flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала по справі № 925/1770/15 від 16 листопада 2017 року (позовну заяву задоволено повністю)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

  "16" листопада 2017 р.                                             Справа № 925/1770/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю представників:

заявник: Биченко І.Я. (по довіреності),

боржника: Щербина Н.Ю., Сизько Б.Б. (по довіреності),

розпорядник майна Новосельцев В.П.,

прокурор прокуратури Черкаської області Головня І.Я.,

ГТУЮ Тимошенко А.Г., Микитенко Н.М. (по довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області позовну заяву ФГ “Урожай” про спонукання до виконання договірного зобов’язання

у справі №925/1770/15

за заявою державного підприємства “Златодар”

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 07.12.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

Ухвалою суду від 06.06.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

15.05.2017 року від ФГ “Урожай” надійшла позовна заява про спонукання до виконання договірного зобов’язання, в якій просить суд зобов’язати ДП “Златодар” повернути ФГ “Урожай” в натурі зерно кукурудзи 3-го класу ДСТУ 4525:2006 у кількості 117 100 кг, вартістю 508 214 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2017 року за клопотанням представника ФГ “Урожай” витребувано у старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області Ніколенко Л.П. (19036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57) для огляду у судовому засіданні оригінали складських документів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження від 01.03.2013 №1201325015000416, а саме:

- складську квитанцію від 13.11.2012 №1451 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 53280кг (поклажодавець- ФГ "Урожай");

- складську квитанцію від 13.11.2012 №1452 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63830кг (поклажодавець- ФГ "Урожай");

- складську квитанцію від 13.11.2012 №1453 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63820кг (поклажодавець- ФГ "Урожай").

На виконання вказаної ухвали від 13.07.2017 року, старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області Ніколенко Л.П. направлено суду витребувані: складську квитанцію від 13.11.2012 №1451, складську квитанцію від 13.11.2012 №1452, складську квитанцію від 13.11.2012 №1453.

У судових засіданнях представник Биченко І.Я. позовну заяву ФГ “Урожай” підтримав, просив задовольнити.

Представник боржника Щербина Н.Ю. у судовому засіданні проти позову заперечила, мотивуючи тим, що державне підприємство “Златодар” виконало зобов’язання по договору від 18.10.2012 року №67/4 складського зберігання кукурудзи, повернувши позивачу повністю зерно кукурудзи згідно складської квитанції на зерно від 13.11.2012 року №1451 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 53280 кг; складської квитанції на зерно від 13.11.2012 року №1452 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63830кг; складської квитанції на зерно від 13.11.2012 року №1453 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63820 кг. Надані представником відповідача в судовому засіданні копії цих квитанцій містять відмітку “погашено”.

Представник боржника Щербина Н.Ю. у судовому засіданні 11.10.2017 року просить відмовити у позові на підставі статті 267 Цивільного кодексу України у зв’язку зі спливом позовної давності, про що подала заяву від 11.10.2017 року. У заяві зазначила, що згідно з пунктом 7.1 договору складського зберігання від 18.10.2012 року №67/4 термін зберігання кукурудзи встановлено строком до 15.05.2013 року, а тому позивач звернувся до суду із позовом після спливу загального трирічного строку позовної давності.

Розпорядник майна Новосельцев В.П., прокурор прокуратури Черкаської області Гамова В.М. підтримали позицію представника боржника, просять відмовити у задоволенні позову.

Представник боржника Сизько Б.Б. та прокурор прокуратури Черкаської області Головня І.Я. у судовому засіданні 16.11.2017 року просять вирішити спір згідно норм чинного законодавства.

Представник позивача Биченко І.Я. заперечив проти застосування у спорі позовної давності та вказав, що зазначена правова позиція є хибною, оскільки 05.08.2013 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору складського зберігання від 18.10.2012 року №67/4, якою пункт 7.1 цього договору викладено у новій редакції, термін зберігання зерна кукурудзи продовжено до 15 травня 2014 року, у зв’язку із чим строк позовної давності не є пропущеним.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. 

Як вбачається із позовної заяви ФГ “Урожай”, 18 жовтня 2012 року між ДП "Златодар" (як зберігачем) та ФГ "'Урожай" (як поклажодавцем) було укладено Договір №67/4 складського зберігання кукурудзи, згідно з яким позивач зобов'язався передати на зберігання відповідачеві зерно кукурудзи, а останній - прийняти таке зерно на зберігання на визначених Договором умовах і повернути його у встановлений строк.

Пункт 3.1 договору передбачає, зокрема, такі зобов’язання зернового складу:

3.1.7. Зберігати зерно протягом строку, визначеного у договорі.

3.1.9. Відвантажити Поклажодавцю належну йому кукурудзу.     

У пункті 7.1 договору №67/4 визначений термін зберігання зерна до 15 травня 2013 року.

13.11.2012 року на виконання умов вищевказаного договору позивач передав відповідачеві на складське зберігання зерно кукурудзи 3 класу загальною заліковою вагою 180 930кг, що підтверджується наступними складськими документами:

- складською квитанцією на зерно від 13.11.2012 року №1451 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 53280 кг;

- складською квитанцією на зерно від 13.11.2012 року №1452 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63830кг;

- складською квитанцією на зерно від 13.11.2012 року №1453 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63820кг.

Відповідно до п.п.3.1.9 укладеного Договору відповідач, як зерновий склад, зобов'язаний відвантажити поклажодавцю належну йому кукурудзу відповідно до письмової заявки.

05.08.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору складського зберігання кукурудзи від 18.10.2012 року №67/4, якою зокрема, пункт 3.2.2 виключено із договору, та викладено у новій редакції пункти 4.4 та 7.1 Договору. З урахуванням цих змін відповідач узяв на себе зобов’язання щодо зберігання та відвантаження належного позивачеві зерна кукурудзи, що залишилося у нього на зберіганні за договором №67/4, починаючи з 01.02.2013 року, за власний рахунок. Термін зберігання пролонговано до 15.05.2014 року.       

Свої зобов'язання щодо повернення прийнятого на зберігання зерна відповідач виконав частково, відвантаживши позивачеві зерно кукурудзи у кількості 63830кг, що було прийняте на зберігання на підставі складської квитанції від 13.11.2012 року №1452 із наступним її погашенням.

Решта зернових, не зважаючи на неодноразові заявки поклажодавця щодо їх повернення, до цього часу позивачеві повернуті (відвантажені) не були. Загальний обсяг неповернутого відповідачем зі зберігання зерна кукурудзи становить 117100 кг (53280кг + 63820кг).

Неповернення зазначеної кількості зерна кукурудзи підтверджується витребуваними ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 року у старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області Ніколенко Л.П.   для огляду у судовому засіданні оригіналами складських документів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження від 01.03.2013 року №1201325015000416, а саме: складською квитанцією від 13.11.2012 року №1451 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 53280кг (поклажодавець - ФГ "Урожай"); складською квитанцією від 13.11.2012 року №1452 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63830кг (поклажодавець- ФГ "Урожай"); складською квитанцією від 13.11.2012 року №1453 на зерно кукурудзи 3 класу, ДСТУ 4525:2006, заліковою вагою 63820кг (поклажодавець - ФГ "Урожай").

Оглядом у судовому засіданні оригіналів цих складських документів встановлено, що відмітка “погашено” наявна лише на складській квитанції від 13.11.2012 року №1452. Решта складських квитанцій такої відмітки не містить, що підтверджує доводи позивача про невиконання відповідачем зобов’язання щодо повернення прийнятого на зберігання зерна кукурудзи.

Середня ринкова оптова вартість зерна кукурудзи 3 класу (звичайна ціна) станом на час звернення позивача до суду складала 4340 грн. за тону, що підтверджується наданим позивачем експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 10.05.2017 року №О-409. З урахуванням вказаного висновку, загальна вартість зерна кукурудзи, повернення якої позивач просить присудити на його користь, складає 508 214 грн.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої   статті 936 Цивільного кодексу України   за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з частиною першою   статті 956 Цивільного кодексу України   та частиною перша   статті 294 Господарського кодексу України товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності.

Частинами третьою та четвертою   статті 294 Господарського кодексу України   встановлено, що зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення   Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої та третьої   статті 957 Цивільного кодексу України   за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Згідно з частинами другою і третьою   статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"   за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач, як зерновий склад, зберігає зерно та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності, і посвідчив прийняття зерна пшениці та кукурудзи від позивача на зберігання складськими квитанціями №1451 від 13.11.2012 серії АФ №185245 та №1453 від 13.11.2012 серії АФ №185247, укладений між сторонами договір №67/4 за змістом зобов’язань їх сторін є договором складського зберігання зерна, з якого у відповідача, як зернового складу, виникли зобов’язання зберігати передане йому позивачем зерно кукурудзи і повернути це зерно у схоронності.

Статтею 953 Цивільного кодексу України   встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Стаття 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"   також передбачає зобов’язання зернового складу за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. У цьому разі володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.

Отже в силу вимог   статті 953 Цивільного кодексу України   та   статті 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"   відповідач зобов’язаний був повернути позивачу прийняте на зберігання згідно із вищевказаними складськими квитанціями.

Відповідно до ст.ст.   33,   34 ГПК України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов’язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права.

Суд вважає доведеними належними доказами порушення прав позивача та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю, зобов’язавши відповідача повернути фермерському господарству “Урожай” (код ЄДРПОУ 21360398) в натурі зерно кукурудзи 3-го класу ДСТУ 4525:2006 у кількості 117100 кг, вартістю 508   214 грн. (117100кг : 1000кг х 4340грн.).

З метою дослідження у судовому засіданні виконання сторонами пунктів 3.2.2 та 4.4 Договору, до моменту їх виключення та внесення змін 05.08.2013 року згідно додаткової угоди, суд своїми ухвалами від 07.08.2017 року, від 18.09.2017 року витребував у ДП “Златодар” та старшого слідчого ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області Ніколенко Л.П. копії вилучених у ході тимчасового доступу до документів в межах кримінального провадження від 01.03.2013 року №1201325015000416 документів:

1)рахунків – фактури, виставлених фермерському господарству “Урожай” за послуги зі зберігання зерна згідно договору №67/4 від 18.10.2012 року;

2)розрахунку витрат, понесених ДП “Златодар” на зберігання зерна згідно договору №67/4 від 18.10.2012 року, помісячно;

3)аналітичних карток обліку якості зерна, переданих ФГ “Урожай” на зберігання відповідно до договору №67/4 від 18.10.2012 року.

4)Акта Золотоніської ОДФІ державної фінансової інспекції в Черкаській області від 05.12.2014 року №03-23/119 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП “Златодар” Державного агентства резерву України за період 01.01.2010 року по 31.10.2014 року;

5)Висновка експерта від 26.03.2015 року №3/9 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Станом на 11.10.2017 року вимоги ухвали суду виконано, надано суду Акт Золотоніської ОДФІ державної фінансової інспекції в Черкаській області від 05.12.2014 року №03-23/119 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП “Златодар” Державного агентства резерву України за період 01.01.2010 року по 31.10.2014 року; Висновок експерта від 26.03.2015 року №3/9 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Рахунків – фактури виставлених фермерському господарству “Урожай” за послуги зі зберігання зерна згідно договору №67/4 від 18.10.2012 року; розрахунку витрат, понесених ДП “Златодар” на зберігання зерна згідно договору №67/4 від 18.10.2012 року, помісячно, суду не надано.

Старшим слідчим ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області Ніколенко Л.П. зазначено, що зазначені документи в матеріалах кримінального провадження від 01.03.2013 року №1201325015000416 відсутні.

Отже, ДП “Златодар” не доведено належними і допустимими доказами понесення витрат на зберігання зерна згідно договору №67/4 від 18.10.2012 року та неоплати цих витрат фермерським господарством “Урожай”, надіслання ФГ “Урожай” повідомлення про притримання зерна у зв’язку із несплатою за його зберігання. Тому зобов’язання ФГ “Урожай” суд вважає виконаними повністю.

Актом Золотоніської ОДФІ державної фінансової інспекції в Черкаській області від 05.12.2014 року №03-23/119 та висновком експерта від 26.03.2015 року №3/9 підтверджується факт поклажі на зберігання зазначеного у позові зерна кукурудзи та його неповернення позивачеві у загальній кількості 118166 кг.

Щодо заяви від 11.10.2017 року представника Державного підприємства “Златодар” про застосування у спорі позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, із урахуванням встановленого сторонами додатковою угодою від 05.08.2013 року до договору складського зберігання від 18.10.2012 року №67/4 строку зберігання – до 15.05.2014 року, позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, а тому порушене право підлягає захисту.

Згідно   статті 49 ГПК України   судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 7   623,21 грн. судового збору.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції, чинній з 19.01.2013 року) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд 

ВИРІШИВ: 

1.Позовну заяву ФГ “Урожай” задовольнити повністю.      

2.Зобов’язати державне підприємство “Златодар” (код ЄДРПОУ 00952545) повернути ФГ “Урожай” (код ЄДРПОУ 21360398) в натурі зерно кукурудзи 3-го класу ДСТУ 4525:2006 у кількості 117 100 кг, вартістю 508 214 грн. Видати наказ.

3.Стягнути з державного підприємства “Златодар” (код ЄДРПОУ 00952545) на користь ФГ “Урожай” (код ЄДРПОУ 21360398) в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 7   623,21 грн. Видати наказ.

 

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                  С.С.Боровик