ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА  

19 січня 2016 року                         м. Черкаси          Справа № 10/5026/620/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю:

ліквідатора Пшеничного С.М. (особисто),

заявника – Дербеньова С.В. (по довіреності), 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області заяву громадянина Суковача Г.І. від 23.11.2015 року про визнання грошових вимог в розмірі 120 551,25 грн., з яких: заборгованість зі сплати заробітної плати в розмірі 42 104,72 грн., компенсація за затримку розрахунку в розмірі середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 34 957,76 грн., кошти, що підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати в розмірі 1 621,16 грн., компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 39 867,61 грн., моральна шкода в розмірі 2 000 грн.

у справі №10/5026/620/2011

за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі, Уманського районного центру зайнятості 

до публічного акціонерного товариства “Старобабанський гранітний кар'єр”

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області від 09.06.2015 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пшеничного С.М.

Від Суковача Григорія Івановича надійшла заява від 23.11.2015 року про визнання грошових вимог в розмірі 120 551,25 грн., з яких: заборгованість зі сплати заробітної плати в розмірі 42 104,72 грн., компенсація за затримку розрахунку в розмірі середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 34 957,76 грн., кошти, що підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати в розмірі 1 621,16 грн., компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 39 867,61 грн., моральна шкода в розмірі 2 000 грн., які останній просить задовольнити в першу чергу.

Заява призначена до розгляду в судовому засіданні.     

У судове засідання 19.01.2016 року представник заявника не з’явився, направив пояснення та клопотання про розгляд заяви без участі представника, кредиторські вимоги підтримує повністю.

У судовому засіданні 19.01.2016 року ліквідатор Пшеничний С.М. просить включити до реєстру вимог кредиторів як вимоги першої черги: заборгованість зі сплати заробітної плати в розмірі 42 104,72 грн., як вимоги першої черги: компенсація за затримку розрахунку в розмірі середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 34 957,76 грн., кошти, що підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати в розмірі 1 621,16 грн., компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 39 867,61 грн., моральна шкода в розмірі 2 000 грн.

Заслухавши доводи учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а заяву від 23.11.2015 року такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав та мотивів.

Заява громадянина Суковача Г.І. від 23.11.2015 року про визнання грошових вимог вмотивована наступним.

26.06.2015 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено заочне рішення у справі №705/7072/14-ц про стягнення з ПАТ “Старобабанський гранітний кар'єр” на користь Суковача Г.І. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 42 104,72 грн., компенсації за затримку розрахунку в розмірі середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 34 957,76 грн., коштів, що підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати в розмірі 1 621,16 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 39 867,61 грн., моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.

Ліквідатор банкрута звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про перегляд заочного рішення від 26.06.2015 року у справі №705/7072/14-ц.  

Ухвалою від 19.10.2015 року відмовлено ліквідатору у перегляді заочного рішення від 26.06.2015 року, заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2015 року у справі №705/7072/14-ц набрало законної сили 19.10.2015 року.

На виконання вказаного заочного рішення від 26.06.2015 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області 17.11.2015 року видано виконавчий лист.  

За визначенням статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

За змістом статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати.

Відповідно до статті 94 КЗпП України, частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати в силу статті 2 Закону України "Про оплату праці" включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власниками або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За структурою КЗпП України статті 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII "Оплата праці" вказаного Кодексу.

Таким чином, затримка розрахунку при звільненні за своєю природою пов'язана з трудовими відносинами, є оплатою праці та відноситься до структури заробітної плати.

Згідно з пунктами 2.2. 2.2.7, 2.2.8 наказу Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати зокрема входять: індексація заробітної плати працівників, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Верховний Суд України, посилаючись на статті 116, 117 Кодексу законів про працю України дійшов висновку, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це є компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, на яку не поширюється дія мораторію передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.11.2012 року у справі №6-139цс12).

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, індекс інфляції, нарахований на невиплачену суму заробітної плати відносяться до фонду додаткової заробітної плати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання грошових вимог Суковача Григорія Івановича до боржника ПАТ “Старобабанський гранітний кар'єр” в сумі 118 551,25 грн., з яких: заборгованість зі сплати заробітної плати в розмірі 42 104,72 грн., компенсація за затримку розрахунку в розмірі середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 34 957,76 грн., кошти, що підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати в розмірі 1 621,16 грн., компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 39 867,61 грн., та включення до реєстру вимог кредиторів в першу чергу.

Оскільки моральна шкода в сумі 2 000 грн. не входить до фонду заробітної плати, суд включає її до реєстру вимог кредиторів в шосту чергу.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд       

УХВАЛИВ:  

1.Заяву від 23.11.2015 року громадянина Суковача Григорія Івановича про визнання грошових вимог задовольнити частково.       

2.Визнати Суковача Григорія Івановича поточним кредитором публічного акціонерного товариства “Старобабанський гранітний кар'єр” як вимоги першої черги: заборгованість зі сплати заробітної плати в розмірі 42 104,72 грн., компенсація за затримку розрахунку в розмірі середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 34 957,76 грн., кошти, що підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати в розмірі 1 621,16 грн., компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 39 867,61 грн.; та 2 000 грн. моральної шкоди як вимоги шостої черги, включивши до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                    С.С. Боровик