Ухвала по справі № 01/3070 від 17 липня 2019 року (відмовлено у задоволенні скарги)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

17 липня 2019 року                                м. Черкаси                                Справа № 01/3070

  Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю: 

ГТУЮ у Черкаській області Яковенко А.О., Андрієнко Є.В. (по довіреності),

розпорядник майна Ярмолінський Ю.В. (особисто),

Державне агентство резерву України:Лук’янов Р.І.,Михайлець О.В. (по довіреності),

ДП “Іваньківський цукровий завод”: Бевз І.М. (директор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу директора ДП “Іваньківський цукровий завод” №01-10/76 від 03.01.2019 року на бездіяльність комітету кредиторів

у справі №01/3070

за заявою Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту коренеплідних культур Української Академії Аграрних Наук

до державного підприємства “Іваньківський цукровий завод” 

про визнання банкрутом, 

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 11.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП “Іваньківський цукровий завод”.

Від директора ДП “Іваньківський цукровий завод” надійшла скарга №01-10/76 від 03.01.2019 року, в якій просить суд визнати незаконною дії/бездіяльність комітету кредиторів ДП “Іваньківський цукровий завод” щодо неприйняття рішення про перехід до інших процедур банкрутства у справі №01/3070.

У судових засіданнях директор ДП “Іваньківський цукровий завод” та розпорядник майна Ярмолінський Ю.В. скаргу №01-10/76 від 03.01.2019 року підтримали, просять задовольнити.

Представник Державного агентства резерву України заперечив проти поданої заяви, просить суд відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення представників Державного агентства резерву України, ДП “Іваньківський цукровий завод” та розпорядника майна Ярмолінського Ю.В., дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні скарги директора ДП “Іваньківський цукровий завод” №01-10/76 від 03.01.2019 року з наступних підстав та мотивів.

Скарга розглядається з урахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції до 19.01.2013 року).

Скарга мотивована наступним.

З моменту порушення справи про банкрутство ДП “Іваньківський цукровий завод” комітетом кредиторів не вчинено жодних дієвих заходів спрямованих на погашення (зменшення) заборгованості перед кредиторами, (в першу чергу заборгованості щодо заробітної плати працівників Боржника) якісне представництво інтересів усіх кредиторів Боржника та інших повноважень, визначених статтею 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що в свою чергу зумовлює постійне збільшення заборгованості підприємства та нарощення соціальної напруги серед працівників Боржника.

Крім того, наявні стійкі ознаки неплатоспроможності ДП “Іванківський цукровий завод”, зокрема накопичення кредиторської заборгованості у розмірі понад 46 млн. грн., в тому числі 2,2 млн. грн. заборгованість по заробітній платі та 19 млн. грн. податкових зобов'язань, дають підстави дійти до логічного висновку про необхідність переходу до ліквідаційної процедури.

Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, в реакцію на повторне звернення Боржника щодо сприяння у вирішенні подальшої долі підприємства, направлено листа від 09.11.2018 року №3211-13/49312-07, в якому Міністерство зазначає, що законодавством не передбачено заборони приватизації об'єктів державної власності, майно яких більше трьох років не використовується у виробничій діяльності. Саме тому, 21.12.2018 року (дата проведення останніх зборів комітету кредиторів Боржника) як директором ДП “Іваньківський цукровий завод”, так і арбітражним керуючим пропонувалось комітету кредиторів прийняти рішення про визнання Боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури щодо останнього, оскільки підприємство не здійснює виробничої діяльності протягом майже чотирьох років.

На комітеті кредиторів представник боржника звернув увагу представників комітету кредиторів на приписи Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” (які набрали чинності 18.01.2018 року), де частиною 3 статті 4 згаданого Закону передбачено, що майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об'єктів, що підлягають приватизації.

Враховуючи викладене, директор боржника вважає, що дійсно виходячи з вимог частини 3 статті 4 Закону України “Про державний матеріальний резерв” Боржник наділений спеціальним статусом щодо його приватизації. Однак, виходячи з норм Закону про приватизацію, зокрема частини 3 статті 4 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” дискусійним залишається питання переходу до інших процедур банкрутства Боржника, оскільки на сьогоднішній день відсутнє поняття приватизації підприємств, а передбачено лише приватизації майна. Тому вважає, що майно підприємства, яке не використовується у виробничому процесі більше трьох років може бути приватизоване та підлягає продажу.

Розпорядник майна у письмових поясненнях від 21.05.2019 року підтримав позицію боржника щодо переходу до іншої процедури банкрутства, просить скаргу задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового процесу суд встановив наступне.

ДП “Іваньківський цукровий завод” перебуває в переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.03.2015 року №83, однак підприємство внесено до переліку підприємств, що підлягають приватизації у 2017 - 2020 рр. В зв'язку з цим лише після виключення ДП “Іваньківський цукровий завод” з переліку стратегічних підприємств, до боржника можна буде застосувати процедури передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: процедуру санації чи ліквідації. Також відповідно до статті 1 Закону України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” не підлягають приватизації запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації та інші об'єкти, що входять до системи державного резерву. Отже в чинному правовому полі під час перебування боржника в управлінні Державного агенства резерву України до боржника може бути застосована лише процедура розпорядження майном або може бути укладена мирова угода у справі, інші процедури (санації чи ліквідації) передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можуть бути застосовані в силу законодавчої заборони статті 5 вказаного закону в редакції яка діяла до 19.01.2013 року.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні скарги директора ДП “Іваньківський цукровий завод” щодо неприйняття комітетом кредиторів рішення про перехід до інших процедур банкрутства.

Керуючись статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції до 19.01.2013 року), суд 

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги директора ДП “Іваньківський цукровий завод” №01-10/76 від 03.01.2019 року на бездіяльність комітету кредиторів відмовити.

            Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.   

Суддя                                                                                                            С.С. Боровик