чи заперечення, і які вважає необхідними, належними і достатніми;

оскільки згідно із ст. 22 ГПК України саме сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;

оскільки згідно із ст.38 ГПК України докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання стороною відповідного клопотання про їх витребування. Саме сторона має вказати у клопотанні на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ підтвердить чи спростує;

оскільки ГПК України не покладає на суд обов’язку: з власної ініціативи витребовувати будь-які докази на підтвердження зазначених у заявах сторін обставин; вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження викладених обставин, доводів чи заперечень; проводити розшук тих чи інших доказів для з’ясування вказаних у заявах сторін обставини (і таким чином за одну із сторін вирішувати питання про те, які з доказів можуть їх підтвердити чи спростувати);

Керуючись ст. 4-1, 33, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 20 Закону-4212, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Форум Банк» від 02.03.2017 №148/1.2 (вх.суду №5514/17 від 09.03.2017) відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 03.10.2017.

Направити дане судове рішення ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), представнику працівників боржника, та рекомендованим листом заявнику.

Суддя Ю.А. Хабазня

Ухвала по справі № 925/871/15 від 26 вересня 2017 року (1) (відмовлено у задоволенні заяви)