Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
1
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"25" вересня 2018 р. Справа № 18-10-14-01/2759
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,
секретар судового засідання – Гень С.Г.,
за участі представників сторін:
від державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області – Недоступ О.О. - представник за довіреністюОстроушко Т.В. - представник за довіреністю,
від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області – Некоз А.В. - представник за довіреністю,
від приватного акціонерного товариства “Агропроммеханізація” – Кірса В.В. - представник за довіреністю,
від публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” – Головчак О.В. – представник за довіреністю,
від профспілкового комітету первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” – представник не з’явився,
від Черкаського міського центру зайнятості – Бодня І.В. - представник за довіреністю,
від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області – Нечаєнко Т.А. – представник за довіреністю,
від комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради – представник не з’явився,
від публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Черкаської філії – представник не з’явився,
від Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – Степаненко В.В. - представник за довіреністю,
від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області – Кива О.М. – представник за довіреністю,
ліквідатора Лахненка Є.М.,
від прокуратури Черкаської області – Тищенко О.В. – прокурор відділу,
Гамова В.М. – прокурор відділу,
від товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” – представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання ліквідатора про затвердження мирової угоди
у справі
за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській
області, м. Черкаси
до відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод
телеграфної апаратури”, м. Черкаси
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Черкаської області від 26 лютого 2013 року припинено процедуру санації по справі №18-10-14-01/2759 та повноваження керуючого санацією Занька Миколи Миколайовича, визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство “Черкаський завод телеграфної апаратури”, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута – арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 травня 2016 року відсторонено від виконання повноважень ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича та призначено ліквідатором відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Лахненка Євгенія Миколайовича продовжено на 3 місяці.
08 червня 2018 року до господарського суду Черкаської області від ліквідатора надійшло клопотання про затвердження мирової угоди.
З 04 червня 2018 року по 22 червня 2018 року головуючий суддя по даній справі перебував у відпустці.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 червня 2018 року розгляд клопотання ліквідатора про затвердження мирової угоди було призначено на 24 липня 2018 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 липня 2018 року розгляд заяви про затвердження мирової угоди відкладено на 12 вересня 2018 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 вересня 2018 року оголошено перерву в судовому засіданні на 14 год. 00 хв. 25 вересня 2018 року.
25 вересня 2018 року від ліквідатора надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та його повноважень на 6 місяців.
Представники профспілкового комітету первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури”, комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради, публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Черкаської філії та товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Учасники судового провадження були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.
Згідно ч. 2 ст. 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи.
Ліквідатор в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив суд затвердити мирову угоду.
Представник приватного акціонерного товариства “Агропроммеханізація” – голови комітету кредиторів клопотання про затвердження мирової угоди підтримав.
Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області та прокурор в судовому засіданні проти затвердження мирової угоди заперечували.
В судовому засіданні, яке відбулося 25 вересня 2018 року згідно ч.5 ст.232, ч. 6 ст. 233, ч.1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18-10-14-01/2759.
Заслухавши учасників судового процесу, а також дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що мирова угода від 29 травня 2018 року підлягає затвердженню виходячи з наступного:
Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами (ч. 1 ст. 77 Закону).
Згідно ст. 78 Закону мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом.
У разі якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу доходів і зборів за місцезнаходженням боржника.
Не підлягає прощенню (списанню), відстрочці та/або розстрочці за умовами мирової угоди заборгованість із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин.
Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування України.
Погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди здійснюється з дотриманням черговості, встановленої цим Законом.
Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
Згідно ч. 1 ст. 81 Закону сторона мирової угоди протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинна подати до господарського суду заяву про її затвердження.
До заяви про затвердження мирової угоди додаються:
текст мирової угоди;
протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди;
список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;
зобов'язання боржника щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного, закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин;
зобов'язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;
письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності;
попереднє погодження мирової угоди органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.
З матеріалів справи вбачається, що на засіданні комітету кредиторів від 29 травня 2018 року було прийнято рішення про схвалення мирової угоди на умовах згідно додатку №1 (додається) та вирішено укласти із боржником мирову угоду на зазначених умовах. Відповідне рішення було прийнято одноголосно.
На засіданні комітету кредиторів були присутні профспілковий комітет первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури”, приватне акціонерне товариство “Агропроммеханізація”, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.
З правом дорадчого голосу арбітражний керуючий – ліквідатор Лахненко Євгеній Миколайович.
Інвестор – товариство з обмеженою відповідальністю “Фортекс”.
Судом встановлено, що рішенням зборів кредиторів відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” від 18 лютого 2005 року, оформленого протоколом №1, було обрано комітет кредиторів у складі: Черкаська ОДПІ, Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відкрите акціонерне товариство “Черкасиобленерго” та профспілковий комітет первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” (а.с. 74 т.3).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 листопада 2014 року здійснено заміну конкурсного кредитора публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” на приватне акціонерне товариство “Агропроммеханізація” з грошовими вимогами розмірі 971 962 грн. 45 коп. коп., як вимоги четвертої черги.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року здійснено заміну кредитора – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси на управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.
Вимоги конкурсних кредиторів Черкаської ОДПІ та Управління ПФУ в Соснівському району м. Черкаси були погашені, у зв’язку з чим вказані кредитори не приймають подальшої участі в даній справі.
Таким чином, до складу комітету кредиторів входять первинна профспілкова організація відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури”, приватне акціонерне товариство “Агропроммеханізація” та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.
Під час здійснення ліквідаційної процедури по даній справі попереднім ліквідатором було організовано продаж рухомого та нерухомого майна банкрута.
Проте, ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 травня 2017 року визнано недійсним правочин щодо продажу рухомого та нерухомого майна відкритого акціонерного товариства „Черкаський завод телеграфної апаратури” по вул. Гоголя, 1 та вул. Одеська, 8 у м. Черкаси, оформленого протоколом № 123793 про проведення аукціону від 20 квітня 2015 року та актами про передання права власності на куплене нерухоме майно від 20 квітня 2015 року.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу рухомого майна від 20 квітня 2015 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством „Черкаський завод телеграфної апаратури” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агентство нерухомості „Добросвіт” за результатами аукціону з продажу майна, оформленого протоколом № 123793 від 20 квітня 2015 року.
Визнано недійсним Свідоцтво від 30 квітня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №2661, яким посвідчено право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство нерухомості „Добросвіт” на нерухоме майно по вул. Гоголя, 1 у м. Черкаси.
Визнано недійсним Свідоцтво від 30 квітня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №2656, яким посвідчено право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство нерухомості „Добросвіт” на нерухоме майно по вул. Одеська, 8 у м. Черкаси.
Вищевказана ухвала суду набрала законної сили у визначені процесуальним Законом строки.
Сторони неодноразово зверталися до суду з клопотаннями про затвердження мирової угоди по даній справі.
Проте, ухвалою господарського суду від 06 вересня 2011 року було відмовлено у затвердженні мирової угоди, погодженої рішенням комітету кредиторів від 18 липня 2011 року.
Ухвалою господарського суду від 30 липня 2013 року у затвердженні мирової угоди, укладеної між відкритим акціонерним товариством “Черкаський завод телеграфної апаратури” в особі ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича та головою комітету кредиторів в особі товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 10 квітня 2014 року у затвердженні мирової угоди від 18 лютого 2014 року, укладеної між боржником - відкритим акціонерним товариством “Черкаський завод телеграфної апаратури” в особі ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича та головою комітету кредиторів - товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс” в особі директора Прокопчука Олександра Вікторовича відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 23 березня 2017 року у затвердженні мирової угоди від 28 квітня 2016 року, укладеної між боржником - відкритим акціонерним товариством “Черкаський завод телеграфної апаратури” в особі ліквідатора та головою комітету кредиторів – приватним акціонерним товариством “Агропроммеханізація” в особі директора Маковського П.М. відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 11 травня 2017 року у затвердженні мирової угоди від 31 березня 2017 року, укладеної між боржником - відкритим акціонерним товариством “Черкаський завод телеграфної апаратури” в особі ліквідатора Лахненка Євгенія Миколайовича та головою комітету кредиторів – приватним акціонерним товариством “Агропроммеханізація” в особі директора Маковського Петра Михайловича відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 06 липня 2017 року у затвердженні мирової угоди від 11 травня 2017 року, укладеної між боржником - відкритим акціонерним товариством “Черкаський завод телеграфної апаратури” в особі ліквідатора Лахненка Євгенія Миколайовича та головою комітету кредиторів – приватним акціонерним товариством “Агропроммеханізація” в особі директора Маковського Петра Михайловича відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 15 травня 2018 року у затвердженні мирової угоди від 05 березня 2018 року, укладеної між боржником - відкритим акціонерним товариством “Черкаський завод телеграфної апаратури” в особі ліквідатора Лахненка Євгенія Миколайовича та головою комітету кредиторів – приватним акціонерним товариством “Агропроммеханізація” в особі директора Маковського Петра Михайловича відмовлено.
Після визнання недійним в судовому порядку договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна відкритого акціонерного товариства „Черкаський завод телеграфної апаратури” майно ліквідаційної маси банкрута на торги не виставлялося і відповідного рішення щодо продажу майна банкрута комітетом кредиторів не приймалося .
Зі змісту мирової угоди від 29 травня 2018 року вбачається, що метою її укладання є відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення заборгованості боржника перед кредиторами на умовах їх відстрочення/розстрочення, а також прощення (списання) (п. 2.2.угоди).
Також умови укладеної мирової угоди передбачають, що ця угода стосується непогашених вимог кредиторів до боржника, вимоги яких були затверджені судом та включені до реєстру кредиторів, а саме: вимог другої, третьої, четвертої та шостої черги відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
На дату підписання мирової угоди у боржника не існує зобов'язань перед кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою.
Заборгованість боржника перед кредиторами другої, третьої, четвертої та шостої черг, яка визначена в реєстрі вимог кредиторів (з урахуванням розміру погашених вимог) в загальному розмірі становить - 25 170 566,53 грн. з яких:
вимоги 2-ої черги становлять 4 979 710,91 грн.;
вимоги 3-ої черги становлять 2 775 324,79 грн.,
вимоги 4-ої черги становлять 15 008 420,69 грн.,
вимоги 6-ої черги становлять 2 407 110,14 грн.
Сторони врахували, що в зв'язку із укладенням цієї мирової угоди, припиненням провадження у справі про банкрутство боржника та відновленням діяльності підприємства, вимоги кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, в розмірі капіталізованих платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, в сумі 2 432 760,09 грн., та які віднесені до вимог другої черги задоволення, не є предметом даної мирової угоди та погашенню не підлягають. Такі вимоги, відповідно до ст. 45 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, постанови Кабінету Міністрів України №765 від 06 травня 2000 року про реалізацію ст. ст. 45 і 92 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягають погашенню лише в разі ліквідації боржника (страхувальника). В разі відновлення його платоспроможності, в тому числі в зв'язку із укладенням цієї мирової угоди вимоги щодо капіталізації таких коштів та їх відшкодування втрачають чинність.
Сторони досягли згоди, що заборгованість за реєстром вимог кредиторів 2,3 та 4 черги погашається на умовах розстрочення/відстрочення платежу, а вимоги кредиторів 6 черги підлягають прощенню (списанню). Загальна сума, яка підлягає розстроченню та прощенню (списанню) на умовах цієї мирової угоди складає: 22 737 806,44 грн., з яких:
вимоги 2-ої черги становлять 2 546 950,82 грн.;
вимоги 3-ої черги становлять 2 775 324,79 грн.,
вимоги 4-ої черги становлять 15 008 420,69 грн.,
вимоги 6-ої черги становлять 2 407 110,14 грн.
З дати затвердження мирової угоди господарським судом боржник, із дотриманням черговості, встановленої Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” сплачує заборгованість в наступному порядку та строки:
- заборгованість за реєстром вимог кредиторів другої черги погашається на умовах розстрочення платежу, та має бути сплачена протягом 6 місяців, починаючи із місяця, вступного за місяцем, в якому судом затверджено дану мирову угоду. Така заборгованість погашається до 30 (або останнього) числа кожного місяця, рівними частинами, по 424 491,80 грн. щомісячно. Платіж за останній місяць дорівнює 424 491,82 грн. Всього вимоги другої черги, що підлягають розстроченню на умовах мирової угоди складають 2 546 950,82 грн.;
- заборгованість за реєстром вимог кредиторів третьої черги погашається на умовах відстрочення платежу строком на 3 роки з дати затвердження мирової угоди господарським судом та має бути сплачена протягом 30 календарних днів зі спливом цього строку. Всього вимоги третьої черги, що підлягають відстроченню на умовах мирової угоди складають 2 775 324,79 грн.;
- заборгованість за реєстром вимог кредиторів четвертої черги погашається на умовах відстрочення платежу на 7 років з дати затвердження мирової угоди господарським судом та має бути сплачена протягом 30 календарних днів зі спливом цього строку. Всього вимоги четвертої черги, що підлягають відстроченню на умовах мирової угоди складають 15 008 420,69 грн.;
- заборгованість за реєстром вимог кредиторів шостої черги погашається шляхом прощення (списання) у розмірі 100 % заборгованості. Всього загальна сума заборгованості шостої черги, що прощується (списується), складає 2 407 110,14 грн.
Сторони погодили, що всі платежі, які боржником здійснюються на виконання цієї мирової угоди сплачуються пропорційно до належної кожному кредитору відповідної черги суми. Вимоги кредиторів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі кредиторів попередньої черги.
Перелік кредиторів, розмір їх вимог, що підлягають відстроченню/розстроченню та прощенню визначається у відповідності до реєстру вимог кредиторів та додається до мирової угоди (Додаток № 1).
Сторони дійшли згоди, що джерелами погашення заборгованості за мировою угодою є доходи від господарської діяльності боржника. В разі, якщо доходи від господарської діяльності боржника не забезпечуватимуть своєчасний та повний розрахунок з кредиторами відповідно до умов мирової угоди, такі кошти для своєчасного та повного розрахунку зобов’язується надавати інвестор.
Інвестор гарантує, що має необхідний обсяг правоздатності на укладення цієї мирової угоди та гарантує її виконання відповідно до викладених вище умов.
У разі невиконання інвестором взятих на себе зобов'язань за цією мировою угодою з його вини, а саме: у випадку непогашення вимог кредиторів у строки (терміни), визначені п. 4.3. цієї мирової угоди, - інвестор додатково сплачує боржнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, за кожен день прострочення виконання взятих на себе зобов'язань.
Отже, мирова угода містить умови про виконання зобов'язань боржника третьою особою, а також передбачає відповідальність цієї особи у вигляді сплати неустойки за порушення виконання своїх зобов’язань.
Згідно розділу І мирової угоди інвестором є товариство з обмеженою відповідальністю “Фортекс”, в особі директора Прокопчика Олександра Вікторовича, який діє на підставі Статуту.
Відповідно до ч. 9 ст. 77 Закону якщо мирова угода містить умови про виконання зобов'язань боржника третьою особою, то така мирова угода має бути підписана з боку третьої особи.
Матеріалами справи підтверджується підписання мирової угоди третьою особою – інвестором товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс”.
Також, згідно п. 5.9. мирової угоди сторони керуючись ст. 115 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом”, дійшли згоди за результатами діяльності арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича встановити додаткову винагороду арбітражному керуючому в розмірі 3% від обсягу погашених вимог кредиторів, без врахування вимог, що не підлягають погашенню (в тому числі, щодо яких відбувається прощення/списання).
Виплата додаткової винагороди здійснюється боржником за рахунок коштів, наданих інвестором, із відстрочкою виконання зобов'язання на 3 місяці з дня затвердження мирової угоди господарським судом (тобто, впродовж четвертого місяця з дня затвердження мирової угоди), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок арбітражного керуючого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що за умовами мирової угоди погашення вимог кредиторів буде здійснюватися з дотриманням черговості, встановленої Законом.
Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або висловили свої заперечення проти укладення мирової угоди, не встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Закону господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.
Як вже зазначалося вище, всі присутні на засіданні комітету кредиторів кредитори одноголосно проголосували за укладання мирової угоди.
Водночас, суд заслухав кожного присутнього в судовому засіданні кредитора, який не погоджується з мировою угодою та надіслав суду свої заперечення.
Зокрема, у своєму запереченні щодо затвердження мирової угоди Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаської області зазначало, що відповідно до п. 5.3. мирової угоди передбачається вихід із процедури ліквідації, а погашення вимог кредиторів 4 черги пропонується здійснювати на умовах відстрочення платежу після спливу 7 років з дати затвердження мирової угоди господарським судом, а тому перспективи погашення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відсутні.
Необхідним є складення та затвердження в мировій угоди графіку черговості погашення вимог кредиторів по періодах. Відсутність такого розподілу суперечить законодавству та позбавляє можливості кредиторів вчасно виявити невиконання боржником умов мирової угоди.
Управління пропонувало включити в умови мирової угоди і погашення заборгованості перед Управлінням, яке буде виникати після її укладення, оскільки після відновлення діяльності боржника у підприємства виникне необхідність сплати поточних платежів. А також джерел отримання доходів, за рахунок яких планується виконання поточних зобов'язань боржника.
Відповідно до проекту мирової угоди джерелом погашення вимог кредиторів є доходи від господарської діяльності боржника. Однак жодні документи, які б свідчили про реальні наміри ведення такої діяльності відсутні. На засіданні комітету кредиторів, що відбулось 29 травня 2018 року представником голови комітету кредиторів вказано про намір боржника передати в оренду виробничі потужності та здійснити частковий продаж майна боржника. Крім того, залучення інвестора свідчить про відсутність можливості у відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” задовольнити вимоги кредиторів за рахунок доходів від господарської діяльності підприємства. Згідно п.5.7. проекту мирової угоди інвеститор товариство з обмеженою відповідальністю “Фортекс” гарантує надання коштів для своєчасного та повного розрахунку з кредиторами відповідно до умов мирової угоди. Але, жодного інвестиційного договору на виконання таких зобов'язань не укладено, відповідальність інвестора за недотримання умов мирової угоди не передбачена, отже гарантії їх виконання відсутні.
Списання боргів 6 черги є умовою, що суперечить законодавству, оскільки не передбачено списання заборгованості до бюджету Пенсійного фонду України у зв’язку з укладенням мирової угоди в процедурі банкрутства.
У своєму клопотанні публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго” також заперечувало проти затвердження мирової угоди та зазначало, що підприємство перебуває в процесі банкрутства, на стадії розпорядження майна боржника та знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а тому відстрочка виплати боргу на 7 років та списання заборгованості є неможливим.
Також арбітражний керуючий не надав кредиторам та суду ніякого економічного обґрунтування надходження коштів, які будуть спрямовані на погашення заборгованості згідно умов мирової угоди.
В зв’язку з чим товариство вважає, що умови мирової угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені даним правочином, а її укладання в даному випадку є передчасним.
Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області також заперечувала проти затвердження мирової угоди та зазначала, що в додатку №1 з переліку кредиторів, вимоги яких підлягають погашенню на умовах мирової угоди не включено кредитора ДПІ у м. Черкасах. Натомість з'явився кредитор Черкаська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, який не є учасником по справі із сумою кредиторських вимог ДПІ у м. Черкасах (ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 квітня 2013 року визнано ДПІ у м. Черкасах на суму 2 775 324 грн. 79 коп.). Таким чином ліквідатор порушує порядок ведення реєстру вимог кредиторів, а саме п.2 ст.41 Закону.
Оскільки мирова угода від 29 травня 2018 року містить умови щодо відстрочення сплати сум податкового боргу, і відповідно до ч.2 ст.78 Закону, де міститься умова про погодження податкового органу із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди, ДПІ у м. Черкасах повідомляє про відсутність, зважаючи на норми законодавства, можливостей щодо погодження даної редакції мирової угоди, оскільки:
Станом на 06 липня 2018 року за боржником обліковується борг у сумі 5 854 777 грн. 77коп.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 квітня 2013 року визнано суму у 2 775 324, 79 грн. як поточну заборгованість та включено до реєстру вимог кредиторів у 3 чергу, ухвалою від 13 січня 2014 року визнано суму у розмірі 737 589, 95 грн. як поточну заборгованість та включено до реєстру вимог кредиторів у 6 чергу.
Відповідно заявою про включення податкового боргу до реєстру вимог кредиторів від 11 травня 2017 року №5627/23-01-11-009 ДПІ у м. Черкаси направлено вимоги до боржника у сумі 1 982 632,06 грн. Дана сума виникла внаслідок подання ліквідатором - Біликом О.А. податкових декларацій з ПДВ та є узгодженим зобов'язанням, а тому підлягає сплаті. Повідомленням ліквідатора банкрута від 07 червня 2017 року №02-12/66 відмовлено у включенні даних вимог до поточних вимог кредиторів.
Окрім вищевказаних сум, за період з 2017 року по 06 липня 2018 року заборгованість зросла на 359 230,97 грн. Отже, загальна сума боргу, що обліковується за підприємством станом на 23 березня 2018 року обліковується у сумі 5 854 777, 77 грн. (включаючи суми визнані ухвалами суду).
Абзац 3 п. 4.3 мирової угоди встановлено: “заборгованість за реєстром вимог кредиторів 3 черги погашається на умовах відстрочення платежу строком на 3 роки з дати затвердження мирової угоди господарським судом та має бути сплачена протягом 30 днів зі спливом цього строку. Всього вимоги третьої черги, що підлягають відстроченню на умовах мирової угоди складають 2 775 324,79 грн.”. Абзац 5 “заборгованість за реєстром вимог кредиторів шостої черги погашається шляхом прощення у розмірі 100% заборгованості”.
Відповідно до ст. 100.3 Податкового кодексу України, розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства.
В п. 3.3 Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкового боргу платників податків на підставі укладеної мирової угоди у справі про банкрутство, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 21 листопада 2000 року - прощенню (списанню) чи розстроченню (відстроченню) підлягають нараховані, але не сплачені на дату укладення мирової угоди у справі про банкрутство суми податкового боргу, перелічені в пункті 2 Порядку, які виникли протягом трьох останніх календарних років перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду.
В п. 3.2 порядку вказано, що прощенню (списанню) підлягають нараховані, але не сплачені на дату укладення мирової угоди у справі про банкрутство суми податкового боргу, перелічені в пункті 2 Порядку, які виникли у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду.
Отже, до вимог 3-ої черги ДПІ у м. Черкасах не може бути застосоване положення мирової угоди про відстрочення сплати даного боргу, а до вимог 6-ої черги про прощення, оскільки період появи цього боргу не збігається з законодавчо визначеним періодом, зі спливом якого може виникнути право підприємства на відстрочення та прощення даних сум боргу.
У випадку якщо судом буде прийнята ухвала про затвердження мирової угоди з умовами про відстрочення податкового боргу, то згідно положень п. 4.1, 5.1 вищевказаного порядку, на підставі ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти рішення про прощення (списання) сум податкового боргу протягом трьох днів з дня отримання вказаної ухвали. На підставі ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди керівник органу державної податкової служби (або його заступник), за місцем реєстрації платника податків, зобов'язаний прийняти рішення про розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу протягом трьох днів з дня отримання вказаної ухвали.
Згідно з Податковим роз'ясненням положень Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкового боргу платників податків на підставі укладеної мирової угоди у справі про банкрутство, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 15 березня 2002 року №11 одночасно з рішенням про розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу орган державної податкової служби укладає з боржником договір про розстрочення (відстрочення) (далі - договір) за примірною формою згідно з додатком 3 до Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18 вересня 2001 року №378 та встановлює графік погашення податкового боргу, який оформляється за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Також окрім окремої процедури оформлення договору про відстрочення сум податкового боргу, та у зв'язку з тим, що з прийняттям ухвали про затвердження мирової угоди провадження у справі про банкрутство припиняється, а тому до подальших взаємовідносин відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” та ДПІ у м. Черкасах застосовуються норми загального законодавства, а отже і положення ст. 100 Податкового кодексу, де окремо визначено у п. 100.5 за яких обставин та підстав надається можливість відстрочення сплати податкового боргу, та у п. 100.9 умови прийняття даного рішення, якщо сума боргу перевищує 1 млн. грн.
Статтею 36 Закону вказано, що мирова угода укладається з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. Також направляючи даний висновок, ДПІ у м. Черкасах висловлює свою позицію щодо питання реальності даної мирової угоди та чи сприятиме дана мирова угода відновленню платоспроможності.
Умовою п. 4.6 мирової угоди стисло вказано про джерела погашення заборгованості, без пред'явлення будь - яких графіків, таблиць з сумами і конкретними датами сплати боргу (у п. 4.3 розписано погашення тільки 2-ої черги). Також вказано про наявність інвестора, з коштів якого буде проводитися погашення вимог кредиторів, але більш детальної інформації як про самого інвестора, так і про його платоспроможність не надано.
Відповідно, вимоги щодо форми та змісту мирової угоди визначені у вимогах щодо розроблення мирової угоди боржника відповідно до Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 19 червня 2013 року N1223/5. Пунктом 9 визначено, що у розділі II наводиться заборгованість згідно з реєстром вимог кредиторів з урахуванням черговості, визначеної законодавством, строки, графік та обсяги погашення кредиторської заборгованості боржника із зазначенням джерел, що є предметом цієї мирової угоди. Отже, можна зробити висновок, що детальні графіки погашення заборгованості, а також розгорнута інформація про джерела погашення заборгованості є необхідною складовою мирової угоди.
Пунктами 10,11 встановлено: Розділ III повинен містити умови та способи виконання боржником зобов'язань, а саме відстрочку/розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, виконання зобов'язань боржника третіми особами, задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечить законодавству, та строки виконання відповідних заходів щодо кожного кредитора всіх черг задоволення вимог кредиторів; Розділ IV “Прикінцеві положення” містить умови порядку внесення змін, доповнень, розірвання чи визнання недійсної мирової угоди та може містити гарантії виконання та інші положення, що не суперечать чинному законодавству.
Також, у разі, якщо в процедурі ліквідації банкрута укладається мирова угода, то зазвичай її підписання між комітетом кредиторів банкрута та його ліквідатором відбувається вже після проведеної інвентаризації та сформованого активу (ліквідаційної маси) та пасиву балансу. Це пояснюється тим, що при сформованій ліквідаційній масі банкрута кредитори можуть бачити перспективу самого укладення мирової угоди, адже без достатнього потенціалу активу балансу для погашення вимог кредиторів, навряд чи можна погодитися на укладення мирової угоди. Тому, разом із укладеною мировою угодою ліквідатору банкрута слід було б подати проміжний ліквідаційний баланс з даними інвентаризації, з якого можна буде визначити обсяг ліквідаційної маси, яка буде фундаментом виконання затверджуваної судом мирової угоди. Або, якщо джерела погашення будуть надходити від третіх осіб, то надати інформацію про: підстави з яких треті особи будуть здійснювати погашення заборгованості; джерела з яких треті особи будуть здійснювати погашення заборгованості.
У наданій мировій угоді відсутні зобов'язання щодо своєчасної сплати поточних платежів. ДПІ у м. Черкасах пропонує додати до розділу 5 мирової угоди наступний пункт: Протягом дії мирової угоди боржник своєчасно та в повному обсязі сплачує поточні зобов'язання по податках та платежах до бюджету.
Враховуючи вищевказане, у наданій мировій угоді не включено кредитора ДПІ у м. Черкасах, мирова угода не відповідає нормам чинного законодавства, складена без зазначення необхідної інформації, що має зазначатися у положеннях мирових угод і може бути погоджена ДПІ у м. Черкасах лише з врахуванням та занесенням до тексту угоди викладених зауважень.
Черкаський міський центр зайнятості у своєму запереченні не погоджується із затвердженням мирової угоди, оскільки 100% прощення (списання) вимог кредиторів шостої черги є неприйнятним та суперечить діяльності центру зайнятості.
Ліквідатор проти доводів державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго”, Черкаського міського центру зайнятості та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заперечував, з підстав викладених у письмових поясненнях від 31 серпня 2018 року.
З приводу вказаних заперечень судом враховано, що 12 вересня 2018 року ліквідатор надав суду уточнений додаток №1 до мирової угоди в якому виправлено допущену описку, а саме: замість кредитора Черкаська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області вказано кредитора вимоги якого включено до реєстру вимог кредиторів – ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області.
Також, судом враховано, що ч.2 ст.78 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначені випадки, коли заборгованість не підлягає відстроченню/розстроченню, прощенню (списанню) за умовами мирової угоди. Даний перелік є виключним та не надає будь-яких переваг підприємствам, що перебувають в банкрутстві.
Перебування одного певного кредитора в скрутному фінансовому становищі, не може надавати такому кредитору жодних преференцій переважно перед іншими кредиторами боржника, які погоджуються на укладання мирової угоди, та не свідчить про неможливість застосування до таких кредиторських вимог заходів щодо відстрочення/розстрочення або прощення боргу.
До кредитора, стосовно якого порушено провадження у справі про банкрутство не обов’язково має застосовуватися виключно ліквідаційна процедура.
Отже, доводи публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в цій частині є безпідставними.
Вимоги ГУ ПФУ в Черкаській області віднесено до другої (в розмірі - 2 184 737,99 грн.), четвертої (в розмірі 2 382 610,94 грн.), та шостої (в розмірі 532 198,53 гри.) відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.
Заперечуючи проти мирової угоди, ГУ ПФУ в Черкаській області зазначило, що до мирової угоди слід також включити положення щодо погашення поточної заборгованості боржника перед управлінням, яка буде виникати після її затвердження судом.
Натомість вказані доводи кредитора є помилковими, оскільки, як вбачається із змісту статті 78 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим законом.
Положення мирової угоди не можуть стосуватися вимог, зокрема тих, які можуть виникнути в майбутньому, після затвердження мирової угоди.
Також, даний кредитор посилається на невідповідність положень мирової угоди п. 9 Вимог до мирової угоди, затверджених Наказом Мінюсту № 1223/5 від 19 червня 2013 року, яким було затверджено Типову форму мирової угоди у справі про банкрутство, а саме: на думку ГУ ПФУ в Черкаській області в мировій угоді не наведено графік черговості погашення по періодах та обсяги погашення кредиторської заборгованості із зазначенням джерел, що є предметом цієї мирової угоди, а тому це позбавляє кредиторів можливості вчасно виявити невиконання боржником вимог мирової угоди.
Натомість із даними доводами ГУ ПФУ в Черкаській області також погодитись неможливо, оскільки відповідно до ч. 4 статті 79 Закону мирова угода повинна містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника, відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
Саме в розділі IV мирової угоди наведено розмір вимог кредиторів згідно реєстру, їх загальний обсяг, а також порядок і строки погашення.
Отже, всупереч доводам ГУ ПФУ в Черкаській області умовами мирової угоди чітко визначено порядок та строки погашення вимог, а враховуючи, що вимоги 2,4 черги погашаються на умовах відстрочення платежу, із чітко встановленою датою розрахунку, а вимоги 6 черги - прощенню, тому встановлення графіку погашення вимог за цими чергами не відповідає обраному способу їх погашення (відстрочення, погашення). Натомість, встановлюючи розстрочення вимог 2 черги погашення, умовами мирової угоди було визначено чіткий графік погашення, шляхом встановлення строку сплати кожного платежу та розміру платежу, що підлягає сплаті у встановлений строк.
Також, помилковими є доводи ГУ ПФУ в Черкаській області стосовно того, що списання (прощення) боргів 6 черги погашення суперечить законодавству, яким, на думку цього кредитора не передбачено списання заборгованості Пенсійного фонду на умовах мирової угоди в процедурі банкрутства.
Відповідно до статті 78 Закону визначені вимоги, які не підлягають прощенню (списанню) за умовами мирової угоди.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи та затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, вимоги ГУ ПФУ в Черкаській області шостої черги погашення не містять в собі тих вимог, які б за своїм правовим статусом та відповідно до законодавства не підлягали прощенню (списанню) на умовах даної мирової угоди, позаяк за своєю правовою природою такі вимоги є фінансовими санкціями (пеня, штрафи), які нараховані в зв'язку із несплатою основного зобов'язання (недоїмки), оскільки вимоги ГУ ПФУ в Черкаській області стосовно заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування було віднесено до 2 черги погашення.
Як вбачається із положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, зокрема, приписів п.п.6 п. 1 статті 1 під “недоїмкою” розуміється - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Закону. Терміни “штрафні санкції”, “пеня”, “штраф” не є тотожними з терміном “недоїмка”, а відтак не мають такого правового статусу як “недоїмка” із відповідними юридичними наслідками.
Отже, слід зазначити, що за своєю структурою грошові вимоги ГУ ПФУ в Черкаській області 6 черги погашення не відносяться до визначеної категорії вимог, які не підлягають погашенню на умовах мирової угоди, а відтак прощення (списання) таких вимог є можливим відповідно до законодавства.
Вимоги ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області були включені до реєстру вимог кредиторів третьої (в розмірі 2 775 324,79 грн.) та шостої (737 589,95 грн.) черги погашення. Всього реєстрова заборгованість вказаного кредитора складає 3 512 914,74 грн.
Заперечуючи проти затвердження мирової угоди, даний кредитор зазначав, що станом на 06 липня 2018 року за боржником обліковується борг, у сумі 5 854 777, 77 грн., який складає реєстрову заборгованість (3 512 914,74 грн.) та заборгованість 2 341 863,03 грн., яка виникла після запровадження судом ліквідаційної процедури, а тому її також необхідно врахувати в мировій угоді.
Натомість, вказані доводи ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області не ґрунтуються на вимогах законодавства, зокрема статті 78 Закону.
Також, відповідно до ч. 1 статті 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, вимоги ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області до боржника, в розмірі 2 341 863,03 грн. зі сплати податків, зборів, застосування фінансових санкцій за їх несплату, які були нараховані після відкриття ліквідаційної процедури боржника не можуть бути прийняті судом до уваги, в зв'язку із відсутністю відповідних зобов'язань у боржника, оскільки такі не виникали в зв'язку із введенням ліквідаційної процедури.
Також, заперечуючи щодо відстрочення та прощення вимог ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області посилається на неможливість застосування таких заходів, з огляду на приписи Наказу ДПА України від 21 листопада 2000 року № 600, (п.3.2.). Водночас, на думку ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, укладення мирової угоди на умовах розстрочення та прощення неможливо, оскільки це суперечить положенням п. 100.5 та п. 100.9 ст. 100 ПК України.
Натомість із даними доводами також погодитись неможливо.
Відповідно до п. 100.3. статті 100 ПК України розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 вказаної норми Закону визначено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Отже, положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” є спеціальними з питання, в тому числі, стосовно погашення податкового боргу боржника в процедурі банкрутства, в тому числі на умовах розстрочення/відстрочення або списання.
За таких обставин, приписи п. 100.4, 100.5 та 100.9 статті 100 ПК України не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки вони не стосуються випадків погашення податкової заборгованості боржника в процедурі банкрутства.
З урахуванням викладеного судом не можуть бути взяті до уваги положення Наказу ДПА України від 21 листопада 2000 року № 600, на якій посилається кредитор.
Крім того, вказаний Наказ прийнято 21 листопада 2000 року відповідно до розділу IV Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” (тобто старої редакції Закону), та із прийняттям Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” даний порядок у відповідність до вимог цього Закону не приводився, а відтак не стосується провадження в справах про банкрутство, які здійснюються за новою редакцією Закону.
Водночас, як вбачається із змісту цього Порядку (зокрема із п. 1,2., 4.1) його положення застосовуються у випадках, коли судом вже затверджено мирову угоду, і такий порядок визначає лише подальші дії органу стягнення (ДПІ) щодо виконання мирової угоди. Отже, вказаний наказ не містить положень (як по колу осіб, так і по характеру їх застосування), які б зазначали про необхідність (обов'язковість) його врахування сторонами під час укладення мирової угоди та її затвердження судом.
Як вже неодноразово зазначалося вище, Законом визначені випадки, коли вимоги кредиторів не підлягають прощенню (списанню), відстрочці та/або розстрочці на умовах мирової угоди. Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Вимоги ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області 3 та 6 черги погашення не віднесено до таких випадків, а відтак щодо таких вимог можливо застосовувати прощення (списання), відстрочку та/або розстрочку на умовах мирової угоди.
Матеріалами справи підтверджується (т.41 а.с. 31-33), що 05 червня 2018 року ліквідатор звертався до ДПІ у м. Черкасах з проханням надати погодження стосовно мирової угоди від 29 травня 2018 року.
Проте, всупереч положенням Закону та своїм обов’язкам, орган стягнення не погодився із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства, що в свою чергу не може бути підставою для відмови у затвердженні судом мирової угоди, яка відповідає вимогам закону.
Також, на думку ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, подана мирова угода не містить ознак реальності її виконання, оскільки не містить деталізованої інформації стосовно інвестора (зокрема його платоспроможності) та джерел погашення заборгованості та гарантій її виконання.
Проте, п. 4.6. мирової угоди визначено, що джерелами погашення кредиторських вимог є кошти інвестора (ТОВ “Фортекс”), який зобов'язується надавати їх боржнику для забезпечення повного та своєчасного погашення вимог кредиторів. Додатковими джерелами погашення є доходи від господарської діяльності боржника. Відповідальність інвестора за невиконання своїх зобов'язань визначено п. 5.8. мирової угоди.
При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язку вказувати в умовах мирової угоди можливості виконання інвестором мирової угоди. Натомість, з урахуванням принципу змагальності (ст. 2, стаття 74 ГПК України), сторони, в разі надання відповідних заперечень мають обґрунтувати їх поданими доказами. Натомість, заперечуючи із цього приводу ДПІ у м. Черкасах не надали доказів, що підтверджують обставин стосовно неможливості інвестора виконувати умови мирової угоди, оскільки саме цей кредитор є розпорядником публічної інформації стосовно інвестора (ТОВ “Фортекс”), в частині даних звітності (баланс, звіт про фінансові результати), дані податкових перевірок тощо.
Також, чинним законодавством не передбачено обов'язку зазначення в умовах мирової угоди конкретних джерел погашення вимог кредиторів від діяльності боржника, та такі умови мирової угоди не с істотними. Істотні умови мирової угоди визначені частиною 3 статті 79 Закону.
Натомість, відповідно до статті 44 ГК України господарська комерційна діяльність (підприємництво) здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників та споживачів продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, комерційного розрахунку та комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком тощо.
Отже, визначати конкретні додаткові джерела погашення заборгованості за мировою угодою є виключною прерогативою підприємства, яке відновивши свою платоспроможність, має самостійно встановлювати та визначати напрями своєї господарської діяльності.
Відтак, положення мирової угоди з цього приводу не суперечать вимогам чинного законодавства, а відповідні заперечення кредитора не ґрунтуються на вимогах закону.
Також, неможливо погодитись і з доводами кредитора щодо необхідності для затвердження мирової угоди подання ліквідатором проміжного ліквідаційного балансу за наслідками проведеної інвентаризації, оскільки така інвентаризація була проведена ліквідатором Біликом О.А. під час формування ліквідаційної маси боржника, в зв'язку із прийняттям судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Саме така ліквідаційна маса боржника була предметом продажу на прилюдних торгах в складі ЦМК по даній справі про банкрутство та за наслідками визнання таких торгів недійсними, повернута боржнику, що підтверджується матеріалами справи. А враховуючи, що провадження у справі перебуває в процедурі ліквідації боржника, яка не передбачає здійснення боржником господарської діяльності, проведення повторної інвентаризації майна боржника не є доцільним. Крім того, слід зазначити, що звіт ліквідатора в процедурі ліквідації подається лише у випадку, передбаченому статтею 46 Закону, тобто після завершення всіх розрахунків з кредиторами та разом із поданням ліквідаційного балансу, який має бути схвалений комітетом кредиторів.
Натомість, подання такого звіту та балансу під час розгляду питання про укладення мирової угоди законодавством не передбачено.
Поряд із цим слід зазначити, що станом на момент укладення мирової угоди боржнику було повністю повернуто майно (цілісний майновий комплекс - ЦМК), яке було відчужено в ліквідаційній процедурі на прилюдних торгах, які були визнані судом недійсними. Дана обставина підтверджується матеріалами справи та свідчить про можливість здійснення боржником господарської діяльності для відновлення своєї платоспроможності.
Також, доводи ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області стосовно включення до умов мирової угоди положень щодо зобов'язань боржника погашати поточні зобов'язання по податках та платежах до бюджету, не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Черкаський міський центр зайнятості заперечує проти укладення мирової угоди в запропонованій редакції у зв'язку із списанням заборгованості шостої черги.
Суд неодноразово наголошував, що ст. 78 Закону визначені вимоги, які не підлягають прощенню (списанню) за умовами мирової угоди.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи та затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, вимоги міського центру зайнятості шостої черги погашення не містять в собі тих вимог, які б за своїм правовим статусом та відповідно до законодавства не підлягали прощенню (списанню) на умовах даної мирової угоди, позаяк за своєю правовою природою такі вимоги є фінансовими санкціями (пеня, штрафи), які нараховані в зв'язку із несплатою основного зобов'язання (недоїмки), оскільки вимоги міського центру зайнятості стосовно заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування було віднесено до 2 черги погашення.
Таким чином, оскільки мирова угода укладена у поряду встановлена Законом та її умови не суперечать законодавству, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора та затвердження мирової угоди.
Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 81 Закону).
Оскільки провадження у справі підлягає закриттю, то підстав для розгляду судом клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора немає.
Відповідно до ч.4 ст.83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у випадках, передбачених пунктами 4 - 7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 81, п. 5 ч.1, ч. ч. 3, 4 ст. 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 01 жовтня 2018 року.
Суддя А.В. Васянович
_03_03.png)
