Ухвала по справі № 14/5026/1020/2011 від 4 квітня 2016 року (визнання недійсним договору купівлі-продажу)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04 квітня 2016 року                      м. Черкаси         Справа № 14/5026/1020/2011

Господарський  суд  Черкаської  області  у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю представників:

ініціюючого кредитора – Литвиненко І.М. (по довіреності),

ліквідатор – Іванюк О.М. (особисто),  

арбітражний керуючий Тараненко Н.Л. – не з’явилася,

приватний нотаріус КМНО Виходцева І.А. - не з’явилася,

представник ТОВ «Техносоюз-Д» - Бесараб В.М. (по довіреності),

ПАТ КБ «Приватбанк» - Сивокінь С.С. (по довіреності),

кредитор Прекіяло Р.І. (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №01-34/77 від 25.04.2013 року ліквідатора Левченка В.М. про визнання недійсним договору від 27.04.2010 року, повернення майна цілісного майнового комплексу, повернення покупцю коштів у сумі 701424,48 грн., а також заяву від 19.11.2015 року ліквідатора Іванюка О.М.

у справі №14/5026/1020/2011

за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси

до закритого акціонерного товариства «Рось»

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Левченка В.М., подано заяву від 25.04.2013 року №01-34/77, у якій він, посилаючись на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 25 та частину 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" просить суд: 

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ “Рось” від 27.04.2010 року, посвідчений Виходцевим І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.04.2010 року, реєстровий №780, з моменту його вчинення, 

- зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, зокрема, повернути продавцеві - ЗАТ "Рось" майно цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута, передане на виконання вказаного договору, повернути покупцеві - ТОВ "Техносоюз-Д" 701424,48 грн. коштів, сплачених на виконання умов вказаного договору.

В подальшому ЗАТ “Рось” у особі ліквідатора Іванюка О.М. подало до суду заяву від 19.11.2015 року, в якій ліквідатор просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 року, укладений між ЗАТ «Рось» та ТОВ «Техносоюз-Д», посвідчений 27.04.2010 року Виходцевим І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №780;

- стягнути з ТОВ «Техносоюз-Д» на користь ЗАТ «Рось» судові витрати пов'язані з розглядом даної заяви (судовий збір) згідно підтверджуючих документів.

Ухвалою суду від 21.01.2016 року суддею Гурою І.І. задоволено клопотання представника відповідача про відвід судді та передано справу №14/5026/1020/2011  в  частині розгляду заяви ліквідатора банкрута до відповідача ТОВ «Техносоюз-Д», за участю третіх осіб Тараненко Н.Л. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева І.А., про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу банкрута від 27.04.2010 року, укладеного між ЗАТ «Рось» та ТОВ «Техносоюз-Д» і посвідченого приватним нотаріусом Виходцевим І.А. за реєстровим №780, для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу господарського суду Черкаської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 21.01.2016 року №5 проведено повторний автоматичний розподіл справи №14/5026/1020/2011 та визначено головуючим суддею Хабазню Ю.А.

Ухвалою суду від 21.01.2016 року суддя Хабазня Ю.А. заявив самовідвід у повторному розгляді заяви від 25.04.2013 року №01-34/37 (вх. суду №8647/13 від 25.04.2013) у справі №14/5026/1020/2011. Справу передано для розподілу між суддями для розгляду заяви ліквідатора банкрута в установленому порядку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 22.01.2016 року №7 проведено повторний автоматичний розподіл справи №14/5026/1020/2011 та визначено головуючим суддею Боровика С.С. 

У судових засіданнях 29.02.2016 року та 04.04.2016 року представник ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси заяву ліквідатора підтримав.

У судових засіданнях 29.02.2016 року та 04.04.2016 року ліквідатор банкрута Іванюк О.М. заявлені вимоги підтримав і пояснив, що:

- заява ліквідатора від 19.11.2015 року є лише уточненням до поданої заяви ліквідатора ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року, яка розглядається не в позовному провадженні та в розумінні статті 22 ГПК України не є заявою про зміну підстав та зменшення позовних вимог;

- відповідно до договору про відступлення права вимоги (цессії) від 15.11.2013 року №15/11/13 ТОВ «Українська боргова компанія» (кредитор у справі про банкрутство ЗАТ «Рось») відступило частково своє право вимоги ТОВ «ТЕХНОСОЮЗ-Д». Згідно зазначеного договору ТОВ «ТЕХНОСОЮЗ-Д» стало новим кредитором ЗАТ «Рось»;

- ТОВ «ТЕХНОСОЮЗ-Д» підтвердило, що вартість цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута, яке знаходиться за адресою: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, буд.1, складає 1 738 715,70 грн., а отже реалізовано за заниженою вартістю та фактично зацікавленій особі стосовно банкрута;

- звертається до суду у порядку статті 25 та частин 10, 11 статті 17 Закону про банкрутство, та з підстав, які передбачені Цивільним кодексом України (статті 203, 215) як на підстави визнання договору недійсним;

- 1 кв.м. майнового комплексу загальною площею 4 269,2 кв.м. було реалізовано за 92 грн., що є наглядним фактом заниження вартості майна;

- в протоколі зборів комітету кредиторів від 19.03.2010 року відсутні зазначення кількості голосів «За» і «Проти» прийнятого рішення про продаж майна, здійснені дописки ручкою;

- всупереч рішенню комітету кредиторів (протокол від 19.03.2010 року) та з перевищенням повноважень, арбітражний керуючий на свій власний розсуд здійснив продаж майна ЦМК, за ціною нижчою від визначеної комітетом кредиторів на 87 577,00 грн. (902000 грн. – 814423 грн.), тобто договір-780 укладено з перевищенням повноважень арбітражного керуючого (а тому відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення договору у ліквідатора банкрута);

- даний договір погоджений не був (всі дії по виконанню умов спірного правочину, отримання коштів, їх розподіл, передача майна покупцеві виконувались Тараненко Н.Л. на підставі укладеного нею договору без будь-яких додаткових погоджень із комітетом кредиторів);

- відповідачем порушено установлений договором-780 графік платежів (було передбачено три транші, які не виконувались по строкам і сумі оплати) на банківський рахунок ЗАТ «Рось», інший спосіб оплати в договорі не було зазначено;

- договір-780 відповідачем не виконано, оскільки сплачено частину коштів і не сплачено 112 998,52 грн., оскільки строки виконання договору минули;

- збитки боржника складають 200 575,52 грн. (87577,00 грн. + 112998,52 грн.);

- наданий відповідачем лист генерального директора ЗАТ «Рось» Мельниченка О.О. з пропозицією відповідно до пунктів 6.3 і 6.4 договору-780 в рахунок оплати за придбане майно сплатити борг за ЗАТ «Рось» (а.с.221 т.13), по-перше, є сфальсифікованим, оскільки на той час печатка не могла перебувати у директора, оскільки в цей період була у Тараненко Н.Л., по-друге, не може бути визнаний згодою повноважного органу боржника, оскільки пункти 10.5, 10.3.4, 10.4.7 Статуту обмежують повноваження керівника сумою 500 тис. грн. і по-третє, не є доказом оплати;

- заборгованість перед колишніми працівниками банкрута становить - 2 083 328,18 грн., і що повернення спірного майна є єдиним джерелом погашення зазначеного боргу;

- арбітражний керуючий Тараненко Н.Л. порушила порядок продажу майна банкрута та права кредиторів.

У судових засіданнях 29.02.2016 року та 04.04.2016 року представник ТОВ «Техносоюз-Д» проти задоволення заяви ліквідатора заперечив та зазначив, що:

- подана заява від 19.11.2015 року ліквідатора ЗАТ «Рось» Іванюка О.М. не може бути задоволена в силу вимог статті 22 ГПК України;

- посилання боржника на продаж майна ЦМК арбітражним керуючим Тараненко Н.Л. за заниженою вартістю (814 423 грн.), визначеною нею на власний розсуд, а не за вартістю (902 000 грн.), визначеною комітетом кредиторів, не відповідає фактичним обставинам, оскільки заперечень від комітету кредиторів у зв'язку з цим не поступило;

- арбітражним керуючим Тараненко Н.Л. було реалізовано не все майно ЗАТ «Рось», чим і пояснюється зменшена вартість;

- договір купівлі-продажу був укладений не на ЦМК, а на частину майна належного ЗАТ «Рось»;

- зазначена ліквідатором банкрута підстава для визнання недійсним договору частини 10, 11, статті 17 Закону не може бути застосована судом;

- покупець повністю розрахувався з продавцем, оплативши 06.08.2010 року борги продавця в сумі 127 948 грн., що підтверджується листом генерального директора ЗАТ «Рось» Мельниченка О.О. з пропозицією відповідно до пунктів 6.3 і 6.4 договору-780 в рахунок оплати за придбане майно сплатити борг за ЗАТ «Рось», а саме: плату за землю у сумі 67637,83 грн., податок з транспортних засобів у сумі 56029,59 грн., комунальний податок у сумі 3840,27 грн., плату за забруднення навколишнього середовища у сумі 440,83 грн.;

- договір-780 є чинним, оскільки відповідає вимогам статей 203, 626, 655, 657 Цивільного кодексу України.

Кредитор Прекіяло Р.І. у судових засіданнях вимоги ліквідатора банкрута підтримала.

Дослідивши подані суду матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд задовольняє заяву №01-34/77 від 25.04.2013 року ліквідатора Левченка В.М. із урахуванням заяви від 19.11.2015 року ліквідатора Іванюка О.М. з наступних підстав та мотивів.

Майно ЦМК зареєстровано за боржником відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2006 року, виданого виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради ЗАТ "Рось" на цілісний майновий комплекс по вул. 2-го Українського фронту, буд.1, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с.143 т.13) та згідно з витягом про реєстрацію про права власності на нерухоме майно, виданим Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за №9822201 від 13.02.2006 року, реєстраційний номер об'єкта 747805.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.09.2006 року порушено провадження у справі №10/4867 про банкрутство боржника.

Ухвалою суду від 08.11.2006 року за результатами підготовчого засідання зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Постановою суду від 20.10.2009 року у справі №10/4867 боржника було визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тараненко Н.Л.

В подальшому ліквідатором банкрута було отримано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №25196481 від 01.02.2010 року, РНО 747805, тип об'єкта цілісний майновий комплекс, адреса: м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, будинок 1, проведено оцінку майна ЦМК та отримано висновки суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна №01-12 від 05.02.2010 року на суму 396 890,00 грн. та №ПНО01-12-1 від 15.03.2010 року на суму 417 533,00 грн. (разом – 814 423 грн.).

Згідно з протоколом зборів комітету кредиторів ЗАТ "Рось від 19.03.2010 року ліквідатор банкрута Тараненко Н.Л. довів до відома комітету кредиторів ті обставини: що нею після проведення оцінки майна ЦМК  здійснено публікацію оголошення про продаж майна; що оцінка майна ЦМК склала 901 588,00 грн.; що на оголошення про продаж надійшла лише одна заява на його придбання від відповідача ТОВ "Техносоюз-Д". Окрім цього, згідно з цим протоколом, комітетом кредиторів прийнято рішення здійснити цільовий продаж майна ЦМК боржника безпосередньо товариству з обмеженою відповідальністю  "Техносоюз-Д" за ціною 902 000,00 грн., встановити строк придбання майна до 01.05.2010 року та надано дозвіл ліквідатору банкрута на підписання договору купівлі-продажу майна ЦМК. При цьому слід зазначити, що протокол зборів комітету кредиторів не містить конкретного переліку майна, не містить посилання на документи (на акт інвентаризації, на конкретний звіт ліквідатора банкрута чи щонайменше на конкретні висновки про його оцінку), які містять такий перелік, сума вказана у доповіді ліквідатора банкрута та у наявних у справі висновках не співпадають на різницю у 87 165,00 грн.

Керівник боржника документи ліквідатору банкрута у цій справі не передав. Арбітражний керуючий Тараненко Н.Л. повідомляла суд телеграмою від 23.05.2013 року про те, що у грудні 2010 року передавала документи попередньому керівнику Квітчатому М.А. (а.с.131 т.13), проте доказів вчинення на виконання ухвали суду від 23.05.2013 року не надала і причин неподання не пояснила.

27.04.2010 року укладено спірний договір-780 (а.с.9 т.13), згідно з яким вартість майна складає 814 423,00 грн. (в т.ч. ПДВ), в т.ч. будівлі та споруди 396 890,00 грн. та обладнання 417 533,00 грн., розрахунки мають бути здійснені у чотири платежі з остаточним розрахунком до 25.06.2010 року (а не 01.05.2010 року, як визначено комітетом кредиторів).

14.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцем І.А. сформовано витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру №187782 на кадастровий номер земельної ділянки №7122510100:11:021:0006, власником якої є ЗАТ "Рось", та витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру №187783 про присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки площею 6,2230 га, власнику ЗАТ "Рось", ідентифікаційний код 14187396, м. Черкаси, вул.30 років Перемоги, буд.70, а 27.04.2010 року - сформовано витяг про реєстрацію договору-780 у державному реєстру правочинів №8482800 та отримано витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №26970850 та Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 року у справі №10/4867 за скаргою керівника боржника (Мельниченка О.О.) скасовано постанову господарського суду Черкаської області від 20.10.2009 року у справі №10/4867 про відкриття ліквідаційної процедури ЗАТ «Рось».

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року у справі №10/4867 за скаргою керівника боржника (Мельниченка О.О.) скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.11.2006 року у справі №10/4867 з підстав ненадання ініціюючим кредитором суду доказів безспірності його вимог до боржника, провадження у справі №10/4867 припинено.

Провадження у цій справі (№14/5026/1020/2011) про банкрутство порушено ухвалою суду від 12.05.2011 року. Після публікації в газеті "Голос України" від 18.06.2011 року оголошення про порушення справи про банкрутство, ухвалою суду від 29.11.2011 року затверджено реєстр кредиторів із загальною сумою вимог 15627170,38 грн. Постановою суду від 21.08.2012 року боржника повторно визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено Левченка В.М.

23.05.2013 року суду наданий представником відповідача лист ЗАТ "Рось" на адресу директора ТОВ "Техносоюз-Д" без дати і без номера з клопотанням про погашення заборгованості за договором-780 в рахунок плати за землю у сумі 67 637,83 грн., податку з транспортних засобів у сумі 56 029,59 грн., комунального податку у сумі 3840,27 грн., плату за забруднення навколишнього середовища у сумі 440,83 грн. (разом - на суму 127948,52 грн., а.с.221 т.13).

Вказані обставини підтверджуються вищеназваними доказами, а також:

- витягом з Державного реєстру правочинів, згідно з яким запис 1, реєстр правочину №3916201, договір купівлі-продажу від 27.04.2010 року, номер у реєстрі нотаріальних дій №580, посвідчений приватним нотаріусом Виходцев І.А. предметом правочину є комплекс, розташований у місті Корсунь-Шевченківський, вул.2-го Українського фронту, будинок 1, відчужувач ЗАТ "Рось, набувач ТОВ "Техносоюз-Д";

- витягом з банківського реєстру про перерахування коштів ТОВ "Техносоюз-Д" боржнику на суму 701424,48 грн. та виписками АТ "ОТП банк" про перерахування коштів на вказану суму;

- звітом ліквідатора ЗАТ "Рось", арбітражного керуючого Тараненко Н.Л., від 11.11.2009 року №15/11 про виконану роботу (а.с.29 т.13);

- державним актом на право користування землею серії Б №015482, виданим виробничо-кооперативному об'єднанню "Рось" (а.с.163 т.13);

- довідкою управління держкомзему від 26.04.2010 року №467/0-2 про належність землі ЗАТ "Рось" та про кількісну і якісну характеристику земельної ділянки;

- свідоцтвом про державну реєстрацію ЗАТ "Рось", довідкою з ЄДРПОУ ЗАТ "Рось", Статутом ЗАТ "Рось" (а.с.173 т.13);

- свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ "Техносоюз-Д" (а.с.195 т.13);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  стосовно ТОВ "Техносоюз-Д", Статутом ТОВ "Техносоюз-Д" (а.с.198 т.13).

Клопотання про застосування строків позовної давності суду заявлено не було.

Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами є норми передбачені як Законом-1992 так і норми передбачені цивільним законодавством.

Відповідно до пункту 4 пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство вирішує спори безпосередньо пов'язані з такою справою.

Спір про визнання договору недійсним, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред'явлено з метою повернення відчуженого за цим договором майна до ліквідаційної маси.

Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Право ліквідатора (абзац 12 частини 1 статті 25) і підстави (частина 10 статті 17) саме у своїй нерозривній сукупності є спеціальними підставами, передбаченими Законом про банкрутство, на яких у межах справи про банкрутство господарський суд розглядає пов'язані з нею спори про визнання угод боржника недійсними.

Договір-780 містить обставини, передбачені частиною 10 статті 17 Закону, а саме: а) укладено до порушення провадження у справі про банкрутство б) не виконано (гроші перераховано частково), в) виконання договору завдає збитків боржнику (розмір збитків складає 112 998,52  грн.; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника (відсутність коштів не дає можливості їх розподілу у порядку визначеному статтею 31 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку до суду із  заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу спірного майна з підстав частин 10, 11 статті 17 Закону про банкрутство звернувся боржник у особі його ліквідатора, здійснюючи свої повноваження, передбачені статтею 25 Закону.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно частин 1 і 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до пунктів 14, 39, 41  Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за №283/8882, при посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах. При перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, нотаріуси зобов'язані ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності юридичної особи. У випадках, передбачених законодавством, нотаріус перевіряє наявність спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності.

За змістом статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Статтею 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент продажу, встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки  майна  банкрута ліквідатор  розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено  інший  порядок  продажу майна банкрута. Ліквідатор  забезпечує  через  засоби  масової  інформації оповіщення про порядок продажу майна  банкрута,  склад,  умови та строки  придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та  строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналізуючи установлені обставини справи на відповідність їх чинному законодавству суд дійшов висновку, що виконанням Договору-780 завдано збитків боржнику і створено умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника (частина 10 статті 17 Закону). Боржником доведено розмір спричинених йому незаконною реалізацією майна ЦМК прямих збитків у розмірі 112 998,52 грн.

Судом встановлено, що на момент укладення договору-780 рішенням комітету кредиторів ліквідатор банкрута був уповноважений на продаж майна за ціною 902000 грн. а не 814423 грн., за якою його було продано. Ліквідатор банкрута при вчиненні правочину не мав права на зменшення ціни продажу та збільшення строків проведення розрахунків від тих, які були установлені комітетом кредиторів. Нову ціну і нові строки ліквідатор повинен був погоджувати з комітетом кредиторів.

За таких обставин, при укладенні договору-780 ліквідатор банкрута не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України).

Крім того, ліквідатором банкрута, комітетом кредиторів, приватним нотаріусом допущено порушення статті 30 Закону про банкрутство щодо порядку реалізації майна (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Так, аналізуючи норми статті 30 Закону суд виходить з наступного: 1) частини 2 та 3 статті 30 містять імперативні норми поведінки для ліквідатора банкрута; 2) існуючі види торгів - відкриті, закриті, аукціон, конкурс. Тому саме цими рамками обмежуються права комітету кредиторів у визначенні їх виду; 3) незалежно від визначення виду торгів комітетом кредиторів закон не скасовує обов'язку і не звільняє ліквідатора банкрута від виконання частин 2 та 3 статті 30 Закону; 4) порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. Тобто не комітет кредиторів їх визначає, а ліквідатор банкрута, і вносить на "погодження" комітету кредиторів, який або погоджується з ними або відхиляє. Якщо комітет кредиторів не погоджується, то ліквідатор банкрута розробляє нові і знову подає їх на погодження; 5) закон не передбачає права комітету кредиторів визначати конкретну особу, якій має бути продано майно, проводити прямий продаж чи продаж без торгів.

Судом встановлено, що оголошення про продаж майна було здійснено до прийняття рішення комітетом кредиторів від 19.03.2010 року, тобто таке оголошення містило умови продажу майна визначені ліквідатором банкрута, а не комітетом кредиторів; після прийняття рішення комітетом кредиторів від 19.03.2010 року публікація оголошення про продаж майна ЦМК не здійснювалась.

З огляду на викладене, дії ліквідатора банкрута суд кваліфікує як продаж майна без публікації оголошення про його продаж, що є істотним порушенням Закону про банкрутство.

Прийняття комітетом кредиторів рішення про продаж майна конкретній юридичній особі суд кваліфікує як перевищення права останнього  у визначенні порядку продажу майна. Крім того, протокол комітету кредиторів від 19.03.2010 року не містить складу майна (переліку інвентарних об'єктів) на визначену його ціну 902 000,00 грн.

Приватним нотаріусом при посвідченні договору-780 не були перевірені обставини дотримання ліквідатором банкрута, як стороною договору, вимог статті 30 Закону про банкрутство та проігноровано обставину про ціну продажу майна ЦМК, за якою ліквідатор банкрута був уповноважений комітетом кредиторів його продати.

Вимоги статті 30 Закону про банкрутство, які встановлюють обмеження у дієздатності ліквідатора банкрута попереднім прийняттям комітетом кредиторів рішення про визначення складу, умов, строків і порядку продажу майна, повинні бути відомі ТОВ "Техносоюз-Д", тому товариство при укладенні договору повинно було пересвідчитись у наявності тих документів та дотриманні тих норм, з наявністю яких і з виконанням яких Закон про банкрутство пов'язує можливість придбання майна у банкрута. За таких обстави, ТОВ "Техносоюз-Д" не може бути визнаний добросовісним набувачем.

Таким чином, судом установлено ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. При цьому суд зазначає, що вказані підстави є як загальними так і спеціальними для визнання угод недійсними у справі про банкрутство та передбачені статтею 17 Закону про банкрутство.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно проведення розрахунків згідно з листом генерального директора ЗАТ «Рось» Мельниченка О.О. без дати і номеру, оскільки первинні бухгалтерські документи на перерахування коштів за боржника відсутні.

Судові витрати у сумі судового збору 1147 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь боржника.

Керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 49, 86 ГПК України, суд   

УХВАЛИВ:

1.Заяву закритого акціонерного товариства «Рось» від 25.04.2013 року №01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 року №780, укладений між закритим акціонерним товариством «Рось» та товариством з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д», посвідчений 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» (м. Київ, вул. Щорса, буд.31, ідентифікаційний код 35141880) на користь закритого акціонерного товариства «Рось» (м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд.70, ідентифікаційний код 14187396) судовий збір у розмірі 1147 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів, третім особам,, відповідачу.

Суддя                                                                                                            С.С.Боровик