Ухвала по справі № 925/871/15 від 30 листопада 2017 року (відмовлено повністю у задоволенні позовної заяви)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

    вх. № 20914/17 від 02.10.2017

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто – арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. (ліквідатор банкрута), представників за довіреностями – Хандюк Т.О. (від боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.), Тимощук Р.М. (від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву

заявника   публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у особі його філії у м.Чернівці

про            витребування майна з незаконного володіння боржника

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      товариства з обмеженою відповідальністю                                                    “Авуар-Сервіс”

до боржника                        сільськогосподарського товариства з обмеженою

                                               відповідальністю ім.Шевченка

про                                         визнання банкрутом, –

УСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м.Чернівці подано позовну заяву від 07.09.2017 №071-02/900 з вимогами: витребувати від СТОВ ім. Шевченка та повернути ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" рухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Чигиринська,13 та належить на праві власності AT "Укрексімбанк", а саме: депалетайзер для проміжних банок модель АDV/З (обладнання, що в автоматичному режимі здійснює зняття проміжних жерстяних банок з палетів, для можливості подальшого їх використання у виробництві), що містить такі складові: один (1) завдовжки 3200мм конвеєр для вводу піддонів; піднімаючий       пристрій       із       пристроєм      утримування       піддонів (контролюється інвертором); один (1) завдовжки 4000мм конвеєр виводу порожніх піддонів; автоматичний штовхач для розвантаження прокладок; електро-пневматичні  зажими  до  утримувача   під   час   розвантаження прослойок; один (1) завдовжки 4000мм накопичувальний конвеєр; один (1) довжиною  3500 мм конвеєр вирівнювання банок, що має змогу працювати на різних швидкостях; платформа оператора із драбиною доступу; звукові та світлові сигнальні бар'єри; магазин прослойок; електрична панель команд та контролю укомплектована контролером та алфавітно-нифровим дисплеєм; електро-пневматичні інсталяції; лічильник банок на виході; стягнути з СТОВ ім.Шевченка  на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" сплачену суму судового збору.

У судовому засідання заявник заявлені вимоги підтримав, у позовній заяві та у засіданні пояснив: що у 2006 році ТОВ ВКТ "Агро" було придбано у італійської фірми Clevertech два автоматичних депалетайзери для проміжних банок модель ADV/3, один з яких, за документом італійської фірми Clevertech, у кінці травня 2006 року було поставлено на адресу Черкаської філії СТОВ ім.Шевченка (м.Черкаси, вул.Чигиринська,13); що  між ТОВ ВКТ "Арго" (правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") та Черкаською філією СТОВ ім.Шевченка був укладений договір оренди від 17.04.2006 №17/04/01-06 (далі – Договір оренди), відповідно до умов якого СТОВ ім.Шевченка прийняв у платне користування майно, депалетайзер (обладнання, що в автоматичному режимі здійснює зняття проміжних жерстяних банок з палетів, для можливості подальшого їх використання у виробництві); що згідно з платіжним дорученням від 18.05.2007 №329 сплачено орендну плату за оренду депалетайзера у сумі 15000,00 грн. що є доказом прийняття в оренду майна та виконання передбачених договором обов'язків по внесенню орендної плати;  що 23.08.2007 між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ ВКТ "Арго" було укладено іпотечний договір №7107Z57, предметом іпотеки за яким був єдиний майновий комплекс ТОВ ВКТ "Арго" (урозумінні ст.191 Цивільного кодексу України); що у зв'язку з простроченням ТОВ ВКТ "Арго" термінів погашення процентів та основного боргу за Генеральною угодою від 23.08.2007 №7107N1 рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 у справі №9/13 позов АТ "Укрексімбанк" задоволено та стягнуто 767577927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, єдиний майновий комплекс ТОВ ВКТ "Арго", основні фонди та інші цінності (в тому числі і депалетайзер), які відображені у самостійному балансі або не відображені у балансі, але є його власністю відповідно до виписки з балансу; що згідно з актом опису й арешту майна від 09.09.2011 у ВП №26940374, складеним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Веретюком Б.А. у присутності представника АТ "Укрексімбанк" Літкевича В.С., описано та накладено арешт на майно ТОВ ВКТ "Арго", депалетайзер (бувший у вжитку, у робочому стані) за адресою: м.Черкаси, вул.Чигиринська, 13; що 28.04.2012 АТ "Укрексімбанк" отримано акт державного виконавця №720/9 про реалізацію предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів на виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 28.04.2011 №9/13, згідно з яким АТ "Укрексімбанк", на підставі ч.1 ст.49 Закону України "Про іпотеку", було придбано предмет іпотеки, єдиний майновий комплекс ТОВ ВКТ "Арго", у т.ч. і депалетайзер; що 30.05.2012 АТ "Укрексімбанк" отримано Свідоцтво про придбання майна з торгів, до складу якого входить і депалетайзер; що АТ "Укрексімбанк" є добросовісним набувачем депалетайзера, оскілки майно було набуте у порядку, встановленому для виконання судових рішень; що депалетайзер належить заявнику на праві власності, але вибув з володіння, оскільки знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Чигиринська, 13, і перебуває у володінні СТОВ ім.Шевченка, що представників заявника на територію за вказаною адресою відповідач не допускає; що позивач звертався до відповідача з листами-вимогами від 02.11.2016 №071-02/1733 і від 16.12.2016 №071-02/1956 про повернення  майна, а також з листом від 20.06.2017 №071-02/653, у якому повідомив відповідача про те, що з 30.05.2012 АТ "Укрексімбанк" набув усі права орендодавця за договором оренди від 17.04.2006 №17/04/01-06 та запропонував надати банку можливість оглянути депалетайзер і визначити уповноважених осіб для проведення переговорів про його подальше використання, однак відповіді не отримав; що у ході здійснення виконавчого провадження ТОВ ВКТ "Арго" листом від 17.08.2011 №617 повідомило виконавчу службу про знаходження депалетайзера за адресою у м.Черкаси по вул.Чигиринській, 13; що оскільки акт приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця підписаний не був, то у державного виконавця не було підстав вилучати майно у примусовому порядку; що депалетайзер було ввезено відповідно до міжнародної митної декларації, копію якої надано у справу; що акт державного виконавця про арешт та опис майна від 09.09.2011 у ВП №26940374 не містить інформації про повернення майна з оренди і депалетайзер до цього часу знаходиться на території СТОВ ім.Шевченка; що доказами знаходження майна у боржника є акти огляду від 17.01.2012, від 21.02.2012 і від 06.03.2012, підписані представниками СТОВ ім.Шевченка і банку і скріплені печатками; що депаталайзер де-юре передано на зберігання представнику стягувача, про що зазначено в акті опису й арешту, але вилучено не було, отже залишилося і фактично перебувало за адресою: м.Черкаси, вул.Чигиринська,13, тому фактично СТОВ ім.Шевченка є особою, якій зазначене майно залишене на зберігання; що представник стягувача, який проживає та працює у м.Києві фізично не мав доступу до арештованого майна, відповідно не міг його відчужити, приховати, підмінити, пошкодити, знищити або вчинити інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.

Ліквідатор банкрута у направленому суду відзиві від 19.10.2017 №925/871/15-140 (вх.суду №22377/17 від 19.10.2017), наданих письмових поясненнях від 30.10.2017 №925/871/15-143 (вх.суду №23265/17 від 31.10.2017) та у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечив і пояснив, що вимоги не підтверджені доказами та необґрунтовані; що відповідно до п.4.6 Договору оренди від 17.04.2006 №17/04/01-06 моментом приймання-передачі обладнання в оренду вважається дата підписання уповноваженими представниками обох сторін акту прийому-передачі обладнання в оренду, однак такий акт заявником не надано; що зазначене позивачем платіжне доручення від 18.05.2007 №329 є доказом одноразового перерахування коштів ТОВ  ВКТ "Арго", а не доказом передачі майна боржнику чи доказом виконання Договору оренди, оскільки цей платіж здійснений авансом, містить посилання на рахунок (який до справи не додано), а не на Договір оренди; що ТОВ ВКТ "Арго" з часу укладення Договору оренди чи заявник з 2012 року жодного разу не вимагали у боржника, ні сплати орендної плати, ні повернення майна;          що складений державним виконавцем акт опису і арешту майна від 09.09.2011 ВП №26940374 не підтверджує факт перебування спірного майна саме у боржника, оскільки згідно з вказаним актом депалетайзер прийняв на відповідальне зберігання Літкевич В.С., представник АТ "Укрексімбанк", а не представник СТОВ ім.Шевченка; що акти огляду депалетайзера від 17.01.2012, від 21.02.2012 і від 06.03.2012 (тобто п’ятирічної давності) не можуть підтверджувати його перебування у володінні банкрута на даний час, оскільки він міг бути забраний представником АТ "Укрексімбанк" Літкевичем В.С.; що згідно з інвентаризаційним описом основних засобів боржника, здійсненим у період з 24.06.2015 по 21.07.2015, у СТОВ ім.Шевченка наявні п'ять об’єктів з назвою "деполітер", а не "депалетайзер", тому встановити точно, що це різні назви одного об’єкта, та який саме з них є предметом позову неможливо; що у позові не зазначено будь-яких ідентифікуючих ознак депалетайзера, який боржник має повернути.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від ТОВ "Сіверус", ТОВ "Перше факторингове бюро", ТОВ "Авуар-Сервіс", представник працівників боржника у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

Заслухавши присутніх у засіданні представників та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки заявником не доведено вказаних у позовній заяві ідентифікуючих ознак депалетайзера (марки АDV/З) та його складових (один (1) завдовжки 3200 мм конвеєр для вводу піддонів; піднімаючий пристрій із пристроєм утримування піддонів (контролюється інвертором); один (1) завдовжки 4000 мм конвеєр виводу порожніх піддонів; автоматичний штовхач для розвантаження прокладок; електро-пневматичні  зажими до утримувача під час розвантаження прослойок; один (1) завдовжки 4000 мм накопичувальний конвеєр; один (1) довжиною  3500 мм конвеєр вирівнювання банок, що має змогу працювати на різних швидкостях; платформа оператора із драбиною доступу; звукові та світлові сигнальні бар'єри; магазин прослойок; електрична панель команд та контролю укомплектована контролером та алфавітно-нифровим дисплеєм; електро-пневматичні інсталяції; лічильник банок на виході), оскільки суд позбавлений можливості за поданими доказами визначити, який саме конкретно предмет має бути вилучений із наявного у боржника майна і переданий заявнику та оскільки заявником не доведено наявності на час винесення рішення депалетайзера в натурі у володінні боржника.

Так, Договір оренди від 17.04.2006 №17/04/01-06, укладений між ТОВ ВКТ "АРГО" та Черкаською філією СТОВ ім.Шевченка (а.с.22-28 т.46), свідчить про факт досягнення згоди сторонами стосовно його умов, але не є доказом факту передачі депалетайзера чи факту наявності його в натурі на даний час. Крім того, договір не містить визначення індивідуальних ознак депалетайзера, які б давали можливість відрізнити його від інших подібних чи аналогічних речей, в тому числі і наявних у боржника на даний час.

Платіжне доручення від 18.05.2007 №329 (а.с.29 т.46) підтверджує факт сплати коштів за оренду депалетайзера, і хоча воно не містить вказівки на сплату саме за Договором оренди від 17.04.2006 №17/04/01-06, суд вважає платою саме за цим договором, оскільки боржником не доведено іншого.

Акт опису й арешту майна підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області від 09.09.2011 у ВП №26340374 (а.с.33 т. 46) суд оцінює як доказ тих обставин, що, по-перше, на момент його складення у боржника знаходився у володінні "деполетайзер, б/в, в робочому стані" (тобто акт також не містить визначення індивідуальних його ознак, які дають можливість відрізнити від інших подібних чи аналогічних речей), що по-друге, деполетайзер було вилучено у боржника та передано на зберігання АТ "Укрексімбанк" у особі його представника Літкевича В.С. під розписку про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну, отже саме АТ "Укрексімбанк" і є особою, відповідальною за депалетайзер.

Доводи заявника про те, що депалетайзер фактично не було вилучено в момент складення акту арешту й опису майна підтверджуються перепискою заявника із боржником (листи АТ "Укрексімбанк" від 04.10.2012 №176-00/7761, від 18.09.2012 №176-00/7381, від 21.11.2012 №185-00/9094, листи СТОВ ім.Шевченка від 17.10.2012 №391, від 05.09.2012 №340 а.с.117-124 т.46, а також актами огляду заставленого майна, оформленого в іпотеку АТ "Укрексімбанк" за іпотечним договором від 23.08.07 №7107Z57 (№151107Z104), від 17.01.2012, від 21.02.2012 та від 06.03.2012, (а.с.30-32 т. 46). Однак ними ж підтверджується і та обставина, що депалетайзер перебував у володінні боржника саме до 17.10.2012. П’ять років після цього заявник не вчиняв будь-яких дій щодо переміщення депалетайзера, укладення нового договору оренди чи зберігання, стягнення орендної плати тощо. Обставини або подальшого руху депалетайзера відповідальною за нього особою (АТ "Укрексімбанк"), або зберігання боржником – жодною із сторін не вказані і не доведені. Тому зважуючи (на предмет визначення особи, у якої перебуває депалетайзер) такі докази як акт огляду заставленого майна від 06.03.2012 з листом СТОВ ім.Шевченка від 17.10.2012 №391 з однієї сторони та акт арешту й опису майна від 09.09.2011 у ВП №26940374 з іншої сторони, суд віддає перевагу останньому (акту арешту й опису майна), оскільки ним юридично змінено права і обов’язки сторін стосовно депалетайзера і визначено особою відповідальною за його збереження АТ "Укрексімбанк".

Суд відхиляє доводи заявника про те, що майно знаходиться у боржника з огляду на відсутність документів про повернення депалетайзера з оренди, оскільки у справі також відсутні докази фактів привезення, монтажу і налагодження депалетайзера ТОВ ВКТ "Арго" та докази факту підписання акту передачі-прийняття депалетайзера в оренду боржником. Отримання АТ "Укрексімбанк" депалетайзера на зберігання згідно з актом опису й арешту майна від 09.09.2011 у ВП №26940374, перехід до нього права власності на деполетайзер не виключає законну можливість його демонтажу та вивезення в інше місце (намір АТ "Укрексімбанк" забрати деполітайзер чітко вказано у листі від 21.11.2012 №185-00/9094, а.с.121-122 т.46) без аналогічного складення документів сторонами чи їх втрати. Тому рішення про витребування майна не може грунтуватися на припущеннях та доказах ймовірного перебування депалетайзера у боржника.

Суд відхиляє доводи ліквідатора банкрута, оскільки у проміжок часу з 18.05.2007 (дата платіжного доручення) по 17.10.2012 (лист СТОВ ім.Шевченка №391) депалетайзер (ідентифікаційні ознаки якого не встановлено) перебував у володінні боржника.

Факт переходу права власності на деполетайзер, який є предметом Договору оренди, до заявника сторонами не заперечується і підтверджується  актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28.04.2012 №720/9 (а.с.37 т. 46), протоколом проведення прилюдних торгів від 13.04.2012 №1-084/11, засвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І., зареєстровано в реєстрі за №2154  (а.с.42 т. 46), свідоцтвом від 30.05.2012, виданим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С.А. (а.с.44 т. 46).

Факт відсутності у боржника деполетайзера підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів СТОВ ім.Шевченка станом на 24.06.2015 (а.с.90 т.46).

Вказані заявником обставини про те, що у 2006 році ТОВ ВКТ "Агро" було придбано у італійської фірми Clevertech два автоматичних депалетайзери для проміжних банок модель ADV/3, один з яких, за документом італійської фірми Clevertech, у кінці травня 2006 року було поставлено на адресу Черкаської філії СТОВ ім.Шевченка (м.Черкаси, вул.Чигиринська,13), що депалетайзер вибув з володіння заявника; що деплетайзер знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Чигиринська, 13, і перебуває у володінні СТОВ ім.Шевченка, що представників заявника на територію за вказаною адресою відповідач не допускає – не підтверджено доказами.

Суд відхиляє як докази по справі надані заявником:

фотографії (а.с.104-107 т.46) та копії, вказані заявником як технічна документація деполетайзера (т.46 а.с.15-21, 108),  – оскільки коли, ким, і за яких обставин вони виготовлені невідомо;

міжнародну товарно-транспортну накладну MSR А №0123157 (т.46 а.с.123) – оскільки у ній одержувачем вказано "VERES CHERKASSY CHYHYRYNSKA STR 18", в той час як боржником є СТОВ Шевченка,  знаходиться він по вул.Чигиринська, 13/9, та оскільки суду не пред’явлено її оригіналу.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Сторони заявили суду про відсутність у них інших доказів і клопотань про їх витребування. Судове рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки  згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи; на суд не покладено обов’язку проводити розшук доказів або вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження вимог чи заперечень та обставин справи. При цьому суд приймає до уваги достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви від 07.09.2017 №071-02/900   повністю.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 05.12.2017.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), представнику працівників боржника, а також рекомендованим листом заявнику.

Суддя                                                                                                   Ю.А. Хабазня